Взаємозв’язки у викладанні української мови та літератури у 5-6 класах

Автор —  Кучма Н.А. вчитель української мови та літератури

На основі підходу до міжпредметних зв'язків як умови оптимізації навчального процесу в роботі розкрито специфіку взаємозв'язків мови

 і літератури, представлено на міжпредметній основі методичну систему завдань для 5-6-х класів з обох предметів, сформульовано висхідні принципи таких завдань.

Основні типи завдань спрямовані на збагачення індивідуального словника учнів, розвиток їх загальної мовної культури, удосконалення умінь

 і навичок інтегрованого характеру (творче читання, складання текстів власними силами тощо).

ВСТУП

Сучасний навчальний процес вимагає докорінного поліпшення викладання у школі рідної мови.  Таким чином, засвоєння мови сприяє розвитку мислення, озброює учня «ключиком» до оволодіння всіма іншими шкільними курсами. Багато  видатних педагогів, методистів, стверджують, що жоден інший предмет не здатний так розвинути людину, як мова, що у мовній поведінці людини відбивається її загальний інтелект, її емоційна сфера, сама людина в цілому. Живодайним коренем усієї розумової культури називав рідну мову.

У цій площині українську мову в школі не можна розглядати як один із предметів, який можна вивчати або не вивчати, її значення — фундаментальне. Не випадково Дмитро Білоус писав, що через мову щиро і правдиво одкривається нам білий світ.

У сучасній школі спостерігається відсутність інтересу до рідної мови, недостатнє знання її, невміння володіти нею. Але, маючи певні теоретичні знання, учні не вміють висловити свою думку. У цьому явищі знайшла своє відображення надмірна затеоретизованість викладання, очевидно, до деякої міри і офіційність викладання. Але ж оволодіння мовою як засобом спілкування — одне з найголовніших практичних завдань курсу.

Тим, хто уміє добре говорити і писати, спілкування з людьми приносить задоволення і радість, вони можуть поділитися своїми знаннями, і відстояти правильність твердження своєї думки.

Розвинути чуття слова, я вважаю, допоможе уміло використаний як дидактичний літературний матеріал  так і фольклорний програмних                              (і позапрограмних, доступних шкільному вікові) творів. Основою дидактичного матеріалу має бути зв'язний текст, який не тільки ілюструє теоретичні положення, але й значною мірою впливає на розвиток художнього мислення учнів, зміцнює моральні начала їх особистості.

О. О. Потебня писав, що розглядати СЛОВО в такому вигляді, яким воно представлене у словниках, — все одно, що розглядати рослину, якою
вона виглядає в гербарії, тобто не так, як вона живе, а як штучно підготовлена для цілей пізнання.

Звернення до літературного матеріалу як до дидактичного вносить в організацію уроку живий естетичний струмінь, створює
емоційну основу для засвоєння лінгвістичних знань.

Мета методичної розробки - ознайомити учителів-словесників із науковими основами здійснення взаємозв'язків у викладанні мови

і літератури; надати конкретні поради у використанні міжпредметного матеріалу; формувати усвідомлення в учнів значення мови як основного засобу спілкування; розвивати культуру усного та писемного мовлення; забезпечувати повноцінну філологічну освіту.

РОЗДІЛ І

Психолого-педагогічні та методичні основи здійснення взаємозв’язків у викладанні мови і літератури

Важливість дидактичної проблеми інтеграції знань усвідомлювалася

в педагогічній науці від часів Яна   Амоса   Коменського. Сучасний розвиток суспільства   і   науково-технічного прогресу, інтенсивність  процесу взаємопроникнення, взаємодії   наук   роблять цю проблему постійно актуальною.

Питання міжпредметних контактів у викладанні все частіше притягує увагу вчених так і вчених-педагогів. У дидактиці встановився чіткий погляд на міжпредметні зв'язки як умову оптимізації навчального процесу, забезпечення принципів розвиваючого і  навчання і виховання.

Потрібно розуміти, що мова зв’язана із людиною та її безпосередніми переживаннями, з її побутом, працею, роботою думки, тому жалюгідними здаються всі розмови про відрив вивчення літератури від вивчення мови.

Для розв'язання багатоаспектної дидактичної проблеми взаємозв'язків мови і літератури зробили немало представники літературознавчої методичної науки (О. Олійник, В. Паращич, Д. Білоус, О. Глазова та ін.). Тим часом, як свідчить аналіз методичної літератури, а також анкетування учителів, підхід до розв'язання цієї проблеми відзначається недостатнім врахуванням специфіки міжпредметних контактів (мова —література).

Органічна спорідненість мови і літератури визначається діалектичним взаємозв'язком лінгвістичних і естетичних засобів мови. Першоелементом літератури є мова. Діалектичний взаємозв'язок мовних і художньо-естетичних засобів вступає в дію у процесі сприймання художнього тексту,що є одночасно і художньо-цілим твором, і лінгвістичною одиницею, складним синтаксичним цілим. Із художнім текстом учитель працює і на уроці літератури, аналізуючи твір, і на уроці мови, вивчаючи те чи інше мовне явище.

Взаємозв'язки мови і літератури до певної міри представлені в діючих програмах із мови і літератури. Окремі аспекти цього питання (розвиток мовлення, лінгвістичний, стилістичний аналіз тексту та ін) знайшли своє відображення в методичних посібниках.

Тим часом конкретних вказівок про використання текстів програмних творів у програмах із мови немає. У програмах із літератури відсутні роз'яснення по суті використання лінгвістичних знань учнів при вивченні конкретної літературної теми. В останніх виданнях підручників із мови майже не використовується (як дидактичний) літературний матеріал програмних творів. У підручниках із літератури (5—6 кл.) приділено немало уваги розвитку елементарних умінь аналізу художнього твору, та звернення до лінгвістичних знань учнів ще не знайшло своєї реалізації як принцип взаємозв'язку між мовою і літературою.

Спробою методичної конкретизації окремих аспектів аналізованої проблеми і є пропонована робота.

Найбільше уваги в ній приділено відбору міжпредметного матеріалу, розробці на міжпредметній основі системи завдань, спрямованих на збагачення індивідуального словника учнів, розвиток їх загальної мовної культури, удосконалення умінь і навичок інтегрованого характеру (творче читання, власна літературна творчість тощо).

      Відбір дидактичного матеріалу, визначеного як «міжпредметний», обумовлений оптимальним врахуванням навчально-виховних завдань обох шкільних курсів. Виходячи з того, що естетичне сприймання мистецтва слова знаходиться в прямій залежності від рівня мовної культури учнів, що для збагачення мови з усіх стилів найбільш сприятливим є стиль художній, для завдань із мови використовуємо текстовий матеріал програмних літературних (фольклорних) творів. Звернення до виділених текстів (уривків із них) сприяє виробленню усвідомленого ставлення до функціонування мовних одиниць, також — формуванню високих моральних начал особистості. Це відповідає  вимогам програми з літератури, що націлює на аналітичну роботу з текстом. Виявлення лінгвістичних факторів у словесній тканині художнього тексту має важливе значення для еволюції читацького сприймання.

Елементи лінгвістичного аналізу сприяють оптимальному сприйманню і засобів створення образу, і тієї ідеї, що втілена в образі. Виходячи з того, що художність мови проявляється на рівні усіх мовних значень, лінгвістичні знання розглядаємо як матеріал, що створює міжпредметну основу для вивчення літератури, як засіб активного проникнення

в ідейно-естетичну  суть літератури.

Наводимо зразок створення міжпредметної основи (мова— література) для вивчення нових тем у 5 класі:

 Система завдань базується на таких висхідних   принципах:

1. Органічне поєднання вивчення фонетики, лексики, морфології зі спостереженням стилістичних функцій мови виступає засобом розвитку естетичного мовного і літературного смаків, удосконалення мовної культури учнів.

2. Забезпечення текстової основи дидактичного мовного мате
ріалу сприяє розвитку навичок творчого читання, умінь складати
текст власними силами.

3. Підхід до аналізу   художнього   тексту в єдності змісту і
форми, виховання відношення до художньої форми як форми зміс-
тової, до елементів форми — як елементів   значущих — умова
сприймання літератури як   мистецтва слова.

4. Оціночне ставлення до виразних засобів мови сприяє глиб-
шому сприйманню індивідуально-авторських засобів створення образу, його суттєвості.

У системі завдань наявні такі основні типи:

·          завдання початкового етапу, за даним зразком (спостереження, порівняння, встановлення аналогій, співставлення функціонування одиниць у художньому тексті, логічне читання та ін.);

·          завдання, спрямовані на формування умінь творчого перенесення знань (виявлення лінгвістичних одиниць, актуалізованих у тексті; розкриття змістової ролі мовної форми у зв'язку з ідейною сутністю образу: заміна лексичних синонімів; обґрунтування  вибору мовних засобів у тексті; написання творчої роботи з опорою

      на авторські мовні засоби, виразне читання тощо);

·          завдання творчого типу, що передбачають самостійність, індивідуальність, варіантність розв'язання (обґрунтування належності поетичних рядків тому чи іншому авторові, складання творів-мініатюр на основі художнього тексту і власного досвіду; читання в ролях; інсценізування уривків; взаєморецензування, редагування текстів тощо).

У методичній системі вчителя завдання різних типів знаходяться

 в тісному взаємозв'язку. Більшість із них відбивають ідею посилення взаємозв'язків навчальних цілей із мови і літератури (засвоєння фонетичних, лексичних і граматичних багатств рідної мови, увага до індивідуально-авторських мовних засобів виразності). У системі спостережень і аналізу функціонування засобів виразності мови важливою ланкою є елементи лінгвістичного експерименту, що сприяють активізації художнього сприймання учнів.

РОЗДІЛ ІІ

МІЖПРЕДМЕТНИЙ (літературний та фольклорний) матеріал на уроках вивчення фонетики, лексики, будови слова, словотворення та морфології

Використання  на уроках мови високохудожнього текстового матеріалу само по собі має естетичне значення. Та особливого значення набирає цілеспрямована робота над цим матеріалом, що дозволяє не тільки закріпити мовне явище, але й створює передумови для активного збагачення словника, розвитку чуття образного слова і образного мислення, художньої уяви, що

 в цілому стимулює власні творчі здібності учнів.

 Накреслимо основні напрями такої роботи в 5—6 класах:

1.   Збагачення індивідуального словника учнів, розвиток умінь
і навичок зв'язного мовлення і на їх основі — розвиток чуття слова, уваги до виразної (стилістичної) функції мови.

2.            Удосконалення мовних умінь і навичок логічного читання як основи виразного читання, що перетворюється в засіб активного залучення до образної сили художнього слова, формування оціночного ставлення до виразного читання.

3.            Спостереження над особливостями авторського, індивідуального стилю як умови проникнення в ідейний задум письменника, осягнення його ідейно-естетичної позиції.

Матеріалом для вправ із фонетики найчастіше добираємо зразки віршованої мови, розглядаючи її як стилістично функціонуюче явище мови, як особливим чином організований текст. Ритмізований склад мови дає можливість виразніше відчути її звуковий склад, фонетичну красу. Крім того, періодичність, виконуючи функцію членування, підкреслює смисловий

і фразеологічний ритм мови. Ритм, визначаючи логічні наголоси, акценти на останніх словах строфи, рими є, зрештою, основою інтонації в усіх її проявах. Словесні повтори, риторичні питання (вигуки), тощо, до певної міри впливають на експресивність художньої семантики, виявляють нові семантичні відтінки слів. Поетичну інтонацію також рухають певне чергування наголошених і ненаголошених складів, звукові повтори. Отже, віршований текст дозволяє донести музику рідної мови, забезпечити логіку читання. Із цих міркувань найдоцільніше використовувати в класі хорові фонетичні (музикальні) вправи.

Це особливо стосується пісень, казок, загадок, прислів'їв, приказок як видів усної словесної творчості. Вони розраховані на розвиток мовлення. Наспівні, ритмічні інтонації, точність, лаконічність, влучність народного слова сприяють культурі мови, удосконалюють її інтонаційну сторону.

Не випадково Василь Сухомлинський вважав: «Збірник із фольклору, поряд з іншими важливими книжками, має бути настольною книгою учня.»

Фольклорні тексти, уривки з художніх програмних (і позапрограмних, багатих в ідейному та художньому відношенні, доступних дитячому вікові творів) дозволяють спостерігати лексичні засоби мови в розвитку, розкривають діалектику багатозначності слова, виявляють його справжнє життя. Крім того, саме текст чи завершений в ідейно-художньому відношенні його уривок дозволяють проводити цілеспрямовану роботу по формуванню умінь ї навичок складання тексту в художньому стилі власними силами, сприяє елементам лінгвістичного аналізу тексту. Текст, створений власними силами, в свою чергу, дозволяє активно працювати над удосконаленням (само-, взаємо-) власного стилю мовлення.

Сприймання тексту, ступінь його впливу на читача багато в чому залежить від здібностей вловлювати естетичну трансформацію, образну спрямованість граматичних засобів мови (словотворчих елементів, морфологічних форм тощо). Тому при засвоєнні явищ (5—6 кл.) добираємо яскраві в цьому відношенні уривки з художніх текстів, також тексти висловлювань відомих письменників, діячів культури про того чи іншого автора (як правило, такі висловлювання вміщені в підручниках

із літератури).

Варто зауважити, що завдань в «чистому» вигляді ми навмисне уникали

з тим, щоб учитель мав можливість вибору при вивченні тієї чи іншої теми, тим паче, що один і той же текст дозволяє проектувати завдання при вивченні мови на різних її рівнях.

5 клас

Вправа 1. Спишіть текст. Прочитайте його як хоровий діалог (Весна — діти). Які слова слід виділити голосом? Назвіть їх як частини мови. Назвіть усі голосні і приголосні звуки в цих словах. Визначте лексичне значення підкреслених слів, визначте спосіб творення їх при допомозі споріднених

                              (укр. ЗИМА, ПАШНЯ, рос. ПАХАТЬ).

Ой весна, весна — днем красна,

Що ти нам, весно, принесла?

- Принесла я вам літечко,

Щоб родилося житечко,

Ще й озимая пшениця,

І усякая пашниця.

Ще й червоні квіточки,

Щоб квітчались діточки.

                                        (Укр. нар. дитяча пісня)

Вправа 2.

Спишіть текст.  Прочитайте (хорове звучання словесних повторів). Визначте наголошені і ненаголошені голосні звуки в словах тексту. Виділіть зменшувально-пестливі суфікси іменників. Як впливає вживання таких суфіксів на створення поетичного настрою? Порівняйте (співставте) текст з наведеними рядками Тараса Шевченка і Лесі Українки (2, 3). Що в них подібного?

1. Псрепілонька — малий птах,

                                 малий птах.

  Попід межею літала,

                               літала,

     І колосопьки збирала,

                                   збирала.

   І снопоньки в'язала,

                                   в'язала,

   І в копоньки складала,

                                   складала.                             (Народна дитяча пісня)

2.  Плавай, плавай, лебедонько,

     По синьому морю.

     Рости, рости, тополенько,

     Все вгору та вгору.

                                                                              (Т. Шевченко)

3.  Місяць яснесенький

             Промінь тихесенький

кинув до нас.

Спи, мій малесенький!

Пізній бо час.                                                      (Леся Українка)

Вправа 3.

Спишіть речення. Охарактеризуйте всі голосні і приголосні звуки виділених слів. Доберіть слова, близькі за значенням до слова ЛИХО.

Як називаються такі слова? Розкрийте зміст слів ТЯЖКА, ГІРКА в інших словосполученнях, визначте їх пряме і переносне значення. Знайдіть народні вислови в тексті. Як вони називаються? Зробіть висновок про близькість віршів Лесі Українки з народною піснею. До слова ПРИСЛІВ'Я доберіть споріднені;

Тяжка хвилинонько!

Гірка годинонько!

Лихо не спить.

Леле, дитинонько!

Жить — сльози лить.

                                                                                     (Леся Українка)

Вправа 4.

Прочитайте текст в хоровому діалозі (автор — жайворонок). Спишіть його, підкресліть літери, що позначають приголосні звуки,— однією рискою, двома — ті, що особливо впливають на вимову. Розкрийте лексичні значення слів вирій, криженьки. Яке з них зрозуміле без словника? Визначте його спосіб творення. Доведіть, що суфікси зменшувально-пестливого значення впливають на створення теплого, задушевного ставлення до весняного птаха.

-         Ой чого ти, жайворонку,

Рано з вирію вилітав?

Ще по горах сніженьки лежать,

По долинах криженьки стоять.

-         А я тії сніженьки

Крильцями розмечу,

А я тії криженьки

Ніжками потопчу.                                            (Народна пісенька)

Вправа 5

 Спишіть текст. Зробіть синтаксичний аналіз першого речення. Чи можна означення КРАСНЕЄ назвати епітетом? Чому? Як називаються такі епітети? Розкрийте зміст цього слова в народному прислів'ї: В бою за Батьківщину і смерть КРАСНА.

Що на вашу думку, ріднить поезію Лесі Українки з народною творчістю?

Літо краснеє минуло.

 Літо краснеє минуло,

 Сніг лежить на полі;

Діти з хати виглядають

В вікна... Шкода волі!

                                                    (Леся Українка)

Вправа 6.

Прочитайте вголос (в хорі) текст пісні. Випишіть слова, у яких немає повної 

Вийди, вийди, сонечко,відповідності між звуками і літерами. Поясніть уживання м'якого знака та апострофа у словах. Виділіть голосом слова із суфіксами зменшувально-пестливого значення. Який настрій допомагають вони створити?

На дідове полечко,

На бабине зіллячко,

На наше подвір'ячка,

На весняні квітоньки,

На маленькі дітоньки;

Там вони граються.

Тебе дожидаються,

                     (Народна пісенька)

Вправа 7:

Спишіть текст загадки. Випишіть слова з м'якими чи пом'якшеними приголосними. Поділіть слова на склади, охарактеризуйте їх. Зі словами ПРОЗОРИЙ, СКЛО, ХУГА складіть речення. Підберіть слова, близькі,

за значенням до цих. Які слова; на ваш погляд, є головними в тексті?

Прозорий, мов скло,

 А не вставиш у вікно.

 На дворі горою,

-      а в хаті водою.

Сніг на полях,

Лід на річках,

Хуга гуляє,

 Коли це буває?

Вправа 8.

 Прочитайте текст загадки, напишіть слово-відгадку. Охарактеризуйте приголосні звуки в словах. Назвіть звуки, які допомагають передати шум дощу. Поділіть слова на склади, охарактеризуйте їх. Розкрийте зміст слів ІМЛА, СТРУМОК, підберіть інші, близькі за значенням до цих. Підберіть спільнокореневі слова до слова ЗАГАДКА.

Шарудить вода струмками,

 Хтось невидимий в імлі

 Небо срібними нитками

 Пришиває до землі

                   (М. Білецький)

Вправа 9.

Поділіть на склади слова в реченнях поетичного тексту, визначте багатоскладові слова. Підкресліть в словах звуки, що допомагають передати рух дзвоників. Складіть 2—3 речення на тему: Зустріч з квітучим лугом.

  Хор лісових дзвіночків

    Ми дзвіночки,

         - Лісові дзвіночки,
            Славим день.

    Ми співаєм,

 - Дзвоном зустрічаєм

           День!   День!

Любим сонце,
        Небосхил і сонце, 
       світлу тінь,

сни розкішні, все гаї затишні:

              Тінь! Тінь.                                                                            (П. Тичина)

Вправа 10.  

Перепишіть текст. Підкресліть слова з невідповідністю букв і звуків. Які звуки допомагають відтворити життя в полі літнього ранку? Прочитайте хором текст, виділивши голосом ці звуки. Передайте в інтонації нестримність пробудження, руху усього живого в полі. Складіть 2 — 3 речення про літнє поле, використавши власні враження.

Літній ранок,

Джмелі спросоння —

                         буц лобами,

Попадали, ревуть в траві.

І задзвонили над джмелями

Дзвінкі — дзвіночки лісові.

                                     (М. Вінграновський) 

Вправа 11.

 Спишіть текст. Підкресліть приголосні звуки в словах, охарактеризуйте їх. Розбийте слова на склади, назвіть багатоскладові слова. Які, на ваш погляд, звуки допомагають відтворити вечірню тишу поля? Розкрийте лексичне значення слів МЛА, СТОГОЛОСЕ. Складіть усний опис вечірнього поля, використавши авторські засоби та власні враження. Визначте тип мовлення опису. Підберіть інтонацію для читання тексту вірша, передайте відповідний настрій спокою, врівноваження. Визначте тип мовлення тексту.

На білу гречку впали роси,

Веселі бджоли одгули.

 Замовкло поле стоголосе

 В обіймах золотої мли.

                                    (М. Рильський)

Вправа 12.

Прослухайте текст вірша Гігі Чічівадзе в перекладі на українську мову. Випишіть слова, у яких кількість букв і звуків не співпадає. Які слова, на ваш погляд, слід виділити голосом? Які звуки в цих словах підсилюють враження переполоху, загальної тривоги? Який, настрій викликає у вас цей вірш? Обгрунтуйте. Поставте підкреслене слово в іншому синонімічному ряду. Назвіть прикметники на означення кольорів осіннього листя в російській мові.

Пожежа

 Птахи у лісі зчинили ґвалт.

 Ляк охопив усе:

-Рятуйте! Он вогонь, як шквал,

- Нещастя нам несе!

Летіть мерщій, летіть!

Водицю у дзьобах своїх

Несіть, несіть, несіть! -

А прилетіли — просто сміх:

Червоний клен стоїть.

                   (Гігі Чічівадзе)

Вправа 13.

  Спишіть текст. Виділіть голосом слова, що стоять в кінці рядків. Підкресліть голосом звуки, які, на вашу думку, допомагають відтворити тихий шум снігопаду. Який настрій викликає пісенька? Відтворіть в хоровому читанні інтонацію жартівливого прохання. Чому, на ваш погляд, автор назвав текст пісенькою? Знайдіть слова-звертання в тексті. Визначте спосіб творення підкресленого слова, визначте його як частину мови.

Зимня пісенька

Зимонько-снігуронько,

Наша білогрудочко,

Не верти хвостом,

А труси тихесенько

 Срібненьким сніжком.

                                             (Л. Глібов)

Вправа 14.

 1. Прочитайте текст. Поставте наголоси в словах, які несуть в собі основний зміст. Виділіть слова з невідповідністю букв і звуків. Придумайте заголовок до тексту та прочитайте його з відповідною інтонацією.

Буду я навчатись мови золотої

 У трави-веснянки, у гори крутої,

В потічка веселого, що постане річкою,

В пагінця зеленого, що зросте смерічкою,

Буду я навчатись мови-блискавиці

В клекоті гарячім кованої криці,

В корневищі пружному ниви колоскової,

В леготі шовковому пісні колискової.

                                                   (А. Малишко)

2. Виділіть слова, що відрізняються в лексичному значенні одним звуком. Назвіть усі слова, зміст який вам незрозумілий, з'ясуйте його при допомозі словника.

Подаємо тексти віршиків-гуморесок Марії Пономаренко, котрі дають можливості для спостереження над фонетичною та лексичною стороною, несуть в собі заряд ненав'язливого виховання етики стосунків, чуття гумору — ознаки естетично розвиненого розуму.

Диво                                                                                      

Диво  сталося у класі

Не впізнати тепер

Васі.

Гарно він уроки

Вчить,

На перервах

Не кричить.

Вже не біга

В коридорі,

Залишається

На збори.

Всіх дівчаток

Поважає,

Зовсім їх

Не ображає.

Може, добрий

Чарівник,

Підмінив Василька

Й зник?

Заперечує сам

Вася:

Просто є у класі —

Ася!

Чемний хлопець

Чемний хлопець

Наш Микола —

Знають всі про це

У школі.

Після «здрастуйте» —

кивне,

Ще й картузика

Зніме.

Та в канікули ніколи

Не вітається Микола.

Як навстріч

Учитель йде,

Навіть оком

Не моргне.

А для чого?

Прийде в школу —

Чемним стане

Знов Микола.

Папужки

Ойка в хаті

 Дід Антон:

Треба пить
        Пірамідон.
       Стиха стогне
       Бабця Настя:

- Де взялося це
        нещастя?!
        Визира дідусь
      

Макар:

-Тут дівчатка,
     Не базар?

Та в дворі кричать

Подружки,

Мов у джунглях...

Дві папужки.

Ковбой

Мов сніг по кімнаті

Літають пір'їни.

Посипались градом

Зі стіни картини,

На люстрі гойдається

Зляканий кіт.

 Вхопились за голови

 Баба і дід.

 Хто ж лиха такого

 В кімнаті накоїв?

А внуки то грають

Сьогодні в ковбоїв

Чепуруха

 В хаті сміття —

Аж по вуха —

Хто живе тут? —

Чепуруха.

Перед дзеркалом

З годину

Чепуриться без

Упину.

З шафи платтячко

Взяла,

Порошинки всі

Змела.

Рівно кіски

Розчесала,

Білий бантик

Пов'язала.

Гарно вбралась,

Одяглась,

І гуляти подалась.

В хаті сміття —

Аж по вуха.

Хто живе тут? —

Чепуруха.

Жирафа

З такою шиєю

Жирафі

Не важко глянуть

І на шафу,

І навіть на моїм

Балконі

Об'їсти геть усі

Вазони.

Ех! От би шию

Таку мати,

Я зміг би в Лїльки

Твір списати,

Контрольну з математики,

А ще — диктант

З граматики.

В одному був би

Я невдаха:

Дражнили б всі мене —

Жирафа.

Сороки

Що це?

Що воно таке?

Тільки й чути:

Скре-ке-ке...

Може, з лісу

Дві сороки

Прилетіли

На уроки? —

Третьокласниці

Галини

Обговорюють новини.

Важкий портфель

Додому неохоче     

Чвалає Андрійко,

Несе у портфелі

Чотири він двійки.

Ох! Важкий сьогодні

Портфель у Андрійка,

 А винні у всьому ,—

Ці капосні двійки!

Записочка

Записочка, записочка —

Звичайний папірець —

Урок літератури

Звела весь нанівець.

Найпершим:

— Як поживаєш,

Лесь?

За ним строчить

Записки

Почав четвертий

Весь.

— Як, де, куди

І звідки?

Літає через

Клас.

Учитель: в чому

Справа?

Чи підмінив хто

Вас?

То ж поки розібрався-

Пропав урок увесь.

Записочка, записка —

Звичайний папірець.

До школи

То, може, в небі

Грім гримить? —

Юрко до школи вранці

Мчить.

Дрючком він гасить

По перилах,

Що, мабуть, чути

На Курилах.

І так ногами

Тупотить —

Аж дім осикою

Тремтить.

То, може, в небі

Грім гримить? —

Юрко до школи вранці мчить.

                                     6 клас

Вправа 1.

 Спишіть текст народних прикмет. За цими прикметами відтворіть Весну (усний словесний   малюнок).   Розкрийте зміст 4-го вислову. Чи тільки про ведмедя в ньому йдеться? Назвіть усі слова, вжиті в переносному значенні. Розкрийте лексичне значення слів;.

Весною вода — влітку трава (нар. прикмета).

Весна відмикає дерева й води (нар. прикмета).

Весною чути, як трава росте. (нар. прикмета).

Доки талий сніг боки не підмочить — ведмідь   з   барлоги не вискочить.

Вправа 2.

Спишіть речення — народні вислови. Розкрийте їх зміст. Доведіть, що два останніх речення — складні. Чи можна їх назвати прислів'ями? Чим вас приваблюють такі вислови? Підберіть споріднені слова до слова ПРИСЛІВ'Я.

В зимові холоди всякий молодий (нар. прикмета).

Грак відлетів — скоро сніг піде (нар. прикмета).

Сніг на дворі — зерно в коморі. (нар. прикмета).

Вправа 3.

Спишіть речення. Підберіть споріднені до підкресленого слова. Які слова, на вашу думку, вжиті в переносному значенні? Яку картину допомагає уявити таке  сполучення слів?

Березень також морозом на ніс сідає. (нар. прикмета).

Вправа 4.

 Спишіть речення — із відомої вам казки. Якими членами речення виступають підкреслені слова? Назвіть їх як частини мови. Які з означень можна назвати художніми? Обґрунтуйте відповідь. В яких текстах зустрічаються такі ж художні означення — постійні епітети? Підберіть споріднені слова до слова КАЗКА. Із якої казки наведені рядки?

Пішов батько, купив живого зайця. А Маруся одну ногу вбула в драний черевик, а друга  боса. Тоді піймала горобця, взяла ґринджоли, запрягла в них цапа. От узяла зайця під руку, одну ногу поставила в санчата, а другою по шляху ступає…

Вправа 5.

Розкрийте переносні значення слів в реченнях — народних висловах. Назвіть ці слова як частини мови. Доведіть, що вони допомагають відтворити осінь як живе явище. Розкрийте зміст прикметників: вологе (літо), тепла (осінь) , холодними (сльозами). Які з них можна назвати художніми засобами?

1.   Листопад зимі ворота розчиняє.

2.   Осінь підганяє, зима не жде.

3.     Осінь іде — дощі за собою веде.

4.     Вологе літо й тепла осінь — на довгу зиму.

5.   Плаче жовтень холодними сльозами.

Вправа 6.

 Прослухайте текст вірша. Які слова повторюються, чому? Виділіть слова, що пов'язують текст як одне ціле. Знайдіть слова, що є художніми означеннями. Знайдіть слова-синоніми до слова БАТЬКІВЩИНА.

Я все люблю...

Я все люблю в своїм краю:

 криницю, звідки воду п'ю,

та повні гомону ліси,

 та дзвони срібної роси.

Я все люблю в своїм краю:

Ось під  веселкою стою,

Ось - дощ веселий напоїв

Тужавий колос рідних нив.

Я все люблю в своїм краю:

 Найбільше — матінку свою,

Ласкаву, радісну, єдину...

Люблю, як сонце, Батьківщину.

                                                                  (М. Сингаївський)

Вправа 7.

Прочитайте текст строф вірша. Підберіть синоніми до дієслова ІДЕ (ЙДЕ).

У якому значенні вжито дієслово ІДЕ в поетичному тексті? Чи можна назвати синонімами підкреслені слова? Назвіть їх як частини мови. Введіть ці прикметники в речення, в якому синонімами вони не будуть. З'ясуйте лексичне значення слова ПЕРЕЛОГИ, використавши тлумачний словник:

         Весна

Ось іде весна ланами,

Перелогами; лісами.

 Де не ступить —

         з-під землі

Лізуть паростки малі.

Розквітають в луках квіти

 Зеленіють в лісі віти.

Все зелене,  молоде...

 За весною літо йде!                                        (Н. Забіла)

Вправа 8.

 Перепишіть текст. Виділіть основні слова, що зв'язують речення в єдине ціле — текст. Підберіть до слова ТРАВЕНЬ споріднені. Підберіть синоніми до слова ЯСНИЙ. Обгрунтуйте: чи можна назвати синонімами СВІЖИЙ, ЯСКРАВИЙ (одяг?) Яких додаткових значень набирають ці слова в тексті?

Травень

Ось і Травень, ясний Травень

Празниково землю вбрав

В одяг свіжий та яскравий

 Із рясних зелених трав.                                                     (Н. Забіла)

Вправа 9.

 Спишіть текст. Яких слів, на ваш погляд, стосується заголовок? Чому автор називає їх «ключиками»? Обгрунтуйте відповідь. Виділіть слова, у яких відбулося чергування звуків. Поясніть написання підкреслених слів.

          Чарівні слова

До всіх сердець, як до дверей,

Є ключики малі.

їх  кожен легко підбере,

Якщо  йому не лінь.

Ти, друже, мусиш  знати їх,

Запам'ятать не важко:

Маленькі ключики  твої —

«Спасибі!» і  «Будь ласка!»

Вправа 10.

Прочитайте текст. Знайдіть означення, які можна назвати художніми, обґрунтуйте відповідь. Визначте лексичне значення підкресленого слова. Підберіть споріднені слова, визначте їх спосіб творення. Визначте лексичне значення (пряме чи переносне) слів ПРУДКОВОДДЯ та ХОРОВОДІ, назвіть їх як частини мови. Підберіть синоніми до слова БЛАКИТНИЙ.

               Літо

В хвиль блакитнім прудководді
       Сонце порина...
       І в барвистім хороводі
        одцвіла весна...

                                             (В.Сосюра)

Вправа 11.

 Перепишіть текст. Виділіть слова, лексичне значення яких стосується математики. Назвіть їх як частини мови. Який зміст доносить автор завдяки дієсловам? Розкрийте лексичне значення слова ПРОСТА у «сусідстві» зі словом «АРИФМЕТИКА».

Назвіть означення, які підібрав автор до слова САД. Чи можна назвати їх художніми засобами, якими? Доведіть.

Проста арифметика

Якщо

дві руки

до лопати

додати,

а потім додати

бажання завзяте,

а потім відняти від них

неохоту,

помножити все

на веселу роботу,

зібрати дітей

і дорослих усіх

і порівну все

розділити на них,

то будемо мати

один результат:

Зелений,

               співучий

заквітчаний сад!

                                             (А. Костецькнй)     

Вправа 12.

 Перепишіть текст. Обґрунтуйте назву його. Виділіть означення, які можна назвати художніми. Якими саме? Введіть у словосполучення (речення) прикметники ВЕСЕЛІ, ЗОЛОТІ в прямому значенні. Підберіть споріднені слова до слова СТОГОЛОСЕ, визначте спосіб його творення. Опишіть усно стоголосе поле, уникнувши цього прикметника.

   Вечір

На білу гречку впали роси,

Веселі бджоли одгули.

Замовкло поле СТОГОЛОСЕ

В обіймах золотої мли.                             (М. Рильський)

Вправа 13.

Перепишіть текст. Зробіть синтаксичний аналіз речень. В якій ролі виступають підкреслені слова? Назвіть їх як частини мови. Визначте спосіб творення слова ЖОВТОКОСА. Доведіть, що його значення в тексті — переносне.

Складіть 2—3 зв'язних речення про настрій, який викликає словосполучення «СИНЯ ТИШИНА». Чи можна визначити цей колір тишини як холодний (теплий) ? Спробуйте самостійно розкрити лексичне значення слова БАСКИЙ, перевірте його за тлумачним словником.

1. Облітають квіти, обриває вітер

Пелюстки печальні в синій тишині.

2. По садах пустинних їде гордовито

Осінь жовтокоса на баскім коні.                

Вправа 14.

       Спишіть речення. Визначте значення, якого набирає слово СИНЄ під заголовком ОСІНЬ. Підберіть до нього синоніми. На вашу думку — це теплий чи холодний колір? Які прикметники на означення синього кольору знаєте ви в російській мові? Визначте лексичне значення слова ВИСНЕ, відібравши споріднені.

Підберіть інтонацію для читання рядків, передавши при цьому настрій суму та жалю за теплим літечком.

        Осінь

Висне небо синє,

 Синє, та не те;

Світить,  та  не гріє

Сонце золоте.

                                       (Я. Щоголів)

Вправа 15.

 Прочитайте текст. Про кого в ньому йдеться? Обґрунтуйте назву вірша.

А як би ви назвали вірш? Який настрій викликав у вас текст? Знайдіть у тексті слова, що стосуються слова «РУКАВИЧКИ» і зв'язуйте речення як єдине ціле, назвіть їх як частини мови. Опишіть усно, як характеризують ці дієслова власника рукавичок.

   Рукавички

Рукавички, рукавички,

Чом у вас погана звичка?

Чом учора тишком-нишком

 Заховалися  під книжку?

Чом носили вуглячок,

 Наробили дірочок?

Вранці ж впали у корито,

 Бабця мусила сушити.

Потім влізли у рукав —

Ледве з  татком розшукав.

А оце під частоколом

Загубили ви Миколу,

Мусить  він  ходить без вас,

Щоб провчити вас хоч раз!

                                                 (В. Ладиженець)

Вправа 16.

 У наведеному тексті визначте мовні засоби його організації. Розкажіть, що з чим порівнюється, пов'яжіть це із заголовком тексту. Обґрунтуйте повторення слова СНІГУРІ.

Прочитайте текст вірша, передавши в своїх інтонаціях легкий подив, радісне розчарування побаченим.

Ягоди на снігу

Ягоди поспіли

На городі білім,

У дворі, у дворі

Я зірвать хотіла,

А вони злетіли, —

Снігурі, снігурі.

Вишеньки доспіли.

На  деревах  білих

Угорі, угорі.

Я зірвать хотіла,

 А вони злетіли —

 Снігурі, снігурі.         (Д. Чередниченко)