Інформаційна картка

Прізвище, ім’я, по батькові

Кравчук Алла Дмитрівна

Місце роботи

КЗ «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 9 ВМР»

Посада

Вчитель початкових класів

Освіта (найменування вищого навчального закладу, рік закінчення навчання)

ВДПУ ім..М.Коцюбинського,2007 рік,

початкове навчання

Самоосвіта (за останні 5 років; очна, дистанційна форма; рік проходження та найменування освітніх програм, курсів, тренінгів тощо)

Тема «Розвиток мислення молодших школярів», курси підвищення кваліфікації ВОІПОПП з 17.03.2014 по 28.03.2014, випускна робота на тему: Інноваційні технології навчання в початковій школі»

Педагогічний стаж

9

Кваліфікаційна категорія

ІІ категорія

Звання

Педагогічне кредо

Вчитель – це дзеркало для дітей : чого навчає сам, як на зразкові показує на собі.

Технології, методи та форми, що використовуються

у навчально-виховному процесі

Робота в малих групах, робота в парах, незакінчене речення, «мікрофон», «мозковий штурм», дискусія, презентація, віртуальні екскурсії, «асоціативний кущ»

Автопортрет «Я – педагог і особистість»

(у формі есе)

Дивлюсь за вікно, як то сніг, то дощ наввипередки покривають землю, і згадую свою історію. Після декретної відпустки мені запропонували 4 клас. Я схвильовано знайомилася  із дітьми,  з острахом дивилася  на батьків. Ночами готувала конспекти і робила презентації, шукала маршрути цікавих екскурсій.

Добре пам’ятаю, як після 9 класу на сімейній раді твердо заявила, що буду вчителем. Лише пізніше зрозуміла, що наставник – це не тільки  високоморальна, освічена людина, а й особистість – щира, людяна, духовно багата, із внутрішньою силою і витривалістю.

Пройшло декілька років. Засніжений понеділок . Швидко снідаю. Поспіхом хапаю телефон, пару флешок, заштовхую в об’ємну сумку зошити, конспекти - і вперед. По дорозі не дає спокою телефон  . «Ми захворіли, вибачте». «Перепрошую, запізнимось,зламалась машина».

Упевнено заходжу до школи  - і розпочинається щоденна шкільна вистава . Іноді замислююсь над тим, що могла не стати вчителем, а, наприклад, лікарем ,як сестра.

Тоді б я ніколи не дізналась , як робляться презентації і готуються конспекти, конкурси «на вчора», як боязко заповнюєш класний журнал і тремтиш, коли його перевіряє завуч, як до опівночі шукаєш в Інтернеті  щось цікаве і нове до уроку. А серед усіх сумок обираєш  не ту,  яка найбільше подобається, а  яка б вмістила багато зошитів, календарне планування, книжки, папки, та ще й  хлібина.

Та, не зважаючи на все це, їдучи додому після роботи, думаєш, що буде завтра : чи вивчить Віталій ,нарешті, табличку множення , чи стане сил Сашкові на конкурсі імені Петра Яцика ,  і якою буде  Андрієва чергова перемога на змаганнях із сумо, чи не забудуть дівчата одягти вишиванки.

Знаю, що можу підтримати, допомогти , порадити, переконати. Це було зрозуміло крізь їхні сльози на останньому дзвонику, прощальному  уроці в 4 класі.

Тепер упевнено можу сказати, що зробила правильний вибір , не уявляю  іншого життя, де немає школи, учнів і батьків, колег та  адміністрації, конспектів , презентацій, екскурсій і конкурсів. Це все дає енергію і силу без зупину долати  труднощі, розвиватись мені як особистості.

Посилання на персональний Інтернет-ресурс (за наявності)

mynewallablog.blogspot.com