Інформаційна картка учасника першого (міського) туру всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2017» у номінації «Початкова освіта»

Прізвище, ім’я, по батькові

Погребняк Юлія Василівна

Місце роботи

Заклад «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №18

Вінницької міської ради»

Посада

Вчитель початкових класів

Освіта (найменування вищого навчального закладу, рік закінчення навчання)

Вища (Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського , 2000 р.)

Самоосвіта (за останні 5 років; очна, дистанційна форма; рік проходження та найменування освітніх програм, курсів, тренінгів тощо)

Очна, 23.11.2015- 04.12.2015р., учитель початкових класів

Педагогічний стаж

14 років

Кваліфікаційна категорія

Спеціаліст першої категорії

Звання

-

Педагогічне кредо

«У природі немає дитини безталанної, ні на що не здатної.  Кожному можна дати щастя творення, кожного треба вивести в люди. Це перший наріжний камінь моєї педагогічної істини»

                                                                                   В. О. Сухомлинський

Технології, методи та форми, що використовуються

у навчально-виховному процесі

Інтерактивні технології: робота в групах, робота в парах, мікрофон, морський бій,

гронування, сенкан, абетковий суп, метод фокальних об’єктів, добре-погано, чорний ящик.

ТРВЗ технологія: складання загадок, складання творів на певну літеру, твори-перетворення, складання метафор.

Проектна діяльність: урок-проект, короткочасні проекти.

Нетрадиційні техніки малювання: пуантилізм, малювання губкою, ватною паличкою, прийом – стилізація.

Театралізація .

Автопортрет «Я – педагог і особистість»

(у формі есе)

      Вчитель – це не професія, це життя. Знаю це напевно, бо народилася у сім’ї, де бабуся пропрацювала вчителем початкових класів 44 роки, а мама – досі навчає дітей біології та географії. Я виросла у школі, і з величезним захопленням згадую ті роки.

      Як усі діти, я мріяла кимось стати в майбутньому: лікарем, вчителем, космонавтом. Я вдячна Богові, що обрала професію учителя. Інакше бути і не могло. Я не просто продовжила сімейну традицію, а серцем відчула, що моє покликання – вчити дітей людяності і добра, любити свою землю. Змалечку мені привили любов до знань. Це прагнення я з успіхом передала старшій доньці і намагаюсь передати молодшій і своїм учням. Кожного дня я наголошую своїм вихованцям , що знання – це велика сила; майбутнє нашої держави – в їхніх руках.

    Щоденне спілкування з дітьми дає мені силу, радість життя, надію на те, що я буду чимось корисна для України. Не передати словами тих відчуттів, коли в дитини загоряються цікавістю оченята, коли я бачу, що в дитячій голівці народжується ідея, коли дитина з радістю поспішає до школи. З кожним днем я все більше і більше потопаю в тих оченятах.

    Будучи творчою особистістю, працюю над розвитком творчих здібностей молодших школярів. Вважаю, що «безталанних дітей не буває».

    Увесь час пам’ятаю, що повинна бути для учнів зразком у всьому. Тому постійно тримаю руку на пульсі сучасності. Звичайно, це нелегко.

Не згасає вогонь у розумних очах

І з роками ясніш пломеніє.

Ти тримаєш дитячі серця у руках –

Ти тримаєш планети надію.

Посилання на персональний Інтернет-ресурс (за наявності)

pogrebniak.vn.ua