ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ  ВІННИЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

МІСЬКИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

ЗАКЛАД« ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА  І-ІІІ СТУПЕНІВ №4

ІМ. Д. І. МЕНДЕЛЄЄВА ВІННИЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ »

 

 

 

номінація « Навчально  –  методичний посібник »

Щур Тетяна Вікторівна

вчитель початкових класів

«спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії,

старший вчитель»

тел.(067 ) 757- 5 0- 07

м. Вінниця

 2016

 

  Автор:  Щур Тетяна Вікторівна , вчитель початкових класів закладу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4 ім. Д.І. Менделєєва Вінницької міської ради »

 

Щур Т.В. Стежками до слів . Методичний посібник / Щур Т.В . – Вінниця:  ММК, 2016.    83с.

 

  Рецензенти:

  Зима Л.Т., методист з навчальних дисциплін міського методичного кабінету Департаменту освіти Вінницької міської ради.

  Стебньовська А. В. , заступник директора з навчально - виховної роботи закладу  «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4 ім. Д.І. Менделєєва Вінницької міської ради »

 

 

Рекомендовано науково-методичною радою

закладу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів  №4 ім. Д.І. Менделєєва ВМР».

                                     ( Протокол  №3  від 22 .12. 2015 р. )

 

    Посібник укладено відповідно до вимог освітньої галузі "Мови і літератури" Державного стандарту початкової загальної освіти (2011 р.) та чинної програми з української мови. У посібнику запропоновано методичні рекомендації щодо вивчення лексичного матеріалу на заняттях з української мови, представлено систему вправ із ознайомлення учнів молодшого шкільного віку за  темою «Слово»

  Посібник призначений для вчителів  початкових класів, студентів педагогічних навчальних закладів та батьків.

 

 

ЗМІСТ

 

Вступ .		4
Розділ  1	Робота над синонімами	6
Розділ  2	Вивчення антонімів	18
Розділ  3	Робота над переносним значенням слів	26
Розділ  4	Робота з багатозначними словами	32
Розділ  5	Елементи фразеології у навчанні рідної мови	44
Розділ  6	Порівняння - засіб увиразнення мовлення.	51
Розділ  7	Словниково-логічні вправи	58
Висновки		65
Список використаних джерел		67
Додатки		69

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Завдання кожного вчителя, як зазначав видатний педагог і методист

К. Д. Ушинський, – "виправляти і поповнювати словниковий запас дитини відповідно до вимог її рідної мови, і при тому вводити ці поправки й доповнення не тільки у знання дитини, а й у число її звичок".

  У  початкових класах лексикологія  як самостійний розділ науки про мову не вивчається . Учні засвоюють  лише деякі відомості  про лексику в розділі « Слово»

Робота над вивченням лексичного матеріалу  має велике загальноосвітнє і практичне значення. Вивчення його розширює знання учнів про мову, ознайомлює з одиницею мови – словом, є головним джерелом збагачення словника учнів. Вивчення лексики розвиває увагу учнів до значення й уживання слів у власному мовленні, виховує потребу в доборі необхідного слова для точного висловлювання думки, розвиває чуття мови. Через інтерес до лексики виховується інтерес до мови в цілому. Учні привчаються  стежити за  власним мовленням, доречно вживати слова.

 Багаторічний досвід роботи на уроках української мови показує, що діти не вміють практично користуватися лексикою у власному мовленні, навіть зі знайомими для них словами. Тому, в даному посібнику я намагалась систематизувати набір вправ, який доповнює матеріал розміщений у підручниках та відповідає навчальній програмі.

У 2 класі школярі спостерігають за вживанням образних слів і висловів у текстах. Найбільше уваги приділяється роботі над семантикою (значенням) слова у відповідному розділі «Слово», а також в інших розділах. Учнів ознайомлюють із лексичними явищами (омонімія, полісемія (без уживання термінів), (синонімія, антонімія), відзначають роль таких слів у мовленні – усунення повторення в текстах тих самих слів.

У 3 класі продовжується спостереження за значенням слів, прямим і переносним, випадками багатозначності, із синонімами, антонімами, учні виконують практичні завдання з найуживанішими омонімами. З цією метою до програми введено вивчення теми « Значення слова». Під час опанування інших розділів програми школярі мають можливість виконувати вправи на використання зазначених лексем у власному мовленні.

У 4 класі знання учнів про слово розширюються внаслідок практичного використання різних лексем в усному і писемному мовленні і спостереження за їхнім уживанням у художніх текстах.

  Саме в початкових класах потрібно, на думку В.О. Су­хом­линського, ввести дітей у сад, назва якому – рідне слово, домогтися, щоб кожна дитина пережила відчуття здивування, відкриваючи красу рідного слова.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1

 

Робота над синонімами

 

Лексичне багатство мови значною мірою забезпечується її синонімікою. Чим більше в словнику людини синонімів, які позначають різні предмети, дії, ознаки, тим багатші виражальні можливості як мови, так і мовлення.

Синоніми – однакові або близькі за значенням слова, але різні за звучанням. Вони можуть означати ті самі поняття, але з різним найменуванням (бегемот – гіпопотам, плаття – сукня,  та ін.). Синоніми можуть відрізнятися відтінками лексичного значення (сказати, мовити), емоційно-експресивним забарвленням (мама, матінка, матуся, матусенька), стилістичною належністю (дім, хата, будинок, палац), ступенем уживаності і поєднанням з ін­шими словами (карі очі, але коричневі черевики).

Школярі часом не вміють практично користуватися у власному мовленні навіть тими синонімами, які їм відомі. Це пов'язано не лише з бідністю словни­ка, а й із невмінням уживати синоніми. (Додаток 1, 2)

У процесі роботи над синонімами вчитель має сформувати в дітей уміння:

• розрізняти в мовленні близькі за значенням слова;
• самостійно добирати синоніми;
• замінювати в тексті те чи інше слово відповідним синонімом;
• самостійно вживати в готовому тексті дібране синонімічне слово;

 

Зразки вправ на вживання синонімів у мовленні

 

1.1.  Прочитайте  вірш. Випишіть слова, якими автор називає снігопад. Як називаються такі слова?

 

Ну й зима – хуртеча та вітрюга,

ні проїхати, ані пройти;

третій тиждень небо в завірюсі

падає на землю степову.

Налітає раз у десять років

отака скажена крутія…

                      Леонід Первомайський

 

 

1.2. Прочитайте речення. Спишіть, вставляючи пропущені букви. Підкресліть слово, яке має значення маленька.

 

За с…лом у нас криничка, негл…бока, нев….личка.

 

1.3.   Прочитайте вірш. Із тексту вірша виберіть і запишіть слова-синоніми.

 

                         Лелека                                                                

Красивий довгоногий птах.

Їсть ящірок, мишей, комах.

Із людьми лелеки давні друзі,

Та й  люди люблять чорногузів.

Складіть речення з одним із слів (на вибір).

 

1.4.  Відгадайте загадку - добавлянку.

 

У всьому світі кожен зна:

Є Батьківщина лиш одна.

І в нас вона одна єдина –

Це наша славна … .

До слова відгадки доберіть якомога більше синонімів.

 

1.5.   Знайдіть слова, близькі за значенням, з'єднайте їх у пари.

 

мугикав                                          йде

суперечка                                      шум

дріботить                                       співав

гамір                                              сварка

 

1.6.   Доберіть синоніми до слова  милосердя.

 

Милосердя –

Слова для довідки: гуманність , людяність, злоба,  доброта, співчуття  ненависть , доброзичливість.

 

1.7.   До поданих слів доберіть синоніми.

 

Діброва – …

Тихо – …

Шелестіло (листя) – …

 

1.8.   Продовжте синонімічний ряд.

 

Абетка, …                         Іде,.

Говорить, …                   Думає …

 

1.9.   Складіть сенкан на тему "Україна".

 

Яка?

Що робить ?

Що?  ( назви - синоніми)

     Немає кращої землі.

1.10.   Прочитайте текст. Випишіть синонімічну групу слів.

 

Якщо записати всі букви (літери) в певній послідовності, про яку домовились люди, вийде алфавіт, або азбука, чи абетка.

Слово "алфавіт" утворилося від назв двох перших літер грецької абетки – альфа і бета. "Азбука" – від назв перших двох букв давньоруського алфавіту – аз і буки.

Здогадайтеся, як утворилася українська назва "абетка"?

 

1.11.   Прочитайте вірш.

 

     Вітер-пустунець

Вітер, вітерець, вітрище

Завиває, скиглить, свище,

Розкидає скрізь листочки:

По гаях, лісах, садочках.

"Він розбійник", – каже дехто,

Та сказать це дуже легко.

Він же просто пустунець,

Світлий осені гонець.

Сповіщає вітер всім:

"Прийде осінь у наш дім".

                       Яринка Кобрин

Випишіть спочатку групу спільнокореневих слів, потім групи синонімів.

 

1.12.   Відгадайте загадку.

 

Сонце вкрилось хмарками.

Хтось невидимий в імлі

Небо срібними нитками

Пришиває до землі.

  (Дощ)

До слова-відгадки  доберіть слова, близькі за значенням.

 

1.13.   До слова веселка доберіть спочатку близькі за значенням слова, а потім порівняння.

 

Веселка – …

Веселка, ніби …

 

1.14.   Спишіть речення, замініть виділене слово близьким за значенням.

 

Швидка (весела, прудка, працьовита) білочка  стрибала з дерева на дерево.

Веселі (швидкі  прудкі, щасливі) діти повертались з екскурсії додому.

 

1.15.   Відгадайте загадку. Випишіть близькі за значенням слова.

 

                  Хто дід?

З’їжджалися  дочки в гості до діда.

Ось там Завірюха санчатами їде,

За нею Метелиця слідом мете,

Хурделиця Хугу з собою веде,

А тільки-но вітер у полі завіє,

Як стануть на лижі Хуртеча й Завія,

Нарешті удвох з Заметіллю приїхала

Найменша – улюблена донечка Віхола.

                                                  (Дід Мороз)

 

1.16.   Прочитайте. Випишіть із тексту вірша спочатку спільнокореневі слова, а потім синоніми.

 

Ой,  яка чудова українська мова!

Де береться все це, звідкіля і як?

Є в ній ліс – лісок – лісочок, пуща, гай, діброва,

бір, перелісок, чорноліс. Є іще й байрак.

І така ж розкішна і гнучка, як мрія.

Можна " звідкіля" і "звідки", можна і "звідкіль".

Є у ній хурделиця, віхола, завія,

 завірюха, хуртовина, хуга, заметіль.

                                   (О.Підсуха)

 

1.17.  Прочитайте текст. Доберіть і запишіть до виділеного слова синоніми, а до слова дзвеніло – групу споріднених слів.

 

Над річкою жовтіли верби, кленове листя горіло зорями по землі. Стояла осінь. На обрії білими баранцями застиг серпанок. Повітря мало не дзвеніло кришталевим дзвоном.  За Є.Гуцалом

Горіло -…                                   Дзвеніло -…

1.18.   Відредагуйте текст, використовуючи синоніми.

 

Мишко любить ходити до дідуся в гості. Дідусь завжди з радістю зустрічає Мишка. Дідусь пригощає Мишка смачними яблуками, грушками, цілющим медом.

Мишко із задоволенням працює у дідусевому саду. Мишко може і води бджілкам-трудівницям налити, і суху гілочку на яблуньці зрізати.

Радіє дідусь – славний  помічник росте!

 

1.19.   Відгадайте загадку. Випишіть близькі за значенням слова-ознаки. Спробуйте продовжити цей синонімічний ряд слів.

 

Я червоний щовесни

І багряний восени.

Ціле ж літо я зелений,

Називають мене… .

 

Червоний -…

 

1.20.   Відгадайте загадку. Випишіть із тексту виділені слова. Як вони називаються? Спробуйте продовжити цей ряд.

 

Ну хто співця весни не знає?

Закривши очі, він співає.

Та пісня радісна, дзвінка,

Скажи, як звати співака?                (Шпак)

 

Пісня (яка?...)

 

1.21.    Прочитайте вірш. Випишіть слова, близькі за значенням. З одним із слів складіть речення (на вибір).

 

        Балакуни

Будував Базіка дім –

Сім дверей і вікон сім.

Торохтій допомагав:

Язиком дошки тесав.

Метушився Пустомеля:

- Скоро будуть стіни й стеля.

 

Говорун клав на словах

з жерсті цинкової дах.

І Патякало не плакав:

- Я усе покрию лаком.

Балакун все щебетав,

нахвалявся, обіцяв

для гостей спекти в печі

пиріжки та калачі

В дім без вікон, без дверей

Лепетун скликав гостей.

                      О. Сенатович

 

1.22.    Згрупуйте близькі за значенням слова. Вилучіть зайве слово.

 

Багаття, сонце, крик, ватра, галас, вогонь.

 

1.23.  Спишіть речення. До виділеного слова доберіть близькі за значенням.

 

З скелі одкривається чудовий широкий краєвид на море. М. Коцюбинський

Краєвид – …

 

1.24.     Відгадайте загадку. До слова відгадки доберіть близьке за значенням. Складіть з ним речення.

 

У нас зимою білим цвітом сад зацвів, неначе літом.

  Іній -

 

 

 

1.25.   До поданих слів доберіть слова, близькі за значенням( синоніми )

 

Сміливий…

Шлях…

Говорити…

 З одними із слів складіть речення

 

1.26.   До поданих слів доберіть слова, близькі за значенням( синоніми )

 

Ввічливий …

Мудрий …

Хитрий …

 З одними із слів складіть речення

 

1.27.   Згрупуйте близькі за значенням слова. Вилучіть зайве слово

 

 Мороз, безпросвітний, світлий, жара, тепло, темний, холоднеча, студінь, спека, холод.

 

1.28.   Прочитайте. До виділеного слова доберіть близьке за значенням.  Замініть стійке сполучення слів бити чолом синонімом.

 

Крізь прозоре скло

Сонечко зайшло

І поклало теплу руку

На моє чоло.

               Д. Павличко

Чоло –

Бити чолом –

 

1.29.   Відгадайте загадку. До слова відгадки доберіть близьке за значенням. Складіть з ним речення.

 

Прийшла до нас бабуся у білому кожусі

Поля причепурила  - пухнастим снігом вкрила.

Вгадайте – хто вона бабуся чарівна

Зима –

 

 

1.30.    Прочитайте вірш.  Дослідіть, як по-іншому називають цього птаха.

 

             Бусол

Глянь, до нас, хоч дальня путь,

Бусол з Африки прибув.

Йде бузько – чалап, чалап

                Спритно ловить дзьобом жаб.                     

Чорногуз летить на став –

Може, рибний день настав?

Буцень діточкам обід

Носить у гніздо, як слід.

Наш лелека у блакить

В теплий вирій відлетить.

                                     М.Навко

 

Випишіть із тексту вірша слова-синоніми до слова бусол.

 

Бусол – …

 

 

 

1.31.   З’єднайте  слова близькі за значенням

 

чабан	пурпур
шаль	ворота
шлях	пастух
багрянець	хустка
брама	видумка
щеня	суп
юшка	дорога
винахід	цуценя

1.32.   З’єднайте  слова близькі за значенням

 

картуз	капелюх
присяга	кашкет
гачок	конкурс
змагання	конфлікт
хліб	клятва
бриль	коровай
магазин	ключка
суперечка	крамниця

 

1.33.   З’єднайте  слова близькі за значенням

 

клапоть	фотографія
велетень	криниця
світлина	судно
колодязь	крадій
катер	чемодан
злодій	гігант
лицар	кусок
валіза	герой

 

1.34.   З’єднайте  слова близькі за значенням

 

дрижати	копіювати
думати	гойдати
колихати	блукати
вештатись	мислити
шелестіти	тремтіти
стуляти	кепкувати
мавпувати	з'єднувати
насміхатись	жебоніти

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2

 

Вивчення антонімів

 

Антоніми – це слова, що мають протилежне значення.

Для того, щоб навчити дітей розрізняти антоніми і правильно користуватися ними у своєму мовленні, потрібні спеціальні вправи, які залежно від висунутої мети можуть проводитися як на окремих парах слів чи словосполученнях, так і в реченнях і текстах. Серед них найдоступнішими й найефективнішими є такі:

• добір антонімів до поданих слів;
• виділення з речення чи тексту антонімів і групування їх парами;
• заміна в тексті виділених слів їхніми антонімічними парами;
• дописування речень словами, що мають протилежний зміст, самостійно дібраними антонімічними парами.

 

Зразки  вправ на вживання антонімів у мовленні

 

2.1.   Гра «Навпаки»

 

Свіжий хліб – …                              Свіжі квіти – …

Солодке яблуко – …                        Солодкі ліки – ….

Повне відро – …                               Повний місяць – …  

 

2.2.   Прочитайте. Випишіть антоніми.

 

Я  іду, і падаю, і знову

Спішу вперед або плетусь назад.

                                  (В. Симоненко).

 

2.3.   Прочитайте. Випишіть із тексту антонімічні пари слів.     

 

Є у мене старший брат,

Все у нас із ним не в лад:

Він білявий, я – чорнявий,

Я меткий, а брат мій млявий,

Я високий і тонкий,

Брат товстенький і низький.

Чорнявий – білявий.

 

2.4.   Гра «Встановіть відповідність». Назвіть антонімічні пари..

 

Добрий доброго научає., …	… а лихим і в двері не ввійдеш.
Добрий плаче від радості,…	… а злий від заздрості.
Добрим словом мур проб’єш, …	… а злий на зле наставляє.

 

2.5.   Спишіть, підкресліть антоніми. Поясніть, як ви розумієте зміст примовок.

 

Гірко поробиш  – солодко з’їси.

Брехень багато, а правда одна.

Більше діла  –  менше слів.

 

2.6.   Прочитайте прислів’я, поясніть, як ви їх розумієте. Спишіть, підкресліть антоніми.

 

Наговорив цілу гору, а зробив в макове зерно.

Одним вухом почув, а другим випустив.

 

 

2.7.   Відгадайте загадки. Випишіть антонімічні пари слів.

 

Чорна корова всіх людей поборола, а білий віл всіх людей підвів. (день, ніч)

Живе  –   лежить, помре – біжить.  (сніг)

Вдень вікно розбивається, а вночі само вставляється. (ополонка)

Вранці на сажень, опівдні на  п’ядь, а ввечері через усе поле. (тінь)

Взимку гріє, навесні тліє, влітку вмирає, восени оживає. (сніг)

Що двічі родиться: вперше – гладеньке, а вдруге – пухкеньке.  (птах)

 

2.8.   Доповніть прислів’я словами, протилежними за значенням. Запишіть.

 

Про добро пишуть на піску, а про …  – на камені.

З добрим дружися, а … стережися.

 

2.9.   До виділених слів доберіть протилежні за значенням слова. Поясніть, як ви розумієте зміст примовок. Спишіть.

 

Хто багато говорить, той … творить.

Удень душно, а … кусаються комарі.

Бур’ян росте  швидко, добра трава …  .

М’яко стеле, та … спать.

Поранити легко, загоїти  …  .

Знай більше, говори …  .

 

2.10.   До виділених слів доберіть антоніми та введіть їх у речення.

У великої річки був брат – … струмок. Близькі родичі, вони були зовсім різні. Струмок вузенький, а річка – …. Струмок швидко мчав з гори, а річка … несла свої води. Та все ж мілководний струмок і … річка були вірними друзями.

 

2.11.   Доберіть до виділених слів протилежні за значенням слова (антоніми) й запишіть утворені словосполучення.

 

Чисті руки – ...                                   Чисте небо –  …

Сухий одяг –  ...                                   Сухий хліб – ...

 

2.12.   Утворіть словосполучення протилежні за значенням.

 

Тихе читання – …                                Тихий голос – ….

Тихий вітер – …                                   Тиха вулиця – …

Тихе море – …                                      Тиха погода – …

 

2.13.   Замініть виділені слова на протилежні за значенням. Запишіть утворений текст.

 

Як гарно буває літнього ранку, коли сходить сонце! Пташки випурхують зі своїх схованок. Легенькою пеленою здіймається туман над рікою.

                                                                                   (За М.Вовчком)

 

2.14.   Доповніть текст протилежними за значенням словами. Як називаються такі слова? Спишіть вірш, підкреслюючи їх.

 

Струмку сказала річка:

Ти вузький, а я …,

Ти …, а я глибока.

Та одне лиш забула ріка,

Що сама починалась з струмка.

                                        В. Данько

 

 

2.15.   З поданих двох речень складіть одне за допо­мо­гою маленького слова а. Який розділовий знак треба поста­вити перед сполучником?

 

Хліб – батько. Вода – мати.

Ліс – брат. Вода – сестра.

Липень – маківка літа. Грудень – шапка зими.

 

 

2.16.   Замініть виділені у словосполученні слова протилежними за значенням.

 

Радісна подія –	Ледачий хлопчик –
Весняний ранок –	Зимові канікули –
Спокійне море –	Вечірня зоря –

 

2.17.   Випишіть із тесту протилежні за значенням слова парами.

 

Дощик вимочить, а ясне сонечко висушить.

Старий світ зруйнували, новий збудували.

Чого в молодості навчився, те на старість пригодиться.

 

2.18.   До поданих словосполучень доберіть протилежні за значенням.

 

Спекотний день –	Похмурий день –
Літній день –	Ясна ніч –
Коротка ніч –	Блакитне небо –
Ясний місяць –	Прозора вода –

 

 

 

2.19.   Спишіть. До виділених слів доберіть антоніми.

 

Зачиняє сонечко

Золоте вікно.

На городі соняшник

Вже заснув давно.

                          Л.Силенко

 

2.20.   Згрупуйте парами протилежні за значенням слова.

 

Ніч	Спека
Холод	Йти
Темний	День
Стояти	Світлий

 

2.21.   Прочитайте прислів’я, поясніть, як ви їх розумієте. Спишіть, підкресліть антоніми.

 

Погане слово краще проковтнути, ніж промовити.

Руйнувати легше, ніж будувати, говорити легше, ніж працювати.

 

 

2.22.   Прочитайте та поясніть зміст прислів'їв. Випишіть антоніми.

 

Гарно щебече, та погано слухати.

Улітку пісні співає, взимку сльози проливає.

Терпіти важко, та пам’ятати легко.

Не йдеш уперед – ідеш назад.

На рідній землі тепло вдень і вночі.

 

2.23.   Відгадайте загадку. Випишіть із тесту протилежні за значенням слова парами.

 

Жовтий котиться клубок,

Та клубок цей без ниток.

Ані його розмотати,

Ні нового намотати.

Цілий день катається:

Спершу піднімається,

Згодом опускається.

Як це називається?

Розмотати – …                    Спершу – …                          Піднімається –

 

2.24.   З’єднайте  слова - іменники протилежні  за значенням

 

вітання	височина
мир	безлад
порядок	вершина
підніжжя	шкода
користь	стеля
шум	тиша
низина	війна
підлога	прощання

 

2.25.   З’єднайте  слова - прикметники протилежні  за значенням

 

холодний	ненависний
байдужий	грубий
лукавий	щирий
любий	скромний
ніжний	твердий
м’який	уважний
новий	старий
хвалькуватий	гарячий

2.26.   З’єднайте  слова - дієслова протилежні  за значенням

 

лагодити	витрачати
репетувати	грубити
змерзнути	ламати
заощадити	мовчати
знаходити	зрадіти
занедужати	зігрітись
заслоняти	вилікуватись
засмучувати	відкривати

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                         Розділ 3

 

Робота над переносним значенням слів

 

Початкова школа не ставить за мету дати учням теоретичні відомості про засо­би художньої виразності мовлення. Як зазначається в чинних шкільних програмах, уся робота на уроці повинна мати практичне спрямування і підпорядковуватися системі формування мовленнєвих умінь. Саме через необ­хід­ність розв'язання цього завдання слід посилити увагу до виражальних можливостей слова, а отже, і до роботи над його переносним значенням.

Із прямим і переносним значенням слів школярі зустрічаються постійно, але не завжди усвідомлюють це мовне явище. Так, діти ще в дошкільному віці можуть сказати: "Сонечко пішло спати", "Кошеня сміється". У той же час дошкільник нерідко запитує: "Чому ти говориш, що годинник стоїть? Він же висить на стіні".

Таким чином, діти ще не розуміють переносного значення слів, а отже, і пов'язаної з ним багатозначності (полісемії) слів. Тому, учитель на уроці має навчити :

• розрізняти пряме і переносне значення слів;
• уживати слова з переносним значенням у мовленні.

 

Зразки вправ у процесі роботи

над переносним значенням слів

 

3.1.   Прочитайте. Спишіть. Підкресліть слова, вжиті в переносному значенні.

 

       Стежка

Ген від нашого села

Стежка покрутилась.

До ставочка довела

І в воді втопилась.

                      С. Шаповалов

 

3.2.   Прочитайте. Спишіть речення, у якому слово  шовковий вжито у переносному значенні.

 

Вітер колише трави шовкові. (П. Тичина) У нашої Оксаночки таке хороше вбраннячко: шовкова спідничка, білі черевички. (Н. Забіла)

 

3.3.   Прочитайте вірш, Випишіть словосполучення зі словом золоті, поясніть їх значення.

 

              Осінь

Осінь брала відра золоті,

пшениці озимі поливала …

Потім сіла на людськім путі

І зернята дітям роздавала,

не прості зернята – золоті.

     П. Воронько

 

3.4.   Поясніть в усній формі, як ви розумієте вислів "теплі слова"

 

3.5.     Прочитайте речення. У якому значенні вживається слово голова? Доберіть до нього близькі за значенням слова, щоб пояснити його зміст.

 

Соняшник за тином голову схилив.

                                      В.Сосюра

 

                                             

3.6.   Складіть і запишіть із словом черствий слово­сполучення (речення) в прямому й переносному значенні.

 

Черствий хліб, черства душа.

                     

3.7.   Замініть у словосполученнях іменники так, щоб прикметники вживались у переносному значенні.

 

 широкий диван –            

 стальні двері –

 сухий одяг –              

 холодна зима – 

 

3.8.   Прочитайте. Спишіть перше речення. Поясніть, як ви розумієте його зміст. У якому значенні вживається дієслово плаче?

 

Плаче жовтий ліс листками,

Плаче хмаронька дощем.

Зайченя мале, без мами,

Змокло бідне під кущем.

                       Р.Завадович

 

3.9.   Замініть у словосполученнях іменники так, щоб прикметники вживалися в переносному значенні.

 

Веселе дитя – веселе …   

Срібний посуд – срібний …

Золота обручка – золота …

Залізний замок – залізний…

Черства буханка – черства …

 

3.10.   Доберіть і запишіть кілька словосполучень у переносному значенні з прикметником «золотий».

 

3.11.   До поданих словосполучень у переносному значенні, доберіть словосполучення у прямому.

 

Солодкий сон – … 

Хмара плаче – …

Осінь жовтокоса – …

Срібний голос – …

 

3.12.   Порівняйте значення словосполучень лівого і правого стовпчиків. Який висновок ви можете зробити? Обґрунтуйте його.

 

срібна роса радіє земля йде весна

срібна обручка радіє дитина йде дівчинка

 

 

3.13.   Висловіть своє міркування про те, чи однакове значення має слово гострий у поданих словосполученнях.

 

гостре слово гострий олівець

гострий ніж гострий біль

 

3.14   Доберіть до словосполучення гострий біль близьке за значенням, складіть з ним речення.

Гострий біль – …біль.

 

3.15.   Які словосполучення вживаються в переносному значенні? Складіть і запишіть з ними речення.

 

Золотий годинник, золоте волосся, золоті руки.

Срібний голос, срібна ложка, срібний іній.

Веселе літо, веселі сніжинки, веселе життя.

 

3.16.   Визначте, в якому значенні вживаються подані словосполучення. Введіть їх у речення.

 

Крилатий птах, крилата мрія.

Каштанове волосся, каштанове листя.

 

3.17.    Доберіть і запишіть кілька словосполучень у переносному значенні до поданих.

 

Солодке печиво -….

Гострий  ніж -….

Усміхається дівчина -…

Танцюють діти -…

Залізне ліжко -…

 

3.18.   Прочитайте. Спишіть, вставте пропущені букви. Підкресліть слова, вжиті в переносному значенні.

 

Тільки вранці квіти всі  умиваються в росі.

                                                                  (Н. Забіла)

В  п…чі палав вогонь і червоним язиком лизав челюсті.

                                                                  (М. Коцюбинський)

По діброві вітер виє, гуляє по пол… .

                                                                   (Т. Шевченко )

Сміється сонце з н…бокраю, кудись хмарки на конях мчать.

                                                                   (П. Тичина)

 

3.19.   Прочитайте вірш. Назвіть слова, вжиті в переносному значенні.

 

Лісова криниченька
На зеленій галяві, де рясна трава, дзюркотить криниченька, чиста, лісова. До води схиляються, квіти запашні. Камінці поблискують                              в темній глибині.	Ми збирали ягоди, забрели сюди. Відпочити в затишку сіли край води. Ходять в лісі шелести, дзюркотить вода… Це казки криниченька вам розповіда.                       Н. Забіла

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                    Розділ 4

 

Робота з багатозначними словами

 

Розширенню й активізації словника учнів, розвитку їхнього мислення і мов­лення сприяє спостереження за багатозначністю слів. Робота над ознайомлен­ням учнів із багатозначністю слів передбачає:

• усвідомлення учнями того, що слово має два або більше лексичних зна­чень;
• точність уживання багатозначних слів у мовленні.

Доцільно ознайомити школярів із тлумачним словником.

Наступна робота над багатозначністю передбачає самостійне з'ясування учня­ми значення слів, ужитих в окремих словосполученнях, реченнях чи текстах.

З метою формування вміння користуватися багатозначними словами в мовленні дітей учитель передбачає виконання ними вправ творчого характеру.

Усвідомлення природи багатозначних слів готує учнів до засвоєння явища омонімії.

Іншим варіантом такої роботи може бути демонстрація малюнків, на яких зображені, наприклад, журавель – птах і пристрій для набирання води з колодязя, груша – дерево, плід і спортивний (боксерський) інвентар. Учні розглядають перші два малюнки й усвідомлюють, що назви виникли на основі зовнішньої подібності предметів. Працюючи з іншими малюнками, учитель запитує, чи можна до них дібрати спільну назву (груша). Таким чином виявляється, що в основі багатозначності лежить певний зовнішній або внутрішній зв'язок.

Доцільно ознайомити школярів із тлумачним словником. У ньому всі можливі значення багатозначного слова визначаються в одній статті і позначаються цифрами 1, 2, 3 та ін. – у залежності від того, скільки значень має слово.

Наступна робота над багатозначністю передбачає самостійне з'ясування учня­ми значення слів, ужитих в окремих словосполученнях, реченнях чи текстах.

З метою формування вміння користуватися багатозначними словами в мовленні дітей учитель передбачає виконання ними вправ творчого характеру.

Зі словами-омонімами учні практично ознайомлюються (без уживання терміна) ще в період навчання грамоти (ключ і ключ, лист і лист, лисички і лисички). У наступних класах учні про­довжують спостерігати за новими для них словами-омонімами. Хоча автори чинних шкільних програм не наполягають на використанні терміна, однак для зручності можна ввести його.

Робота над вивченням омонімів має на меті:

• усвідомлення учнями того, що в мові існують однакові за звучанням і написанням, але зовсім різні за значенням слова;
• точне вживання слів-омонімів у мовленні.

Важливо, щоб діти зрозуміли, що у значенні слів-омонімів, на відміну від багатозначних слів, немає нічого спільного. У тлумачному словнику значення кожного слова-омоніма пояснюється окремою словниковою статтею.

 

Дивні слова
Є такі слова на світі,                   Схожі, як близнята-діти.               Слово чуєш, а не знаєш,             Що це слово означає.                  Якщо ж хочеш зміст пізнати,     Треба речення складати:	Косу дівчина плете. На косі трава росте. Пляж найкращий на косі, Поки ще трава в росі. Із косою йде на косу Хлопець той, що трави косить.

 

 

 

 

Зразки вправ

у процесі роботи над багатозначністю слів

 

4.1.   Прочитайте вірш.

Запитав мене моряк,

Чи боюсь я качки.

… Я на дядька моряка

Гордо так дивлюся…

– Та я навіть гусака

зовсім не боюся.

                              Анатолій Качан

 

Про яку качку запитував моряк? Про яку качку говорить хлопчик?

Як називаються такі слова?

 

4.2.   Відгадайте загадки. Поясніть значення слів-відгадок.

 

Він замок відкрити може,

І закрутить банку, гайку.

В небі теж його побачиш.

Спробуй, відгадай загадку.

 

 

 

 

Ми на дереві ростемо,

Носять нас всі їжаки,

І для швачок, й для уколів

Що потрібно нам?..

 

 

 

 

 

4.3.   Складіть речення з поданими іменниками, щоб показати їх багатозначність.

 

Коса, перо, ніс, ключ, віз.

Зразок.   Я ніс квіти. У мене гарний ніс.

 

 

 

4.4.   Відгадайте загадки.

 

Дивний ключ у небі лине, Не залізний, а пташиний. Цим ключем в осінній млі Відлітають ….

Все, малята, дуже просто, склав я загадку легку: круть направо – прошу в гості, круть наліво – на замку… Є відгадка? Не мовчи, А кажи, що це…

 

Поясніть значення слова ключ. Складіть і запишіть два речення зі словом ключ.

 

4.5.   Прочитайте. Поясніть значення слова іде у кожному реченні.

 

Людина іде.                

Сніг іде.

Урок іде.                    

Літак іде на посадку.

Поширте третє речення, запишіть його.

 

4.6.   Спишіть речення. Який висновок ви можете зробити про значення слова дзвоник?

 

Рано в тиші лісовій дзенькнув дзвоник голубий. В. Заєць

              

4.7.   Прочитайте вірші. Поясніть значення виділених слів. Як називаються такі слова?

 

По дорозі їхав віз,

Він із лісу дрова віз.

А на греблі через став

заскрипів наш віз і став.

Я до хати дрова ніс

І замерз у мене ніс.

                              Л.Качан

 

Був холодний місяць лютий,

Лис ходив голодний, лютий,

Всюди ліз, куди не слід,

Замітав хвостищем слід.

До курей поліз у хижу,

Жук спіймав звірину хижу.

Пес до лиса мав відразу,

Той загриз його відразу.

                                 Г.Чорноблицька

 

Під парканом бачать діти

Цуценятко ледь живе.

Що робити з ним? Де діти?

Каже Гриць: "Хай в нас живе.

Я зроблю для нього буду

Й доглядати його буду".        В.Плахотников

 

Таємничий слід

Хто це там навколо хижі

Протоптав глибокий слід?

Може близько звірі хижі?

Обережним бути слід.

                              В.Плахотников

 

Навесні малий потік

Стрімголов униз потік.

Ось пройду, – шумить, –

Між гір я, –

Затоплю усе міжгір’я.

Через поле і долину

До людських осель долину!..

Але тут усе розтало,

І зухвальця вмить не стало.

                                В.Плахотников

 

Жук пішов у сад за дачу

І розв’язує задачу.

А комар години цілі

Лиш тиняється без цілі.

То з нудьги, без всяких діл

Полетів з гори у діл.

Повернув за тин до льоху,

Розбудив за сажем льоху,

У смолі липкій зав’яз,

Зачепивсь крилом за в’яз,

З бузини упав незграба

І радіє, що не з граба.

                              В.Плахотников

 

Ну й поживна риба кілька!

Щоб наїстись, треба кілька.

                               Л. Граматюк

 

Ранок сонячний настав,

Я жену гусей на став.

Лине пісенька дзвінка,

Голосніша від дзвінка.

                                А. Свашенко

 

   Срібний місяць

Жабка мила накупила

Довго місяць милом мила.

Жовтий місяць срібним став,

Посріблив дрімотний став.

                                   Ліна Біленька

 

4.8.   Запитання для кмітливих.

 

• Яким птахом можна дістати воду з колодязя?  (журавель)
• Яку частину слова можна знайти у землі?     (корінь)
• У якому човнику не можна перепливти озера?  (човник швейної машинки)
• Яке місто літає?    (Орел)
• Яку шапочку ніколи не вдягають на голову?    (шапку гриба)
• Яка мушка ніколи не літає?    (мушка на зброї)
• З якого крана води не набереш?    (підйомного)
• Яким гребінцем не розчісуються?   (півнячим)

 

 

4.9.   Дослідіть значення слова добрий. Зробіть висновок.

 

Слово добрий має ряд значень.

Добра душа – чуйна, щира, спокійна людина.

Добре серце – доброзичливість, чуйність у ставленні до людей.

Люди доброї волі – чесні люди, які прагнуть миру й дружби між народами.

Добрий розум – дотримання певних норм, традицій у поведінці та обдуманість у діях, вчинках.

Добрий смак мати – уміти, навчитися розбиратися в чому-небудь, розуміти те, що не кожен розуміє.

З доброго дива, з доброї волі, чого доброго – вживається для вираження припущення, що може бути небажаний наслідок; може статися, можливо.

Добрий ранок, доброго ранку (дня, вечора), доброго здоров’я – традиційне взаємне дружнє вітання при зустрічі.

 

4.10.   Запишіть кілька речень, у яких слово півники  мало б різні      

      значення.

    

 

4.11.   Прочитайте вірш. Про яке сонечко в ньому йдеться?

 

Сонечко вгору повзе по травинці,

чорний горошок у нього на спинці,

грає проміння навколо яскраве, сонечко,

сонце всміхнулось ласкаво.

                                                М. Лобанов

Складіть два речення, у яких слово сонечко вживається у різних значеннях.

                  

4.12.   Відгадайте загадку. Поясніть значення слова-відгадки у кожному випадку. Як називаються такі слова?

 

Зрізаю я траву, колосся;

В дівчат я сплетена з волосся;

А ще я суші довга стрічка,

Що забігає в море, річку.

                                   А. Арсірій

Коса – …

Коса – …

Коса – …

 

 

 

 

4.13.   Прочитайте вірш. Поясніть значення слова лист.

 

Невидимий вітер, немов футболіст,

Ганяв по дорозі березовий лист.

Я слідом ішов через площу і міст

На пошту відправити братові лист. І.Січовик

 

4.14.    Прочитайте оповідання. Подумайте, чому квіти вербички називають котиками? Запишіть кілька речень, у яких слово котики мало б різні значення.

 

Котики

Одного разу сіренький пухнастий котик покохав сусідську кицьку. Та й хто б її не покохав?

Струнка, чорно-біла з рудими плямочками, зеленоока, з маленькими вушками й гарненьким ротиком – не кицька, а справжня красуня!

Котик той був дуже вчений, читав багато книжок і з них довідався, що для коханої потрібно співати пісень під гітару і дарувати квіти. Гітари він не мав, але не журився – адже вмів так голосно співати, що будь-яка гітара позаздрила б.

От із квітами було гірше. І треба ж було котикові зустріти кицьку на початку березня, коли ще навколо сніг лежав і ніде не було жодної квітки! Три доби Мурчик думав, що йому робити. Врешті вирішив, що щаслива пригода допоможе йому, й почав ходити по гілках різних дерев, наспівуючи:

Дубе, дубе, дубе,

Скубни мене за чуба,

Дай квітку-зоряницю,

Щоб привітати кицю!

Але могутній дуб міцно спав і не почув його прохання. Тоді котик звернувся до ялинки;

Ялиночко, ялинко,

Я дам тобі сніжинку,

Ще й снігову спідницю –

Дай квіточку для киці!

Тільки ялинка не могла зацвісти і лише стомлено мовчала.

Отак ходив, ходив Мурчик і нарешті заліз на вербу, ступаючи обережно по її гілочках і наспівуючи:

Ой, вербичко-сестричко,

Вродливе твоє личко,

Дай квіточку маленьку,

Таку, як я, сіреньку,

Пухку, як паляниця,

Щоб привітати кицю!

І він так розчулив вербичку, що сталося диво: де тільки не ступне котик лапкою, там з’являється щось маленьке, сіреньке, пухнастеньке: квіточка – не квіточка, гілочка – не гілочка, брунечка – не брунечка, а щось живе й дуже-дуже симпатичне. Зрадів котик, заспівав на весь голос і поніс киці свій дарунок.

Відтоді люди щороку дарують одне одному пухнасті вербові гілочки і називають їх лагідно: котики.

Надія Кир’ян

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 5

Елементи фразеології в навчанні рідної мови

 

Відомо, що, крім слів для називання предметів, ознак і дій, існують і активно вживаються в мовленні фразеологізми, тобто стійкі сполучення слів, які за семан­тикою дорівнюють окремому слову, наприклад: голова йде обертом, дерти ніс, ламати голову тощо. Системні відношення простежуються між словами і фразе­ологізмами.

Практичне засвоєння молодшими школярами української фразеології набуває особливої актуальності у зв'язку з посиленням мовленнєвого спрямування почат­кового курсу рідної мови. Це допоможе їм точніше і лаконічніше, експресивно й образно висловлювати власні думки. Водночас фразеологічна робота на уроках і в позаурочний час сприятиме поглибленню інтересу до вивчення мови, до усної народної творчості українського народу.

Описані в методичній літературі вправи з фразеологізмами поділяються на такі види:

а) відшукування фразеологізмів у тексті;

б) з'ясування лексичного значення фразеологізму;

в) відшукування фразеологізмів у словнику;

г) знаходження і виправлення помилок у вживанні фразеологізмів;

д) установлення синонімічних та антонімічних відношень між словами й         

    фразеологізмами;

є) з'ясування стилістичної ролі фразеологізмів у тексті.

 

   

Запам'ятайте! Фразеологізми – це стійки вислови, які за змістом дорівнюють окремому слову. Вони збагачують наше мовлення, роблять його образним, красивим, багатим.

 

Зразки вправ

у процесі роботи із фразеологізмами

 

5.1.   З'єднайте стійке сполучення слів із його значенням.

 

пекти раків	втекти
намилити шию	почервоніти
п'ятами накивав	насварити

 

5.2.   Визначте значення фразеологізмів (стійких сполучень слів).

 

Побігти світ за очі –  …

Їсть – аж за вухами лящить – …

Не кидати слів на вітер – …

Позичати очі у Сірка – …

Наче курка лапою – …

Вуха розвісити – …

 

5.3.   Скористайтеся довідкою та поставте замість крапок номер відповідного фразеологізму.

 

… Провезти кого-небудь без квитка.

… Не давати відпочинку, передишки кому-небудь.

… Невдала послуга, допомога, що спричиняє неприємності.

… Виконати одночасно два різні завдання

Довідка.

1. Ведмежа послуга.
2. Двох зайців убити.
3. Провезти зайцем.
4. Ганяти як солоного зайця.

5.4.   У довідці відшукайте значення фразеологізмів. Замість крапок поставте їхні номери.

 

1. Решетом воду носити.
2. Мотати на вус.
3. Тримати камінь за пазухою.
4. Мазати салом п'яти.

 

Довідка.

… добре запам'ятовувати;

… безоглядно втікати;

… займатися корисною справою;

… бути готовим вчинити щось лихе.

 

5.5.   Поясніть, коли так говорять. З одним із сполучень слів (на вибір) складіть й запишіть речення.

 

Вбити двох зайців – ...

Погнався за двома зайцями – ...

Проїхав зайцем – ...

Заяча душа – ...

 

5.6.   Випишіть фразеологізми. Поясніть їх значення, дібравши слова-синоніми. Складіть речення (на вибір).

 

Викинути з голови; як мокре горить; пробігти очима;  викинути сміття; пробігти дорогою; як кіт наплакав; клювати носом; на край світу; клювати зерно; пасти задніх; похнюпити носа.

 

5.7.   Замініть кожне стійке сполучення слів дієсловом-синонімом. До кожного дієслова доберіть антонім.

 

Тримати язик за зубами – ... – ... . ,

Зарубати на  носі – ... – ... .

Клювати носом – ... – ...

 

5.8.   Замініть кожне стійке сполучення слів дієсловом-синонімом. До кожного дієслова доберіть антонім.

 

Бити байдики  – ... – ... .

Пекти раків  – ... – ... .

Пасти задніх  – ... – ... . 

З одним із стійких сполучень слів складіть і запишіть речення.

 

5.9.   Поясніть, коли так говорять:

 

Сидіти  як на голках  – …  .

Загубитися  як голка в сіні  – … .

Одягнений з голочки – …

 

5.10.   Прочитайте вірш. Як ви розумієте останній рядок? Складіть і запишіть речення з цим стійким сполученням слів.

 

Загубила ґудзика ґава біля ґанку,

і вчинила ґвалт вона неймовірний зранку.

З дерева за нею ґедзь спостерігав,

він порадив ґаві не ловити ґав. І. Січовик

 

 

Фразеологізми, які зустрічаються у творах на уроках літературного читання

 

Б. Вовк «З кого песик приклад бере»	Виводити на чисту воду-знати правду.   Вийти сухим з води-викривати когось в нечесних діях
«Два  ледарі» (тат. нар. казка)	І за холодну воду не візьметься – ледар
В. Кава «Де людей немає»	Ведмежа послуга - безглузда послуга,яка незважаючи на добрі наміри,замість допомоги завдає шкоди
«Як собака друга знайшов»	Тримати ніс за вітром  - пристосовуватися до обставин,змінювати  свої погляди на щось.   Ловити  момент – використовувати слушну нагоду, не марнувати часу,не упускати  будь-якої можливості.
«Лінива  дівчина»	Спалювати кораблі – зробити важливий ,рішучий крок.   Майстер на всі руки – це людина ,яка багато вміє
«Колосок»	Байдики бити – лінуватися
А.Бондарчук «Просте діло»	Ні бум-бум – так говорять про людину, яка нічого не розуміє чи не знає
«Як Квітень до Березня в гості їздив»	Водити за носа – обманювати
«Нехайло»	Товкти воду в ступі – марно гаяти час
Л. Глібов «Коник стрибунець»	Співати дифірамби – перебільшено вихваляти когось, славословити Ставити крапку над «і» - остаточно вияснити , уточнити всі подробиці, довести що – не будь до логічного завершення
Шарль Перро «Кіт у чоботях»	Водити за носа – обдурювати
«Як мати стала зозулею» (легенда)	Нести свій хрест – означає великі страждання які доводиться терпіти людям, що відстоюють справедливість у житті
«Каїн і Авель» (легенда)	Сім смертних гріхів – великі, непростимі страшні вчинки, найтяжчі злочини
О. Пчілка «Журавель і чапля»	Сім п’ятниць на тиждень – говорять про людину, яка часто змінює свої погляди, немає ні про що сталої думки
Г. Х. Андерсен «Гидке каченя»	Біла ворона – цей вираз вживається для характеристики людини, яка вирізняється серед інших своєю поведінкою, зовнішнім виглядом
І. Франко «Мурко й Бурко»	Канути в Лету – назавжди зникнути, піти в непам’ять, пропасти безслідно
І. Франко «Вовк війтом»	Манна небесна – вживається у значенні несподіваних життєвих благ, чогось бажаного, легкодоступного
І. Франко «Три міхи хитрощів»	Танцювати під чужу дудку – означає діяти не за власним бажанням, не зі своєї волі, постійно перебувати під чиїмось впливом Умивати руки – йдеться про ухилення від якоїсь відповідальності за що - не будь
Я. Стельмах «Нахаба»	Баляси точити – безпредметна розмова
В. Сухомлинський «Який слід повинна залишити людина  на землі»	Гордіїв вузол – вирішити складне, заплутане питання прямим способом Закопати талант в землю – вживається у значенні не використати усіх можливостей, не розвивати даних здібностей Зайти в тупик – потрапити у складне, безвихідне становище

 

 

 

Розділ 6

 

Порівняння - засіб увиразнення мовлення

 

Порівняння -  це художній засіб, який полягає у поясненні одного явища за допомогою іншого, надзвичайно подібного до нього , в якому потрібна риса виступає дуже яскраво. Наприклад: «Наче човен в синім морі то виринав, то потопав.» Т. Шевченко ( Додаток 1 )

 

6.1.   Прочитайте і запам’ятайте!

За допомогою порівняння порівнюють певний предмет з іншим на основі їхньої схожості. У порівняннях використовують слова як, ніби, наче, неначе, мов, немов, немовби .

 

Доберіть порівняння до слів:

Хати біленькі виринають, мов діти в білих сорочках.

                                                                  Т. Шевченко

Усе навколо накрила ніч, ніби чорним покривалом

 

Хатки, ніби …

Дніпро, мов …

Ніч, наче…

 

6.2.   Доберіть порівняння.

 

Веселка, ніби … (барвисте коромисло, диво-брама, дивовижний міст, …)

 

 

 

6.3.   Доберіть порівняння. З'єднайте за зразком.

 

Гуде, як …	мед
Прозорий, як …	літак
Солодкий, як …	бджола
Трудолюбива, як …	сльоза

 

6.4.   Доберіть порівняння. Запишіть.

 

Незабудки, наче …   .

Нагідки, мов …  .

Нарциси, як …  .

Конвалії, ніби … .

Кульбабки, немов …  .

Квітки каштана, мов …    .

Кактуси, немов …    

6.5.   Відновіть рядки вірша. Доберіть порівняння.

 

Легка, немов …,

Десь розтанула хмаринка. (В.Мордань)

Слова для довідок: сніжинка, пір'їнка, пушинка, краплинка.

 

6.6.   Спишіть. Вставте слова із довідки

 

Весна

Стають крихкими льоди, жебонять струмочки.

Небо рясно вкривається пташиними зграями. Вимахують крилами, ніби прапорцями, поспішають додому. Спочатку прилітають …, потім …. А коли крига на  водоймах зовсім скресне, повертаються водоплавні: …., … .

 Летять і летять. Небо, немов пташине море.

Слова для довідок: шпаки, ластівки, гуси, качки

 

Випишіть порівняння. Спробуйте продовжити цей ряд.

 

Небо, немов …  . Небо, ніби …  . Небо, наче ….  .

 

6.7.   Спишіть речення, поясніть розділові знаки в ньому.

 

Під вербою джерельце, наче дзеркальце. А. М’ястківський

Тиха спокійна вода в криничці чи копанці під вербою, справді, схожа на дзеркало. У ній віддзеркалюються трави, верби. Отже, водичка схожа на дзеркало. Вона з ним порівнюється за допомогою слова наче. Цей засіб і називають порівнянням.

Крім слова наче, у порівнянні використовують ще й такі: ніби, нібито, неначе, неначебто, як, мов, буцім та інші.

Доберіть якомога більше порівнянь до слова джерельце

Джерельце, …

 

6.8.   До поданих словосполучень доберіть влучні порівняння про маму.

 

Дивосяйні очі – …	Щира усмішка –
Ласкаві слова – …	Тоненькі чорні брови –
Довгі коси – …	Ніжні руки –

 

Доповніть поданий текст порівняннями, запишіть його.                                      

                                

                                                      Мама

Моя мама – найдорожча і наймиліша в світі.

Її довгі коси … пахнуть ніжним зіллям (любистком і м’ятою), а ласкаві теплі руки – хлібом-сіллю. Тоненькі чорні брови … лягають рівною дугою над очима кольору льону. Дивосяйні матусині очі … з ніжними рисочками-зморшками завжди лагідно посміхаються мені. Щира усмішка моєї матусі …, а її ласкаві слова … .

Коли думаю про маму, щось дуже тепле й до лоскітного щему радісне наповнює груди.

Слова для довідок: іскристі, немов коштовні діаманти; чиста, мов найпрозоріша струмкова вода ;теплі, ніби сонячне проміння; мов коромисло, ніби веселка; сплетені, немовби тугий сніп.

 

6.9.    Прочитайте вірш.

 

        Весняночки

Всі дівчатка-паняночки

Мають цятки-весняночки.

У Миросі – на носі.

У Марічки – на щічках.

А маленька Ірочка –

Мов руденька білочка.

 

З ким порівнюють маленьку Ірочку? Як ви гадаєте, чому? Доберіть за аналогією порівняння.

 

Полохливий, як …	Вайлуватий, як …
Упертий, як …	Хитрий, як …
Дужий, як …	Прудкий,  ніби …
Повільний, мов …	Маленький, наче …
Голодний, як …	Неповороткий, мов …

 

Якого відтінку надають мовленню такі порівняння?

Який висновок можна зробити про вживання таких порівнянь?

 

6.10.   Запишіть речення. Поясніть розділові знаки.

 

Дощик, як хлопчисько, скинув черевички і шука босоніж броду біля річки.                           

                                                                                              О.Богемський

 

6.11.   Які слова допомогли відгадати загадку?

 

Попелясто-зозулястий,         Йде поважною ходою. 

Забіяка він горластий,          Носить гордо співунець

З червоною бородою…          На голівці гребінець.

                                                                                      (Півень)

 

 

6.12.   До поданого слова доберіть якнайбільше порівнянь

 

Мама, мов …

Сніжинка, мов …

 

6.13.   За поданим порівнянням визначте пропущене слово.

 

..., ніби барвисте коромисло.

Складіть і запишіть загадку, в якій це слово буде відгадкою.

 

6.14.   До поданого словосполучення доберіть якомога більше порівнянь.

 

Місяць, мов …

 

Складіть речення, у якому слово місяць має інше лексичне значення.

 

6.15.   Прочитайте вірш.

 

              Соняхи

На городі, в гарбузинні,

Соняхи, мов хлопчаки,

Ловлять сонячне проміння

В золоті свої шапки.

                     П.Ребро

 

Випишіть порівняння разом із словом, до якого воно відноситься. Продовжте цей ряд власними порівняннями. До виділеного словосполучення доберіть й запишіть синоніми.

 

6.16.   Доповніть речення порівняннями.

 

По небу котяться хмарки, ніби … ,

Вода в озері була прозора, немов … ,

Ось-ось викотиться з-за обрію сонце, мовби …,

Роси падають на квіти і блищать, як …

 

6.17.   Прочитайте вірш. Поясніть у ньому вживання розділових знаків.

 

А дощ, як просо з лантуха,

Сійнув, сипнув навкіс,

І вигнулася райдуга,

Мов залізничний міст.

                    В. Скомаровський

Випишіть із тексту близькі за значенням слова. Спробуйте продовжити цей ряд.

Сійнув, …,…

 

6.18.   Використовуючи зміст речення, спробуйте самостійно побудувати порівняння про райдугу.

 

По воду райдуга спускає кінці коромисла в ставок.

                                        М. Стельмах

Райдуга, ніби … .

 

6.19   Прочитайте речення.

 

Коси у дівчат заплетені, кожна у віночку, а сорочки з тонкого полотна вибілені та вишиті різними узорами.

Доберіть якомога більше порівнянь до слова дівчина.

Дівчина, як сонце, ніби квітка, неначе троянда, мов півонія…

 

6.20.   До поданого слова доберіть якомога більше порівнянь.

 

Сніжинка, мов ... (пір’їнка, метелик, пушинка, балеринка, …)

 

6.21.   Рука... Щедра, лагідна, добра, ніжна. Якою вона тільки не буває! Поміркуйте над народними висловами. Висловіть в усній формі своє міркування про те, коли так говорять.

 

Важка рука - ...	Тверда рука – ...
Легка рука - ...	Нечиста рука – ...
Набита рука - ...	Права рука – ...
Надійна рука - ...	Своя рука – ...
Сильна (міцна) рука – ..	Вірна рука – ...

 

 

Розділ 7

Словниково-логічні вправи

 

У роботі над лексичним значенням слова важливу роль відіграють логічні ряди слів – слова однієї тематики, але роз­мі­щені за ступенем узагальнення смислу, за родо – видовими ознаками, наприклад: сосна – дерево – рослина.

Спостереження показують, що діти часто не розуміють смислової різниці між групами слів на позначення видових та родового понять. Так, до меблів вони помилково зараховують телевізор, килим, до фруктів – малину, аґрус.  Отже, перед учителем по­стає завдання систематичного включення спе­ці­аль­них вправ з метою формування в молодших школярів логічних і лексичних понять. (Додаток 1, 2)

 

Основними видами словниково-логічних вправ є:

1)називання предметів (хто це? або що це?);

2)визначення ознак предметів за кольором, розміром, формою, матеріалом,  

  смаком, запахом тощо;

3)підведення видових понять під родове та розчленування родового поняття   

   на видові;

4)визначення предмета за його ознаками (колір, форма, розмір, матеріал,  

   смак тощо);

5)визначення предмета за його діями;

6)порівняння предметів за певною ознакою;

7)вилучення зайвого предмета або слова, що його називає;

8)доповнення групи однорідних предметів;

9)розподіл предметів або слів, що їх називають, по групах;

10) логічне визначення предмета.

 

 

 

Зразки словниково-логічних вправ

 

7.1.   Послухайте вірш.

 

Ходить сонях долом, долом,

Зелен – полем ходить сонях

З парасолем.

А за соняхом рядочком

Морква, дині, огірочки,

Буряки, горох, квасоля –

Все квітує серед поля.

                                   А Камінчук

 

Випишіть назви рослин, які виросли на городі.

 

7.2.   Прочитайте вірш. Випишіть із тексту назви квітів.

 

Гей ти, вітре, вітровію,

Не пустуй! Я квіти сію.

Сію айстри, нагідки

І фіалок два рядки.

І пахучу матіолу,

Щоб цвіло усе довкола.

 

Доповніть цей ряд іншими словами.

Айстри, троянди, …. – це… .

 

 

 

7.3.   Відгадайте загадки. Відгадки запишіть, доберіть до них загальну назву.

 

Маю плаття зелененьке,

Гнучкі, ніжні віти,

Білу кору, стан тоненький.

Як я звуся, діти?

 

Зелененькі їжачки

Почіплялись на гілки,

Хто зірветься з деревини,

Той колючу шубку скине.

 

7.4.   Прочитайте. Випишіть з тексту тематичну групу слів. Назвіть її одним словом.

 

До Сонячної системи входить вісім планет: Меркурій, Венера, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун. Відстань від Землі до Сонця до ста п’ятдесяти двох мільйонів кілометрів.

 

7.5.   Закінчіть речення.

 

Мар’яна, Ганнуся, Денис, Івасик – це …,.

Шевченко, Франко, Іваненко, Стельмах – це … ,.

Олексійович, Іванівна, Миколаївна, Сергійович – це ….

 

7.6.   Прочитайте вірш. Випишіть у рядок назви усіх членів сім’ї.   До слова сім’я доберіть із тексту спільнокореневе слово. Спробуйте продовжити цей ряд спільнокореневих слів. Яким іншим, близьким за значенням словом, можна назвати усіх членів сім’ї?

Мама, тато, дід, бабуся –

Всіх назву, не помилюся,

Старший братик і сестричка –

В нас сімейка невеличка

Не спиняйте, бо зіб’юся:

Мама, тато, дід, бабуся…

Старший брат, сестра і я –

Отака у нас сім’я.

                                      Варвара Гринько

 

7.7.   Прочитайте вірш. Згрупуйте назви місяців за порами року. Спробуйте пояснити назви місяців. Пригадайте, як по-іншому в народі називають їх?

 

Січень січе, Лютий лютує, Березень плаче, Квітень квітує. Травень під ноги Стеле травицю. Червень складає Сіно в копиці. Липень медовий Бджілок чарує.

Серпень чудовий Буряки дарує. Вересень трусить Груші в садочку. Жовтень гаптує Клену сорочку. Йде листопад, Застеля килими. Грудень надходить – Початок зими. Ф. Петров

 

7.8.   Гра "Яке слово зайве?"

 

Жінка, дівчина, вінок, хлопець.

Блакитний, голубий, сніжно-білий, паперовий.

Олівець, телефон, зошит, пенал.

Сонце, злива, сніг, град.

7.9.   «Назви слово за ознаками».

 

Холодна, джерельна, чиста, прозора, смачна (вода).

Червоні, гіркуваті, корисні, круглі (ягоди калини).

Смачний, духмяний, пшеничний, свіжий (хліб).

Яскраве, гаряче, тепле, кругле (сонечко).

Пухнастий, білий, холодний, зимовий (сніг).

Сірий, вухатий, швидкий, полохливий (заєць).

 

7.10.   Добери влучне слово: 

 

Кислий (учень, дощ, лимон).

Оранжева (мрія, морква, дорога).

Добра (людина, погода, трава).

Різнобарвна (райдуга, квітка, трава).

 

7.11.   Запиши слова, об’єднанні певним родовим поняттям. Назви зайвих, чому?

 

• Кішка, собака, коза, корова, ведмідь.
• Шафа, стілець, ліжко, лампа, стіл.
• Чашка, тарілка, стіл, виделка, кухоль.
• Ластівка, синиця, півень, дятел.

 

7.12.   Прочитайте вірші. З кожного випишіть виділені слова та назвіть їх одним словом.

На городі грядок тьма:

тут чого лише нема!_

Огірочки й помідори,

редька й морква – для комори.      Т. Маринчук   

… Ото кигиче

В небі синім чайка,

Щось віще "каже"

Нам столітній крук,

Погрозливо кричить

Сварлива сойка,                        

А то он дятел

Розбиває сук.

                                      М. Побелян            

 

Сплять над озером ялинки,

Як сестрички в сповитку…

І берізка, мов лілея,

В платті з ніжних пелюсток.     

Замість бантика у неї –              

З клена зірваний листок. 

                                  В. Скомаровський

 

Огірочки, помідори, редька, морква – це …

Чайка, крук, сойка, дятел – це ….

Ялинка, берізка, клен – це ….

 

7.13.   Відгадайте загадки. Слова-відгадки запишіть, доберіть до них загальну назву.

 

Воно маленьке, червоненьке,

На крильцях цяточки чорненькі,

Впізнати всім його не важко...

Скажи, як зветься ця комашка?

(Сонечко)

Я крилатий, я пухнастий,

Золотистий і смугастий.

Над лужком танок веду

Дзвінко, весело гуду.

( Джміль)

 

Я іскринка - голубинка,

Золота у мене спинка,

Хоч не зірка, не ліхтар –

Сяю в темряві, як жар.

(Світлячок    )

 

7.14.   Випишіть із тексту вірша назви птахів. Підготуйте та розкажіть у класі невелике повідомлення про одного  з них.

 

Пташки летіли в обрій синій –

Дрозди, сороки,  солов’ї,

У них немає магазинів, –

Надійсь, брат, на дзьоби свої.

                                                    І. Нехода

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Слово – це найтонший різець,здатний доторкнутися до найніжнішої рисочки людського характеру. Вміти користуватися ним - велике мистецтво.

Словом  можна створити  красу душі, а можна  спотворити її.

                                     В.О. Сухомлинський

 

     У роботі над розвитком  мовлення молодших школярів великого значення набуває збагачення їх словника. На уроках мови, літературного читання , математики, природознавства,образотворчого мистецтва тощо діти засвоюють нові слова. Це сприяє багатству , виразності мовлення.

     З метою підвищення мовленнєвої культури особливу увагу необхідно приділяти вправам, спрямованим на збагачення активного словника дітей, а також формуванню у них навички вибирати із свого словникового запасу для висловлювання думки ті слова, які найбільше відповідають змісту висловлювання і роблять його правильним, влучним і виразним.

     Учитель має розуміти, що слова - це велика зброя, якою повинна добре володіти освічена  людина. Тому, навчити дітей мовленнєвої культури , спрямувати дітей на збагачення активного словника, а також формувати навички виразного, правильного мовлення – це мета, яку вчитель ставить перед собою на кожному уроці.

     Нажаль, програмовий матеріал по темі «Слово» в початкових класах викладений стисло. А з фразеологією та з порівнянням діти знайомляться лише на уроках літературного читання та розвитку зв’язного мовлення.

      Я у своїй роботі намагаюсь використовувати різні завдання, прийоми для активізації словника школярів. При вивченні лексичного матеріалу допомагають вправи, спрямовані на практичне засвоєння слів. Така робота активізує діяльність дітей на уроці, розвиває, сприяє швидкому засвоєнню програмового матеріалу.

     Важливою умовою мовленнєвого розвитку молодших школярів є робота над збагаченням й увиразненням їхнього словника, формування вмінь правильно, точ­но й образно використовувати лексику рідної мови під час продукування власних висловлювань.

     Щоб успішно розв'язати ці завдання, учитель повинен сам добре знати словникову систему мови і ті процеси, які в ній відбуваються.

     Знання, яких набувають учні, мають стати основою для подальшого вдосконалення засобів вираження думок в усному й писемному мовленні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1	Важеніна О.Г. З барвінкового лугу. Збірник диктантів на народознавчій основі для початкової школи. К., 1997.
2	Вашуленко М.С. Удосконалення змісту і методів навчання української мови в 1-4 класах. Науково-теоретичні засади та методичні рекомендації. – К. : Рад. школа, 1991.
3	Вашуленко М.С. Українська мова і мовлення в початковій школі : Методичний по­сібник. – К. : Освіта, 2006.
4	Державний стандарт початкової загальної освіти. – К., 2011.
5	Дідух К.І. Збагачення мовлення школярів синонімами // Початкова школа. – 1996. – №8.
6	Каніщенко А.П. Збагачення активного словника молодших школярів // Початкова школа. – 1988. – №7.
7	ЛисиченкоЛ.А. Бесіди про рідне слово (слово і його значення). – Xарків, 1993.
8	Методика навчання української мови в початковій школі :  навчально-методичний посібник для студентів вищих  навчальних закладів / За  наук. ред. М.С. Вашуленка. – К. : Літера ЛТД, 2011. – 364 с.
9	Мовчун А. Лексика української мови з погляду її походження  // Початкова школа. – 1998. – №6.
10	Найкраще. Навчальний посібник / Упоряд. А.І. Мовчун, Л.І. Харсіка. – К.: АВДІ, 2009. – 568 с.: іл.
11	Найкраще. Навчальний посібник / Упоряд. А.І. Мовчун, Л.І. Харсіка. – К.: АВДІ, 2009. – 568 с.: іл.
12	Підлісна Г. Збагачення активного словника молодших школярів // Початкова школа. – 1990. – №2.
13	Пономарьова К. Робота над синонімами як засобом увиразнення мовлення // Початкова школа. – 1997. – № 6.
14	Попова Л.Б. Засвоєння поняття "пряме й переносне значення слова" // Початкова школа. – 1989 – №4.
15	Савицька В.П., Данилюк Л.А. Робота над лексичним значенням слова // Початкова школа. – 1988. – №10.
16	Сапун Г. Збірник Диктантів і завдань для тематичного опитування з української мови у початкових класах – Тернопіль:Підручники  і посібники,2003.-176с.
17	Сапун Г.М. Збірник диктантів з української мови для початкових класів. Т.,     Підручники & посібники.,1997.
18	Смовська О. Крилаті вислови і фразеологізми на уроках мови // Початкова шко­ла. – 1989. – № 12.
19	Українська мова: Навчальні програми для  загальноосвітніх навчальних закладів. 1-4 класи. – К. : Видавничий дім  "Освіта". –  2012. –  С. 10-71

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

Додаток 1

 

Урок розвитку зв’язного мовлення у 1 класі

( за зошитом Понамарьової )

ТЕМА: СЛОВА —  НАЗВИ ЗВІРІВ (У ЗООПАРКУ)

Мета: збагачувати й активізувати лексичний запас школярів; удосконалювати мовленнєві навички, уміння будувати висловлювання на основі почутого, малюнків; розвивати мовленнєві вміння і навички, діалогічне мовлення; пам’ять, спостережливість, увагу; виховувати любов до тварин, інтерес до усної народної творчості.

Словник: білка, бобер, ведмідь, вовк, заєць, їжак, кабан, кріт, лев, лисиця, лось, мавпа, олень, рись, слон, тигр, ховрах, змія, жаба, черепаха, ящірка; хутро, роги, хвіст, барліг, нора, дупло, кубло.

Обладнання: предметні та сюжетні малюнки із зображенням тварин; Знайко (малюнок або лялька), маски казкових героїв.

 

ХІД УРОКУ

1. Організаційний момент

 

Учитель

Добрий день! В добрий час!

Рада, діти, бачить вас!

Ви почули всі дзвінок?

Він покликав на урок.

Будем гарно працювати

І знання всі здобувати

 

2. Мотивація навчальної діяльності

 

— Діти, до нас на УРОК завітав Знайко і він запрошує всіх нас на екскурсію.

 А куди —  дізнаєтесь, коли відгадаєте загадку.

Я ходив туди з татом,

Звірів бачив там багато:

Мавпу, лева і слона,

Ще й ведмедя, крокодила.

Всіх запам’ятать несила.

— Куди ж нас запрошує Знайко?

— Правильно, у зоопарк.

 

3 Робота над новим матеріалом

 

3.1.Ознайомлення зі словами —  назвами тварин

— Уявіть собі, що зараз ви —  у зоопарку, ходите по алеях, дивитесь на звірів.

На дошці вивішені таблиці із зображенням диких тварин.

— Яких тварин ви впізнали? (Діти називають, повторюють хором.)

— У зоопарку багато диких тварин з  різних куточків Землі. Як ви гадаєте, які тварини живуть у лісах України? Які —  ні? (Учні відповідають. За необхідності вчитель виправляє та доповнює відповіді дітей.)

Можна використовувати  малюнки презентації.

 

3.2.Гра «Так чи не так»

Учитель запитує.

— Це вовк?

— Так, це вовк.

— Це лев?

— Ні, це не лев. Це тигр.

 

3.3.Гра «Хто зайвий?»

 

— Знайко пропонує вам зіграти в гру «Хто зайвий?»

Учитель називає слова; діти визначають зайве слово і аргументують

свою думку.

Лисиця, їжак, вовк, заєць, корова, ведмідь. (Зайве слово —  «корова», бо це свійська тварина.)

Олень, борсук, вуж, мавпа, білка, кабан. (Зайве слово —  «мавпа», тому що вона не живе в наших лісах).

Тигр, верблюд, лев, лось, леопард. (Зайве слово —  «лось», тому що тільки він живе в лісах України).

 

3.4.Гра «Допоможіть кожному потрапити додому».

 

На дошці —  малюнки із зображенням тварин та їхнього житла.

Кожна тварина має своє житло. Хто де живе?

Діти переставляють малюнки, утворюючи пари і пояснюють:

— Лисиця живе у норі.

— Білка живе в дуплі.

 

3.5.Гра «Кому що?»

 

— Барвінок пропонує пригостити тварин. А кому що дати?

На дошці записані слова у два стовпчики.

Кабан	ожина
їжак	горішки
ведмідь	банан
білка	трава
мавпа	жолуді
олень	гриб

 

Діти утворюють пари, складають речення:

— Кабан полюбляє жолуді.

— Білочка гризе горішки.

— Ведмідь ласує ожиною.

 

3.6. Гра «У кого хто є?»

 

— Барвінок хоче вам повідомити, що в багатьох тварин навесні з’являються дитинчата. А у кого —  хто? (Складання речень за малюнками.)

У зайчихи —  зайченятко.

У слонихи —  слоненятко.

У ведмедиці —  ведмежатко.

Фізкультхвилинка

— За тваринами дуже цікаво спостерігати, особливо за малечею. Уявімо себе маленькими ведмежатами.

Ведмежата в лісі жили,

Головою вертіли.

Ось так, ось так —  головою вертіли.

Ведмежата мед шукали,

 дружно дерево гойдали.

 Ось так, ось так —  дружно дерево гойдали.

Вперевалочку ходили,

Та із річки воду пили.

Ось так, ось так —  та із річки воду пили.

Ну, а потім танцювали,

вище лапи піднімали.

Ось так, ось так —   вище лапи піднімали.

 

3.7. «Щоб ротик був слухняним»

1)Чистомовка - добавляночка.

Ни-ни-ни —  в зоопарку... (слони).

Ра-ра-ра —  у лисиці... (нора).

Ка-ка-ка —  ми побачили... (вовка).

Жа-жа-жа —  ось кумедне... (ведмежа).

Лю-лю-лю —  я тварин... (люблю).

Діти повторюють склади і продовжують текст, знаходячи останнє слово за змістом і римою.

 

3.8. Гра-змагання «Ланцюжок слів» (за рядами)

 

Учитель називає слово —  назву тварини. Перший учень повторює слово, назване вчителем, і називає своє слово —  назву тварини. Другий учень повторює слова, що назвали вчитель і перший учень, а потім додає своє слово.

Наприклад:

Учитель. Вовк.

1- й учень. Вовк, лисиця.

2- й учень. Вовк, лисиця, кабан.

Перемагає той ряд, учні якого назвали найбільше тварин по порядку.

— Усі молодці. Гарно запам’ятали назви тварин. А переможців привітаємо оплесками.

 

 

3.9. Гра «Лісові характери»

 

— Усі тварини —  живі істоти, і кожна з них має свій характер, звички.

Барвінок хотів би дізнатися, хто в лісі:

• найголовніший;

• найхитріший;

• найсильніший;

• найдобріший;

• найспритніший?

Діти дають відповіді, пояснюючи свою думку.

Наприклад:

— Найдобріший у лісі зайчик, тому що він нікого ніколи не ображає, не лякає.

— Доповніть речення.

Сильний, як..                                  Хитрий, як... 

Злий, як..                                         Полохливий, як..   

Прудкий, як..                                  Вайлуватий, як...

 

3.10. Гра «Упізнай нас»

 

— Знайко продовжує екскурсію зоопарком. Ось ми наближаємося до вольєрів, де живуть:

• невеликий полохливий звірок-гризун із куцим хвостиком, довгими вухами, короткими передніми і довгими задніми лапами (заєць);

• хижий звір із сірим хутром, який нападає на свійських та диких тварин (вовк);

• невеликий звір, який живе під землею, живиться дощовими черв’яками, личинками комах (кріт);

• невеличкий руденький звірок із пухнастим хвостом та китичками на вухах, який живе на деревах (білка);

• велика жуйна свійська чи дика тварина з гілчастими рогами й коротким хвостом (олень);

• великий звір родини котячих із шерстю жовтогарячого забарвлення з чорними смугами (тигр).

— Що нового, цікавого дізналися про тварин?

3.11. Складання речень. Хто? Який? Що робить?

 

Загадка

Що за дивна непосіда

На стежину шишки кида? (Білка)

 

3.12. Робота за малюнком.

 

— Білочка яка? (Білочка маленька, руда, пухнаста, жвава, спритна, непосидюча.)

— Білочка що робить? (Стрибає, бігає, шукає і запасає їжу, мостить кубло, доглядає дитинчат.)

Складання речень.

Маленька білочка стрибає з дерева на дерево.

Руденька пухнаста білочка гризе горішок.

Загадка

Ходить хмуро між дубами,

Хижо клацає зубами.

Весь, як є, —  жорстока лють,

Очі так її і ллють.

Зачаївся ось, примовк,

Грізний звір цей, звісно... (вовк).

Робота за малюнком

— Вовк який? (Вовк сірий, злий, лютий, грізний, сильний.)

— Вовк що робить? (Бігає, полює, шукає, ходить, клацає зубами, виє.)

Складання речень Сірий вовк бігає по лісу.

Злий вовк клацає зубами.

4. Складання тексту-опису тварини (їжачка) на основі мовного матеріалу, малюнків та власних спостережень

 

4.1. Загадка.

Гостороносий і малий,

Сірий, тихий і не злий,

Вдень ховається. Вночі Йде шукать собі харчі.

Весь із тонких голочок. Як він зветься? (їжачок).

— Які слова допомогли відгадати загадку? Що нового дізналися про цю тваринку?

4.2. Вірші.

Купка листя золотого,

Обминувши пень і хмиз,

Прямо з горбика крутого Нишком сунеться униз.

А торкнеш її руками,

Відхиливши гілочки,

І відчуєш під листками їжакові колючки.

                                                        В. Скомаровський

— Яку картину ви собі уявили?

— Нащо був схожий їжачок?

— Для чого він збирав листячко?

Їжачок-хитрячок Із голок та шпичок

Пошив собі піджачок.

А у тому піджачку Він гуляє по садку.

Натикає на голки Груші, яблука, сливки.

І до себе на обід Він скликає цілий рід.

— Чим живиться їжачок?

— Для чого йому колючки?

— Що ви знаєте про цю тваринку?

 

4.3. Складання тексту-опису за допомогою питань і малюнка.

 

— Хто такий їжачок? Де він живе? (їжачок —  невеличка лісова тваринка.)

— Чим укрите його тіло? Які ці колючки? (Його тіло вкрите гострими сірими голочками.)

— Які в їжачка лапки і вушка? (У їжачка маленькі лапки і чутливі вушка.)

— Який у нього писочок? (Писочок витягнутий, із чорним носиком і маленькими вусиками.)

— Які оченята? (Оченята чорні, блискучі.)

— Що робить їжачок під час небезпеки? (Під час небезпеки їжачок згортається в клубок.)

 

5. Фізкультхвилинка

 

Один-два-три, з нами до зоопарку ходи!

Раз, два, три, чотири, п’ять —

 будем по стежці крокувать.

Там пташок ми зустрічаєм, разом з ними політаєм,

Разом з зайцем пострибаєм, а від вовка повтікаєм.

Як лисичка, до зайчат підкрадемося.

Як ведмедик клишоногий, потанцюємо.

Ледве чутно тихим зоопарком помандруємо.

 

6. Підбиття підсумків. Рефлексія

 

— Якими є ваші враження від уроку?

— Що найбільше сподобалося?

— Що нового дізналися?

— Чому нам потрібні ці знання?

— Продовжте фразу: « Сьогодні на уроці я...»

Додаток 2

Урок української мови у 2 класі

 

Тема. Речення, основні ознаки речення

 

Мета: формувати поняття про речення як одиницю мовлення, що виражає закінчену думку; розвивати вміння розрізняти на слух завершене і незавершене речення; ви­ховувати доброзичливе ставлення до природи.

                                          Хід уроку

1. Організаційний момент

2. Повідомлення теми і мети уроку

 

— Сьогодні ми помандруємо казковою країною

 Речення, де пригадаємо, з чого складається речення, навчимося правильно складати і записувати речення. А допомагатиме нам веселий герой.            Відгадайте загадку — і дізнаєтесь, хто він.

•   Я— клубочок не простий.

Я— клубочок чарівний.

Я тобі допоможу

І дорогу покажу.

Я від діда утік,

І від баби утік.

Ти тепер за мною йди

І знання собі знайди.

                                 (Колобок)

3. Каліграфічна хвилинка

 

— На кого схожий Колобок? (На сонечко)

— На яку букву починається слово сонечко?

— Сьогодні ми повторимо написання букви «ес».

Сс со сві ос схо

— Запишіть каліграфічно речення.

Сонце світить, та не гріє.

— Коли так кажуть? Поясніть.

 

4. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

4.1. Гра «Кращий знавець мови»

   Наш Колобок дуже  любить мандрувати . Але коли ми збираємось у мандрівку ,и озираємо валізи . З яким багажем вирущимо у подорож – так і мандруватимемо .Отож спробуємо гарно зібрати валізи.

— Хто першим правильну відповідь дав, той фішку отримав.  Хто назбирає більше фішок, той і переможець.

• З чого складається текст? (З речень)

• Як відокремлюються речення в усному мовленні? (Паузою)

• А в писемному? (Розділовими знаками)

• З чого складається речення? (Зі слів)

• Як пишуться слова в реченні? (Окремо)

• З якої букви пишеться перше слово в реченні?

• З яких частин складається текст?

• Що можна дібрати до тексту?

 

 Молодці ! Оголошення переможця.

 

4.2. Створення проблемної ситуації

 

Згадайте , хто першим зустрівся на шляху Колобкові?

Отже,І завдання від Зайчика

Прочитай вислови

    •, Сонечко

    •  Сонечко за хмари

    •  Сонечко сховалось за хмари

-         Що записано у 1 рядку?  У 2 рядку? У 3 рядку?

-         Що виражає речення?

 

4.3. Гра « Впізнай речення ! » ,
На ліс
Ожив осінній ліс.
Рано встати золотий сонечко
Рано встало золоте сонечко.
Уже по осінньому світить
Ведмідь, борсук, їжак заснули до весни.
Білочка продовжує
Фермери зібрали гарний урожай.

Висновок. Речення виражає закінчену думку.

 

 

4.4. Робота з деформованим реченням

— Котиться Колобок далі, а назустріч йому — Вовк Допо­моги просить. Склав він речення, а не второпає — чи правильно.

Рано встати золоте сонечко.

— Як ви гадаєте, це речення? (Ні, слова тут не пов’язані між собою.)

— Змініть слова так, щоб утворилося речення.

Запишіть це речення.

 

Висновок. Слова в реченні мають бути пов’язані між собою і ви­ражати закінчену думку.

5. Фізкультхвилинка

 

6. Закріплення й осмислення нових знань

6.1. Гра «Розсипанка»

 

— Біжить Колобок далі. А назустріч йому — Ведмідь . Слова роз­сипав

— Складіть речення із розсипаних слів.

 

  ліс осінь У прийшла.

одягли плаття Дерева жовті.

у Птахи краї відлітають теплі.

 

- Що у нас вийшло  ? (текст)

- А до тексту ми можемо придумати …

- Які  у вас будуть пропозиції?

6.2.  Робота за індивідуальними картками

 

— Котиться Колобок лісом, а назустріч йому — Лисичка. Та й каже:

— Якщо твої школярі такі розумні, то нехай і моє завдання спробують виконати.

—Спробуйте скласти   зв’язне речення до ілюстрації.

Діти , поки наш Колобок бігав по лісу ,то вже настала зима.

Які зимові місяці ви знаєте?

Який зараз місяць ? Чому  його так назвали ?

А чи знаєте ви які ще назви має Грудень

Студень, стужайло , мостовик, хмурень

Складіть речення до ілюстрації

Використовуйте слова: катаються на ковзанах,розчищають доріжки

 

6.3. Робота в парах

 

Послала  …. люті  морози. А …. не злякалися.    …. в дуплі горішки гризе. 

 …. вистрибує,  гріється.   Коням, коровам , вівцям  не страшні морози в теплих ….. .

Підказка: зима, білка, звірі, хлівах, заєць

 

7. Підсумок уроку.

Рефлексія

— Як називається країна, якою ми сьогодні мандрували?

— З чого складаються речення?

— Що є головною ознакою речення?

Якщо вам було цікаво мандрувати, намалюйте Колобка, який посміхається.

Якщо вам було важко, намалюйте Колобка, який сумує.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Картка учня 

Каліграфічна хвилинка

Сс со сві ос схо                             Сонце світить, та не гріє.

                                                   Завдання 1             

Гра « Впізнай речення ! »                                                              

На ліс
Ожив осінній ліс.
Рано встати золотий сонечко
Рано встало золоте сонечко.
Уже по осінньому світить
Ведмідь, борсук, їжак заснули до весни.
Білочка продовжує
Фермери зібрали гарний урожай.
                                                  Завдання 2

Рано встати золоте сонечко.

Завдання 3

  ліс осінь У прийшла.

одягли плаття Дерева жовті.

у Птахи краї відлітають теплі.

Завдання 4

Робота в парах

Послала  …. люті  морози. А …. не злякалися.    …. в дуплі горішки гризе.   …. вистрибує,  гріється.   Коням, коровам , вівцям  не страшні морози в теплих ….. .
Підказка: зима, білка, звірі, хлівах, заєць