Інформаційна картка учасника

Прізвище, ім’я, по батькові

Сокрута Ірина Володимирівна

Місце роботи

Заклад «ЗШ І-ІІІ ст. № 21 ВМР»

Посада

Учитель біології

Освіта (найменування вищого навчального закладу, рік закінчення навчання)

Вища педагогічна, Вінницький державний педагогічний інститут, 1995 р.

Самоосвіта (за останні 5 років: очна, дистанційна форма; рік проходження та найменування освітніх програм, курсів, тренінгів тощо)

• Курси підвищення кваліфікації за категорією учитель біології, дистанційна форма, 2013р..
• Курси підвищення кваліфікації за категорією учитель природознавства, дистанційна форма, 2013р.
• Курси підвищення кваліфікації за категорією учитель основ здоров’я , дистанційна форма, 2013р.
• Курси підвищення кваліфікації за категорією учитель захисту Вітчизни, дистанційна форма, 2015р.
• Курси підвищення кваліфікації за категорією керівник гуртків, дистанційна форма, 2016р.

Педагогічний стаж

21 рік

Кваліфікаційна категорія

вища

Звання

Старший учитель

Педагогічне кредо

«Єдність у меті, свобода у творчості, любов і повага у всьому»

Технології, методи та форми, що використовуються

у навчально-виховному процесі

Форми організації навчання за різними критеріями, що використовую на уроках:

• за кількістю учнів – індивідуальні форми навчання, групові, колективні;
• за місцем навчання – уроки, робота в шкільному саду, екскурсії до зоопарків, океанаріуму, дельфінарію, відомих міст України, визначних регіонів;
• за часом навчання – предметні гуртки, вікторини, конкурси (шкільні, міські) олімпіади, заходи ПМТ
• за дидактичною метою – урок, консультація, робота з обдарованими дітьми.

Застосовую технології :

• Особистісно-орієнтована технологія навчання.
• Нові інформаційні технології (HIT) або ІКТ навчання.
• Здоров’язберігаючі.
• ТРВ-технології. Використовую прийоми: «Дивуй», «Відкладена відгадка», «Злови помилку», «Питання до тексту», «Фантастичне доповнення».
• Ігрові. Приклади ігор: «Вершина», «Стоп», «Калейдоскоп», «Розповідь Незнайка», «Хто я?», « Біологічна гусінь», «Горошок», «Снігова куля».

Застосовую методи :

•  за джерелом передачі та сприймання навчальної інформації - словесні, наочні, практичні (С. Петровський, Є. Голант);
•  за характером пізнавальної діяльності учнів – пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемний, частково-пошуковий, дослідницький (автори І. Лернер, М. Скаткін);
•  залежно від основної дидактичної мети і завдань – оволодіння новими знаннями, формування вмінь і навичок, перевірки та оцінювання знань, умінь і навичок (М. Данилов, Б. Єсипов), усного викладу знань, закріплення навчального матеріалу, самостійної роботи учнів з осмислення й засвоєння нового матеріалу роботи із застосування знань на практиці та вироблення вмінь і навичок, перевірки та оцінювання знань, умінь і навичок.

Автопортрет «Я – педагог і особистість»

(у формі есе)

Ось уже 21 рік, як я працюю учителем у школі. Одразу після закінчення педагогічного університету потрапила  до «храму науки» і за цей час лише двічі «збігала» у декретну відпустку.

Чому я обрала таку професію? У дитинстві мріяла стати або космонавтом, щоб побачити блакитну Землю з вікна ілюмінатора, або вчителькою, як бабуся, яка пережила Голодомор, війну, відбудовувала Хрещатик, перемогла туберкульоз, взяла на виховання мою маму, що залишилась без рідної неньки зовсім маленькою. Я щаслива, бо в житті мені траплялись справжні вчителі: добрі, суворі, вимогливі, розуміючі. А от космонавтів я не зустрічала. Мабуть, це і вирішило мою долю. А ще природні задатки від батька, який би мав бути дипломатом, бо уміє щиро підійти не лише до людей, а й до «братів наших менших». До цих задатків відношу терпіння, любов до дітей, розуміння їхніх проблем, якими б дріб’язковими вони для нас, дорослих, не здавались, бажання вчитись, бачити добре в інших. Ще я думаю, що кожен учитель має бути особистістю. Як інакше можна працювати з великим колективом маленьких людей? Щодня на тебе чекають випробовування, проблеми, які необхідно вирішили, при цьому залишатись сильною (чи зі всіх сил робити вигляд, що це саме так).

Але не кожна особистість може бути професійним учителем . Потрібно мати ще щось, щоб тебе слухали, брали приклад, сподіваюсь, любили. З вдячністю згадую слова відомого поета А. Малишка , тепер, маючи за плечима два десятки років праці у школі, розумію рядки відомої пісні про вчительку. Мабуть, пройшло немало років, коли поет усвідомив і виклав на папір рядки про людей, які були його вчителями.

«Сонечко встає і шумить трава.

Бачу стежку, де проходиш ти, рідна ти.

Вчителько моя, зоре світова,             

Звідки виглядати, де тебе знайти?»

Схиляюсь і я перед поколіннями учителів, які в усі роки освітлювали непрості шляхи, стежки, дороги дітей, були «світовими зорями». Дуже хочу, щоб і моя праця не була даремною. Вірю, що є діти, яким і я хоч трохи «осяяла» шлях.

Іноді, зустрічаючи своїх випускників, які вже мають власних дітей, бачу в їхніх очах тепло і радість зустрічі.

Сьогодні жити дуже боляче, але хіба тільки сьогодні? Якось готувала виховний захід «Дітям війна не потрібна, діти всім серцем за мир», знайшла інформацію про дітей, які загинули в зоні АТО, поранені, налякані, у яких жорстокою рукою та нелюдським серцем забрано життя, дитинство, батьків, житло, навчання, звичне життя. Це вчить нас цінувати прості і життєво важливі речі: батьків, сім’ю, затишок в оселі, а головне – мир у країні.

Антон Макаренко писав: « Наші діти – це наша старість. Правильне виховання – це наша щаслива старість, погане виховання – це наше майбутнє горе, це наші сльози, це наша вина перед іншими людьми, перед усією країною.» 

   Не просто в наш час правильно виховувати дітей. Доводиться боротися з негативною стороною засобів масової інформації, гаджетами, які забирають з реального світу дитину, жорстокими правилами вулиці, де діти проводять багато часу. Але не виховувати учитель не має морального права, бо все життя – боротьба.

Посилання на персональний Інтернет-ресурс (за наявності)