ДЕПАРТАМЕНТ  ОСВІТИ

ВІННИЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

МІСЬКИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

ЗАКЛАД «ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ №21

ВІННИЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МЕНЕДЖМЕНТ В ОСВІТІ: ЗНИЖЕННЯ

ЗДОРОВ’ЯВИТРАТНОСТІ І ВАЛЕОЛОГІЗАЦІЯ

НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

 

 

 

номінація «Педагогічний менеджмент»

 

Космина Андрій Сергійович

вчитель географії

«спеціаліст вищої категорії», вчитель-методист

                                тел. (067)2898713

 

 

            

 

 

м. Вінниця

2015

 

 

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП……….…………………………………………………………………..1 стор.

РОЗДІЛ І. ОБГРУНТУВАННЯ НЕОБХІДНОСТІ ВАЛЕОЛОГІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

1.1. Як ми розуміємо здоров'я.….……………………………………………...3 стор.

1.2. Фактори здоров’я…………………………………………………………..4 стор.

РОЗДІЛ ІІ.SWOT-АНАЛІЗ ВИХІДНОЇ СИТУАЦІЇ

2.1. Школа і здоров’я. Як це починалося……….….…………………………..6 стор.

2.2. Головні фактори здоров’явитратності освітнього процесу….………….11 стор.

РОЗДІЛ ІІІ. СИСТЕМА РОБОТИ ПЕДАГІЧНОГО КОЛЕКТИВУ, ПСИХОЛОГІЧНОЇ ТА МЕДИЧНОЇ СЛУЖБ ЩОДО ЗНИЖЕННЯ ЗДОРОВ’ЯВИТРАТНОСТІ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

3.1. Організація роботи педагогічного колективу закладу щодо збереження та зміцнення здоров’я учнів.

3.2. Педагогічна валеологія……………………………………………………18 стор.

3.3. Технологія організації уроку в умовах здоров’язберігаючої педагогіки...20 стор.

3.4. Роль педагогів у подоланні здоров’явитратності НВП……………………25 стор.

ІІІ. Додатки…….………………………………………………………………….27 стор.

Додаток 1. Хронокарта діагностики і експертної оцінки підготовки та реалізації проекту сучасного здоров’язберігаючого уроку………………………………..27 стор.

Додаток 2. Показники ефективності сучасного здоров’язбережувального уроку (за М.О.Федорцем)………………………………………………...29 стор.

Додаток 2. Аналіз захворюваності у паралелях класів за 10 років.…..30 стор.

Додаток 3. Витяг з програми ШСЗ……………………………………...34 стор.

Додаток 4. Поширеність хвороб у закладі у 2014 році…….………….47 стор.

Додаток 5. Динаміка хвороб кістково-м’язового апарата……….…….47 стор.

Додаток 6. Динаміка кардіологічних хвороб…………………………...48 стор.

Додаток 7. Динаміка ЛОР-хвороб……………………………………….49 стор.

Додаток 8. Поширеність окремих хвороб у порівнянні……………….49 стор.

Додаток 9. Співвідношення учнів з гармонійним і негармонійним розвитком....49 стор.

Додаток 10. Динаміка частки здорових дітей у закладі……………….50 стор.

 

ВСТУП

Здоров’я – це ваша воля до життя, ваше вміння жити.

(В.А. Ліщук)                                                                                                     

Здоров’я – як і щастя.

Якщо ти про нього не думаєш – воно у тебе є.

(Почуто від М.Федорця)

 

Модернізація освітньої галузі має на меті створення умов для особистісного розвитку та самореалізації кожного громадянина України. Одним із шляхів досягнення цієї мети є навчання школярів відповідального ставлення до свого здоров’я та здоров’я людей, що їх оточують як до найвищих індивідуальних і суспільних цінностей, формування через освіту здорового способу життя.

Національною доктриною розвитку освіти в Україні передбачено створення умов для реалізації оздоровчої функції освіти і розгляду здоров’я як мети, змісту і результату навчання.

Важливе значення для вирішення означеної проблеми має освітянська нормативно-правова база, а саме – Закони України «Про загальну середню освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про дошкільну освіту», «Про вищу освіту», «Про позашкільну освіту»; Концепція загальної середньої освіти; Державний стандарт базової і повної середньої освіти.

Сьогодні назріла потреба переходу від етапу поінформованості школярів щодо способів збереження здоров’я до етапу формування у них стійкої мотивації щодо здорового способу життя. З цією метою Міністерством освіти і науки України:

·                        затверджено Концепцію формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді (наказ МОН від 21.07.2004, № 605);

·                        включено питання щодо здорового способу життя у зміст освіти початкової, середньої і старшої школи (Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2004 № 24);

·                        упроваджено інваріантний предмет «Основи здоров’я», який вивчається в 1– 9 класах загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів;

·                        розроблено навчально-методичне  забезпечення (програми, підручники, посібники) предмета «Основи здоров’я» і факультативного курсу «Школа проти СНІДу»;

·                        розроблено та апробовано профілактичні освітні програми формування здорового способу життя на основі розвитку життєвих навичок: навчальний предмет «Основи здоров’я» (1–9 класи), факультативні курси – «Корисні звички» (1–4 класи), «Я – моє здоров’я – моє життя» (5–6 класи), «Школа проти СНІДу» (10–11 класи);

·                        упроваджено Програму «Сприяння просвітницькій роботі «рівний – рівному» серед молоді України щодо здорового способу життя», яка реалізується Міністерством освіти і науки спільно з Національною академією педагогічних наук;

·                        створено умови для забезпечення підготовки, підвищення рівня кваліфікації та перепідготовки педагогічних працівників з питань формування здорового способу життя;

·                        підготовлено понад 20 тисяч педагогічних працівників з питань формування здорового способу життя за програмами розвитку життєвих навичок;

·                        сформовано систему позакласної роботи, яка включає роботу з дітьми і батьками із залученням громади;

·                        створено Національну мережу Шкіл сприяння здоров’ю;

·                        створено Координаційну раду Міністерства освіти і науки з питань формування здорового способу життя, профілактики ВІЛ-інфікування, туберкульозу та інших соціально-небезпечних хвороб серед учнівської та студентської молоді.

Зважаючи на викладене вище створення здоров’язберігаючого середовища у загальноосвітньому навчальному закладі, формування навичок здорового способу життя, ціннісних орієнтацій на збереження власного здоров’я є найактуальнішим завданням освітнього закладу сьогодення.

Здоров’я  –  динамічний  процес  організму,  що  забезпечує  повноцінну  фізичну  і психічну працездатність  людини. Сьогодні  в світі проблема  загрози  здоров’ю  розглядається  як  сьома, додаткова до шести раніше визначених, загроза планетарного масштабу:

1) загроза світової війни;

2) екологічні катаклізми;

3) економічні контрасти в різних країнах планети;

4) демографічна загроза;

5) нестача ресурсів планети;

6) наслідки науково-технічної революції.

В Україні мільйони людей ведуть  здоровий  спосіб  життя. Але  їхнє ставлення  до  власного  здоров’я  не  є  узагальненою  у  суспільстві  нормою. Скоріше  це становить виняток. Нормою у нас в країні є турбота про здоров’я тільки тоді, коли здоров’я  погіршується  і  починаються  хвороби.  Для того, щоб  здоровий  спосіб життя став нормою для більшості людей, необхідні значні зміни в соціальній політиці і ментальності.

В останнє десятиліття серед школярів відбувається поширення деструктивної поведінки щодо власного здоров’я. Воно стало можливим за умов:

·         відсутності ціннісної орієнтації на навчальну діяльність і спроможності самостійно її організовувати;

·         позитивного емоційного сприйняття паління й вживання алкоголю;

·         неструктурованості дозвілля й залучення до компаній однолітків, що формуються пізно ввечері.

Санітарно-гігієнічне виховання починається  в  родині, дитячому садку і  продовжується  в  школі. Самі органи охорони  здоров’я  не  можуть  протистояти  неухильному  погіршенню  здоров’я  дітей – їх діяльність  зосереджена  переважно  на  виявленні  патологічних  станів  і  значно менше  уваги приділяється профілактичній роботі. Тому завдання поліпшення здоров’я школярів  і  молоді  не  може  бути  вирішене  тільки  зусиллями  медиків. 

Здоров’я  має  бути одним  із результатів освіти.

Впродовж 10 років у закладі «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №21 ВМР» проводяться моніторингові дослідження та аналіз стану здоров’я дітей. З 2007 році на базі закладу функціонує «Школа сприяння здоров’я» (далі ШСЗ), програма якої створена у співпраці з доктором філософії у галузі освіти М.О. Федорцем і схвалена колегією ДО ВМР (протокол №4 від 20.09.2007 р.)

Колектив закладу  поетапно рухався до прийняття та реалізації цієї програми.

Спочатку був етап накопичення інформації про негативний вплив шкільних умов на здоров’я дітей. Потім аналіз цієї інформації і прийняття рішень про подальшу діяльність з метою нівелювання результатів даного впливу. Два роки тривала робота з формування алгоритму вирішення проблеми, власне робота над авторською програмою, до якої, крім М.О. Федорця були залучені головний лікар міської клінічної лікарні О.Ф. Турський, колектив вінницького медичного коледжу на чолі із заступником директора В.В. Токарем, педагоги закладу, працівники психологічної і медичної служб.

За 7 років реалізації програми ШЗС колектив 21-ї школи мав і невдачі, і успіхи. Головним на сьогодні є той факт, що принципи і завдання програми стали невід’ємною складовою і визначальною рисою закладу.

Досвід роботи менеджерської діяльності адміністрації школи, педагогічного колективу в питаннях зменшення здоров’явитратності і валеологізації навчально-виховного процесу, загальнодержавні підходи і критерії роботи в цьому напрямку і є предметом змісту даної роботи.

 

ЯК МИ РОЗУМІЄМО ЗДОРОВ’Я

Людина є предметом дослідження великої кількості природничих та суспільних наук. Однак до цих пір не вда­лось отримати остаточні відповіді на багато питань, які стосуються суті людини та її буття.Цей висновок можна сміливо віднести до однієї з найважливіших складових людського життя – її здоров’я.

Видатний український лікар М.Амосов визначив поняття здоров’я як суму резервних потужностей клітин, органів і систем організму. Відповідно показниками доброго здоров’я при такому підході є:

•         висока працездатність і можливість швидко відновлюватися за рахунок внутрішніх резервів організму;

•         здатність зберігати спокій і емоційну стабільність, а також вміння швидко відновлювати душевну рівновагу після стресових ситуацій;

•         високий рівень душевного комфорту, тобтозадоволення життям.

Автори різних дефініцій здоров’я використовують багато критеріїв, як характеризують з їх точки зору суть цього поняття. Це і «благополуччя» (ВОЗ, 1998 рік), і «оптимальне функціонування організму» (Г.І.Царегородцев), «рівновага між організмом і оточуючим середовищем» (Вебер).

Понятя «здоров'я», як область людської культури, включає три складові: тіло, душу і розум. Тому здоров’я можна означити як сукупність куль­тури фізичної – здатності керувати своїм тілом; культури фізіологічної – здатності керувати фізіологічними процесами в організмі; культури психічної – здатності керувати своїми почуттями, емоціями та думками.

Здоров’я людини – це переважно результат її власної діяльності. Рівень здоров’я визначається об’ємом та ступенем стійкості життєвих сил людини. Тому зміцнення здоров’я передбачає збереження та зміцнення життєвих сил. Здоров’я залежить від рівня адаптивних можливостей організму, його здатності адекватно реагувати на зовнішні впливи і пристосовуватися до нових екологічних, соціальних та інших умов життєдіяльності. Здоров’я кожної людини залежить в тому числі і від оточення.

Ознаками здоров’я є показники росту і розвитку, імунна та психологічна стійкість до дії шкідливих факторів, функціональний стан та резервні можливості організму, відсутність будь-яких хвороб та дефекту розвитку, рівень морально-вольових і ціннісно-мотиваційних установок.

У визначенні здоров’я у статуті Всесвітньої Організації Здоров’я відмічено, що здоров’я – це не тільки відсутність хвороб в клінічній формі, а також стан повного фізичного, психічного і соціального благополуччя людини.

Разом з тим, проблема здоров’я в останні десятиліття набула особливої актуальності в зв’язку з тим, що, не зважаючи на досягнення медицини, здоров’я людей в цілому в тому числі і школярів, неухильно погіршується.

Новий погляд на здоров’я як на філософську категорію для досягнення успіху в житті дозволяє людям пережити багато небезпек сучасного світу – екологічних, соціальних, техногенних та інших.

 

ФАКТОРИ ЗДОРОВ’Я

Популярним є ствердження, що при 100-відсотковому здоров’ї  тільки 10% залежить від діяльності медицини і системи охорони здоров’я, 20% - від спадкових факторів, 25% - від екологічної ситуації, а близько половини – від самої людини, способу її життя (інформація Ю.Лісіцина, 1995 р.)

Образ життя людини включає в себе три категорії: рівень життя, якість і стиль.

Рівень життя– категорія економічна, яка залежить від задоволення матеріальних, духовних і культурних потреб. Якість – категорія соціальна, яка відображає умови проживання людини і рівень комфорту. Стиль – соціально-психологічна категорія, що характеризує уявлення, звички, нахили і поведінкові особливості людини.

Найповніше взаємозв’язок між способом життя і здоров’ям виражається у понятті здоровий спосіб життя (ЗСЖ). Це раціональний спосіб життєдіяльності, спрямований на максимальне збереження та зміцнення сукупного ресурсу життєвих сил людини.

ЗСЖ умовно можна поділити на дві складові: активні дії людини зі зміцнення свого здоров’я і відмова від шкідливих звичок, які руйнують наш організм.

Нажаль, ЗСЖ в нашому суспільстві не посідає провідного місця в ієрархії особистісних цінностей через низький рівень загальної культури. Тому одним з найважливіших освітніх завдань школи повинно стати виховання у кожного члена суспільства ощадливого ставлення до свого здоров’я. Іншими словами, здоров’я повинно стати одним з результатів освіти.

Вирішення цього завдання стане можливим при організації відповідного навчання і створення оптимальних умов життя (раціональна організація праці та відпочинку дітей).

В 80-х роках минулого століття німецький вчений І. Брехман, ввівши і визначивши термін «валеологія», писав, що в сучасному світі вміння бути здоровим не приходить саме по собі. Для виховання навичок зміцнення та збереження здоров’я недостатньо шкільних курсів біології людини і фізкультури. Необхідно створити систему навчання і виховання, яка б охоплювала дітей протягом всіх років їх навчання у школі. Така система повинна базуватися на позитивній мотивації.

Предметом валеології, на думку І. Брехмана, є не тільки вивчення інтегрованого здоров’я, а й оволодіння навичками оздоровлення. Іншими словами, валеологія – це процес здоров’ятворення.

 

РОЗДІЛ ІІ.SWOT-АНАЛІЗ ВИХІДНОЇ СИТУАЦІЇ

2.1. Школа і здоров'я. Як це починалося.

Педагогічна наука і досвід традиційно підходить до визначення ефективності освітнього процесу у вигляді інтегрованого показника ряду аспектів: організаційного, дидактичного, методичного, психологічного, культурологічного та інших. Проблема збереження здоров’я рідко з’являється в переліку критеріїв ефективності навчального закладу, візьмемо для прикладу хоча б міську «Рейтингову оцінку діяльності закладів». В кращому випадку адміністратор чи представник департаменту освіти, аналізуючи відвіданий урок, вкаже вчителю на відсутність динамічної хвилинки. Вчитель же, виправдовуючись, згадає складність і громіздкість навчальної програми. З року в рік педагоги в гонитві за «надійними та глибокими знаннями» не зважають на те, якою ціною ці знання даються дітям.

Педіатри вже давно з усіх трибун кричать про те, що освітній процес сьогодні перетворився в головний руйнівний фактор здоров’я школярів. Більшість дорослих не уявляють собі масштабів шкоди, якої завдає школа дитині. А якщо й уявляють, то ставляться до цього як до неминучого і навіть нормального явища.

Цікавим для аналізу виглядає порівняння змін у державних вимогах до окремих нормативів з фізкультури  і середніх показників дітей з останні роки (див. діаграми). Як видно, держава постійно знижує показники, а діти й за цією динамікою «не встигають».

Протягом останніх 10 років у нашому закладі ведуться спостереження за станом здоров’я дітей. Коли ми вперше, у 2004 році, отримали узагальнені результати стану здоров’я учнів, багато педагогів піддали сумніву їх об’єктивність через вражаючі цифри.

На той момент у закладі навчалося 640 учнів. З них 33,1% мали різноманітні захворювання кістково-м’язового апарату, майже 19% страждали на очні хвороби, у 13,4% були хворими органи дихання. До 10% учнів закладу, крім того, мали ендокринологічні порушення, хворе серце, нервову систему, нирки тощо.

21 учень страждав на яскраво виражений сколіоз, 83 мали порушення постави. 11% дітей мали негармонійний розвиток (4,3% були високорослими, 2,0% низькорослими, 3,8% з надмірною вагою тіла, 1,3% - з дефіцитом маси). 2% дітей було звільнено від вивчення фізичної культури і трудового навчання, 5% - відвідували заняття спеціальної медичної групи з фізкультури, від 20 до 30% постійно знаходилися у складі підготовчої групи (див. додатки).

Вражали і дані про те, що за період навчання у школі кількість здорових дітей скорочується в 4-5 разів (статистика нашої школи), особливо в 5-6 класах, коли підвищене навчальне навантаження співпадає з критичними змінами в дитячому організмі, пов'язаними зі статевим дозріванням.

Динаміка загальних захворювань школярів будь-якого віку характеризується неухильним зростанням хронічних форм захворювань. Особливо високими темпами збільшується кількість школярів з хронічними формами хвороб органів кровообігу, кісткового-м‘язової, ендокринної систем. З віком в процесі навчання прогресують захворювання шкіри, очей.

Серйозні порушення спостерігаються й у психоемоційній сфері. За даними шкільного психолога з кожним роком у закладі збільшується кількість дітей із групи ризику та тих, що мають певні відхилення від норми у сприйнятті оточуючих. Не зважаючи на загальносвітову тенденцію до акселерації (Україна – не виняток), в даний час кількість школярів, для яких фізіологічні норми відповідають біологічному віку, знизилося на 30-40%.

Особливо сприйнятним до патологій і захворюваності є підліткових шкільний вік. Саме тоді у підлітків відбуваються потужні ендокринні перебудови, які роблять організм надзвичайно сприйнятним до зовнішніх шкідливих факторів. А саме у в цьому віці діти особливо схильні до шкідливих звичок. За даними анкетування психологом учнів нашої школи частка старшокласників, схильних до вживання спиртного, коливається від 5 до 20%. Частка курців серед дітей у закладі складає 10%. В Українї ж курять до 70% старшокласників.

За результатами МОЗ України більше 90% випускників шкіл нашої країни мають різні відхилення у стані здоров'я  – від функціональних розладів (40–50%) до серйозних хронічних захворювань (50–60%). Наші показники виглядають так:

Види розладів і захворювань у випускників (у %)	2014	2012	2010	2008	2006	2004
Сколіоз	5,1	12,1	16,6	28,6	25,6	27,3
Порушення постави	4,0	10,3	17,7	9,6	11,2	13,2
Кардіологічні хвороби	3,0	5,0	4,3	2,4	2,9	4,7
Очні патології	10,1	15,9	16,0	14,0	10,3	9,0
Неврологічні хвороби	4,4	3,9	5,4	5,8	4,9	4,5

Щорічно протягом всього досліджуваного періоду (10 років) у закладі проводиться анкетування учнів молодшої, середньої та старшої школи на предмет знання основ ЗСЖ. І от у 2006 році 40% школярів нашого закладу до ознак ЗСЖ відносили чищення зубів перед сном і водні гігієнічні процедури. Тобто, їх знання основ збереження та зміцнення здоров'я знаходилися на примітивному рівні (у 2014 році таких 15%).

З огляду на викладені факти наступного року у закладі розпочала роботу творча група у складі вчителів основ здоров'я, фізичної культури, шкільного психолога, завданням якої стало опрацювання ситуації, що склалался, і підготовка тематичного питання на засідання педагогічної ради.

У березні 2007 року, маючи результати трирічного спостереження і аналізу здоров'я дітей закладу, творча група доповіла на засіданні педради з питання «Моніторинг фізичного стану учнів впродовж 3-х навчальних років. Як зберегти здоров'я дитини».

З метою створення умов для розвитку школярів закладу, вирішення навчальних та виховних завдань у гармонійному поєднанні з процесом розвитку організму та особистості дитини, враховуючи її фізичні та психічні можливості, формування особистості, зорієнтованої на здоровий спосіб життя педрада прийняла рішення про оголошення підготовчого етапу створення на базі закладу «Школи сприяння здоров’ю», затвердила її орієнтовну модель, розроблену адміністрацією закладу у співпраці з М.О. Федорцем, головним лікарем Вишенської клінічної лікарні О.Ф. Турським, викладачами Вінницького медичного коледжу, вчителями закладу.

У серпні того ж року експериментальна авторська програма «Школи сприяння здоров'ю» була затверджена спільним рішенням ради школи і педагогічної ради (протокол № 7 від 28.08.2007 р.) і схвалена колегією управління освіти Вінницької міської ради (20.09.20007 р, протокол № 4).

Головною метою програми є формування і розвиток фізично-, психічно-, соціально- і морально здорової особистості зі стійкими переконаннями та системою знань про здоров’я і здоровий спосіб життя, створення умов для збереження та зміцнення здоров’я. Школа має забезпечити виховання навичок здорового способу життя, навчити дитину зміцнювати та берегти своє здоров’я, здоров’я членів своєї сім’ї та оточуючих. Педагог має стати головною постаттю у формуванні культу здоров’я, як складової частини структури гармонійно розвиненої соціально активної особистості, яка володіє знаннями, зорієнтованими на здоровий спосіб життя.

 

Завданнями діяльності ШСЗ є:

·           реалізація соціально-педагогічної і медико-профілактичної ініціативи, спрямованої на формування, збереження, зміцнення та відновлення здоров’я дітей, учнів та педагогічних працівників;

·           орієнтаціянашого закладу на кращі заклади України з питань формування здорового способу життя, набуття досвіду з цього питання інших країн Європейського співтовариства.

·           впровадження в життя закладу політики, орієнтованої на формування, збереження та зміцнення здоров’я, побудованої на прогресивній соціальній моделі, турботі про кожну людину;

·           формування в закладі засад загальнолюдської моралі та культури здоров’я (оволодіння системними валеологічними знаннями, прищеплення навичок здорового способу життя, формування валеологічної свідомості, потреби до громадської діяльності щодо зміцнення здоров’я);

·           впровадження в закладі валеологічних технологій оздоровлення, спрямованих на зміцнення здоров’я підростаючого покоління і персоналу.

Напрямками роботи ШСЗ є:

·               активна робота з формування почуття власної гідності у кожного учня і прищеплення переконання в його можливості вплинути на життя школи;

·               виховання добропорядних стосунків між учнями, а також між учнями та персоналом школи в повсякденному житті;

·               висвітлення перед персоналом і учнями соціальних завдань школи, пов’язаних зі збереженням та зміцненням здоров’я, формуванням валеологічного світогляду;

·               формування творчих стимулів для усіх учнів і персоналу шляхом різноманітних форм заохочення;

·               створення сприятливих для здоров’я умов шкільного середовища, необхідних для успішного навчання та роботи;

·               розвиток співробітництва між школою, батьками і громадськістю;

·               створення сприятливих умов для успішного навчання учнівської молоді;

·               розвиток наступності між ланками навчального процесу (початковою і середньою та старшою школами) для планування узгодженої програми валеологічної освіти та виховання;

·               активне сприяння зміцненню здоров’я і добробуту персоналу школи;

·               врахування ролі поведінки персоналу для формування валеологічного світогляду у дітей, підлітків та молоді.

·               врахування ролі харчування в школі для планування оздоровчих програм та прищеплення гігієнічних знань;

·               використання можливостей зацікавлених установ і громадських організацій для всебічної підтримки валеологічної освіти і виховання;

·               розвиток освітнього потенціалу шкільної служби охорони здоров’я від звичайних медичних оглядів до активної підтримки валеологічного виховання і навчання та усіх заходів, що сприяють збереженню і зміцненню здоров’я підростаючого покоління та персоналу.

   

   

Дослідженнями доведено, що ефективність формування здорового способу життя вимагає активного залучення учнів до здоров’язберігаючого навчального процесу, формування в них активної позиції щодо зміцнення і збереження власного здоров’я.

    Виходячи з мети та завдань ШСЗ було створено модель дослідно-експериментальної діяльності. Система роботи закладу щодо збереження і зміцнення здоров'я учнів  представлена у наведеній нижче схемі.

 

2.2. Головні фактори здоров'явитратності освітнього процесу.

Дослідження вчених-медиків показують, що патогенний характер навчання сучасних дітей складається з низки конкретних факторів. До них, перш за все, слід віднести шкільний стрес, хронічна гіподинамію, кисневе і сонячне голодування.

Шкільний стрес

Стрес– це загальна реакція організму на несприятливі впливи. По суті це важливий пристосувальний механізм організму, вироблений в процесі еволюції.В результаті стресу (власне через зміни розподілу кровообігу) тимчасово «відключаються» травна, імунна та репродуктивна системи організму. Тому тривалий чи постійний стрес (дистрес) прозводять до безпліддя, послабленню імунітету та порушенням роботи кишково-шлункового тракту.

«Розхитаність» імунітету веде до розвитку алергій та імунодефіциту, ожиріння (через компенсаторний механізм організму через руйнування раніше накопичених жирів).

Не менше страждає і нервова система. Інтенсивна робота нейронів виснажує та руйнує їх. Часто в результаті стресів розвивається депресія. У підсумку організм може отримує такі хвороби, як атеросклероз, невроз, ожиріння, виразку, астму, інші.

Школа – середовище, де вплив стресів особливо сильний. Почнемо хоча з того, що дитині особливо молодшого шкільного віку треба рано вставати. Потім бутербродний сніданок замість повноцінного здорового. Потім млява хода до школи. А там, замість того, щоб розігнати млявість і підбадьоритись, дитину заточують у закрите і задушливе приміщення, де вона повинна практично нерухомо сидіти добру половину дня.

Щоб нівелювати дію вище перерахованих ризиків, у нашому закладі з 2013 року, в рамках функціонування ШСЗ, проводиться ранкова танцювальна зарядка. Саме танцювальна, бо звичайна дітьми сприймається неохоче (тут використаний і влий шкільний досвід автора роботи).

(Фото зарядки)      

Крім того, вже після першого уроку учні молодшої школи мають безкоштовне харчування у шкільній їдальні (в рамках міського проекту).

Зауважимо, що поза, в якій школяр проводить близько 3 тисяч днів свого життя, не є природньою для екології людини. Дорослі можуть співставити цю інформацію з власним досвідом. Може саме тому діти намагаються «розлягтися» за партою чи закинути ногу на ногу. Не дивно, що таке сидіння порушує роботу крово- та лімфо обігу, дихання, травлення.

Безумовно, кабінетна система навчання, яка використовується в нашій школі, є позитивним фактором у аспекті означеної проблеми. Окрім того, щомісяця класні керівники всіх класів школи проводять ротацію учнів за місцями сидіння.

Під час уроків від дітей вимагають постійної концентрації уваги у більшості на речах непрактичних і неемоційних.

Хронічна гіподинамія

Широко розповсюджене порушення функцій організму, яке викликане недостатньою руховою активністю.

Кисневе і сонячне голодування

При заниженому вмісті кисню в приміщеннях робота головного мозку, власне нервові процеси, сповільнюється і жодні заклики чи зауваження вчителя нічого, крім стресу, не породжують.

Слід також пам’ятати, що наша шкіра виробляє достатню кількість вітаміну D, якщо знаходиться під сонячним промінням не менше 20 хвилин щодня.

Інші «професійні» школярів: погіршення зору, сколіоз, простуда, вірусні інфекції.

 Статистикасвідчить, що в цілому у країні в початковій школі лише 3 % дітей мають порушення зору. Однак,вже до  3-4-го класу цей показник збільшується до 10%. В 7-8-му класівін складає 16%, а серед старшокласників близько 20% маютькороткозорість.

 

 

РОЗДІЛ ІІІ. СИСТЕМА РОБОТИ ПЕДАГІЧНОГО КОЛЕКТИВУ, ПСИХОЛОГІЧНОЇ ТА МЕДИЧНОЇ СЛУЖБ ЩОДО ЗНИЖЕННЯ ЗДОРОВ’ЯВИТРАТНОСТІ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

 

3.1. Організація роботи педагогічного колективу закладу щодо збереження та зміцнення здоров’я учнів.

Сьогодні  у світі проблема  загрози  здоров’ю  розглядається  як  сьома, додаткова до шести раніше відзначених загроз планетарного масштабу:

1) загроза світової війни;

2) екологічні катаклізми;

3) економічні контрасти в різних країнах планети;

4) демографічна загроза;

5) нестача ресурсів планети;

6) наслідки науково-технічної революції.

Поширення ж серед школярів деструктивної поведінки щодо власного здоров’я відбувається за умов:

·           відсутності ціннісної орієнтації на навчальну діяльність і спроможності самостійно її організовувати;

·           позитивного емоційного сприйняття паління й вживання алкоголю;

·           неструктурованості дозвілля й залучення до компаній однолітків, що формуються пізно ввечері.

Школа – це життєвий простір дитини, в якому вона знаходиться близько 70% свого часу,  тому  саме  школа  повинна  давати  знання  і  вміння  організовувати  життя,  берегти  та поліпшувати  здоров’я. 

Три навчальні роки роботи над авторською програмою ШСЗ дали підстави до аналізу ситуації і формулювання висновків. Тому у березні 2011 року у закладі відбулося друге планове засідання педагогічної ради з означеного питання.

Творчий колектив закладу констатував, що здоров’я  –  динамічний  процес  організму,  що  забезпечує  повноцінну  фізичну  і психічну працездатність  дитини. Санітарно-гігієнічне виховання починається в родині, садку і  продовжується  в  школі. Органи охорони  здоров’я  не  можуть  протистояти  неухильному  погіршенню  здоров’я  дітей – їх діяльність  зосереджена  переважно  на  виявленні  патологічних  станів  і  значно менше  уваги приділяється профілактичній роботі. Аналіз  стану  здоров’я  дітей  у  нашій  країні, як власне і в закладі,  підтверджує,  що  пошуки методів  освіти  і  виховання, форм  їх  організації щодо збереження та зміцнення здоров’я молодого  покоління  набувають  особливого  значення. Здоров’я – це  те  без  чого людина  не  може  бути щасливою.  Культура  здоров’я  формується шляхом  цілеспрямованої напруженої  праці  над  собою  і  набуттям  знань. Завдання поліпшення здоров’я школярів  і  молоді  не  може  бути  вирішене  тільки  зусиллями  медиків. 

Тому колектив закладу дійшов висновку, що здоров’я  має  бути одним  із результатів освіти.

Аналіз стану здоров’я учнів закладу за п’ятирічний період і трирічний період реалізації експериментальної програми «Школи сприяння здоров’ю» на базі закладу дав підстави зробити наступні висновки:

·               план роботи ШЗС протягом трьох навчальних років в основному реалізований;

·               в закладі впроваджено фізкультурно-оздоровчі заходи в режимі навчального дня (фізкультхвилинки, години здоров’я, рухливі перерви тощо), які сприяли підвищенню ефективності НВП (середній навчальний бал учнів зріс від 7,8 до 8,1);

·                особливої популярності набули психологічні тренінги, тижневики здорового способу життя, чемпіонати школи з різних колективних та індивідуальних видів спорту; тематичні спортивні свята «Козацькі розваги», «Нумо, дівчата», «Нумо, хлопці», дні здоров’я;

·                велика увага у звітному періоді приділялася педагогічному всеобучу батьків з питань здорового способу життя;

·               за допомогою медичних працівників закладу та за результатами планових оглядів продовжився моніторинг фізичного стану учнів 1-11 класів, що дало змогу отримати достатньо повну інформацію про стан здоров’я кожного учня школи, доповнити цією інформацією учнівську базу даних з метою правильної корекції вимог  під час НВП з боку вчителів до дітей;

·         поліпшився стан матеріально-технічної бази спортивних об’єктів закладу: розпочато реконструкцію шкільного стадіону, створена спортивно-хореографічна кімната, майже закінчено відновлення душових і роздягалень при малому спортивному залі, активізував рухову активність учнів і факт придбання та встановлення тенісного столу у вестибюлі.

Разом з тим невирішеним залишилося питання впровадження новітніх здоров’я- зберігаючих технологій у навчально-виховний процес в цілому та безпосередньо  на уроках фізичної культури, основ здоров’я,через проект  «Моя школа і здоров’я». Не всі вчителі-предметники сумлінно поставилися до виконання домовленостей щодо проведення фізкультхвилинок під час уроків. Не отримала бажаного розвитку співпраця закладу з МКЛ №1 і медичним коледжем.

Моніторинг фізичного стану учнів закладу за останні 5 років не дав підстави зробити однозначний висновок про загальне поліпшення здоров’я дітей, що власне декларувалося як основний очікуваний результат впровадження експериментальної програми. Творча група дійшла висновку про неможливість отримати кардинально відмінний результат показників здоров’я в умовах відсутності ізольованості дитячого колективу від міського середовища. Окрім того наведені вище дані свідчать про загальнодержавну тенденцію погіршення здоров’я дітей шкільного віку.

Разом з тим, головне завдання школи – навчити і виховати, колективом закладу успішно реалізовується. Свідчення тому зростання ефективності участі учнів закладу в предметних олімпіадах і спортивних змаганнях, творчих конкурсах, відсутність особливо проблемних виховних аспектів (відсутність злочинів, скоєних учнями, зменшення кількості правопорушень). Збірна команда школи з футболу виборювала перемогу у міському чемпіонаті 2006, 2007, 2008, 2011, 2012 років. У 2009, 2010 роках збірна школи посідала ІІ місце у міському чемпіонаті. Збірна команда школи виборювала перемогу у міських змаганнях зі спортивного орієнтування у 2008, 2009, 2010, 2011роках. 2011 р. - призери міста з гандболу та дзюдо. 2010,2011, 2012,2013 рр. – призери міського етапу Всеукраїнського фестивалю-конкурсу «Молодь обирає здоров’я», призери конкурсу фотографій, художніх робіт міського етапу Всеукраїнського фестивалю-конкурсу «Молодь обирає здоров’я». 2013 р. – переможці конкурсу «Дворовий спорт». 2012 р. – учасники виставки «Інноватика в освіті» (робота «Здоров’я – один з результатів освіти»)

 

Таким  чином, школа, як медико-педагогічна система, прагнула до забезпечення системного підходу до профілактики та зміцнення здоров’я школярів.

З метою подальшого зміцнення дитячого здоров’я та фізичного вдосконалення учнів, що в свою чергу сприятиме підвищенню ефективності НВП,  на березневому 2011 року засіданні педагогічна рада вирішила продовжити розпочату роботу, представивши на затвердження серпневої педагогічної ради закладу для подальшої реалізації за участі всього колективу план наступної трирічної перспективи. Схвалено роботу колективу закладу у складі лікаря Кеби Н.Л, психолога Бабошиної І.В, секретаря Ткачук Ю.П, вчителя Федотова В.В. з моніторингу фізичного стану учнів, що дозволили створити раритетну інформаційну базу даних учнів школи для внутрішнього користування.

Тоді ж у закладі почалося впровадження курсів «Рівний-рівному», «Я, моє здоров’я, моє життя», «Корисні звички», виділено у початковій школі години із варіативної складової на хореографію.

Зважаючи на поширення деструктивної поведінки серед школярів, педагогічному колективу рекомендовано спрямовувати зусилля на ціннісну орієнтацію дітей на навчальну діяльність, розвиток можливостей її самостійно організувати, подальшій структуризації дозвілля учнів, яка полягає в ширшому і системнішому залученню дітей до відвідування творчих гуртків і спортивних секцій як шкільних так і позашкільних, пропагування і застосування методик, що підвищують адаптаційні можливості дитячого організму, його здатність до компенсації зовнішніх негативних впливів.

У березні 2013 року чергове засідання педради на підставі звіту відповідальних осіб та аналізу динаміки стану здоров’я учнів закладу за 9-річний період педагоги закладу отримали завдання поглиблення внутрішньокласної профілактичної оздоровчої роботи. З цієї метою кожен класний керівник опрацював і почав активно впроваджувати з 2013-2014 навчального року окремі ЗЗТ.

Про успішність 7-річної роботи колективу закладу над зниженням здоров’явитратності та валеологізації НВП на основі 10-річних спостережень та аналізу можна говорити в контексті фактів в двох аспектах.

З одного боку досвід роботи колективу в останні роки пропагувався як Департаментом освіти ВМР, так і засобами масової інформації (широко висвітлювався в місцевих друкованих періодичних виданнях, став предметом обговорення на телебаченні («1+1», «ВІТА», ТЕТ, ТРК) та обласному радіо(цикл передач про здоров’я). Ефективність ШСЗ нашого закладу була помічена і підтримана батьками учнів. Інформація поширювалася і пополяризувалася. Результатом  стало прагнення мешканців мікрорайону обрати для навчання своєї дитини саме 21-у школу.

З іншого впродовж періоду функціонування ШСЗ шкільні спортивні колективи неодноразово ставали кращими у змаганнях різного рівня, а за підсумками 2014 року вперше за піввікову історію існування закладу посіли 1 місце у міській спартакіаді школярів. Чи не найважливішим є і зменшення загальної захворюваності дітей на ГРЗ у осіннє-зимовий період.

 

3.2. Педагогічна валеологія.   

Педагогічна валеологія – це напрямок валеології, який передбачає формування, збереження і зміцнення здоров'я школярів педагогічними засобами.

Педагогічна валеологія розробляє наукові основи оздоровлення освітнього середовища і процесів, які в ньому відбуваються.

Актуальність даного напрямку досліджень пояснюється необхідністю застосування термінових заходів щодо зменшення здоров'явитратності освітнього середовища а також формування у молоді потреби у здоровому способі життя.

Валеологізація освіти полягає у здоров’язбережувальному наповненні всіх без виключення аспектів шкільного життя, а також здійснення відповідного впливу на сім’ю.

У нашому закладі особистісно-орієнтоване навчання має трохи відмінну від традиційної парадигми спрямування. Не стільки передача досвіду старших поколінь, скільки свідомий розвиток власної особистості учня. Відповідно створюються умови для максимального саморозвитку.

Згідно авторській освітній концепції доктора філософії в галузі освіти М.Федорця «Інтелігентність» реалізація принципу створення здоров’язбережувального освітнього середовища (валеологізації) полягає в здоров’язбережувальному наповненні всіх без виключення аспектів виховання навчання і розвитку дитини в рамках навчального закладу і також у відповідному впливі на сім’ю.

У школі втілюються основні критерії валеологізації, а саме:

·                     починати навчальний день з позитивного спілкування (вчителі доброзичливо, з акцентуацією на позитиві, зустрічають щодня батьків і дітей у вестибюлі закладу);

·                     навчальний день починається з ранкової танцювальної зарядки, виконання гімну;

·                     протягом всього робочого дня від педагогічних і технічних працівників вимагається забезпечення комфортного морально-психологічного клімату у стосунках з дітьми;

·                     звертатися до дітей тільки за іменами, спокійним доброзичливим тоном;

·                     педагогічно грамотно і тактовно використовувати всі види оцінки роботи дітей, також словесно стимулювати працездатність дітей; проводити на заняттях бесіди здоров’язберігаючого змісту, які мають евристичний і проблемний характер;

·                     на всіх уроках за розкладом проводити ди­намічні хвилинки, забезпечуючи рух та переміщення дітей по навчальному приміщенні (робота біля дошки, дидактичні ігри, тощо);щомісяця практикувати зміну розташування дітей в навчальній кімнаті;

·                     забезпечити виконання санітарно-гігєнічних нормативів: повітряного та теплового режимів, норм освітлення, вологого прибирання;

·                     щорічно педагогам разом з медиками і психологом закладу обговорювати показники фізичного і психічного стану дітей;

·                     домагатися щоденного виконання учнями нормативів рухової активності поза межами уроку;

·                     прищеплювати учням потребу в регулярних заняттях фізичною культурою, відчуття «м’язового задоволення»;

·                     формувати в дітей санітарно-гігієнічну культуру, почуття команди, взаємодопомоги – на заняттях, у спортивних іграх, на відпочинку;

·                     брати безпосередню участь в фізкультурно-валеологічних заходах разом з дітьми.

Крім того, річними планами ШСЗ передбачені інші ключові положення і заходи, що в цілому сприяють валеологізації навчально-виховного процесу.

 

3.3. Технологія організації уроку в умовах здоров’язберігаючої педагогіки.

Дослідженнями гігієністов встановлено, що побудова навчального дня без урахування вікових особливостей дітей навіть при впровадженні всіх форм оздоровчо-фізкультурної роботи призводить до вираженого стомлення учнів протягом навчального дня, тижня, року. Це, у свою чергу, викликає несприятливі зміни у функціональному стані різних органів і систем і в остаточному підсумку веде до погіршення здоров'я учнів наприкінці навчального року.

Раціональний режим, насамперед, передбачає чітке чергування різних видів діяльності. Переважна більшість функціональних відхилень в організмі учнів у міру збільшення учнівського стажу пов’язана з виконанням навчального навантаження, умовами протікання навчально-виховного процесу, гігієнічно правильно побудованим уроком.

Насамперед, валеологічно обґрунтований урок повинен бути побудований з урахуванням потреб дітей: у саморозвитку, у наслідуванні, придбанні досвіду.

Серед валеологічних критеріїв ефективності освітнього процесу щільності і динаміці навчальних занять слід приділяється ключова увага. У закладі кожен відвіданий членами адміністрації урок передбачає в тому числі і його валеологічну оцінку.

Дані поняття (щільність та динаміка) запозичені з критеріїв оцінки уроків фізичної культури. Їх оптимальні показники передбачають раціональний розподіл часу уроку і фізичне навантаження на дітей, які завжди різняться за індивідуальним розвитком, здібностями, особистому робочому темпу, концентрації уваги, тощо. Але кожен учитель закладу знає, що високу щільність занять дають саме активні форми роботи з учнями (самостійна диференційована робота з можливістю отримати консультацію вчителя, колективна робота в парах чи групах) на противагу пасивним формам (лекція, індивідуальне опитування, моралізування, «оргмоменти» тощо). В окремих випадках раціональність використання часу уроку встановлюється за допомогою спостережень адміністрації з хронометражем кожного навчального блоку заняття.

В аспекті підвищення ефективності уроку через раціональну щільність педагогами закладу приділяється увага і використанню максимальної кількості каналів сприйняття інформації. Відомо, що їх є три. Зоровий, найважливіший, забезпечує до 75% загального об’єму інформації, яку отримує учень під час уроку. Слуховий додає ще 15-20%. Рештки забезпечує моторика – різноманітні дії та маніпуляції. Зрозуміло, що домінування одного з інформаційних каналів не сприяє ефективному засвоєнню дітьми теми уроку.

Ефективність динаміки розглядається педагогами у двох аспектах. В прямому розумінні динаміка передбачає організацію в ході заняття раціональної рухової активності дітей з максимальною прив’язаністю до змісту. Динаміка у переносному розумінні  - це часта зміна видів і форм навчальної роботи протягом уроку, бо концентрація уваги на одному виді діяльності може тривати від 3-7 хвилин у початковій школі до 10-15 у старшій. Потім через спрацьовування захисних реакцій організму мозок дитини «вимикається» (просто перелаштовується на інший об’єкт уваги). У таких випадках більшість педагогів поступають традиційно: намагаються повернути увагу дитини окриком чи страхом покарання. Валеологічний підхід передбачає, як уже було сказано, зміну діяльності чи зміну положення (робочого місця, наприклад).

Досвід роботи над реалізацією авторської програми «Школи сприяння здоров’я» протягом останніх шести років довів, що розумно висока щільність і динаміка навчальних занять і виховних заходів помітно підвищує якість  навчання, мотивацію, вчить дітей раціонально використовувати час і, що найцінніше, сприяє зміцненню їх здоров’я.

В результаті дослідно-експериментальної роботи були вироблені основні вимоги до якісного уроку в умовах здоров’язберігаючої педагогіки.

1. Побудова уроку на основі закономірностей навчально-виховного процесу з використанням останніх досягнень педагогічної практики з урахуванням питань здоров’язбереження.

2. Реалізація на  уроці в оптимальному співвідношенні принципів і методів як загальнодидактичних так і специфічних.

3. Забезпечення необхідних умов для продуктивної пізнавальної діяльності учнів із урахуванням їх стану здоров’я, особливостей розвитку, інтересів, нахилів і потреб.

4. Установлення між предметних зв’язків, усвідомлюваних учнями, здійснення з раніше вивченими знаннями і уміннями.

5. Активізація розвитку всіх сфер особистості учнів.

6. Логічність і емоційність всіх етапів навчально-виховної діяльності.

7. Ефективне використання педагогічних засобів здоровязбераігаючих освітніх технологій (фізкультхвилинок, рухливих ігор).

8. Формування практично необхідних знань, умінь, навичок, райональних прийомів мислення і діяльності.

9. Забезпечення варіативного використання правил здорового способу життя залежно від конкретних умов проведення уроку.

10. Формування уміння вчитися, піклуючись про своє здоров’я.

11. Ретельна діагностика, прогнозування, проектування, планування й контроль кожного уроку з урахуванням особливостей розвитку учнів.

 

 

3.4. Роль педагогів у подоланні здоров’явитратності

навчально-виховного процесу

 

Проблемою нашого колективу при реалізації програми «Школи сприяння здоров’ю» у перший рік роботи було саме несприйняття її вчителем. Валеологія ж не просто збірник правил та інструкцій, річний план роботи, - це фактично спосіб життя, і в першу чергу спосіб життя вчителя.

Окремі педагоги ніяк не погоджувалися з тим, щоб витрачати, наприклад, час на фізкультхвилинки - програма складна, а його й так не вистачає! З обуренням реагували на пропозицію проводити танцювальні розминки на перервах (а відпочивати нам коли?), хоча всім було відомо, що перерва – то робочий час учителя. Скептичні посмішки супроводжували чи не кожне нововведення стосовно валеологізації навчально-виховного процесу. Середній вік колективу на той момент складав 42 роки, і не кожен педагог чисто фізично міг би витримати, наприклад, піший перехід за маршрутом «Школа-Сабарів-Школа» (загалом 15 км) під час традиційних весняних днів здоров’я.

Але з часом зацікавленість дітей і батьків у таких нововведеннях змінили скепсис та іронію педагогів на цілковите сприйняття процесу.

Аксіомою є твердження про те, що вчитель не зможе виховати і прищепити любов до якоїсь справи, якщо сам не буде справжнім поціновувачем цієї справи. Тут ми говоримо про важливість власного прикладу вчителя. Бо саме це є обов’язковою умовою успішності самого процесу валеологізації НВП.

Протягом шестирічного періоду втілення програми ШСЗ у закладі існували і продовжують існувати різні колективні оздоровчі групи, які об’єднуються у клуб здоров’я для вчителів. Це і ігрові заняття щоп’ятниці у спортивних залах закладу (футбол, волейбол, баскетбол), і гімнастичні заняття для педагогів-жінок, відвідування льодових палаців міста, зимові купання на водоймах міста та області (моржування), туристичні походи та поїздки (Карпати, Чорноморське узбережжя, відомі історичні та природні місця Вінниччини).

 Педагогічна валеологія допомагає переосмислити організацію освітнього процесу з позиції здоров’язбереження і здоров’ятворення.

 

 

ДОДАТКИ

Додаток 1

ХРОНОКАРТА

діагностики і експертної оцінки підготовки та реалізації проекту

сучасного здоров’язберігаючого уроку

 

1.     Загальні дані про урок

Вчитель ____________________. Предмет____________________, клас________

      Дата _____ день тижня_____,№ за розкладом__. Всього учнів у класі_,  з них присутні

Тип уроку__________________________, якщо інтегров., то з яким предметом

Розділ/тема___________________________________________________________, всього уроків у розділі/темі______, № уроку у розділі/темі______

Тема уроку: ______________________________________________________________________

Дидактичні цілі: ______________________________________________________________________

______________________________________________________________________

Виховні цілі:___________________________________________________________

______________________________________________________________________

Цілі розвитку/соціалізації учнів___________________________________________

______________________________________________________________________

2.     Хід уроку

Хв.уроку	Щільн. уроку	Дії вчителя та учнів	Записи експерта по ходу уроку
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11.
12.
13.
14.
15.
16.
17.
18.
19.
20.
21.
22.
23.
24.
25.
26.
27.
28.
29.
30.
31.
32.
33.
34.
35.
36.
37.
38.
39.
40.
41.
42.
43.
44
45

 

3.     Раціональність використання часу на уроці:

Урок тривав ___хв., з яких були використані: а) за думкою експерта: раціонально __хв., малораціонально __ хв.., нераціонально__хв.;

б) за думкою вчителя: раціонально _хв., малораціонально _ хв., нераціонально __ хв.

4. Найбільш вдалі знахідки, прийоми, методи і т.і._________________________

5.Зауваження:_______________________________________________________________________________________________________________________________

______________________________________________________________________

6. Висновки і рекомендації:

6.1. Відносно виконання поставлених цілей:________________________________

______________________________________________________________________

6.2. Відносно ефективності уроку за наступними аспектами:

6.2.1. Організаційно-педагогічним:__________________________________________________________

6.2.2. Науково-теоретичним та методико-технологічним______________________

______________________________________________________________________

6.2.3. Психолого-педагогічним, санітарно-гігієнічним і валеологічним__________

______________________________________________________________________

_6.2.4._Виховним, культурологічним і емоційно-культурологічним____________

______________________________________________________________________

7. Загальні висноки/рекомендації________________________________________

 

Дата:                        Підпис вчителя:___________Підпис експерта

 

Додаток 2

 

ПОКАЗНИКИ ЕФЕКТИВНОСТІ СУЧАСНОГО

ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОГО УРОКУ (за М.Федорцем)

 

	Учителю чиексперту пропонується обґрунтувати і оцінити з позиції особистісно зорієнтованого навчання і здоров’язбережувального підходу аспекти уроку:		Само-оцінка		Експ. оцінка
1.	Принципиі цілі
1.1	Реалізація основних принципів дидактики (принцип оптимального поєднання при­родо- і культу­ровідповідності; науковостіі доступності; виховного і розвивального навчання; наочностіі абстрактності; врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів; свідомості, активності, самостійності;зв’язку з практикою тощо).
1.2	Триаспектна мета + валеологічний аспект.
2.	Організаціяосвітнього процесу.
2.1	Структура, хронологія, логікаі драматургія уроку. Доцільність використання мето­дів актив­ного і пасивного навчання.
2.2	Доцільність використання прийомів наочності на занятті.
2.3	Завдання і особливості здоров’язбережувальних технологій в організації даного уроку.
2.4	Динаміка урока і профілактика гіподинамії: динаміч­ні паузи, раціо­наль­ність зміни робочих місць, переміщення учнів під час уроку.
2.5	Формиі технології диференційованого підходу. Індивідуалізація навчальних занять, темпу виконання завдань. Особливості роботи з дітьми, що мають хронічні захворювання.
2.6	Організація самостійної роботи учнів.
2.7	Санітарно-гігієнічні аспекти урока: загальну гігієну, температурний ре­жим, попередження «кисневого голодання», профілактику сколіозів, сту­пінь освітлення навчального приміщенняі профілактику збереження орга­нів зору.
2.8	Дотримання правил охоронипраці і техніки безпеки на уроці.
3.	Зміст і ефективність навчального процесу.
3.1	Відповідність цілей і завдань, змісту навчального матеріалу, методам навчання віковим та індивідуальним особливостям дітей.
3.2	Оптималь­ність об’єму мате­ріалу, запропонованого для вивчення.
3.3	Новизна, проблемність і привабливість навчальної іформації. Практична спрямованість матеріалу, його зв’язок з життям та особистим досвідом учнів.
3.4	Керівництво інтелектуальним розвитком учнів на уроці. Розвиток мислення, мови, уваги, пам’яті, уяви тощо.
3.5	Щільність урока. Використання максимального числа каналів отримання інформації.
3.6	Динаміка уроку. Раціональність зміни видів навчальної роботи. Ме­тоди та прийомипопередження перевтоми мозку, підтримання високої працездатності учня.
3.7	Інтегроване навчання, міжпредметнізв’язки.
3.8	Труднощі та типові помилки учнів. Їх передбачення та ліквідацію. Ме­тодику роботи над помилками.
3.9	Методику отримання, опрацювання та використання «зворотної» інформації.
3.10	Доцільність домашнього завдання, його характер, об’єм і сту­пінь дифе­ренціювання. Попереднє дозування часу, необхідного на йоговиконання.
3.11	Прийомипідвищеної навчальної мотиваціїучнів і керування їх увагою. Розвиток інтересу до предмету. Об’єктив­ність оцінок, отриманих учнями.
3.12	Доцільність використання/невикористання дидактичних ігор, розвивальних завдань тощо.
4.	Особливості навчальної діяльності учнів.
4.1	Пізнавальна активність, творчість, самодіяльність.
4.2	Рівень розвитку загально навчальних та спеціальних вмінь та навичок.
4.3	Наявність і ефективність колективних та групових форм роботи в ході уроку.
4.4	Доцільність співвідношення тренувальних і проблемно-творчих завдань.
4.5	Діловий настрій, навчальну активність учнів,її результативність. Виховання у них друже­любності, толерантності, почуття командиівміння спільно працювати.
4.6	Прояв дисциплінованості, організованості, зацікавленості предметі і знаннях з нього протягом уроку.
5.	Попередні результати проведеного уроку.
5.1	Досягнення дидактичної мети.
5.2	Навчальнийефект проведеного заняття (чому і в якій мірішколярі навчилися).
5.3	Виховний ефект уроку. Використання виховного потенціалу навчального матеріалу.
5.4	Вплив уроку на розвиток особистості і процес її соціалізації.
6.	Культура іестетика праці. Особистості якості учителя.
6.1	Культура праці педагога і учнів. Стиль, формиі прийомы стосунків учителя і учнів, а також учнів між собою в ході уроку. Педаго­гічний такт і демократич­ність педагога.
6.2	Мо­рально-психологічний клімат іемоційний фон уроку. Попередження шкільних дистресів.
6.3	Знання предметуізагальна ерудиція учителя.
6.4	Рівень педагогічної, методичноїі технологічної компетентності.
6.5	Знання фізіологічних, психологічних та інших особливостей особистості учня.
6.6.	Культура і естетика мови учителя, її образність, емоційність.
6.7.	Ділову активність педагога в процесі уроку, раціональність іефектив­ність. Доцільність педагогічноїімпровізації.
6.8.	Виховний вплив учителя на ді­тей. Оптимізмі гумор.
6.9.	Імідж і артистизм учителя. Зовнішній вигляд.

 

 

Додаток 3

АНАЛІЗ ЗАХВОРЮВАНОСТІ У ПАРАЛЕЛЯХ КЛАСІВ У ЗАКЛАДІ

ЗА 10 РОКІВ СПОСТЕРЕЖЕНЬ

 

 

Додаток 4

ВИТЯГ з програми

роботи «Школи сприяння здоров’ю»

Мета і завдання ШСЗ

Головною метою навчального закладу «Школа сприяння здоров’ю» є формування і розвиток фізично-, психічно-, соціально- і морально здорової особистості зі стійкими переконаннями та системою знань про здоров’я і здоровий спосіб життя, створення умов для збереження та зміцнення здоров’я. Школа має забезпечити виховання навичок здорового способу життя, навчити дитину зміцнювати та берегти своє здоров’я, здоров’я членів своєї сім’ї та оточуючих. Педагог має стати головною постаттю у формуванні культу здоров’я, як складової частини структури гармонійно розвиненої соціально активної особистості, яка володіє знаннями, зорієнтованими на здоровий спосіб життя.

За оцінками фахівців, близько 75% хвороб у дорослих є наслідком умов життя в дитячі та молоді роки. Незадовільний стан здоров'я молоді може знижувати рівень національної безпеки, економічні, інтелектуальні та духовні ресурси розвитку суспільства. Незважаючи на значну санітарно-освітню роботу, частина дітей не використовує навички здорового способу життя у практиці. Однією з обов'язкових умов, за яких можливе поліпшення ситуації, є заохочення молоді до здорового способу життя та енергійне впровадження програм збереження і поліпшення здоров'я. Цьому сприятиме утвердження в педагогічній та дитячій свідомості широкого розуміння поняття "здоров'я". Сьогодні здоров'я вже не розглядається як суто медична проблема. Загальноприйнятим у світі є визначення поняття "здоров'я", викладене у Преамбулі Статуту Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ): "Здоров'я - це стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб або фізичних вад". 

Дослідники виявили, що в ході лекції учнями засвоюється 5% наданої їм інформації, бесіди - 10%, перегляду телепередач - 30%, щотижневої виховної роботи - 45%, рольової гри - 60%.

Завданнями діяльності ШСЗ є:

·реалізація соціально-педагогічної і медико-профілактичної ініціативи, спрямованої на формування, збереження, зміцнення та відновлення здоров’я дітей, учнів та педагогічних працівників;

·рівняннянашого закладу на кращі заклади України з питань формування здорового способу життя, набуття досвіду з цього питання інших країн Європейського співтовариства.

·впровадження в життя закладу політики, орієнтованої на формування, збереження та зміцнення здоров’я, побудованої на прогресивній соціальній моделі, турботі про кожну людину;

·формування в закладі засад загальнолюдської моралі та культури здоров’я (оволодіння системними валеологічними знаннями, прищеплення навичок здорового способу життя, формування валеологічної свідомості, потреби до громадської діяльності щодо зміцнення здоров’я);

·впровадження в закладі валеологічних технологій оздоровлення, спрямованих на зміцнення здоров’я підростаючого покоління і персоналу.

 

Напрямками роботи ШСЗ є:

·активна робота з формування почуття власної гідності у кожного учня і прищеплення переконання в його можливості вплинути на життя школи;

·виховання добропорядних стосунків між учнями, а також між учнями та персоналом школи в повсякденному житті;

·висвітлення перед персоналом і учнями соціальних завдань школи, пов’язаних зі збереженням та зміцненням здоров’я, формуванням валеологічного світогляду;

·формування творчих стимулів для усіх учнів і персоналу шляхом різноманітних форм заохочення;

·створення сприятливих для здоров’я умов шкільного середовища, необхідних для успішного навчання та роботи;

·розвиток співробітництва між школою, батьками і громадськістю;

·створення сприятливих умов для успішного навчання учнівської молоді;

·розвиток наступності між ланками навчального процесу (початковою і середньою та старшою школами) для планування узгодженої програми валеологічної освіти та виховання;

·активне сприяння зміцненню здоров’я і добробуту персоналу школи;

·врахування ролі поведінки персоналу для формування валеологічного світогляду у дітей, підлітків та молоді.

·врахування ролі харчування в школі для планування оздоровчих програм та прищеплення гігієнічних знань;

·використання можливостей зацікавлених установ і громадських організацій для всебічної підтримки валеологічної освіти і виховання;

·розвиток освітнього потенціалу шкільної служби охорони здоров’я від звичайних медичних оглядів до активної підтримки валеологічного виховання і навчання та усіх заходів, що сприяють збереженню і зміцненню здоров’я підростаючого покоління та персоналу.

 

 

Етапи впровадження, їх зміст та терміни

План роботи ШСЗ на 2008/09 н.р.

 

 

Очікувані результати

Очікувані результати – визначення ефективності діяльності ШСЗ шляхом діагностично-узагальнюючого педагогічного, психологічного, медичного, валеологічного моніторингу.

Заклад цілеспрямовано працює у напрямку впровадження здоров’язберігаючих, здоров’яформуючих та здоров’язміцнюючих технологій, які:

·             сприяють значній ефективності навчально-виховного процесу,

·              створюють здоровий освітній простір, в якому учні, вчителі, медичні працівники, батьки, займають чітку громадянську позицію щодо виконання Державних та національних програм, Указів Президента України, Постанов Кабінету Міністрів України,

·             спрямовані на утвердження здорового способу життя, профілактики тютюнопаління, алкоголізму, захворюванню на ВІЛ-інфекцію/СПІД та інші небезпечні хвороби, вживання наркотичних речовин серед дітей та учнівської молоді.

Таким  чином, школа, як медико-педагогічна система, сприяє забезпеченню системного підходу щодо профілактики та зміцнення здоров’я школярів. Адміністрація та педагогічний колектив закладу усвідомлюють, що стан фізичного та психічного здоров’я школярів – справа не тільки батьків чи вчителів фізичної культури, це предмет спільного піклування педагогічного колективу, батьків, громадськості.

Додаток 5

Поширеність окремих хвороб у закладі у 2014 році

Додаток 6

Динаміка хвороб кістково-м'язового апарата

 

Додаток 7

Динаміка кардіологічних хвороб у закладі

 

 

 

Додаток 8

Динаміка лор-хвороб у закладі

 

 

 

 

 

Додаток 9

Поширеність окремих хвороб у порівнянні

 

 

 

 

 

 

Додаток 10

Співвідношення учнів з гармонійним і негармонійним розвитком

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 11

Динаміка частки відносно здорових дітей у закладі

 

 

 

Додаток 12. 

Круглий стіл «Шляхи впровадження здоров’язберігаючих технологій

у навчально-виховний процес»

 

Місце проведення:   Заклад «Середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 21 м. Вінниці»   

Дата проведення:  23 березня  2011  року

Тема: Шляхи впровадження здоров’язберігаючих технологій у навчально-виховний процес загальноосвітнього закладу.

Мета:  презентація роботи закладу над програмою «Школа сприяння здоров’ю», демонстрація елементів передового педагогічного досвіду працівників закладу щодо впровадження здоров’язберігаючих технологій у навчально-виховний процес, обмін досвідом роботи вчителів міста щодо впровадження новітніх форм і методів роботи на уроках та в позаурочний час

Учасники : вчителі ОБЖД, основ здоров’я шкіл міста, методист ММК Старченко В.В., адміністрація закладу

 

Робоча програма:      

Теоретична частина

1. Презентація закладу - виступ директора школи Космини А.С.

 

Космина А.С. охарактеризував контингент учнів та вчителів, ознайомив присутніх зі здобутками та проблемами навчального закладу.

 

2. Презентація роботи закладу за програмою «Школа сприяння здоров’ю»  - заступник директора з навчально-виховної роботи Вовк А.Р.

Вовк А.Р. ознайомила вчителів міста зі змістом програми «Школи сприяння здоров’ю», за якою працює заклад, презентувала методичні знахідки педагогічного колективу щодо впровадження здоров’язберігаючих технологій у навчально-виховний процес, навела дані про результати моніторингового дослідження стану здоров’я учнів закладу за останні 5 років.                                                             

       3. Вимоги до сучасного уроку основ здоров’я – методист ММК Старченко В.В.

У своєму виступі Старченко В.В. звернув увагу присутніх на сучасні вимоги до уроку «Основи здоров’я», повідомив дані про стан здоров’я дітей та підлітків міста, визначив пріоритети і місце вчителя основ здоров’я у навчально-виховному процесі закладу.

4.Впровадження програм «Корисні звички» та «Рівний рівному» у закладі практичний психолог закладу Бабошина І.В.

 Бабошина І.В. презентувала програму  «Корисні звички», яка викладається у початкових класах, продемонструвала вхідну та вихідну діагностику щодо впровадження даної програми. Також Ірина Володимирівна показала фрагмент заняття з елементами тренінгу за темою «Що складає небезпеку для здоров’я» з курсу «Я – моє  здоров’я – моє життя»  за програмою «Сприяння просвітницькій роботі «рівний-рівному» серед молоді України щодо здорового способу життя»

Практична частина

        5. Відеорепортаж із заходів та уроків: «Урок хореографії», «Чемпіонат школи з футболу серед дівчат», позакласний захід «Твоє здоров’я».

        6.Інтерактивна вправа «Раціональне харчування» - вчитель біології, керівник гуртка юних біологів Мукомел О.В.

Педагогам було продемонстровано відеофрагмент заняття гуртка юних біологів за темою «Раціональне харчування» та запропоновано виконати практичну роботу – оформити та презентувати колаж за темою «Раціональне харчування».

Результати: Після завершення роботи педагоги міста висловили свої враження про круглий стіл та визначили основні шляхи впровадження навичок здорового способу життя у загальноосвітньому закладі. Також були висловлені пропозиції про необхідність систематичного обміну досвідом роботи між вчителями міста через сайти шкіл і розміщення в інтернеті матеріалів уроків та заходів.

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                     

 

 

 

                   

 

                           

 

                 

 

 

                  

Додаток 5

Сценарій виступу агітбригади  «Next» за темою

«Молодь обирає здоровий спосіб життя»

Вихід: (усі учасники агітбригадивибігаютьна сцену).

Ведучий: (Марчук Настя) Наша команда: (всі разом) «Next».

Ведучий: (Марчук Настя)  Наш девіз: (всі разом)

                       Твоє здоров’я в твоїх руках.

                       Тож збережи його в віках!

                       Займайся спортом, веселим будь,

                       Ніколи девіз ти цей не забудь!

(Всі учасники йдуть за куліси, залишається тільки ведучий).

Ведучий: Доброго дня шановні глядачі та справедливе журі. Для вас виступає агітбригада школи...

   Здавна відомо, що сміх продовжує життя, а спорт зміцнює здоров’я. Саме тому наш сьогоднішній підхід до теми «молодь обирає здоровий спосіб життя» дещо нестандартний! Сподіваємось, що наш виступ продовжить ваше життя мінімум на 10 хвилин.  Отже, розпочинаємо!

 (Дефіле під пісню Beyonce «Crazyinlove » по черзі виходять  учасники)

                                       Знайомство з учасниками.

(грає музика Beyonce «Crazyinlove »)

Виходить 1-й учасник.  Борець.

Ведучий. Ігор борець – він бореться із запізненням в школу;

Виходить 2-й учасник. Легкоатлет.

Ведучий. Іван бігун – він першим біжить до їдальні;

Виходить 3-й учасник.Пловець.

 Ведучий. вчитель фізкультури йому казав: «Спортивної форми немає? Греби звідси»;

Виходить 4-й.

Ведучий. Антон … Антон;

Виходить 5-й.

Ведучий.  Артем займається спортивним орієнтуванням. Це єдиний учень в нашій школі, які не орієнтується в нашій школі;

Виходить 6-та.

Ведучий. Аня займається Керлінгом (А що це?).

Ведучий. Отже, ось такою є наша команда, і ми розпочинаємо наш виступ з спортивних мініатюр:

Ведучий. Для початку мініатюра «Каноїстки». 

(дві дівчини імітують греблю веслами)

        1-ша дівчина: «Єлизавета греби!»;

        2-га дівчина:  «Галя, ти що, нас ще на воду не спустили. (Звучить музика)

Ведучий.  В нас  мініатюра змагання з легкої атлетики. (Тренер і Спортсменка)

Тренер. Наташа біжи! Ще пару метрів до фінішу залишилось…

(спортсменка падає і втрачає свідомість, тренер дістає мобільний телефон і телефонує Наташі, її телефон вібрує і доштовхує тіло до фінішу).(Звучить музика)

 Ведучий. Представляємо вашій увазі мініатюру «Каноїстки»  (дві дівчини сидять одна навпроти іншої і плачуть)

2-га дівчина:  «Галя, ти точно дурна! Навіщо ти весла об асфальт зламала?»

(Звучить музика)

 Ведучий: Ми презентуємо новий тренажер «Орбітрек»!

(двоє хлопців лягають, імітуючи тренажер; третій сідає на них, імітуючи рухи на орбітреку)

(Звучить музика гурту АВАРІЯ «Недетское время»)

Ведучий. В продовженні заняття з аеробіки.

(інструктор з аеробіки показує рухи, які за ним мають повторити люди)

(Звучить музика гурту АВАРІЯ «Недетское время»)

Ведучий.  В нас на разі спортивні новини: (Виходять учасники і стають в коло, по черзі зачитують по одній новині )

-           З зимової олімпіади збірна Німеччини привезла 23 медалі; збірна Норвегії  21 медаль, а збірна України 20 пар лиж, 6 гвинтівок і бахіли з готелю.

-           На змаганнях з плавання Яна Клочкова на дистанції 100метрів брасом встановила рекорд 100 метрів 50 сантиметрів.

-           Володимир Кличко нещодавно заволодів останнім боксерським поясом, тепер в братів Кличко є повний набір поясів для схуднення.

-            Зі змагань з легкої атлетики збірна США привезла золото, збірна Росії – срібло, а збірна України – бринзу. Може бронзу? Ні, бронзу привезла Польща, а Україна бринзу.

-           Василь Вірастюк перед змаганнями підкидає на щастя копійку. Якщо копійка падає колесами догори, щастя на змаганнях гарантовано.

Ведучий. Ми представляємо вам соціальну рекламу на тему «Здоровий спосіб життя»

(виходять 2 кремезних хлопці, демонструючи свою мускулатуру. На них написано Без ГМО. Після них виходять 2-є худих в них на спинах  написано Е375 і Е200).

(Звучить ритмічна музика)

Ведучий. Уявіть собі романтичне побачення зі спортсменом:

Дівчина: - «Як тебе звати?»

Спортсмен: (мовчить)

Дівчина: - «Вася?»

Спортсмен: - «Угу!»

Дівчина: - «Спортсмен?»

Спортсмен: - «Угу!»

Дівчина: - «Отже, дурень!»

Спортсмен: Хоч і дурень, проте я здоровий! Ось послухай!

Пісня про спортсмена:

Я быть спортсменом лишь хочу.

Я не учусь, а лишь качаюсь

Убить с удара я могу

Вот так ногами я бросаюсь.

Хоть по утрам бегу я кросс

И на стероидах я рос.

Умножить я на два не мог.

Отец закончить третий класс помог,

Но я в спортзале словно Бог.

Ведучий. Перенесемось на урок фізичної культури! (Вчитель, учні )

Вчитель:  – «Розпочинаємо урок для відстаючих! Перевіримо по списку: Іванова, Сидорова, Едуард… Ти що тут забув?»

Едуард: - «Владислав Валерійович я відпрацьовую!»      

Вчитель: - «Добре! Розпочинаємо 1-шу вправу - підтягування. Іванова до снаряду – раз, два. Івановій тяжко, допоможу! Раз, два. Сидорова – віджимання. Сидоровій тяжко – допоможу! Раз, два… Едуард… Відпочинь! А тепер стрибки через козла, Едуард йди до мене! (дівчата стрибають через Едуарда)Всі стрибнули? Молодці 5 балів.»

Едуард.-«Владислав Валерійович! А як же я?»

Вчитель.– «Добре,обирай вправу.»

Едуард. –«Пішли на мати боротися…»

(Звучить музика)

Ведучий. Подивіться, як насправді Кличко переміг свого суперника.

Рефері. – «Бокс!»

(Боксери дивляться один на одного. Один цілує іншого в щоку, а той тікає)

 Ведучий. Мініатюра «Штангіст». (Штангіст виходить  з уявною штангою, з напруженням піднімає її, а потім починає стрибати через штангу як з скакалкою).

 Ведучий. Мініатюра стрибки з жердиною .             

( Приймають участь ВСІ. По черзі виходять спортсмени і демонструють те, як стрибають з жердиною в різних країнах )

(Звучить музика)

Ведучий. На завершення ми ще раз нагадуємо вам про те, що сміх продовжує життя, а здоров’я………. (всі виходять на сцену і співають)

Ти життю посміхнись,

З негативом борись,

І усі свої мрії сміливо ти втілюй.

Будь щасливим завжди,

І прямуй до мети,

І наповнюй позитивом життя свої ти.

Ти спортом займайся!

Здоров’я цінуй своє!

Частіше всміхайся!

Шануй все що в тебе є!

Радієм серцями

Забудь негатив і наповнюй життя разом з нами!

Давай-давай!

Здоров’я ти обирай!

Давай-давай!

У себе віру вкладай!

Давай-давай!

Цінуй життя разом з нами!

 Ведучий.  Отож, після сьогоднішнього нашого виступу ми можемо сказати: «Ваше життя продовжилось на 10 хвилин.»  Дякуємо за увагу,  до нових зустрічей!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.     Бойченко Т. Валеологія - мистецтво бути здоровим / Т. Бойченко // Здоров'я тафізична культура. - 2005. - №2. - С. 1-4. Ващенко О. Готовність вчителя до використання здоров'язберігаючих технологій у навчально-виховному процесі / О.Ващенко, С. Свириденко // Здоров'я та фізична культура. - 2006. - №8. - С. 1-6.

2.     Варивончик Д.В. Девіантна поведінка підлітків та ризик соціальних захворювань / сучасні методи залучення до здорового способу життя, профілактики шкідливих звичок та захворювань у дітей та підлітків. - К.,- С. 120- 123.

3.     Волкова І.В. Поняття "здоров'язберігаючі технології" та їх класифікації. - Харків, 2008. Інтернетресурс. http: //edu-post-diploma.kharkov.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=712.

4.     Володин В.Д., Иванец Н.Н., Пемтас В.Е. Профилактики наркомании. Профилактика заболеваний и укрепление здоровья. - 1999; 1

5.     Волонтерський рух в Україні: Тенденції розвитку / Вайнола Р.X., Капська А.Й., Комарова Н.Н. - Київ.: Академпрес, 1999.

6.     Гаркава К.Г. Знову про здоров'я наших дітей // Почат. освіта. - 2001.- №19. - С 10. Гладун З.С. Право і охорона здоров’я громадян. - К., 1991. - С.1-3.

7.     Діяльність центрів соціальних служб для молоді України: Сучасний стан і перспективи розвитку: керівник авт. кол: Толстоухова С.В. - Київ, 1999.

8.     Державна національна програма «Освіта» (Україна ХХІ ст.). – К.: Радуга, 1994

9.     Книга класного керівника: Довідкове методичне видання / Упоряд. С.В. Кириленко, Н.І. Косарєва. – Харків: Торсінг-плюс, 2005. – 560 с.

10.                   Команєва О. Валеологія: Школа здоров'я: Навч. посіб. для 2-3 кл. чотиріч. почат. шк. - К.: Літера, 1999. - 80 с.: ілюстр.

11.                   Латохіна Л.О. Дбайте про своє здоров'я: Практ. поради учневі //Джерело пед. майстерності: Наук. - метод. бюл. / Харк. облас. ін-т удоскон. вчителів. - 1996.-Вип. 16. - С. 22.

 

12.                   Лозинский В.С. Учитесь быть здоровыми. - К., Центр здоровья, 1993. - 160 с.

13.                   Поташнік М.М. Управління сучасною школою. – М., 1996

14.                   Проблеми наркоманії, ВІЛ-інфекції та ЗПСШ в Україні. Інформаційний вісник. № 1 / За ред. Б.П. Лазоренко. - 2001. - 44 с

15.                   Рахманова А. Г., Чайка Н. А. ВИЧ / СПИД: сегодня это дол­жен знать каждый. – СаnadaAIDSRussiaProjekt, 1998 – 16 c.

16.                   Сечейко О. В. Статеве виховання підлітків у сучасних умовах // Педагогіка і психологія. - 1999. - № 4. - С. 93 – 98.

17.                   Формування здорового способу життя молоді: проблеми і перспективи / О. Яременко, О. Балакірєва, О. Вакуленко та ін. - К.: Український ін-т соціальних досліджень, 2000. -207 с.

18.                   Формування навичок здорового способу життя в дітей та підлітків: навч. посіб. за ред. В.Г. Панка. - К.: Ніка-Центр, 2002.

19.                   Шахненко В., Цуканова Є. Школи здорового способу життя та безпеки життєдіяльності: Концепція // Освіта. - 2001. - 28 листоп.-5 грудн.(№ 69-70). - С 6-7.

20.                   Школа життєтворчості особистості. Науково-методичний збірник/ За ред. І.Г.Єрмакова. – К.: ІСДО, 1995

21.                   Бойченко Т. Валеологія - мистецтво бути здоровим / Т. Бойченко // Здоров'я та фізична культура. - 2005. - №2. - С. 1-4.

22.                   Ващенко О. Готовність вчителя до використання здоров'язберігаючих технологій у навчально-виховному процесі / О.Ващенко, С. Свириденко // Здоров'я та фізична культура. - 2006. - №8. - С. 1-6.

23.                   Варивончик Д.В. Девіантна поведінка підлітків та ризик соціальних захворювань / сучасні методи залучення до здорового способу життя, профілактики шкідливих звичок та захворювань у дітей та підлітків. - К.,- С. 120- 123.

24.                   Волкова І.В. Поняття "здоров'язберігаючі технології" та їх класифікації. - Харків, 2008. Інтернетресурс. http: //edu-post-diploma.kharkov.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=712.

25.                   Володин В.Д., Иванец Н.Н., Пемтас В.Е. Профилактики наркомании. Профилактика заболеваний и укрепление здоровья. - 1999; 1

26.                   Волонтерський рух в Україні: Тенденції розвитку / Вайнола Р.X., Капська А.Й., Комарова Н.Н. - Київ.: Академпрес, 1999.

27.                   Гаркава К.Г. Знову про здоров'я наших дітей // Почат. освіта. - 2001.- №19. - С 10.

28.                   Гладун З.С. Право і охорона здоров’я громадян. - К., 1991. - С.1-3.

29.                   Діяльність центрів соціальних служб для молоді України: Сучасний стан і перспективи розвитку: керівник авт. кол: Толстоухова С.В. - Київ, 1999.

30.                   Державна національна програма «Освіта» (Україна ХХІ ст.). – К.: Радуга, 1994

31.                   Книга класного керівника: Довідкове методичне видання / Упоряд. С.В. Кириленко, Н.І. Косарєва. – Харків: Торсінг-плюс, 2005. – 560 с.

32.                   Команєва О. Валеологія: Школа здоров'я: Навч. посіб. для 2-3 кл. чотиріч. почат. шк. - К.: Літера, 1999. - 80 с.: ілюстр.

33.                   Латохіна Л.О. Дбайте про своє здоров'я: Практ. поради учневі //Джерело пед. майстерності: Наук. - метод. бюл. / Харк. облас. ін-т удоскон. вчителів. - 1996.-Вип. 16. - С. 22.

34.                   Лозинский В.С. Учитесь быть здоровыми. - К., Центр здоровья, 1993. - 160 с.

35.                   Поташнік М.М. Управління сучасною школою. – М., 1996

36.                   Проблеми наркоманії, ВІЛ-інфекції та ЗПСШ в Україні. Інформаційний вісник. № 1 / За ред. Б.П. Лазоренко. - 2001. - 44 с

37.                   Рахманова А. Г., Чайка Н. А. ВИЧ / СПИД: сегодня это дол­жен знать каждый. – СаnadaAIDSRussiaProjekt, 1998 – 16 c.

38.                   Сечейко О. В. Статеве виховання підлітків у сучасних умовах // Педагогіка і психологія. - 1999. - № 4. - С. 93 – 98.

39.                   Формування здорового способу життя молоді: проблеми і перспективи / О. Яременко, О. Балакірєва, О. Вакуленко та ін. - К.: Український ін-т соціальних досліджень, 2000. -207 с.

40.                   Формування навичок здорового способу життя в дітей та підлітків: навч. посіб. за ред. В.Г. Панка. - К.: Ніка-Центр, 2002.

41.                   Шахненко В., Цуканова Є. Школи здорового способу життя та безпеки життєдіяльності: Концепція // Освіта. - 2001. - 28 листоп.-5 грудн.(№ 69-70). - С 6-7.

42.                    Школа життєтворчості особистості. Науково-методичний збірник/ За ред. І.Г.Єрмакова. – К.: ІСДО, 1995