Формування ціннісного ставлення особистості до суспільства і держави у позакласній та виховній роботі
Останнє редагування: 2018-02-09
Автор: Бабчук Інна Василівна
ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ
ВІННИЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
КУ «МІСЬКИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ»
КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА
І-ІІІ СТУПЕНІВ №22ВІННИЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ»
ФОРМУВАННЯ
ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ
ДО СУСПІЛЬСТВА І ДЕРЖАВИ
У ПОЗАКЛАСНІЙ ТА ВИХОВНІЙ РОБОТІ
Номінація
«Позакласна та виховна робота»
Бабчук Інна Василівна
вчитель історії
«спеціаліст першої категорії»
тел. (093) 735-63-54
м.Вінниця
2018
Автор-упорядник:
Бабчук Інна Василівна, вчитель історії комунального закладу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №22 Вінницької міської ради»
Бабчук І.В. Формування ціннісного ставлення особистості до суспільства і держави у позакласній та виховній роботі. Методичний посібник / І.В. Бабчук.– Вінниця: ММК, 2018. - 34с.
Рецензенти:
Кривцун Л.В., заступник директора з навчально-виховної роботи, спеціаліст вищої категорії, вчитель-методист.
Кудина Н.В., заступник директора з виховної роботи, спеціаліст вищої категорії, старший учитель.
Рекомендовано методичною радою
комунального закладу
«Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №22
Вінницької міської ради»
(Протокол №4 від 03.02.2018)
У методичному посібнику міститься добірка матеріалів щодо формування
ціннісного ставлення особистості до суспільства і держави, створення результативної виховної системи національно-патріотичного виховання молоді. Пропонуються сценарії різних форм позакласних заходів із використанням інноваційних методів і прийомів сучасної педагогіки.
Запропоновані матеріали дозволять урізноманітнити освітній процес, підвищити його ефективність та національно-патріотичну спрямованість, сформувати в учнів ціннісне ставлення до суспільства і держави.
Для класних керівників, вчителів, керівників гуртків, педагогів-організаторів закладів загальної середньої освіти.
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………………...4
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ ДО СУСПІЛЬСТВА І ДЕРЖАВИ
1.1. Патріотизм, національна свідомість , правосвідомість як складові ціннісного ставлення особистості до суспільства і держави………………………………………6
1.2. Особливості впровадження ціннісного ставлення особистості до суспільства і держави в освітній процес …………………………………………………………....9
РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ЦІННІСНРГО СТАВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ ДО СУСПІЛЬСТВА І ДЕРЖАВИ В СЕРЕДНІЙ ТА СТАРШІЙ ШКОЛІ
2.1. Цінність гурткової роботи та її напрямки……………………………………….11
2.2. Форми та методи позакласної та виховної роботи щодо формування громадянських якостей та патріотичних почуттів учнів………………………….....16
РОЗДІЛ ІІІ. РОЗРОБКИ ПОЗАКЛАСНИХ ТА ВИХОВНИХ ЗАХОДІВ ПАТРІОТИЧНОГО СПРЯМУВАННЯ
3.1. Сценарій виховного заходу «Посвята в козачата»………………………………20
3.2. Сценарій позакласного заходу «Все на світі можна вибирати сину, вибрати не можна тільки Батьківщину»………………………………………………………..….26
33. Сценарій засідання історично - краєзнавчого гуртка «Минулознавці»…....32
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………………36
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………...37
ДОДАТКИ……………………………………………………………………………...38
ВСТУП
Наші діти – це наша старість.
Правильне виховання – це наша щаслива старість,
погане виховання – це наше майбутнє горе, це наші сльози,
це наша провина перед іншими людьми.
А. С. Макаренко
Виховання дітей – це одне з найважливіших завдань, яке постає перед батьками, вчителями, зокрема класними керівниками. Метою виховної роботи є сформувати особистість з розумінням своїх громадських обов’язків, з почуттям гуманізму, патріотизму, братерського ставлення до інших, морально стійкої, впевненої в собі особистості, яка є професіоналом, сім’янином, здатна любити і будувати життя, бути щасливою, активно протидіяти українофобству, аморальності, сепаратизму, шовінізму, фашизму.
Виникає багато важливих і складних питань. Як виростити таку дитину? На які моральні цінності зорієнтувати дитину, щоб виростити гармонійну особистість? Як зберегти допитливість та бажання пізнавати нове? Як примножити людяність, любов до рідної землі, держави та людей? Для вирішення цих проблем потрібно багато часу, терпіння, послідовності дій, наполегливості, творчості.
Ми живемо у часи незалежності. На сучасному етапі розвитку України існує загроза денаціоналізації, втрати державної незалежності та потрапляння у сферу впливу іншої країни. Наша держава досить молода і потребує успішних громадян, сповнених національної самосвідомості, любові до рідного краю, шанобливого ставлення до свого народу, культури, звичаїв, толерантних до етнічних спільнот, які проживають в Україні, поважають своїх сусідів.
Саме тому сьогодні досить гостро постає питання про національно-патріотичне виховання підростаючого покоління. Формування ціннісного ставлення особистості до суспільства і держави є найбільш актуальним, оскільки проявляється у таких якостях як патріотизм, національна самосвідомість, правосвідомість, знання своєї історії, політична культура та культура міжетнічних стосунків.
У цьому контексті особливий інтерес становить методика формування ціннісного ставлення особистості до суспільства і держави, форми та методи проведення виховних та позакласних заходів, які найбільше подобаються дітям, сприяють підвищенню пізнавальної активності учнів, формують громадянську компетентність та патріотичні почуття.
У методичному посібнику розкриваються форми та методи здійснення виховної та позакласної роботи з учнями, спрямовані на формування ціннісного ставлення особистості до суспільства і держави у середній та старшій школі.
Описано пошуково-дослідницьку роботу історично-краєзнавчого гуртка, яка дозволяє не лише вивчити історію рідного краю, але й формує любов, повагу, гордість до рідного міста, бажання жити та працювати тут, не шукати кращого життя за кордоном, а робити його в своїй країні.
У посібнику вміщено ілюстративний матеріал, що допоможе краще зрозуміти організацію проведення різноманітних форм виховних та позакласних заходів, таких як флешмоб, тематичні вечори, виховні години тощо.
Педагоги розуміють: дитину виховує не стільки сам захід, скільки активна участь у ньому. Завчаючи репліки, вірші, беручи участь в інсценуванні, учні мимоволі переймаються темою заходу, усвідомлюють її важливість, тому в запропонованих розробках позакласних заходів діти є головними дійовими особами.
Таким чином, формування ціннісного ставлення особистості до суспільства і держави за умов активного впровадження новітніх форм, методів та прийомів сучасної педагогіки дозволить виховати у молодого покоління патріотичну свідомість і відповідальність, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про спільне благо, збереження та шанування національної пам’яті, готовність до захисту України та її національних інтересів, цілісності, незалежності України з метою становлення нашої країни як правової, демократичної, соціальної держави.
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ ДО СУСПІЛЬСТВА І ДЕРЖАВИ
1.1. Патріотизм, національна свідомість, правосвідомість як складові ціннісного ставлення особистості до суспільства і держави
У виховній роботі визначено основні орієнтири, за якими працюють загальноосвітні заклади країни. Головне питання, яке ставить виховання – якою має бути людина у майбутньому дорослому житті. Метою виховання є формування особистості, яка є активним громадянином, професіоналом, сім’янином, весела, бадьора, здатна любити і будувати життя, бути щасливою. Школа проводить виховну роботу у напрямках формування цінного ставлення особистості до себе, до сім’ї, родини, людей, ціннісне ставлення до природи і праці, до культури і мистецтва, до суспільства і держави. Від того, на що орієнтується особистість, залежить гармонійний її розвиток, громадянське становлення, ставлення до світу, самовизначення у професійній та громадських сферах. Світогляд національно свідомої, гармонійно розвиненої особистості характеризується цілою низкою громадянських і духовно-моральних ціннісних орієнтацій таких як: справедливість, краса, любов, істина, повага, добро, творчість, потяг до пізнання. Названі цінності є визначальними для особистісного, громадянського та духовно-морального становлення зростаючого покоління в сучасному соціальному середовищі. Важливим у вихованні є формування в учнів ціннісного ставлення до історичних, духовних, культурних надбань рідного краю, країни, та світу в цілому. Підростаюче покоління має зростати патріотами, національно свідомими громадянами, які прагнуть забезпечити гідне місце у цивілізованому світі своїй країні [7, с. 6-7].
Варто відзначити, що у наш час ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави є найбільш актуальним, оскільки проявляється у таких якостях, як патріотизм, національна самосвідомість, правосвідомість, знання своєї історії, політична культура та культура міжетнічних стосунків.
Патріотизм – це прояв любові до свого народу не лише на словах, але і справою, усвідомлення єдності власної долі з долею Батьківщини, це повага до українських традицій, досконале володіння українською мовою, турбота про піднесення її престижу і функціонування в усіх сферах суспільного і особистого життя і побуту. «Легко любитиУкраїну до глибинидуші, спробуйтелюбитиїї до глибинивласноїкишені» (Євген Чикаленко).
Національна свідомість і самосвідомість – це усвідомлення себе частиною свого народу, бажання творити його історію, вірити в щасливе майбутнє своєї нації,вміння осмислювати культурні та моральні цінності, історію, звичаї, традиції, символік, бути носієм національної культури та історії рідного народу. «Добре робити історію важливіше, ніж гарно писати її» (Михайло Грушевський).
Правосвідомість – це знання своїх прав і обов’язків учнями, що зміцнює їх життєву позицію, відповідальність,відчуття обов’язку перед суспільством, загострює почуття справедливості та непримиренності з неправдою, обманом, законослухняність, уникати протиправних дій та вчинків, готовність жити в гармонії із законом, почуття законності обраної мети, правомірність шляхів і засобів її реалізації, активна життєва позиція у правовій сфері.
Політична культура – це формування політичної компетентності,лояльного, толерантного і вимогливого ставлення громадян до своєї держави, її установ, органів влади; готовність і здатність брати участь в політичному житті своєї країни; повага і терпимість до інтересів та політичних поглядів інших людей.
Культура міжетнічних стосунків – це наявність в учнів полікультурної компетентності, поваги до прав людини, доброзичливе ставлення до інших народів, інтерес та толерантне ставлення до їх цінностей, мови, традицій, вірувань; вміння знаходити компроміс з різними релігійними та етнічними групами заради миру; бажання приносити користь своїй країні,нації, творити добро для інших та перейматись за долю України [4, с. 9].
Таким чином, процес формування ціннісного ставлення особистості до суспільства і держави повинен мати випереджувальний характер, відповідати віковим і сенситивним періодам розвитку дитини та особистісним характеристикам.
1.2. Особливості впровадження ціннісного ставлення особистості до суспільства і держави в освітній процес
У молодшому шкільному віці у дітей формується пізнання себе як члена сім’ї, дитячого колективу, родини. Діти усвідомлюють себе учнями, частинкою родини, суспільства, проявляють любов до рідного дому, школи, своєї вулиці, згодом міста та країни. Наше завдання пояснити дитині, що у нашій історії є багато сторінок, якими ми можемо пишатися, заохочувати інтерес до історії рідного краю, країни, розвивати любов до традицій та звичаїв українського народу шляхом проведення театралізованих вистав, ігрових вправ, бесід, годин спостережень, годин спілкувань, усних журналів, розмов в дружньому колі, перегляд мультфільмів, читання казок, віршів, проведення різноманітних свят із залученням батьків.
У підлітковому віці формується рефлексивний патріотизм, духовно-осмислений, який поєднує любов до своєї нації, народу, Батьківщини з почуттям поваги до інших націй, своїх та чужих прав та свобод. Виховується така складова ціннісного ставлення особистості до суспільства і держави як політична культура, культура міжетнічних стосунків.
Саме тому у старшому шкільному віці пріоритетними рисами ціннісного ставлення до Батьківщини є дієвість та відповідальність за свої вчинки.
Учні-старшокласники прагнуть жити в Україні, відчувають себе українською нацією, прагнуть служити Батьківщині, захищати її, працювати на її благо, поважати та дотримуватись її законів, поважати демократію, свободу, справедливість, вести країну до економічного процвітання [7, с.11].
Педагоги повинні підтримувати юнацький запал, щиру віру та найкращі прагнення учнів, залучаючи їх до участі у благодійних акціях, створення органів самоврядування школи, правових дебатів поміж класами старшої школи, організації тематичних вечорів, дослідницької краєзнавчої роботи та створення проектів.
Доцільно розмежувати форми виховної та позакласної роботи для дітей середнього та старшого шкільного віку.
- ·для учнів основної школи – просвітницькі тренінги, години спілкування, анкети думок, зустрічі, відверті розмови, КТС, усні журнали, проекти, інтелектуальні ігри.
- · для учнів старшої школи – диспути, сократівські бесіди, прес- конференції, круглі столи, експедиції, фоторепортажі, прес-шоу, зустрічі, години спілкування, години громадянськості [7, с.20].
Варто звертати увагу на історичні дати, показувати їх важливу для становлення незалежності держави, розвитку суспільства, піднесення міжнародного авторитету країни. Наприклад 14 жовтня − День захисника України; 28 жовтня − День визволення України від фашистських загарбників, 20 листопада − проголошення Української Народної Республіки III Універсалом Української Центральної Ради; 25 листопада − День пам’яті жертв голодоморів; 6 грудня − День Збройних Сил України; 22 січня − День Соборності України; 29 січня − День пам’яті Героїв Крут; 20 лютого − День Героїв Небесної Сотні; 9 березня − День народження Тараса Шевченка; 8-9 травня − Дні пам’яті та примирення, присвячені пам’яті жертв Другої світової війни; 28 червня − День Конституції України; 24 серпня − День незалежності України [2, с.15].
Приурочити цим подіям можна як і загальні шкільні заходи, так і класні, секційні; можна виділити урок або провести п’ятихвилинки, радіо рубрики, вислухати повідомлення учнів, створити проекти, оформити стенди.
Таким чином, різноманітність форм, якої потребують сучасні діти, зробить виховний чи позакласний захід ефективним, дасть можливість учням усвідомили його ідеї, моральні, правові, естетичні норми.
РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ ДО СУСПІЛЬСТВА І ДЕРЖАВИ
В СЕРЕДНІЙ ТА СТАРШІЙ ШКОЛІ
2.1. Цінність гурткової роботи та її напрямки
«У кожного учня – є задатки якихось здібностей.
Ці задатки, як порох, і щоб їх запалити, потрібна іскра».
В. Сухомлинський
Виховна та позакласна робота спрямована на задоволення інтересів та запитів дітей, розвитку творчих здібностей, ініціативи, самодіяльності, винахідливості.
Поширеними формами виховання є гурткова робота, предметні тижневики, захист проектів літературні вечори, відвідування музеїв, проведення флешмобів, виховні години.
Гурткова робота буває різних напрямків, але найбільше допоможе вчителю формувати ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави етнографічний напрямок, військово-патріотичний, історично - краєзнавчий, національно-патріотичний.
Добре спланована гурткова робота не лише не перевантажує учнів, але й полегшує сприйняття навчального матеріалу, допомагає працювати за покликанням. Під час роботи гуртка педагог має можливість краще пізнати особистість учнів, допомогти самовизначитись, задовольнити різноманітні інтереси дітей.
Важливою рисою гурткової роботи є вирішення проблеми організації вільного часу дітей, поглибити інтерес до пізнавальної діяльності.
Гурткова робота буде ефективною якщо керівник заздалегідь буде визначати та врахувати інтереси, потреби, та можливості школярів. Для цього доцільно провести анкетування дітей.
Примірочні питання анкети:
1) Якщо у тебе є вільна хвилинка ти любиш:
· вишивати;
· в'язати спицями;
· в'язати гачком;
· конструювати і моделювати;
· виготовляти сувеніри з різни хматеріалів (картон, природні матеріали,
текстильні матеріали);
· шити;
-подорожувати;
-читати.
2) Тобі найбільше подобається працювати з:
· тканиною, нитками, хутром;
· папером та картоном;
· з дерев'яними та залізними предметами;
· з різнимиприроднимиматеріалами;
· з пластиліном, глиною.
3)Що ти хотів би зробити із вибраного матеріалу?
· пошити одяг для ляльки;
· згачкувати прикрасу для свогоодягу;
· згачкувати об’ємну іграшку;
· виготовити аплікацію, панно;
· і свій варіант.
4) Скільки часу ти приділив би улюбленій справі?
· по півгодини кожен день;
· по годині через день;
· декілька годин, 2 -3 рази на тиждень.
Якщо заняття гуртка цікаве, безумовно, діти із задоволенням будуть його
відвідувати.
Поради наставникам та керівникам гуртків:
ü залучати до роботи всіх дітей;
ü організовувати роботу у групах (командах);
ü вислухати думку кожного учасника, підбадьорити менш активних;
ü формувати доброзичливість у колективі;
ü створювати «ситуацію успіху»;
ü ставити перед вихованцями досяжні цілі, ускладнюючи їх;
ü обговорюйте причини перемог і невдач;
ü пов’язуйте інформацію з життєвим досвідом дітей;
ü підбирайте матеріал враховуючи вікові особливості дитини;
ü обов’язкове позитивно - емоційне налаштування як педагога так і вихованців.
Заняття будуть успішні, якщо педагог заздалегідь продумає план заняття, складе схему-конспект гурткового засідання (додаток1).
Ознайомиться із матеріалом, підбере за рівнями складності запитання до даної теми, вибере різноманітні, сучасні, цікаві методи та прийоми навчання. Діти навчаються з більшим бажанням, якщо бачать щиру зацікавленість свого наставника у їхніх успіхах.
На заняттях потрібно не просто передавати учням готові знання, а організувати діяльність для самостійного опрацювання змісту, формування навичок використовувати знання на практиці, тобто створювати умови для творчої самореалізації особистості.
Історично - краєзнавчий напрямок має за мету ознайомити учнів з історією рідного краю, розглянути найважливіші періоди життя Вінниці в аспекті історії України, вивчити історію символіки країни, міста (фото 2.1.).
Фото 2.1. Символи нашої країни
Поглибити знання дітей у питаннях, які не вивчаються за шкільною програмою або відводиться на це дуже мало часу. Допомогти учням більше дізнатись про героїв- земляків, про архітектурні пам’ятки, про визначні місця свого краю. Минуле, сьогодення і майбутнє тісно пов’язані між собою. Історія дає можливість пізнати самих себе. Це не просто інформація про минуле, а захоплююче пізнання себе і своїх предків. Незнання минулого неминуче призведе до не розуміння сучасного і майбутнього. А пізнати давнину ми зможемо лише тоді коли вивчимо історію рідного краю, нашої батьківщини. (фото 2.2.).
Фото2.2. Засідання історично-краєзнавчого гуртка «Минулознавці»
Гуртки етнографічного спрямування сприяють кращому ознайомленню із традиціями, звичаями, ремеслами, промислами українського народу, вчать дітей пізнавати істину, творити красу, наслідувати у традиціях своїх предків зокрема носити вишиванки, любити гопак, українські страви…
Гурткова робота військово-патріотичного спрямування готує учнів до участі в різноманітних інтелектуально спортивних конкурсах, вимагає гарної фізичної підготовки, відданості та наполегливості у виконанні поставленої мети, бути патріотами своєї Батьківщини, готовими захищати її у будь яку мить (фото 2.3.).
Фото 2.3. Члени гуртка «Влучний стрілець»
Отже, робота в гуртках розвиває вміння учнів знаходити потрібну інформацію, користуватись нею, аналізувати, узагальнювати, робити висновки, виховує учнів у дусі патріотизму, національної свідомості, гідності.
2.2. Форми та методи позакласної та виховної роботи щодо формування громадянських якостей та патріотичних почуттів учнів
Важливу роль у виховній та позакласній роботі відіграють предметні тижневики, які дозволяють залучити до різноманітних форм роботи велику кількість учнів, дають змогу учням проявити себе, презентувати свої захоплення та здібності.
Предметний тиждень – це масова форма позакласної роботи з навчального предмету, спрямована на підвищення зацікавленості учнів до його вивчення, розширення учнівського світогляду, стимулювання творчої активності учнів, їх прагнення до інтелектуального самовдосконалення.
Як свідчить практика, найбільш результативними, масовими, всеохоплюючими бувають такі загальношкільні заходи: «Визволення України від
фашистських загарбників», «Голодомор 1932-1933рр - геноцид українського народу», «Героїзм під Крутами», «Подвиг Небесної сотні», «Поклонись ветерану», «Державотворчі процеси Української революції» (фото2.4.).
Фото 2.4. Тижневик історії в школі.
Однією із форм позакласної роботи, якає досить новою, але не менш ефективною і набуває все більшої популярності є флешмоби – з англійської «спалах». Флешмоб не є традиційним методом виховання, до якого звикли школярі, тому з цікавістю беруть у ньому участь. Невеличка роль, власна дія кожного учасника флешмобу сильніше впливає на свідомість дитини, ніж прочитані чи почуті раніше слова, бо у цю діяльність нею було вкладено власні емоції, енергія, пережиті почуття. Це стає частинкою історії даної особистості, тому має таке важливе виховне значення. Флешмоби можна провести з нагоди різних подій. Наприклад, у флешмобі, присвяченому Дню Незалежності, беруть участь діти, одягнуті у футболки жовтого і блакитного кольору, які вибудовують форму прапора або герба України, чи іншого національного символу). Можна також об’єднати учнів у три групи: одна група утворює літеру Я, друга – серце, інша карту України або прапор України. У жовтні доцільно організувати флешмоби, присвячені виникненню козацтва, українській вишиванці (фото 2.5.).
Фото 2.5. Флешмоб «Вишиванка»
Традиційно у січні флешмоб присвячують Дню Соборності України, утворюючи символічний живий ланцюг зі Львова до Києва.
Такі методи роботи згуртовують школярів, вчать працювати в команді, прислухатись один до одного, відчувати себе частинкою історії, та її творцем.
Чільне місце у виховній та позакласній роботі школи займають вечорниці.
Осінньо-зимові розваги, що починалися восени і тривали до початку великого посту та були одним із найулюбленіших свят тогочасної молоді. Сьогодні учні також активно долучаються до святкування вечорниць, за допомогою яких формується уява дітей про усну народну творчість, закріплюються знання про українські традиції, символи, пісні, танці, розвивається почуття гумору, інтерес до народної творчості, любов до рідного краю (фото 2.6.)
Фото 2.6.Традиційні вечорниці
Літературні та історичні вечори спонукають дітей задуматись над ставленням до світу, власною поведінкою, удосконалюють володіння рідною мовою, поглиблюють знання з історії та літератури, підвищують цікавість до вивчення історії та культури не лише до свого народу, але й інших національностей.
Формуючи ціннісне ставлення особистості до суспільства та держави, потрібно акцентувати увагу на ювілейних вечорах. Такі вечори можна, присвячувати до дня народження видатних письменників, як українських, так і світових, показуючи їх внесок у розвиток культури своєї країни.
Історично-літературні вечори доцільно проводити на честь історичних подій. Темами таких заходів можуть бути: «Велика Вітчизняна війна у творах українських письменників», «Богдан Хмельницький, оспіваний в українській творчості», «Революційні погляди у творах Т.Г.Шевченка, І.Я. Франка» тощо.
Історичні вечори дозволяють глибше розглянути історичну подію, дослідити її вплив на історію, відзначити героїзм учасників. Такі вечори можна проводити на теми: «Цей день в історії», «Герої ХХ століття», «Голодомор - це геноцид українського народу», «Козацький КВК» та інші.
Однією із форм виховної та позакласної роботи, яка дуже часто виконується самостійно за ініціативою учнів, є оформлення стендів, створення проектів, фото колажів за даною тематикою. Завдання вчителя полягає в тому, щоб дати дітям цікаву близьку їм тему і корегувати роботу учнів. Діти працюють, як правило групами, вчаться дослухатись до думки один одного, толерантно ставитись до опонентів, відповідально та старанно виконують роботу, оскільки презентують її на загал усього учнівського колективу. Тематика таких робіт може бути різноманітною: «Вулицями рідного міста», «Ми ними пишаємось», «Україна пам'ятає», «Я - моя родина – Україна», «Видатні люди мого краю», «Герої не вмирають», «Напиши лист солдату-захиснику України». У патріотичному вихованні підростаючого покоління велику роль відіграють зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни. Їх виступи на уроках мужності, розповіді про бої з ворогом, про подвиги бойових друзів служать прикладом патріотизму.
Таким чином, врахування вікових, психологічних особливостей та організаційних принципів виховної та позакласної роботи допоможе класному керівнику забезпечити цілеспрямований, послідовний, систематичний і водночас різнобічний вплив на розвиток особистості, який і є метою освітнього процесу.
РОЗДІЛ ІІІ. РОЗРОБКИ ПОЗАКЛАСНИХ ТА ВИХОВНИХ ЗАХОДІВ ПАТРІОТИЧНОГО СПРЯМУВАННЯ
3.1 Сценарій виховного заходу «Посвята в козачата».
Мета:
- ознайомити учнів з національними традиціями українців, бойовим мистецтвом козаків, українськими піснями, стравами, дати можливість відчути себе нащадками героїв;
- розвивати творчість в дітей, сприяти вдосконаленню організаторських здібностей;
- виховувати повагу до історичної спадщини нашого народу.
Обладнання: зал прикрашений калиною, національною символікою, стіл застелений рушниками, портрети гетьманів, фонограма гімну, пісні «Їхав козак за Дунай», коровай, миска із кулішем.
Хід заходу
За столом сидять козаки, щось жваво обговорюють, вбігає козак
Козак 1: А що козаки, дайте слово сказати чи не час до коша козачат приймати?
Козаки: Час, час.
Виходять козачата.
Козак 1: Хочете козаками стати?
Учні: Хочемо, хочемо.
Козак 1: Треба перевірити чи гідні виносити це почесне звання бо будь кого в козаки не беруть.
Учні: Ми зможемо. Хоч ми ще й не парубки, але вже й не малюки.
Козак 1: Загін ім. Д. Нечая рівняйсь, струнко.
Нехай же буде свято в нас на славу, рівняймось, струнко .
лунає гімн держави.
Козак 2: Кожен хто мріє стати козаком повинен знати і виконувати заповіді козаків. А нумо писарю зачитай їх нашим майбутнім козачатам
Писар:(зачитує грамоту).
Заповіді козаків
- честь і добре ім’я козака дорожчі за життя.
- по тобі судять про все козацтво і народ твій.
- козаки всі рівні у правах. Пам’ятай «Немає ні князя, ні раба, але всі раби божі».
- будь працьовитим не ледарюй.
- служи вірно своєму народу.
- дотримуй слова. Слово козака багато важить.
- поважай старших, шануй старість.
- тримайся віри предків. Живи за звичаями свого народу.
- загинь, а товариша виручай.
Учні: Клянемось. Клянемось. Клянемось.
Козак 2: Проведемо вікторину і дізнаємось що ви знаєте про козаків?
Питання до вікторини
- Яких ви знаєте видатних козацьких ватажків?
- Де жили козаки?
- Як називається козацький прапор?
- Назва козацького човна?
- Що найбільше цінують козаки?
- Назвіть козацьку зброю?
- Як називаються козацькі штани?
- Чому козаки дуже рідко хворіли?
- Які ви знаєте козацькі пісні ?
- Хто такий козак?
Учні відповіли на питання , лунає музика і учні починають співати «Їхав козак за Дунай»…( виконують пісню)
Козак 3: У мене до вас питання наспіло, якої ви віри?
Учні: Православні, православні.
Козак 3: Справжній козак повинен знати українську мову ви знаєте?
Учні: Знаємо.
Козак 3:В Україні кажуть, що бабська зброя – віник та язик, бо українки славляться не тільки гострим розумом, а й гострим язичком.
Та хлопці наші теж у кишеню за словом не лізуть.
Конкурс №1 «Переговори сусіда».
Скоромовки
- Ходить квочка коло кілочка,
Водить діточок коло квіточок.
- Карл у Клари украв корали
А Клара у Карла украла кларнет.
- На дворі трава, на траві дрова,
Не рубай дрова, бо трава здорова.
- В ямі не спиться вусатому сому,
Сому вусатому сумно самому.
- Стоїть піп на копі,
Копа під попом
Піп під ковпаком.
- Стриб – стриб - стриб
Підстрибує по стерні рідня:
Перепілка, перепел, перепеленя.
Закінчіть правильно прислів’я .
- Знай більше, а говори…(менше).
- Корінь навчання – гіркий, а плід - … (солодкий).
- Краще річ нова, а дружба … (стара).
- Праця годує, а лінь … (марнує).
- У здоровому тілі здоровий … (дух).
- З ким поведешся, того й …(наберешся).
- Зробив діло гуляй … ( сміло).
- Умій сказати - умій … (змовчати).
Поясніть значення українських народних висловів.
1. Язик до Києва доведе.
2. У кишені вітер гуляє.
3. Танцювати під чужу дудку.
Козак 4: Знаєте, правду кажете, а що ви ще вмієте робити?
Учні: Танцювати (Танцюють український гопак) (фото3.1.)
Фото 3.1.Український гопак
Козак 4: Співали, танцювали, а тепер треба сил набратись перепочити підкріпитись козацьким Кулішем, бо хто як їсть так і працює.
(виносять миску з кулішем під музику козацького маршу)
Козак 4: Перевіримо вас на швидкість, ану виходьте два найсміливіших.
Конкурс№2 «Заморочки»
Учні дістають із мішка запитання і дають відповідь.
1.Козаки цінували її над усе, за неї боровся український народ. Воля
2.В природі це пташка, а в козаків – засіб пересування по воді. Чайка
3.Це корзина для перенесення продуктів, а в козаків – назва війська. Кіш
4.Це назва фотоапарату, а в минулому – неприступна фортеця. Кодак
5.Ця річ необхідна в господарстві, а в минулому це видатний філософ. Г.Сковорода
6.Це може бути ім’ям собаки, а в минулому турки лякали ним своїх дітей.
І. Сірко
7.В природі це тварина, а в період козацтва - сміливий герой. С.Кішка
Козак 4: Просимо слово сказати гетьману нашої козацької ради.
Гетьман: Вправні , вправні козачата, нам такі знадобляться нашу славну Україну із неволі боронити, захищати нашу православну віру, бути вірними даному слову
Козаки виконують бойові вправи(фото 3.2.)
Фото 3.2. Бойовий гопак козаків
Козак 5: Гей музики годі грати
Треба у похід рушати
Вручай же писарю посвідчення орлятам
Вони ж сьогодні козачата.
Писар: Вручається «Грамота учням 5-го класу про те, що на козацькій раді Вінницької загальноосвітньої школи №22 вони посвячені в козачата і стали юними громадянами Української духовної республіки, побратимами усіх волелюбних народів світу.»
Учень 1: Хлопці ми не ликом шиті
Обіцяємо добре вчитись
Щоб раділи нам батьки
І директор і вчителі.
Учень 2: Працювати біля школи
Ми уміємо також гарно
Щоб як писанка була
Наша школа дорога.
Козак 5: Слово для привітання надається батькам козаків.
(лунає музика козацький марш, батьки вітають козачат та вручають коровай).
Козак 5: Нашу козацьку раду закінчено. Рівняйсь, струнко. ( гімн України).
3.2.Сценарій позакласного заходу
«Все на світі можна вибирати сину, вибрати не можна тільки Батьківщину»
Мета: виховувати любов до українського народу, історії рідного краю, рідної української землі, до своєї країни.
Обладнання: портрет І.Франка, Т.Шевченка, образ Божої матері,вислови видатних людей, стіл накритий вишитою скатертиною, ваза з калиною, квітами та колосками, виставка книг з історії України.
Звучить пісня «Наша мова солов’їна»
Учень 1. Колись, дуже- дуже давно, роздавав Господь землі державам.
Але до загальної черги не встигла держава Україна. Важко працювала, втомилася і, втомлена, ледвеп рийшла до Бога.
– Ти спізнилася, Україно, поглянь – усі розійшлися зісвоїми наділами. Де тибула?
– Працювала, – опустила очі, з якихрясно посипалися сльози-перли, – прости мені, Господи, піду я…
Поглянув Господь на дівчину-Україну, на її спрацьовані руки, на її втомлене, але таке гарне обличчя і відповів:
– Знаю тебе, Україно, знаю. Знаю серце твоє вразливе та ніжне, знаю душу твою співучу і просту. Як працюєш важко. Знаю, як любиш простір і небо, волю і життя. Знаю, бо Сам сотворив тебе такою. Не йди, зачекай…
– Якщонемає в Тебе, Господи, землідля мене, піду я. Не забирай ні в кого, щобменідати. Мені чужого не потрібно…
– Не журися, Україно. Посміхнися і радій. І співайпіснюгарну! Новупісню. Тому щовподобав я тебе і не дам тобісумувати! Є у Мене земля! Моя земля. Залишив їїСобі, щобтішитися, але з радістювіддаютобі! Пануй, господарюй, працюй і радій! Це земля, де перегукуються степи з небом, а зорянийпростірвкриває собою тишу дерев, де гори шепочуться з ріками, а у небіспіваєжайвір. І сонце там особливе, і люди надзвичайні.
Звучить пісня «Це моя Україна»
Учень 2. Україна - це мила, чарівна країна. Шлях її пролягав через роки лихоліть, лукавства, війн, але це не зупинило її , не злякало лише більше загартувало сповнило надії на краще майбуття.
Учениця 1. Сьогодні ми пишаємось, що маємо таку гарну хоч і нелегку історію, можемо сказати ми вистояли, здобули незалежність, будуємо міцну державу.
Учень 2.
О ненько, моя рiднаУкраїно,
прокинуласьти з вiкового сну.
Великещастя – зватисьтвоїмсином
i бачити тебе такуясну.
I зновуберегти, плекатимову,
щовитiкає з Днiпрових вод.
Стою перед тобою на колiнах,
присяги складаюлиш тобi.
За щастя, за волю України
Своєжиттявiддам я в боротьбi.
Куди б мене не повели дороги,
в який вони б не повернули бiк,-
залишусЬ вiрним лиш тобi i Богу,
який благословив тебе навiк.
Вчитель. Дорогі діти та батьки згадаймо непростий історичний шлях нашої країни
Учень 3. Колись давно постала на теренах нашої держави могутня та грізна держава Київська Русь. Всі сусіди її поважали та побоювались, бо розумні, розважливі правителі керували нею і військо сильне мала Русь. Далеко розносився гомін про слов’янську державу.
Вороги не дрімали: з Азії все більше і більше їх набігало землі родючі собі хотіли забрати, людей зробити рабами; не змогла вистояти Русь розпалась на частини. Захопили ці частинки сусідні держави, думали забудуть люди з цих земель мову, культуру, про предків своїх.
Учениця 2: Лунала пісня українська не давала забути, українці вільний народ нікому не коряться, не хочуть у ярмі жити. Краще від стріли померти ніж у рабстві. Формуються козаченьки у ватаги йдуть Україну з неволі визволяти,
Незалежність здобувати.
Звучить пісня «Козацька слава»
Вчитель: Нелегко прийшлось козакам зі всіх сторін дивились на них: хтось собі на службу хотів забрати, хтось із світу зжити , бо боялися їх крутої вдачі та щирого слова, хтось лукавством у довіру ввійти, потоваришувати а далі…
Поділили між собою, українців не спитали, і гадали що навіки гарну землю приєднали.
Учень1: Ішли роки, піднімали голову українці, зуміли світові довести, що є українська мова, отже є нація, є історія цього народу
Народ мiй є!
Народ мiйзавжди буде!
Нiхто не перекреслитьмiй народ!..
Вчитель . З великою радістю слухали у Києві промову М. Грушевського на Софієвському майдані про відродження Української Держави, про соборність України, лили сльози радості.
Учениця 3.
Нам сестричка нині розказала,
Що колись давно (я добре знаю) —
У зимовий ранок засіяло
Сонцеволі у моєму Краю.
Вийшли люди на майдан Софії,
Де колись лунала княжа слава
Хтось сказав: "Сповнились ваші мрії!
Україна вільна вже Держава!"
Хтось сказав, і всі почули люди,
З Києва аж по самі Карпати:
"Україна є, була і буде!
Вже її нікому не здолати!"
Нам сестричка розказала нині,
І сама я цевже добре знаю:
Знов прийде чарівнаця хвилина
В Українському моєму Краю.
Як тоді, зійдуться ранком люди,
Пролунають знов слова палкії,
Запанує наша воля всюди
І заграє грімко дзвін Софії!
Вчитель. Не довго Україна була вільна та щаслива. Пережила голод, війну втративши найкращих своїх синів та дочок, але сподівалась на краще, знала, вірила. Воно не за горами. Справді 24 серпня 1991 року було проголошено незалежність України. Мрії мільйонів українців збулись.
Учень 4.
Твоя держава - це не просто
Земля для роздумів і мрій,
То ж почувайся тут не гостем,
А будь господарем у ній.
Люби, шануй свою державу,
Їїклейноди, прапор, гімн
І її славу величаву,
Вона - твійзахист і твійдім.
А хтопройшов через Сибіри,
Того зустрінь і поклонись, -
За рідний край, за нашу віру
Вони страждали там колись.
Страждали в холоді чужини,
Терпіли злидні як могли,
Ідею вільної Вітчизни,
Як ім’я Бога, берегли.
Люби її любов’ю сина,
Будуй, твори, оберігай,
Щоб райдуга золото синя
Щодня вінчала рідний край.
Звучить пісня «Незалежна Україна рідна ти моя земля»
Учениця1.
Звершилося! Те, у що кiлька рокiв тому не зовсiм вiрилося…
Давайте, будем дякувати Богу,
Що нашi всi дороги вже зiйшлись,
Що радiсть, щастя, бiль, тривогу
Ми можемодiлити, як колись.
Тож станьмо перед Богом на коліна,
Схилiм у шанi голови свої,
Щоб наша солов’їна Україна
Цвiла,як веснянi гаї.
Учень2. Цiнуймо те, що вже маємо, пам’ятаймо завжди заповiт Т.Шевченка:
…Учiтесь,читайте,
I чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь…
Учень3.У нас є єдина ,самостійна, незалежна, вільна Україна, лише від нас залежить її подальша доля. Пам’ятайтелише в своїй країні ви будете почуватись господарями, лише тут можете творити історію, здобути визнання та повагу людей. Ми не маємо права забути героїв, що віддали життя за наше щасливе майбутнє, та зробити їх жертви марними. Ми будемо гідними синами свого народу.
Слава Україні!
Учень4.
Одна Батьківщина, і двох не буває,
Місця, де родилися, завждисвяті.
Хто рідну оселю свою забуває,
Той долі не знайде в житті.
У рідному краї і серце співає,
Лелеки здалека нам весни несуть.
У рідному краї і небо безкрає,
Потоки, потоки, мов струни, течуть.
Тут мамина піснялунає і нині,
Ї їпідхопили поля і гаї.
Її вечорами по всій Україні
Співають в садах солов'ї.
І я припадаю до неї устами,
І серцем вбираю, мов спраглий води.
Без рідноїмови, без пісні,
Без мами збідніє, збідніє земля назавжди.
Вчитель: Тож любiть Україну, її яснi зорi й тихi води, її мову солов’їну, любiть, як пiсню, що лине зорею, всiм серцем любiть Україну свою, – i вiчно ми будемо з нею.”
3.3.Сценарій засідання історико-краєзнавчого гуртка «Минулознавці»
Тема: Події Української революції на території Вінниці»
Мета:
- ознайомити учнів з історією рідного краю в період української революції 1917-1921 рр. показати державотворчі процеси в країні,
- розвивати вміння пошуково-дослідницької, користуватись інформацією, орієнтуватись по карті міста, вивчати місце розташування історичних подій, аналізувати узагальнювати робити висновки;
- виховувати учнів у дусі патріотизму, національної свідомості, гідності.
Тип заняття: комбіноване
Форма заняття: круглий стіл
Учасники учні 12-16 років.
Обладнання: значки – символи гуртка, карта Вінниці, портрети П.Сагайдачного, С. Петлюри, Я.Шепеля, роздатковий та ілюстративний матеріал.
Хід заняття
1.Організаційний момент.
Староста.. Оголошую засідання нашого гуртка відкритим.
(звучить гімн України)
Староста. зачитує девіз гурткаслова Г.Сковороди
*Пізнай свій край…, себе, свій рід, свій набрід, свою землю і ти побачиш свій шлях у життя…
2. Основна частина.
Наставник. На нашому засіданні ми розглянемо дуже актуальну тему на сьогоднішній час, тому, що виповнюється 100 років як відбувались події Української революції. Ми можемо пишатися своїм містом, саме тут перебувала Директорія - уряд Української Народної Республіки, творилася історія держави. У нас є доповідачі, які готували повідомлення по даній темі. Ми будемо слухати уважно і наше завдання
відзначити на карті Вінниці місце про яке розповідають. (Робота з картою міста.)
Учень1. Випереджальне завдання « Початок Української революції»
Українська Революція почалась у березні 1917р , М.Грушевський, В.Винниченко, М.Міхновський та інші учасники створили у Києві Українську Центральну Раду, мета якої розробити законопроект автономії України у складі Росії. Українські діячі сподівались, що Тимчасовий уряд затвердить проект і Україна зможе самостійно будувати своє життя, економіку, розвивати культуру. Делегація з Росії прибула з поганими новинами: їх не вислухали, автономію відкинули.
Наставник. Чому не затвердили автономії? Орієнтовні відповіді учнів: побоювалась розпаду імперії, не могла обійтись без українського хліба, прагнула зберегти авторитет великої та сильної держави у світі.
Учень 2.Довго боролась українська влада за свої права, але не маючи війська змушена була залишити Київ і тікати назахід країни. Спочатку зупинилась у Житомирі а згодом переїхала до Вінниці. . Вінниця стала столицею України з 2-го лютого по 6 березня 1918 року. Резиденцією був готель «Савой», На готелі встановлений пам’ятний знак. Саме у Вінниці уряд Директорії приймає важливі закони щодо розвитку освіти , зокрема про жіночу гімназію, її українізації, призову до армії, про судоустрій. Розпочинають роботу просвіти, архіви, музеї. З Вінниці Директорія керує переговорами із більшовицькою Росією, надсилає Декларацію до урядів США та Антанти з проханням допомоги. Уряд змушений регулювати хлібопостачання міста, заборонялося вивозити та перепродувати хліб. 6 березня 1919 року Директорія змушена переїхати до Жмеринки. Більшовики 18 березня 1919р під командуванням М.Щорса повернулися у Вінницю. Розпочали масові репресії, проти мирних жителів.
Учень 3.10 серпня 1919 року Вінниця була звільнена від більшовиків. Найбільше дісталось їм від отамана Якова Шепеля. Умісті навіть названо вулицю на його честь. Поки більшовики ще у столиці країни, то Директорія знаходиться знову у Вінниці. С. Петлюра- голова уряду приймає тут президента ЗУНР Є.Петрушевича, зустріч відбулась у реальному чоловічому училищі. затвердив 12 березня 1919 року текст військової присяги. У Вінниці С.Петлюра в кінці лютого 1919 року видає розпорядження « Про запровадження в усіх вищих школах лектури українською мовою». В 1919 році в Україні функціонували 138 шкіл різних форм власності з українською мовою навчання. Вінниця стала на час перебування Директорії центром видавничої діяльності, на яку виділялися значні кошти, затвердив 12 березня 1919 року текст військової присяги.
Наставник. В ході розповідей було названо декілька історичних об’єктів Хто може їх назвати? Де вони знаходяться позначити наліпками на карті.
(Робота з картою міста.)
Орієнтовні відповіді дітей:
- готель Савой(вул. Соборна)
- жіноча гімназія (вул.. Соборна сучасна школа№2)
- вулиця Я.Шепеля( мікрорайон Старе місто біля пам’ятника танкістам)
- реальне чоловіче училище (вул.. Соборна, сучасний торгівельно - економічний університет)
- пам’ятник С. Петлюри (вул. С. Петлюри з’єднує вул.Магістрацьку та Єрусалимку)
Наставник. Зверніть увагу , що най більше ми чули про С. Петлюру. Це людина пов’язана з Вінницею своєю політичною діяльністю, бо у Вінниці була столиця української держави.
Учень4. Коротка біографія С.Петлюри. (фото 3.1.)
Народився Симон Петлюра у Полтаві у 1879 році. Навчався у церковнопарафіяльні школі, потім у духовній семінарії. Став лідером соціал-демократичної робітничої партії. З утворення Генерального секретаріату (уряд країни) очолює військові справи. З приходом до влади П. Скоропадського іде в опозицію. З лютого 1919 року по листопад 1920 р. голова Директорії УНР. Формує сильну українську армію, але програє Польщі і Франції. Після чого їде за кордон. Селиться в Парижі. Шукає союзників для України. 1926 році у Парижі убитий.
Наставник. Історія нашого міста пов’язана з іменами багатьох історичних особистостей. Пригадайте, які імена ще ви знаєте?
Орієнтовані відповіді дітей: ( М. Пирогов, І. Богун, Г. Артинов, М. Коцюбинський, М. Оводов…)
Заключна частина
Наставник. Дякую всім за підготовлені цікаві матеріали, за активну участь у засіданні нашого гуртка. Темою нашого наступного засідання буде «Вінниця у міжвоєнний період». Для підготовки можна використати додаткову літературу, інтернет- джерела, інформацію узгоджувати зі старостою.
Староста.Оголошую засідання закритим. Звучить гімн України
Фото 3.1. Засідання гуртка «Минулознавці»
ВИСНОВКИ
Як показує історичний досвід, без патріотичного виховання, культурної самосвідомості, правосвідомості молоді неможливо зберегти державу, націю. Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави покликане формувати в молодого покоління високі моральні якості та ідеали, любов до своєї Батьківщини; формувати свідомого активного громадянина, професіонала, патріота, сприяти гармонійному розвитку особистості, самовдосконаленню, розширенню світогляду, спрямовувати на толерантність, демократичність, шляхетність.
Держава розробила цілу низку державних документів: Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді, Національна стратегія розвитку освіти на період до 2021 року, Про деякі питання щодо організації виховної роботи у навчальних закладах у 2017/2018 навчальному році; Про національно-патріотичне виховання в системі освіти; Про стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки. Це свідчить про актуальність даного питання, про необхідність формування ціннісного ставлення особистості до суспільства і держави у позакласній та виховній роботі.
Сучасні зміни у суспільстві спонукають педагогів шукати інновації та впроваджувати їх в освітній процес. Перед закладами освіти постало питання сформувати нове покоління не лише носія знань, а як творчу особистість, здатну використовувати набутий досвід у життєвих ситуаціях.
Успішні громадяни – квітуча держава. Становлення громадянина розпочинається з раннього дитинства. Систематичне впровадження запропонованих форм та методів виховної та позакласної роботи стане міцним підґрунтям для формування ціннісного ставлення особистості до суспільства і держави, дозволить створити ефективну виховну систему національно-патріотичного виховання молоді, забезпечить у молодого покоління розвинутої патріотичної свідомості і відповідальності, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про спільне благо, збереження та шанування національної пам’яті.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.Бартош В. Творчі підходи до організації методичної роботи з педагогічними кадрами / Сучасна школа України. – 2010. — №10.
2.Бех І. Д., Чорна К. І. Програма українського патріотичного виховання дітей та учнівської молоді. – Київ, 2014. – 29 с
3.Коваленко М. Громадянська освіта в Україні: стан та перспективи розвитку , Марина Коваленко,, Управління освітою. – 2014. - № 2 (326). – С. 18-26
4. Концепція національно-патріотичного виховання дітей і молоді// Наказ Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 № 641.
5. Луговська С. О. Виховання патріотичних цінностей – приорітетне завдання сучасної української школи / С. О. Луговська // Виховна робота в школі. – 2013. – № 8. – С. 14–18
6. Національне виховання учнівської молоді / упоряд. Ж.К.Сташко. – К.: Шкільний світ, 2011
7. Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України / Наказ МОН України від 31.10.2011 №1243 [Електронний ресурс] // – Режим доступу: http://www.moippo.mk.ua.
8. Ціннісне ставлення до суспільства та держави. Виховні заходи. 5-8 класи / упоряд. Г. Шелестова та ін. – К. : Шкільний світ, 2012. – 125 с.
Додаток 1.
Орієнтовний конспект засідання гуртка
Тема засідання
Очікувані цілі (діти після заняття зможуть)
Методи
Тип заняття (засвоєння нових знань, умінь та навичок; формування практичних умінь та навичок; застосування вмінь та навичок; узагальнення; комбінований)
Форма заняття
Обладнання: таблиці, плакати, посібники, схеми, моделі, роздатковий матеріал, демонстраційний матеріал, діаграми, література тощо.
Хід заняття
І. Вступна частина
— повідомлення теми та очікуваних результатів;
— актуалізація опорних знань;
— мотивація навчальної діяльності гуртківців.
II. Основна частина
— висвітлення наставником матеріалу нової теми;
— залучення учнів до самостійного осмислення нового матеріалу, самостійна робота;
— підведення гуртківців до узагальнень, висновків.
III. Заключна частина
— обґрунтування гуртківцями можливості використання отриманих знань, умінь, навичок;
— загальний підсумок заняття із зазначенням його позитивних та негативних моментів;
— повідомлення завдань на наступне заняття (якщо є);
— рекомендована література (якщо є).
Коментарі до кожного пункту схеми, які повинні бути відображені при плануванні, оформлені конспекту та проведенні заняття.
