ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ

ВІННИЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

КУ «ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

ВІННИЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ»

КЗ «ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ №12

ВІННИЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ»

 

 

Вивчення української мови в початковій школі шляхом впровадження інтегрованого навчання

 

номінація «Навчально-методичний посібник»

 

 

Голошивець Вікторія Павлівна

вчитель початкових класів

«спеціаліст вищої категорії», «учитель – методист»

тел.(097)-575-04-42

 

 

                                                        м.Вінниця – 2021

Автор  Голошивець Вікторія Павлівна, вчитель початкових класів комунального закладу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 12 Вінницької міської ради»

Голошивець В.П. Вивчення української мови в початковій школі шляхом впровадження інтегрованого навчання. Методичний посібник / В.П.Голошивець. – Вінниця: ММК,  2021. 87 ст.

                                                                                 

Рецензенти:

1.    Лапшина Ірина Миколаївна, кандидат педагогічних наук, професор ВДПУ ім.М.Коцюбинського, Відмінник освіти України.

 

2.    Вітюк Олена Григорівна, директор  комунального закладу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №12 Вінницької міської ради», спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, учитель-методист.

 

Рекомендовано методичною радою

Комунального закладу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №12

Вінницької міської ради»

(Протокол №4 від 03.03.2021 р.)

 

         У посібнику розкривається зміст, структура та основні особливості проведення інтегрованих уроків з української мови, їх роль у Концепції Нової української школи. Пропонуються авторські розробки  уроків української мови з використанням  різноманітних видів діяльності. Заняття   подані з урахуванням вікових особливостей дитини та згідно чинних рекомендацій.

        Дана робота допоможе вчителям, які працюють в початковій школі та впроваджують концепцію  Нової  української школи у свою роботу.

 

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………............................ 4

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ  ІНТЕГРОВАНОГО НАВЧАННЯ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ У 1-4-х КЛАСАХ.

1.1. Інтеграція в системі стандартів нового покоління в початковій школі ................6

1.2. Інтегрований підхід на уроках української мови як засіб збагачення змісту сучасного уроку  ………………………………………………………………………...11

РОЗДІЛ ІІ. ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕГРОВАНОГО НАВЧАННЯ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ.

2.1. Тематичний підхід до проведення інтегрованих уроків …………………………22

2.1.1.  Інтегроване навчання за тематичними днями …………………………...23

2.1.2.  Інтегроване навчання за тематичними тижнями ………………………..32

2.1.3 . Інтегроване навчання за тематичними місяцями ……………………….39

2.2. Діяльнісний підхід до проведення інтегрованих уроків ……………………...….45

2.2.1.  Урок мислення в природі …………………………………………………46

2.2.2 . Урок з використанням LEGO – конструктора …………………………..53

2.2.3.  Урок з елементами театралізації……………………………………...…..62

2.2.4.  Урок - дослідження  …………………………………………………..…..66

2.2.5.  Урок – проект ……………………………………………………….….….75

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………..…84

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА………………………………………..…………………...86

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Необхідність формування всебічно розвиненої, висококультурної особистості, здатної до ефективної продуктивної діяльності в певній сфері, зумовлена потребами демократичного суспільства в Україні. Останнім часом набуває особливої актуальності проблема компетентнісного підходу до навчання, розвитку і виховання учнівської молоді, що спричиняється типовою для сучасної школи ситуацією: учні здатні опановувати теоретичні знання, але відчувають значні утруднення під час використання цих знань для розв’язання конкретних життєвих задач. Школа закладає підгрунтя формування світогляду, допомагає опанувати не тільки основи знань, а й прищепити певні компетентності, що за умови відповідного розвитку, здатні скласти загальну життєву компетентність. І тут важлива роль належить урокам української мови, які є акуальними для інтеграції інших предметів.

         У світлі  завдань Нової української школи визначено ключову мету освітньої галузі «Українська мова» ‒ розвиток особистості учня, формування в нього мовленнєвої і читацької культури, комунікативної і літературної компетентності, гуманістичного світогляду, національної свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції, естетичних смаків і ціннісних орієнтацій.

Ідея інтегрованого навчання нині надзвичайно актуальна, оскільки з її успішною методичною реалізацією передбачається досягнення мети якісної освіти, тобто освіти конкурентоздатної, спроможної забезпечити кожній людині самостійно досягти тієї чи іншої життєвої цілі, творчо самостверджуватися в різних соціальних сферах. Інтеграція навчальних предметів освітньої галузі «Українська мова» передбачає формування в учнів цілісної духовної та мовної картини світу і здійснюється на рівні мети й завдань шкільних програм, а реалізується на рівні змісту кожного компонента і технології проведення уроків.

         Мета даного посібника:

·       запропонувати приклади фрагментів інтегрованих уроків з української мови в контексті сучасного розвитку освіти та довести, що інтеграція сприяє підвищенню рівня практичних умінь і навичок учнів;

·       обґрунтувати лінгводидактичні засади компетентнісного навчання української мови як системно-діяльнісного типу навчання;

·       розкрити функції міжпредметної інтеграції, як засобу формування узагальнених способів діяльності особистості.

Сконструйований нами тип інтегрованого навчання програмує опанування мовних знань способом розв’язання мовленнєвих завдань. Зміст дослідного учіння в ньому реалізується:

1.    системою комплексних вправ  способом інтегрування видів діяльності, зорієнтованою на досягнення єдності емоційно-образного і логіко-поняттєвих аспектів пізнання та оптимальне співвідношення когнітивної та ефектної (емоційно-вольової) сфер особистості як двох взаємопов’язаних форм психічного відображення об’єктивного світу;

2.    практичною діяльністю як визначальним засобом мотиваційного включення учнів у пізнання і словесну творчість, здобуття ними суб’єктного досвіду.

          Основними способами розвивальної допомоги слугують інтерактивні методи і форми навчання.

Відповідно до мети  визначаємо  такі  завдання: 

·       визначити  та  систематизувати   ефективні  способи,  умови   та засоби  формування  цілісного  світогляду   учнів  засобами 

інтеграії;

·       перевірити    ефективність  основних  методів, прийомів та форм  роботи  з  учнями  на  інтегрованих  уроках   української 

мови  та літературного читання.

 Практичне  значення :

Матеріали  досвіду  можуть  бути впроваджені  в практику  роботи,  як для  вчителів початкової школи, так і  вчителів інших дисциплін.  

 

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ  ІНТЕГРОВАНОГО НАВЧАННЯ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ У 1-4-х КЛАСАХ

1.1.         Інтеграція в системі стандартів нового покоління в початковій школі

Сучасні підходи до реформування Нової української школи передусім базуються на формуванні в учнів ключових компетентностей на рівні з предметними. У світовому досвіді під сформованими компетентностями розуміють інтегрований результат освіти, який є присвоєним особистістю. Таке досягнення передбачає зміщення акцентів з накопичення нормативно визначених знань, умінь і навичок на вироблення і розвиток в учнів умінь, ставлень, цінностей. Завдяки цьому створюються умови для здатності діяти в конкретних життєвих ситуаціях та досягати успішних результатів.

   Саме для реалізації формування ключових компетентностей важливим стає впровадження інтегрованих підходів в освітній процес. Перехід від традиційного навчання предметів до навчання на засадах інтеграції - це шлях до реалізації багатьох принципів освіти: від формування цілісної картини світу, планетарного мислення, уміння об’єднати в єдину цілісну систему вузькі галузеві проблеми, до реалізації принципу національної спрямованості освіти, який передбачає інтеграцію освіти з національною історією, традиціями, українською культурою, відкритість освіти, що зумовлює, у свою чергу, інтеграцію у світові освітні простори.    

Ідея інтеграції в освіті є значним здобутком дидактики, оскільки за умови її успішного методичного впровадження реалізується мета якісної освіти. Тому інтеграція як вимога об’єднання в ціле компонентів об’єктів навчання є необхідним дидактичним засобом, за допомогою якого уможливлюється створення в учнів цілісного уявлення про об’єкт, що вивчається, формується міжпредметна компетентність.

Державним стандартом початкової загальної освіти передбачається одне з найголовніших завдань школи — всебічний розвиток та виховання особистості через формування в учнів бажання і вміння вчитися, повноцінних мовленнєвих, читацьких, обчислювальних умінь і навичок відповідно до пізнавальних можливостей дітей молодшого шкільного віку.

У своїй книзі «Взаємний зв'язок навчальних предметів» (1977 р.) І. Д. Звєрєв описує карикатуру, яку він бачив в одній зі шкільних стінгазет. На ній було зображено учня, у якого декілька голів для вивчення окремих навчальних предметів. Як зазначає автор, цей педагогічний жарт образно віддзеркалює сутність проблеми предметного навчання на основі диференціації знань: як учневі в одній голові вмістити всі навчальні предмети і в такому вигляді, щоб не виникали суперечності між ними, а навчальний матеріал різних дисциплін був узгодженим та взаємопов’язаним? 

Наукові дослідження показують, що інтеграція змісту освіти багато в чому вирішує проблему зміцнення та збереження психічного і фізичного здоров’я школярів, сприяє підвищенню мотивації навчальної діяльності. Для нашої сучасності характерна інтеграція наук, прагнення отримати найточніше уявлення про загальну будову світу[1, с. 11].

Інтеграція – важлива умова сучасної науки і розвитку цивілізації в цілому. Адже нинішня стадія наукового мислення дедалі більше характеризується прагненням розглядати не окремі, ізольовані об'єкти, явища життя, а їх більш чи менш широкі єдності.

Неправильно вважати, що інтеграція - це нове явище в сучасній школі. В свій час ще К.Ушинський створив синтетичний метод навчання грамоти шляхом інтеграції письма і читання. Він вважав, що розвивати мову окремо від думки неможливо. Прикладом інтегрованих уроків для нас стали «уроки мислення в природі» для шестирічних учнів Павлиської середньої школи, які проводив В.Сухомлинський. Це один з найбільш вдалих прикладів інтеграції різних видів діяльності з однією метою.

Інтегровані уроки можуть будуватися  в межах одного навчального (внутрішньопредметна інтеграція) або внаслідок інтегрованого змісту кількох навчальних дисциплін, залежно від уміння вчителя здійснити це інтегрування науково і методично правильно (міжпредметна інтеграція) або на змістовній основі інтегрованого курсу.

Процес пізнання на інтегрованих уроках може здійснюватися  з використанням концепції УДО (укрупнення дидактичних одиниць), розробленої ще в середині XX ст.. вченим П.М. Еднієвим, апробованої на практиці вчителями – новаторами В.Ф.Шаталовим і С.М. Лисенковою, досвід яких використовується в сучасній початковій школі [2, с. 31].

Інтеграція – важлива умова сучасної науки і розвитку цивілізації в цілому. Адже нинішня стадія наукового мислення дедалі більше характеризується прагненням розглядати не окремі, ізольовані об'єкти, явища життя, а їх більш чи менш широкі єдності. Поняття «інтеграції» має загальнонауковий зміст і часто використовується у дидактиці. У загальнонауковому аспекті «інтеграція» – це процес взаємопроникнення, ущільнення, уніфікації знання, який проявляється через єдність з протилежним йому процесом розчленування, розмежування, диференціації. Ідея педагогічної інтеграції, на думку дослідників, не є новим явищем у вітчизняній педагогіці. Слід згадати створений К.Ушинським синтетичний метод навчання грамоти, уроки мислення в природі В.Сухомлинського, уроки мистецтва Д. Ковалевського та Б.Юсова, педагогічну теорію співробітництва Ш. Амонашвілі, що побудована на засадах інтеграції. Серед сучасних дослідників, які опікуються цією проблемою, можна назвати Т.Браже, О.Гільзову, М.Масол, О.Савченко, Н. Сердюкову, О. Сухаревську, В.Фоменка [4, с. 18].

Актуальність ідеї інтегрованого навчання в тому, що вона є оптимальною для сучасного етапу розвитку національної школи, адже на даному етапі є ускладнення змісту освіти, зростання обсягу необхідної інформації та зменшення часу, відведеного для її засвоєння. Ідеї інтегрованого навчання сьогодні надзвичайно актуальні, оскільки сприяють успішній реалізації нових освітніх завдань: дають можливість учителеві разом із учнями опанувати значний за обсягом навчальний матеріал, досягнути формування міцних, усвідомлених міжпредметних зв’язків, уникнути дублювання у висвітленні низки питань.

Освоєння ідеї інтеграції знань, як показує практика зарубіжних країн (Угорщина, Фінляндія, Німеччина) та вітчизняної педагогіки, дає можливість формувати в учнів якісно нові знання, що характеризуються вищим рівнем мислення, динамічністю застосування у нових ситуаціях, підвищення їх дієвості й систематичності. Таким чином, інтегрування є якісно відмінним способом структурування, презентації та засвоєння програмового змісту, що уможливлює системний виклад знань у нових органічних взаємозв’язках. Особливо актуальним є інтегрування різнопредметних знань у початковій ланці освіти, оскільки для молодших школярів властиве нерозчленоване сприйняття об’єктів навколишнього світу, без усвідомлення їх історичних ознак. Системний аналіз складових цілого, синтезуюче порівняння з іншими становить для учнів значні утруднення. Одночасно ці операції лише формуються у напрямку від загального до конкретного [7, с. 11].

Автори концепції  Нової української  школи  (НУШ) при тлумаченні поняття «інтеграція» посилаються на американського педагога Дж.Гіббоне, вітчизняних  Н.Антонова, Н.Костюка, І.Козловську, С.Архангельського та інших і трактують  його як поєднання  частини систем; природне протиставлення  поняттю «диференціація» (процес взаємопроникнення, ущільнення, уніфікації знання, який проявляється через єдність з протилежним йому процесом розчленування, розмежування, диференціації); процес взаємодії елементів, що супроводжується встановленням, ускладненням і зміцненням істотних зв’язків між цими елементами,  в результаті  якої формується інтегрований об'єкт (цілісна система); процес і результат створення нерозривно зв’язаного, єдиного; взаємозв’язок  змісту, методів і форм навчання; цілісний навчально-виховний процес; різноманітні  зв'язки між структурними компонентами педагогічної системи [8, с. 41].

Отже, єдиного узгодженого визначення поняття «інтеграція в початковій освіті» немає. Для позначення  поняття «інтеграція» та обґрунтування його застосування в початковій школі використовують  терміни інтегрування, інтегративний підхід, інтегративний підхід в  освіті, змістова інтеграція, міжпредметна інтеграція, внутрішньопредметна інтеграція.

Практична апробація інтегративних підходів до організації навчання шестирічних першокласників дає підстави твердити про існування  ще міжпредметнодіяльнісної інтеграції. Міжпредметнодіяльнісною інтеграцією ми називаємо  поєднання  на уроці  різних видів діяльності: рухової діяльності,  арттерапії (малювання,слухання музики, спів, танцювальні елементи); елементів  театральної діяльності ( учень виконує задану роль); евритмії (поєднання видів художнього руху, мовлення і музики); вивчення правил у пісні; кінестетичної діяльності  ( показ  тілом «живої» літери, складання «живих» складів  слів); тактичної діяльності  (обведення вказівним пальцем літери) тощо [8, с. 11].

Термін «інтеграція» використовується для характеристики процесу зближення і зв'язку наук, предметів та є протилежним за значенням  до терміна «диференціація».

Педагогічна практика засвідчує, що шестирічні діти швидко втомлюються, тому для збереження їхнього здоров'я та гармонійного творчого розвитку вчитель повинен:

● перетворити процес навчання  зі втомливої одноманітної  праці в радість пізнання, радість творчості, а не в окремі щасливі для дітей  випадки;

● шукати нові підходи  до організації  навчально-виховного процесу, які допоможуть скоротити примусове сидіння дітей за партами, поєднати традиційні прийоми, методи, засоби навчання і виховання з нетрадиційними з метою збереження  здоров’я та пожвавлення інтересу до  навчання;

● забезпечити  наступність між дошкільним вихованням та початковою школою, початковою та  основною школою з метою кращої адаптації школярів у 1 та 5 класах;

● сміливо апробувати нові методики, методи, прийоми, засоби навчання  і виховання, які забезпечать формування  в учнів  наскрізних компетентностей і вміле їх застосування  в життєвих ситуаціях.

Інноваційні процеси, що відбуваються сьогодні в системі педагогічної освіти, найбільш гостро ставлять питання про пошуки резервів вдосконалення підготовки високоосвіченої, інтелектуально розвиненої особистості. Сучасні проблеми висувають вимоги навчити дітей мислити масштабами на планетарному і космічному рівні. Цього  можна досягти, якщо в сприйнятті дитини з'єднати знання з кожного предмета в широку цілісну картину світу.

 

1.2.         Інтеграція на уроках української мови як засіб збагачення змісту сучасного уроку

У сучасній психолого-педагогічній науці активно здійснюються дослідження з проблем інтеграції навчання. Гуманізація освіти неможлива без інтеграції її змісту, формування цілісного мислення. Загальновідомо, що із зростанням об’єму інформації, якою має оволодіти учень протягом навчання у школі, а потім у вищих навчальних закладах і поза ними для адаптації у сучасному суспільстві, на фоні погіршення екологічних умов погіршується і стан здоров’я підростаючого покоління. При цьому інтеграція змісту освіти обумовлює природо-відповідність навчання, забезпечує психічне здоров’я дітей, цілісність свідомості тому, що інтегровані знання – цілісні[12, с. 56].

    Актуальність проблеми пошуку раціональних шляхів інтеграції різних дисциплін у процесі початкового навчання посилюється також у зв’язку з перевантаженістю школярів навчальними предметами, тематичною однорідністю навчальних дисциплін, необхідністю формування цілісного світогляду у взаємозв’язку його елементів.

На сучасному етапі окремі елементи інтегрованого підходу до організації навчально-виховного процесу у початковій школі втілені в практичну діяльність. Доведено, що інтегрований підхід у навчанні сприяє розширенню соціально-пізнавального досвіду учнів у руслі поставлених учителем конкретних навчально-виховних завдань, інтенсивному розвитку молодших школярів в аспекті вибраної тематики; формуванню інтересу до подій і явищ дійсності, вихованню особистості, розвиває загально навчальні навички дітей.

У сучасних умовах бурхливого розвитку початкової школи кожен вчитель повинен працювати творчо. Це означає, проводити уроки різноманітно і захоплююче. Своєрідність і незвичність роботи вчителя початкових класів в тому, що необхідно бути фахівцем в області різнопланових наук: математики, української мови, літературного читання, природознавства, технології, бо  доводиться викладати в одній особі різні навчальні предмети[14, с. 110].

Знання з української мови стають для молодших школярів тими основними підвалинами, на яких ґрунтується опанування ними інших мов, зокрема іноземних, що має стати для них засобом міжнаціонального спілкування.

Вивчаючи українську мову, учні оволодівають також специфічними мовленнєвими вміннями – здатністю аналізувати текст, виділяти в ньому головну думку і формулювати її, ділити текст на логічно завершені частини і складати план, передавати за планом зміст тексту, аналізувати тексти за змістом і формою та за потреби удосконалювати їх. Ці вміння мають загальнонавчальний характер і в подальшому навчання стають міжпредметними.

Відповідно до зазначених мети і завдань у початковому курсі мовно-літературної освіти виділено такі змістові лінії: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовні явища» [17, с. 21].

Змістова лінія «Взаємодіємо усно» спрямована на формування в молодших школярів умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати й оцінювати усну інформацію та використовувати її в різних комунікативних ситуаціях, спілкуватися усно з іншими людьми в діалогічній і монологічній формах заради досягнення певних життєвих цілей.

Змістова лінія «Читаємо» передбачає формування в учнів/учениць повноцінної навички читання, умінь самостійно вибирати й опрацьовувати літературні тексти різних видів, дитячі книжки, висловлювати своє ставлення до прочитаного, сприймати художній текст як засіб збагачення особистого емоційно-чуттєвого, соціального досвіду, користуватися раціональними прийомами пошуку потрібної інформації в різних джерелах, працювати з інформацією в різних форматах, застосовувати її в навчально-пізнавальних, комунікативних ситуаціях, практичному досвіді.

Змістова  лінія «Взаємодія письмово» спрямована на формування в молодших школярів повноцінної навички письма, умінь висловлювати свої думки, почуття, ставлення та взаємодіяти з іншими людьми в письмовій формі, виявляти себе в різних видах мовленнєво-творчої діяльності.

Змістова лінія «Досліджуємо медіа» передбачає формування в учнів умінь аналізувати, інтерпретувати, критично оцінювати інформацію в медіатекстах та використовувати її, створювати прості медіапродукти.

Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища» спрямована на дослідження учнями/ученицями мовних одиниць і явищ із метою опанування початкових лінгвістичних знань, норм літературної вимови та правил українського правопису, формування умінь послуговуватися українською мовою в усіх сферах життя.

Як правило, всі діти 6-7 років з великим бажанням йдуть до школи, їм все цікаво. Але проходить 5-6 років цей інтерес до навчання поступово згасає, деякі учні взагалі не хочуть вчитися. Що повинен робити вчитель, щоб інтерес до навчання не тільки не падав, а навпаки зростав? Вчитель повинен зробити так, щоб нелегка навчальна праця приносила школяреві задоволення, радість, формувала бажання знову і знову пізнавати нове. А для цього треба частіше використовувати нестандартні форми уроків, які підвищують ефективність і сприяють підтримці стабільного інтересу до навчальної роботи і кращому засвоєнню програмного матеріалу. Ігрові моменти, оригінальна подача матеріалу, різні форми колективної і групової роботи, найрізноманітніші завдання, які отримують діти на нетрадиційних уроках, допомагають їм жити в атмосфері творчого пошуку[11, с. 54].

Інтегрований урок – є різновидом нестандартних, нетрадиційних уроків.

Нестандартний урок – це імпровізоване навчальне заняття, що має нетрадиційну (невстановлену) структуру. Нетрадиційні уроки в початковій школі, як і раніше, займають значне місце. Це пов'язано з віковими особливостями молодших школярів, ігровою основою даних уроків, оригінальністю їх проведення.

Ознаки нетрадиційного уроку:

·Несе елементи нового, змінюються зовнішні рамки, форма проведення.

·Використовується програмний матеріал різних дисциплін.

·Організовується колективна діяльність у поєднанні з індивідуальною роботою.

·Досягається емоційний підйом учнів через оформлення кабінету, використання ІКТ, наочності.

·Виконуються творчі завдання.

·Проводиться обов`язковий самоаналіз в період підготовки до уроку, на уроці і після його проведення.

·Урок планується заздалегідь.

Інтегровані уроки відрізняються від традиційних тим, що вони об’єднують блоки знань із різних навчальних предметів, тем навколо однієї проблеми з метою інформаційного та емоційного збагачення сприймання, мислення, почуттів учня. Такий урок забезпечує формування в молодших школярів цілісної картини світу, здатності сприймати предмети і явища різнобічно, системно, емоційно, сприяє поглибленню та розширенню знань учнів, діапазону їх практичного застосування .

Потрібно постійно шукаюти способи пожвавлення уроку, намагатися урізноманітнити форми пояснення і зворотного зв'язку, так як молодший школяр має специфічні вікові особливості: нестійка увага, переважання наочно-образного мислення, підвищена рухова активність, прагнення до ігрової діяльності, різноманітність пізнавальних інтересів. Для того щоб підтримувати на уроці увагу дітей, необхідна організація активної і цікавої розумової діяльності. І головну роль в цьому відіграє інтегроване навчання [9, с. 41].

Інтеграція є однією з найперспективніших інновацій, яка здатна вирішити чисельні проблеми системи сучасної початкової освіти.

Все більше стає очевидним, що інтегроване навчання як ніяке інше закладає нові умови діяльності вчителів та учнів, є діючою моделлю активізації інтелектуальної діяльності та розвиваючих прийомів навчання.

 Інтеграція зобов'язує до використання різноманітних форм викладання, що має вплив на ефективність сприйняття учнями навчального матеріалу. Вона стає для всіх її учасників – і вчителів, і учнів, і батьків – школою співпраці та взаємодії, що допомагає разом просуватися до спільної мети.

Особливо актуальним є інтегрування різнопредметних знань у початковій ланці освіти, оскільки для молодших школярів властиве нерозчленоване сприйняття об’єктів навколишнього світу, без усвідомлення їх історичних ознак. Системний аналіз складових цілого, синтезуюче порівняння з іншими становить для учнів значні утруднення. Одночасно ці операції лише формуються у напрямку від загального до конкретного.

Поняття «інтеграція» – це процес пристосування і об’єднання розрізнених елементів в єдине ціле при умові їх цільової та функціональної однотипності. Інтеграція виникла як явище фундаментальних наук на фоні своєї протилежності – диференціації. Остання ж заклала основи і необхідність інтеграції.

Сьогодні ідея інтеграції змісту навчання приваблює багатьох учених і вчителів у нашій країні й за кордоном. Сучасна педагогічна наука вважає інтеграцію одним із головних дидактичних принципів, який у цілому визначає організацію освітніх систем.

Перспективи розвитку інтегративно-предметного навчання закріплені у «Державному стандарті базової і повної загальної освіти», де зазначені не окремі предмети, а освітні галузі. Це означає, що вперше за тривалий час нормативний документ орієнтує на інтеграцію змісту, на можливість гнучкої варіативної організації змісту. Інтеграція – важлива умова сучасної науки і розвитку цивілізації в цілому, вимога об'єднання у ціле якихось частин чи елементів, необхідний дидактичний засіб, за допомогою якого можливо створити в учнів цілісну картину світу.

Головним завданням освіти є підготовка молоді до сучасного життя, тобто формування в неї необхідних компетентностей, а одним із засобів їх формування є інтеграція навчальних дисциплін.

Необхідність інтегрованого підходу до організації навчально-виховного процесу великий Я.А.Коменський пояснював таким чином: «Всі знання виростають з одного коріння - навколишньої дійсності, мають між собою зв’язки, а тому повинні вивчатися у зв’язках».

Однією з найважливіших проблем сучасної освіти являється помітне зниження зацікавленості учнів до навчання. На допомогу педагогам може прийти саме інтегроване навчання. Через інтеграцію здійснюється особистісно зорієнтований підхід до навчання, тому що учень сам у змозі обирати «опорні» знання з різних предметів з максимальною орієнтацією на суб’єктивний досвід, що склався в нього під впливом як попереднього навчання, так і більш широкої взаємодії з навколишньою дійсністю [8, с. 11].

Впровадження інтеграції в навчальний процес актуальне, тому що дає змогу:

·        «спресувати» споріднений матеріал кількох предметів навколо однієї теми, усувати дублювання у вивченні ряду питань;

·        ущільнити знання, тобто реконструювати фрагмент знань таким чином, засвоєння якого вимагає менше часу, проте породжує еквівалентні загально навчальні та технологічні уміння;

·        опанувати з учнями значний за обсягом навчальний матеріал, досягти цілісності знань;

·        залучати учнів до процесу здобуття знань;

·        формувати творчу особистість учня, його здібності;

·        дати можливість учням застосовувати набуті знання з різних навчальних предметів у професійній діяльності.

У Великому тлумачному словнику сучасної української мови подано універсальне тлумачення поняття інтеграція – «доцільне об’єднання та координація дій різних частин цілісної системи". За системного підходу інтеграція визначається як процес взаємодії двох або більше систем з метою створення нової, яка набуває нових властивостей завдяки зміні властивостей та зв’язків її елементів.

      Предметні межі (роздільники) зникають, коли вчителі заохочують учнів робити зв’язок між дисциплінами й спиратися на знання і навички з кількох предметних областей.

Учням потрібні відкриті можливості для інтеграції знань і навичок з різних дисциплін і критичного оцінювання того, як ці частини взаємодіють.

Переваги інтегрованого навчання:

- інтеграція пожвавлює навчальний процес;

- економить навчальний час;

- позбавляє від перевтоми.

Слід пам’ятати, що інтеграція – це не поєднання, а взаємопроникнення двох або більше предметів. Це не просто поєднання частин, а об’єднання їх у єдине ціле на основі спільного підходу[18, с. 32].

 На практиці виправдала себе методика організації міжпредметної інтеграції змісту навчання, що включає наступні основні етапи: введення міжпредметних зв’язків на уроках суміжних дисциплін на основі репродуктивної діяльності і елементів проблемності; постановка міжпредметних навчальних проблем і самостійний пошук їх вирішення на окремих уроках; систематичне проблемне навчання на основі ускладнених міжпредметних проблем всередині окремих курсів; включення спочатку двосторонніх, а потім і багатосторонніх зв’язків між різними предметами на основі координації діяльності вчителя; розробка широкої системи в роботі вчителів, які здійснюють міжпредметні зв’язки як в змісті і методах, так і в формах організації навчання, включаючи позакласну роботу і розширюючи рамки програми.

 

Фото 1. Групова робота над вирішенням міжпредметної навчальної проблеми.

У практиці навчання знаходять застосування такі прийоми, як: включення навчального матеріалу іншого предмету у розповідь вчителя; бесіда з відтворенням знань з іншого предмету; робота з наочними посібниками, приладами, демонстрація фрагментів відео з інших предметів; кросвордів міжпредметного змісту; повідомлення, доповіді учнів з використанням навчального матеріалу іншого предмету; робота з підручниками з декількох навчальних дисциплін на уроці; групова робота над вирішенням міжпредметної навчальної проблеми (Фото1).

Міжпредметні зв’язки повинні виключати дублювання матеріалу, якщо навіть він вивчається давно. Учні спроможні за завданням учителя самостійно повторити раніше вивчений матеріал з іншого предмета, а на уроці має відбуватися не повторення, а поглиблення знань. Формування міжпредметного поняття складає заключний етап встановлення міжпредметних зв’язків. Новий узагальнений результат пізнання, підсумок міжпредметного зв’язку необхідно вміти виразити у словесній формі. Таким чином, міжпредметні зв’язки здійснюються не лише в змісті, але і в методах навчання і закріплюються в уміннях учнів[13, с. 29].

У початковій школі роль інтегруючої ланки виконує сам вчитель, бо він викладає всі навчальні дисципліни. Тому важливість знань з реалізації міжпредметної інтеграції змісту навчання на уроках у початковій школі для вчителя незаперечна.

З-поміж предметів початкового шкільного курсу українській мові належить вирішальна роль у навчанні, вихованні та розвитку особистості. Саме  від умінь і навичок з української мови (читати, запитувати й відповідати, розповідати, переказувати почуте й прочитане, висловлювати свої думки усно й письмово) залежатимуть успіхи школяра в оволодінні знаннями з усіх інших предметів, зростання загального розвитку, культурного рівня, кругозору. Таким чином, засвоєння української мови для кожної людини слугує своєрідним ключем, засобом пізнавальної діяльності, і є, за висловленням психолога Миколи Жинкіна, «каналом розвитку інтелекту» [12, с. 11].

Мета уроків української мови, побудованих на інтегрованому змісті – це створення передумов для різнобічного розгляду певного об’єкта, поняття, явища, формування системного мислення. Важливе значення при цьому має формування позитивного емоційного ставлення до пізнання. Урок не повинен бути перевантажений інформацією та враженнями. Якщо весь матеріал об’єднати навколо певної теми, то результативність уроку буде набагато вищою.

Так,  під час навчання письма проводяться бесіди за ілюстраціями, вивчаються з дітьми вірші, загадки, скоромовки, розфарбовуються малюнки. Проводиться переказ тексту, складається план, добираються і записуються назви зображуваних об’єктів навколишнього світу, складаються речення за ілюстраціями, навчальними ситуаціями, подіями з життя.  Під час інтеграції української мови з іншими навчальними предметами вивчаються тексти різних стилів, зміст творів, їх послідовність, складаються діалоги, перекази, висловлювання на основі власного досвіду, складаються різні розповіді.  В процесі інтеграції з іншими навчальними предметами вивчається такий програмовий матеріал з української мови як читання напам'ять віршів і прозових творів, складається діалог за малюнком, ситуацією, переказ тексту, висловлювання своєї думки, складання усних зв’язних висловлювань, робота з деформованим текстом. Здійснюється така робота з інтеграції навчального матеріалу з української мови: усвідомлення змісту тексту, послідовність подій; складання діалогу зв’язного висловлювання за малюнком, описаною ситуацією, переказ, висловлювання власних думок, складання і записування речень, зв’язаних між собою (Фото 2).

 

Фото 2. Встановлення послідовності подій у тексті.

 

Переваги інтегрованого уроку української мови:

Øрозвиває творчий потенціал учнів, спонукає до творчого пізнання навколишньої дійсності до встановлення причинно–наслідкових зв’язків, розвиває логіку, формує вміння порівнювати, узагальнювати, робити висновки;

Øу школярів формується ініціативність, самостійність, комунікабельність, громадянська свідомість;

Øзростає адаптованість учнів до реалій життя, навколишній світ і різні процеси в ньому сприймаються цілісно.

Запорукою успіху в діяльності кожного учителя є також уміння проаналізувати свій урок, побачити в ньому досягнення і невдачі та з’ясувати їхні причини, співвіднести заплановане і сформульоване в плані-конспекті уроку з його фактичним ходом і здобутими результатами, бачити подальші перспективи кожного уроку в опрацюванні теми, розділу програми, початкового мовного курсу загалом [8, с. 61].       

Аналіз програм для початкової школи свідчить про широкі можливості для інтеграції навчального матеріалу з окремих предметів. З урахуванням вікових особливостей молодших школярів при організації інтегрованого навчання з’являється можливість показати світ у всьому його різноманітті з залученням наукових знань, літератури, музики, живопису, що сприяє емоційному розвитку дитини та формуванню його творчого мислення. Початкова освіта повинна бути першим щаблем, що забезпечує міжпредметну інтеграцію як базу для поглиблення та подальшого свого розвитку на наступних етапах середньої школи.

Інтегровані уроки знімають стомлюваність і перенапруження учнів за рахунок переключення з одного виду діяльності на інший. О.Савченко зазначає, що «змістовні, цілеспрямовані інтегровані уроки вносять у звичайний плин шкільного життя новизну, певною мірою знімають суворі кордони предметного викладання і допомагають дітям емоційно і системно сприйняти деякі поняття, явища».

Для вчителя інтегроване навчання забезпечує певну свободу вибору теми, змісту, засобів, що використовуються в навчанні молодших школярів. Цей вибір може визначатися як перспективними, так і поточними дидактичними, виховними і розвивальними завданнями. У свою чергу до вчителя пред’являється дуже багато вимог. Інтегрований урок вимагає від нього додаткової підготовки, великої ерудиції, високого професіоналізму.

Ідея інтегрованого навчання нині надзвичайно актуальна, оскільки з її успішною методичною реалізацією передбачається досягнення мети якісної освіти, тобто освіти конкурентоздатної, спроможної забезпечити кожній людині самостійно досягати життєвої цілі, творчо самоутверджуватися у різних соціальних сферах[14, с.55].

Інтегровані уроки в початковій школі дають можливість підводити учнів до усвідомленої і емоційно пережитої потреби міркувати і висловлювати свої думки на запропоновану тему. Діти мають можливість застосувати при цьому арсенал своїх знань, життєвий досвід, зробити власні, нехай незначні, але дуже необхідні кожній дитині, висновки та пошукові відкриття.

Різнобічний розвиток особистості дитини передбачає фокусування на ключових компетентностях, серед яких є уміння читати й розуміти прочитане, висловлювати думку усно й письмово, критично й системно мислити, здатність логічно обґрунтовувати свою позицію та ін. Навчання грамоти у 1 класі та навчання української мови у 2-4 класах, за умови правильних методичних прийомів, не лише формує навички читання й письма, а й розвиває компетентності,  забезпечуючи готовність дитини продовжувати успішне навчання в основній школі.

Отже, проблема реалізації міжпредметної інтеграції змісту навчання на уроках важлива і сучасна як для теорії, так і для практики початкової школи. Розуміння педагогами сутності проблеми та вміння відшукувати шляхи її вирішення є новою сходинкою підвищення рівня якості освіти молодших школярів.

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІ. ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕГРОВАНОГО НАВЧАННЯ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

 

2.1. Тематичний підхід до проведення інтегрованих уроків

Головна мета сучасної освіти – формування основи для самореалізації особистості, яка стає можливою за умови створення умов для самопізнання, самовдосконалення та розвитку творчого потенціалу учня. Багаторічний досвід роботи вчених у галузі початкової освіти дає підстави стверджувати, що розв’язання проблеми особистісно зорієнтованої освіти і її продуктивності пов’язане з інтеграцією змісту освіти.

Тематичне навчання – це навчання на основі інтеграції змісту навчального матеріалу з різних навчальних дисциплін навколо однієї теми.

В Україні впроваджуються різні моделі тематичного навчання в початковій школі. За цими моделями тема вивчається впродовж:

дня – тематичний день;

тижня – тематичний тиждень;

декілька тижнів – тематичний блок (місяць).

 

2.1.1.   Інтегроване навчання за тематичними днями

Тематичний день – це одна з основних форм реалізації міжпредметної інтеграції, під час використання якої зміст навчальних предметів найповніше інтегрується за змістом і  метою.

Проведення тематичного дня потребує від вчителя доцільного планування роботи та взаємодії з іншими учасниками освітнього процесу (вчителями, предметниками,асистентом вчителя, батьками).

Щоб спланувати тематичний день, потрібно обрати одне «головне» поняття, тему та сформулювати її одним словом (словосполученням). Коли вчитель  визначився з ключовою темою, можна записати її у зошит за допомогою усім відомого «асоціативного куща». Записати  у стовпчик опорні слова, які передають зміст та ідею обраної теми. Це можуть бути не тільки слова, але й схеми, малюнки, кросворди та інше.

Потім встановити зв’язки між записаними поняттями. Далі встановити  назву навчальних предметів, що містять записану інформацію, програмові завдання, види діяльності на уроці (ігри, вправи), та думати, які ресурси необхідно залучити для підготовки до уроку .

Інтегрований день «День моркви»

в концепції теми місяця « Погода в домі»

Урок 1.

«Я досліджую світ»: мовно-літературна галузь

Тема. Пошук інформації з різних джерел. Адресат, мета, ситуація. Створення власного висловлювання на основі почутого /побаченого/ прочитаного. Дискусія як зіставлення різних поглядів на проблему.

Очікувані результати:

-                 добирає словесні й несловесні засоби спілкування з огляду на мету та умови спілкування, враховуючи наявність варіантів;

-                 обговорює усне повідомлення в парі або групі для пошуку додаткових аргументів або спростування наведених;

-                 використовує засоби художньої виразності для досягнення комунікативної мети (привітання, побажання, вияв співчуття, захоплення).

Хід уроку

 

І. Ранкова зустріч.

1. Привітання.

- Оберіть цеглинку такого кольору, який схожий на ваш сьогоднішній настрій (Фото 3). Поясніть, чому цеглинку саме цього кольору обрали.  З яким овочем асоціюється обраний вами колір? Назвіть характеристики, якості та властивості названого овоча.

Учні, у яких були однакові кольори, міняються місцями.

-        Для чого в житті потрібні кольори?

-        Що буває тільки одного кольору, різнокольоровим?

-        Що можна приготувати з цього овоча?

 

Фото 3. Емоційне налаштування.

2. Щоденні новини.

Помічниквчителя – учень, повідомляє дату, назвутижня, погоду, кількість
присутніх.

3. Обмін інформацією.

- Чи існує Всесвітній день моркви? Навіщо його запровадили?

Найцікавіші думки запиши.

Дитина дня експерт виступає з коротким повідомленням.

Святкування Всесвітнього дня моркви відбувається в першій декаді квітня. Почав відзначатися з 2003 року. Мета святкування - підкреслити її користь для здоров’я. Святкові заходи включають популяризацію вживання моркви і рецептів на її основі.

У світі багато свят, присвячених їжі, і, чесно кажучи, святкування деяких з них не дуже корисно для здоров’я. Втім, цього точно не можна сказати про Всесвітній день моркви. Похрумтіти цим життєрадісно помаранчевим овочем дуже корисно для вашого зору, печінки, шкіри, волосся, настрою, взагалі вашого всього. Запитайте будь-якого кролика!

ІІ. Оголошення теми уроку.

- Сьогодні на уроці ви  дізнаєтеся більше про моркву та в чому полягає іі цінність (Мал.1).

Фізкультхвилинка

Всі стомились працювати,

Будемо з «LEGO» відпочивати.

Жовта – тупаєм, кружляєм,

Від роботи спочиваєм,

А зелена – присідаєм

Й руки в гору піднімаєм.

Голубу тримаю я –

Плескає вся дітвора.

На парту цеглиночки покладемо,

Працювати всі почнемо.

ІІІ.Опрацювання теми.

1.              Групова робота.

Більше про Всесвітній день моркви нам допоможе дізнатися текст, який розділено на частини. Кожна група працює зі своєю частиною, обирає з тексту важливу інформацію, яку повідомляє іншим.

Всесвітній день моркви

 

Мал.1. Морква

Група 1. У світі багато свят, присвячених їжі, і, чесно кажучи, святкування деяких з них не дуже корисно для здоров’я. Втім, цього точно не можна сказати про Всесвітній день моркви. Похрумтіти цим життєрадісно помаранчевим овочем дуже корисно для вашого зору, печінки, шкіри, волосся, настрою, взагалі вашого всього. Запитайте будь-якого кролика!

Група 2. До речі, а ви знали, що морква не завжди була такою помаранчевою? Родом із Середньої Азії, вона спочатку була пурпуровою зовні та жовтою всередині. Її почали культивувати в 7 столітті, і протягом 1000 років вона зустрічалася в широкому спектрі кольорів - червоного, білого, чорного, жовтого, і навіть фіолетового, але тільки не помаранчевого кольору.

Група 3. Перші помаранчеві сорти моркви були вирощені в Голландії в XVI столітті. Деякі джерела стверджують, що патріотично налаштовані голландці вивели моркву такого кольору на честь голландської Оранської королівської династії (нід. Oranje). Втім, достовірних свідчень цьому немає. А ось що точно не викликає сумніву, так це те, що з тих пір морква змінила не тільки колір, але і смак. Вона стала набагато солодшою і соковитішою.

Група 4.На сьогоднішній день це один з найсолодших овочів на Землі (солодше тільки буряк). Крім того, морква - абсолютний чемпіон серед овочів за вмістом вітаміну А. 100 г моркви забезпечить вам 104% рекомендованої добової дози цього вітаміну! В ній також чимало кальцію: в 9 середніх плодах його міститься стільки ж, скільки в склянці молока, що робить моркву незамінним інгрідієнтом у веганських рецептах.

Група 5. Що ж, Всесвітній день моркви, який відзначається, до речі, щорічно 4 квітня, - чудовий привід дізнатися що-небудь нове про цей чудовий коренеплод. Але все ж таки найкращий спосіб відсвяткувати цей день - задуматися над тим, як додати побільше моркви в свій щоденний раціон. Море користі, та й смачних рецептів з морквою теж. Бажаємо вам смачного і корисного Всесвітнього дня моркви!

2.              Визнач, які висловлювання істинні, а які – хибні.

Ранні предки сучасної моркви мали фіолетове коріння.            ТАК\НІ

Морква дуже корисна для зору та імунної системи.                   ТАК\НІ

Моркву використовують лише в кулінарії.                                 ТАК\НІ

VІ. Рефлексія.

– Чи сподобався урок? Чи були впевненими у своїх силах?

– Розставте в алфавітному порядку слова: цікаво, корисно, смачно.

                 (Картки прикріплюються на дошку.)    

– Які завдання були найцікавішими?

 

 

 

Мал. 2. Оцінювання люксиками.

-                 Висловте свої враження від уроку «люксиками» (Мал. 2) .

 

Урок 2.

                                            Українська мова

Тема. Виразне читання/слухання української авторської казки. Обговорення первинного сприйняття. Розвиток подій в тексті. Вибіркове читання: пошук інформації. Робота з синонімами. Відмінювання іменників. Роль інтонації та тембру голосу для передачі почуттів та настрою персонажів. Імпровізація твору.

Очікувані результати:

-                 читає подумки та виразно вголос тексти різних видів та з різною метою;

-                 аналізує емоційний стан персонажів, пояснює причини відповідних переживань персонажів;

-                 перевіряє орфограми доречним способом (за орфографічним словником; зміною форми слова або добором споріднених слів, за правилом) у процесі письма та пояснює свій вибір;

-                 імпровізує, використовуючи голос і мову тіла (міміку, жести, поставу, рухи) для виконання запропонованої/ обраної ролі, надає варіанти несловесних засобів (міміку, жести, поставу, рухи) і пояснює, чому обраний один із них.

Хід уроку

І. Організаційна частина.

1. Пригадай послідовність літер в українській абетці й розшифруй вислів. Запиши і поясни його зміст.

17   19  21   15   3   1     -                   20   19   17   1   21   1   18   28   7   3   7

6   9   7   21   7   16   19                     15   21   1   22   11                      12

10   6   19   21   19    3’   33.

( Морква - помаранчеве джерело краси і здоров’я.)

-        Доберіть синонім до слова «помаранчева».

-        Побудуйте звукову модель до слова «джерело».

-        До слова «морква» запишіть усі можливі його форми.

2. Гра – змагання «Хто більше?»

Потрібно дібрати слова – ознаки до іменника « морква».

ІІ. Опрацювання теми.

1.Читання /слухання казки Олени Кукуєвицької «Жадібний зайчик».

 

 

 

Мал.3. Ілюстрація до оповідання

В городі у зайчика вродило багато-багато моркви (Мал.3). Зайчик дуже пишався своїм багатим врожаєм. Він зібрав усю моркву, поскладав у ящики та поставив у комору. Втім, моркви було так багато, що в коморі не вистачило місця. Довелося ставити ящики з морквою просто на подвір’ї.

Зайчик цілими днями їв свою моркву, варив з неї варення, робив соки. Та, здавалося, ящиків не меншало. Якось до зайчика завітала сусідка ворона.
- Сусіде, подаруй, будь-ласка, пару морквинок для супу, - попросила ворона.
- Та ну, сусідко! Я її ростив, тремтів над городом, ніч не спав – все думав, яка виросте. А ти кажеш – подаруй. Не можу! – відповів заєць.
-Тоді позич, -попросила ворона.
- Ой, вороно, минулого року я тобі пів цибулинки позичав, то ти так і не повернула. А тепер просиш аж дві морквинки. Ні, не позичу.
           Ворона махнула крилом та полетіла далі.
Потім до зайчика в гості забіг його давній знайомий їжачок. Вони довго спілкувалися, зайчик пригощав їжачка чаєм. А коли їжачок побачив моркву і попросив одну морквинку погризти, то зайчик йому відмовив.
          Невдовзі до зайчика прибігла білочка і теж попросила одну морквинку:
- Зайчику, я тут в інтернеті прочитала новий рецепт крему для пухнастого хвостика. Цей крем зроблений з морквинки, спеціально для білочок. Дай, будь-ласка, одну морквиночку, або позич!
            Однак зайчик відмовив і білочці. «Стільки часу та сил я витратив на свій город. А тепер що ж – усім роздавати врожай. Ні, не буде такого», - розмірковував заєць.
              Тим часом, морква в ящиках почала псуватися від тепла та сонця. Щоб врятувати її, зайчик цілими днями їв саму лише моркву – на сніданок, обід та вечерю. Нарешті йому стало зле, у нього заболів живіт.
              Декілька днів заєць лежав у ліжку, невзмозі навіть думати про моркву. Коли він нарешті прийшов до тями, перше, що побачив на вулиці – ящики з геть зіпсованою морквою.
             Сидить заєць та гірко ридає від такої біди. «Ростив я тебе, пестував, а ти взяла та зіпсувалася. Що ж за несправедливість!», - голосив він над зіпсованою морквою.
              В цей час до зайчика підлетіла сова.
- Якби ти не був таким жадібним, то і морква була б врятована, і твоя репутація. А вийшло, що й врожай зіпсувався, і з тобою тепер ніхто спілкуватися не хоче, і свого приятеля їжака ти образив. Якщо ти не хотів усіх підряд пригощати своєю морквою, то треба було позичати або мінятися. Усім була б вигода.
- Так у мене ще кілька не зіпсованих ящиків є, - зрадів заєць. - Ось зараз піду та подарую моркву і вороні, і їжачку, і білочці.
- Та, їм вже не треба, мабуть, - розмірковувала сова. – Ворона позичила моркву у козлика. Їжачок гризе яблука замість моркви, а білочка купила крем для хвоста в магазині.
            Скоро від зайчикової моркви стояв такий сморід, що йому довелося її викинути як подалі. Морква, що зберігалася в коморі, не була зіпсованою. Але її було так багато, що зайчику самотужки її ніяк не з’їсти.
Тоді зайчик приготував пироги з морквою та напросився в гості до ворони, їжачка та білочки. Між іншим, він сказав їм, що вони можуть сміливо звертатися до нього, якщо їм потрібна морква.
             Ворона, їжачок та білочка були здивовані несподіваною щедрістю зайчика. Втім, їм було приємно, що він про них потурбувався. В свою чергу, вони також запропонували йому свою допомогу та підтримку.

-                 Що здивувало вас у казці?

-                 Чи можна зайчика назвати гарним сусідом та другом? Свою думку обґрунтуйте.

-                 Як змінювалося ваше ставлення до зайчика протягом казки? ( зобразіть за допомогою емотиконів)

Фізкультхвилинка

Кубик Лего непростий-

Він маленький, чарівненький…

Ось цеглиночку візьмемо,

На голівку покладемо,

Всі присядемо гарненько,

Щоб не впала – по-тихеньку.,.

Обережненько встаємо

І у руки знов візьмемо,                                                                  

Покладемо на підлогу,

Самі вирушим по колу.

Біля іншої  - зупинка,

Знов до рук візьмем цеглинку.

Між долонями стискаємо

І навколо повертаємо,

З нею весело стрибати-

Можна в схованки пограти…

Ще малюнок намалюємо

І сусіду подаруємо.

Лего в руки ми візьмемо

І на місце повернемо.

 

2. Проведення вправи «Літературна скарбничка».

1.              На аркуші паперу діти обводять цеглинки відповідними кольорами. Отримані  кольорові прямокутники і будуть «скарбничками» .

2.               Давайте ще раз пригадаємо казку і отриману інформацію та знання розкладемо по скарбничках: в червону скарбничку записати імена головних героїв твору, в жовту – записати, що було незвичайного та чарівного, в зелену – записати основну проблему твору, в синю – який варіант рішення був запропонований автором, в блакитну – записати власний варіант вирішення проблеми

3.              Яка інформація зберігається у ваших літературних скарбничках?

Що цікавого могло статися, якби головний герой мав чарівну паличку, як у Гаррі Поттера?

Що справді може допомогти людині вирішувати проблемні ситуації в житті?

(Можна запропонувати учням розіграти в особах  діалог між зайчиком і білочкою, проаналізувавши поведінку та стан персонажів на момент розмови.)

ІІІ. Рефлексія.

В кожного з вас на парті є по 2 стікери. Прикріпіть жовтий стікер на моркві ті, хто легко справився з усіма завданнями. Червоний - ті, хто частково справився з завданням.

 

2.1.2.Інтегроване навчання за тематичними тижнями

За моделлю інтегроване навчання за тематичними тижнямиучні вивчають навчальний матеріал, об’єднаний тематично, впродовж одного тижня. Акцент робиться на інтеграції навчальних дисциплін на змістовому, операційно-діяльнісному та ціннісно-смисловому рівнях. Учитель самостійно визначає зміст та послідовність вивчення тем, характер і рівень інтеграції навчального матеріалу з різних навчальних дисциплін.

Ще Я.А.Коменський акцентував увагу на необхідності «завжди і всюди брати разом те, що пов’язано одне з одним». Необхідність інтегрованого тематичного підходу д організації навчально-виховного процесу великий дидакт пояснював таким чином: «Всі знання виростають з одного коріння – навколишньої дійсності, мають між собою зв’язки, а тому повинні вивчатися у зв’язках». А  «у випадках, коли програмовий матеріал різних навчальних предметів дозволяє інтегрувати його в межах одного навчального дня, можуть організовуватися так звані «тематичні дні», коли всі уроки за розкладом спрямовують на реалізацію єдиної виховної мети, що знаходить логічне продовження у виховному заході» [3, с. 19]. 

           Інтеграція змісту початкової освіти дає можливість вчителеві раціонально розподілити час на вивчення предметів інваріантної частини, зменшити кількість годин на їх вивчення і за рахунок вивільнених годин організувати роботу, спрямовану на розвиток творчих здібностей учнів.

      Інтеграційні процеси тісно переплітаються зі впровадженням інноваційних технологій, метою яких є розвиток творчої особистості молодшого школяра.

     Тут вчителі керують розумовою діяльністю дітей, а учні стають активними учасниками педагогічного процесу. Учні привчаються до творчої праці. В них виховується інтерес до неї і потреба в ній. Школярі навчаються самостійно підходити до розв’язування пізнавальних і практичних завдань.

      Ініціативу інтеграції необхідно продовжувати і в позаурочній роботі, тому що вона не тільки відкриває широкі перспективи для оновлення змісту освіти, але й спонукає формуванню духовно багатої особистості, вихованню учнів у дусі найкращих людських цінностей.

Навчання молодших школярів української мови в наш час набуває особливої значущості. Нині вчителі піклуються про чистоту, виразність, багатство мовлення своїх вихованців, прищеплюють їм любов до української мови, необхідність і бажання спілкуватися нею не тільки в навчальній діяльності на уроках, а й у повсякденному житті, формуючи таким чином ключову комунікативну компетентність.

 

 

 

 

Інтегрований день «День супу»

в концепції теми тижня «Погода в домі»

Очікувані результати:

-                 попрактикуватися з математики: розв’язувати  приклади та задачі;

-                 прищеплювати логічне та критичне мислення: дотримуватися послідовності та точної рецептури, шукати зайве серед запропонованих продуктів, класифікувати;

-                 розвивати комунікації здібності;

-                 стимулювати соціальний розвиток;

-                 розширювати словник, коли зустрічаються з новими назвами інгредієнтів, кухонного обладнання чи методів;

-                 розвивати мовлення;

-                 розвивати письмову мову: записувати власні чи змінені рецепти, писати висновки, робити міні-есе про враження;

-                 вчитись правильно передавати інформацію та розуміти наслідки її спотворення.

Урок 1

« Я досліджую світ. Мовно – літературна галузь.»

Хід уроку

1.              Дружнє коло. Привітання.

2.              Щоденні новини. Бесіда.

-                 Яких тільки свят у світі немає! Сьогодні відзначається незвичайне – Міжнародний день супу! Суп – це не та страва, яку полюбляють усі, алеце страва, важлива для щоденного раціону і ообов’язково  має входити в меню. Без нього нормальна функціональність систем життєдіяльності людини перебуває під загрозою. Щоб донести важливість даної страви для людства, і було створено це свято.

-                 Чому супи називають першою стравою? – Які ще страви, крім супів, називають першими?

3.              Гра у колі: «М’ячик ти передавай, першу страву називай»

(Діти передають м’ячик по колу під лічилку, на кому зупинилися, називає першу страву. Асистент вчителя індивідуально працює з дитиною.)

4.              Крісло автора «Мій сімейний рецепт»

( Учні, які готувалися вдома, презентують доповідь про свій сімейний рецепт )

5.              Групова робота. Міні - квест (Фото 4).

Учитель дає завдання: «Уявіть, що ми збираємо інформацію про суп для статті у Вікіпедії. Кожному з вас треба запам’ятати якомога більше, щоб самому гарно підготуватися і не підвести інших учасників. У мене є картки з потрібною інформацією. Кожна група отримує свою. Розберіть їх. Ознайомтесь кожен з тією часткою інформації, яка вам дісталася. А тепер обмінюйтесь одне з одним отриманою інформацією протягом 2 хвилин. Намагайтеся зібрати побільше інформації. Будьте уважні, передаючи свою частину інформації».

 

Фото 4. Робота в групах.

 

 Наприклад:

-                 У світі налічується приблизно 150 типів супів.

-                 Супи поділяють по температурі подачі – холодні і гарячі супи;

-                 Супи розділяють по калорійності – легкі і ситні (наваристі);

-                 Супи розділяють по використовуваних інгредієнтів – вегетаріанські (пісні) і супи, до складу яких входять компоненти тваринного походження;

-                 За технологією приготування супи бувають – варені  і сирі; супи-пюре; заправні або загущені супи;

-                 За смаком супи можуть бути– солоні, нейтральні, солодкі.

-                 У складі супів зустрічаються найрізноманітніші компоненти: м’ясо, овочі, гриби, риба, злаки, бобові, молочні продукти, борошняні вироби, зелень, фрукти, ягоди, спеції.

-                 В залежності від інгредієнтів страви та особистих уподобань, супи подають на сніданок, обід або вечерю.

 Через 2 хвилини вчитель зупиняє рух і просить усіх зайняти місця за партою. Завдання: на листочку хвилини кожна група повинна записати все, що запам`ятали (Фото 5). Проаналізувати, чи всі рекомендації і завдання враховані. Чи хтось передав спотворену інформацію? До чого це призведе? І т. д.

 

Фото 5. Спільне вирішення проблеми.

6.    Підсумок уроку.

Учні роблять висновки про важливість процесу обміну інформацією та негативні наслідки при порушенні цього процесу.

 

Урок 2.

Українська мова

Хід уроку

І. Організаційний момент. Створення життєвої ситуації.

 - Прийшовши додому та перепочивши, бабуся вирушила на кухню. На допомогу собі покликала малу Оленку. Справа в тому, що всі рецепти були записані у товстому зошиті і дівчинка допомагала бабусі їх прочитати. Прочитаємо і ми. Але спочатку розшифруємо назви потрібних інгрідієнтів.

        ІІ. Актуалізація опорних  умінь та навичок

1.              Робота з деформованими словами. Гра «Кухар».

чеПериці     лябуЦи     слоМа     топляКар    даВо    рецьПе      льіС      шкиВер риС

(Асистент вчителя працює з класом, вчитель – індивідуально з дитиною з ООП)

2.              Робота з текстом. Читання та аналіз прочитаного.

Важливо: При роботі з текстом,  можна застосувати для запам`ятовування лего, добираючи кольори цеглинок за певними асоціаціями до продуктів і при алгоритмі запису у зошит відтворити (Фото 6).

 

Фото 6. Запам’ятовування за допомогою цеглинок

Рецепт грибного супу.

Крок 1: Готуємо гриби

Гриби промийте під проточною водою, наріжте пластинками і перекладіть в миску. 

Крок 2: Готуємо цибулю.

Цибулю очистіть і наріжте кубиками або півкільцями, як вам більше подобається.

Крок 3: Готуємо картоплю.

Картоплю очистіть, помийте і наріжте кубиками.

Крок 4: Готуємо овочевий бульйон.

Складіть нарізану картоплю в каструлю і залийте водою.  Доведіть до кипіння, посоліть до смаку і варіть 10 хвилин.

Крок 5: Обсмажуємо все.

Розігрійте сковороду, покладіть вершкове масло розтопіть і обсмажте в ньому нарізані печериці приблизно 10 хвилин. Додайте до грибів нарізану цибулю і обсмажуйте ще приблизно 10-15 хвилин на маленькому вогні до готовності.

Крок 6: Готуємо суп

З’єднайте все у каструлі, доведіть до кипіння і варіть приблизно 15 хвилин на невеликому вогні. Влийте в суп вершки,додайте плавлений сир, чорний мелений перець, мускатний горіх і посоліть за смаком. Вимкніть вогонь, додайте дрібно нарізану зелень і залиште суп настоятися 10 хвилин.

Запис алгоритму приготування супу (Фото 7)

Після прочитання, бесіди на сприймання тексту та запам’ятовування записати алгоритм приготування супу у зошити.

 

Фото 7. Робота за алгоритмом

3.              Діалог «Сервіруємо обід»

Прийшов час обіду. Бабуся попрохала Оленку та Сашка накрити на стіл. Розіграйте у парі діалог, що міг між ними відбуватися.

ІІІ. Підсумок уроку. Рефлексія. Самооціновання.

 

2.1.3 Інтегроване навчання за тематичними місяцями.

За моделлю інтегроване навчання за тематичними місяцями передбачає інтеграцію різних сфер навчального плану на основі цікавої ідеї, яка об'єднує зміст різних предметів.

Але під час кожного такого уроку весь матеріал підбирається відповідно до загальної теми, діти працюють у групах, і для кожної групи готується окреме завдання. Групова робота обов'язково чергується із фронтальними формами перевірки, ігровими моментами, диспутами, конкурсами.Якщо матеріал навчальних предметів, обраних для інтегрованого дня, дає змогу використовувати переважно завдання для самостійного опрацювання, тема легка, діти добре  працюють у групах, можна організувати роботу дітей протягом інтегрованого дня у центрах діяльності. Так, приміром, на першому уроці одна група опрацьовує матеріал із читання у центрі читання, друга виконує мовні творчі вправи у центрі мови, третя обчислює вирази, розв'язує задачі, здійснює вимірювання, проводить дослідження у центрі математики, а четверта група займається прикладною творчістю у центрі мистецтва. На наступному уроці групи міняються місцями, і так на кожному новому місці. До кінця дня кожна група проходить усі центри діяльності, виконує всі завдання, з кожного предмета всі учні отримують оцінки, адже завдання переважно розраховані на самостійну творчість дитини.

     Педагоги відмічають превагитематичногонавчання:

-                    кращезасвоєнняучнямиматеріалу;

-           розуміннянимизв'язківміжнавчальнимидисциплінами;

-           посиленапозитивнамотиваціяшколярівдонавчання;

-           можливістьвільногоспілкування;

-           відповідальністьзасвоюроботу;

-           оцінюванняроботикожногоучня.

Інтеграція на уроках української мови  дає відчутні результати у розвитку пізнавальних здібностей молодших школярів, вносить у звичайну систему уроків новизну, допомагає дітям сприймати важливі поняття, явища цілісно та водночас різнобічно. Світ, що оточує дітей, пізнається ними в різноманітті і єдності. Інтеграція розвиває потенціал дітей, спонукає до активного пізнання навколишньої дійсності, до осмислення і знаходження причинно-наслідкових зв'язків, до розвитку логіки, мислення;  сприяє розвитку мови, формуванню уміння порівнювати, узагальнювати, робити висновки.

Тема місяця:   «Я і мої друзі»

Тема уроку:  Дружба – найбільший скарб.

Завдання:   формувати навички культурної поведінки, дружні відносини між учнями класу, вчити диференціювати ознаки доброго і поганого;

-            вчити  взаємодії  потреб і потенціалів розвитку учня з соціокультурним середовищем;

-            вдосконалювати вміння ставити запитання і свідомо на них відповідати;

-            розвивати вміння самостійно  навчатися і регулювати свою розумову діяльність;

-            забезпечити умови для розвитку індивідуальності кожного учня, логічного і критичного мислення;

-            виховувати бажання бути чуйними й уважними до своїх товаришів, бути самому справжнім другом.

Основний зміст:

I.                         Емоційна хвилинка           

         ГРА «ФЕЯ  ДОБРОТИ»   

Діти встають в коло і витягають перед собою руки. Вчитель непомітно вкладає в долоньки одного з дітей каблучку і голосно говорить: «Хтосьогодні всіх добріший, виходь до мене швидше!» (Той у кого каблучка, вибігає в центр кола і стає Феєю доброти. Фея доброти торкається до когось з дітей каблучкою і говорить про нього  щось добре. Той, до кого доторкнулася фея, говорить добре про свого сусіда, який, у свою чергу, говорить щось добре наступному і т.д.

II.        Актуалізація опорних знань

  - Сьогодні ми починаємо дуже цікавий, на мою думку, цикл уроків і я дуже хвилююсь, тому що від того, як ви зрозумієте цю тему, які висновки зробите для себе, залежить те, якими людьми ви станете. Може хтось вже здогадався, на яку тему ми з вами будемо  спілкуватися?( Відповіді дітей)

III.      Оголошення теми і завдань уроку

1.                  Так, ви правильно зрозуміли, що ми присвятимо  наступні  уроки відносинам між людьми, людським якостям. 

2.                  Щоб дізнатися. якою буде тема першого уроку,  складіть прислів’я на своїх  картках: робота в парах

(Людина без друзів - що дерево без коріння.

 Скажи мені, хто твій друг і я скажу, хто ти. 

Справжній друг пізнається в біді.)

- Чому так кажуть? (Припущення дітей).

То, яка тема сьогоднішнього уроку? Так, дружба. Дружба – найбільший скарб.

Цей вислів залишиться вам проблемним запитанням: чому так кажуть? Ми повернемось до нього наприкінці уроку. Тож, сьогодні ми поговоримо про друзів, з’ясуємо, кого можна назвати справжнім другом, пригадаємо, про яких друзів ми чули, читали, і дещо ще…

IV. Знайомство з твором

1.  Я хочу, щоб ви познайомились з оповіданням  за О. Буценем «У новій школі».

Але спочатку пригадайте  прислів’я і зробіть припущення: про що буде це оповідання? (міркування, обговорення в парах, діти висловлюють свої думки, припущення, аргументують їх.)

2.          Читання І частини тексту (ланцюжком).

                                                              У НОВІЙ ШКОЛІ

Переїхала Нюра на нову квартиру. В інший район міста. Шкода їй було розлучатися із старою школою, особливо з подружкою Валею.

У новій школі Нюра нікого не знала. Тому на уроках ні з ким не розмовляла, все придивлялась до учнів, до вчительки, до класу. Якось на великій перерві підійшла до неї однокласниця Галя і питає:

— Ти ще ні з ким не дружиш?

Нюра відповіла, що не дружить. Тоді Галя перебрала майже усіх дівчат класу, і виявилось, що вони всі погані. Лише про себе нічого не сказала.

3.Зупинка.      

 - Чи відбулися наші припущення?

– Що ви відповісте Галі?  Які ваші побажання? Продовжуємо читати.

  Вислухала це Нюра і сказала:

— З ким я дружитиму, ще не знаю. Зате знаю, з ким мені не треба дружити.

4.  Фізкультхвилинка.

5. Обговорення прочитаного. Метод “Мікрофон”

— Чи раділа Нюра переїзду до іншого міста? Чому?

— Хто підійшов до Нюри на великій перерві?

— Що розповіла Галя про однокласниць?   

— Який висновок зробила Нюра? Чому?

Вправа “Незакінчене речення”  Друг – це… (вислови дітей)

 Слово вчителя.

•  Дружба — прояв служіння ближньому, висоти людського духу, сумління у стосунках з іншими, душевної щедрості, розділення свого сердечного тепла, доброти на всіх і кожного, безмежність почуттів і проявів людяності.

•  Довідкове бюро

Сучасні словники й підручники визначають дружбу як близькі стосунки, що засновані на взаємній допомозі, прив'язаності, спільності інтересів, смаків, поглядів, життєвих цілей, активній зацікавленості один в одному.

V. Узагальнення матеріалу

-Обміркуйте, чи є різниця між значенням слів «друг», «приятель», «знайомий». (Відповіді дітей).

Поміркуйте, як потрібно поєднати частини висловлювань.

- Друг – це людина з якою добре, яка допоможе в біді та порадіє разом з вами, від кого ви не чекаєте зради.

Знайомий – це людина, з якою ми можемо часто зустрічатися в школі, у дворі, але ми можемо навіть не знати його імені. Ми можемо запросто звертатися  до цієї людини, але такі стосунки не скріплюються жодними зобов'язаннями.

 Приятель – з цією людиною ми проводимо більше часу, ніж із знайомим, але з ним у нас немає спільних поглядів, інтересів, смаків і звичок. Ці стосунки легкі і безвідповідальні.     

VІ. Закріплення вивченого матеріалу

1.  Бесіда про друзів та дружбу.

—Чи маєте ви друзів?

—Яким має бути друг?

—Що необхідно для того, щоб мати справжнього друга?

- Як ви вважаєте, які причини сварок між друзями? — (Відповіді учнів).         - А хто винен, коли відбувається сварка?

Лев Толстой вважав, що «коли сваряться, обидва винні»,  тому сміливіше миритися, а краще взагалі не сваріться. Якщо хочете зберегти дружбу, пам'ятайте, що це велика відповідальність, свого роду випробування. Дружба – це великий талант, велика праця.

2. Релаксаційна пауза .  Покладіть голову на парту, закрийте очі і поміркуйте над своїм відношенням до друзів, ,,Чи можна мене назвати справжнім другом?”.

3.                            Чи важко бути справжнім другом? Чому?

В країні мультиплікації

Назвати мультиплікаційних героїв - вірних друзів.  

VІI. Підсумок уроку

1.                            Дерево дружби      

-Написати на листочках відповідь :

-Щоб бути гарним другом потрібно……..

2. Прочитайте ще раз назву уроку: Дружба – найбільший скарб,  підготуйте  взаємні різнорівневі запитання. (Діти записують запитання, відповідають на них, аргументують відповідь, словесно оцінюють один одного.)

VІIІ. Домашнє завдання (Різнорівневе)

1.       Прочитати оповідання В Сухомлинського ( Вибрати самостійно).

2.  Скласти сенкан „Дружба” .

 

 

 

 

 

 

 

2.2.         Діяльнісний підхід до проведення інтегрованих уроків

 

Сьогодні ми переживаємо зміни у всіх сферах життя, які не могли не торкнутися і освітню галузь. Прийшло усвідомлення того, що дітей треба навчати по-новому, що перевірені століттями методи навчання та виховання не дозволяють в достатній мірі забезпечити успішну адаптацію випускників до життя в сучасному суспільстві. Обсяг наукової інформації стрімко зростає - за кожні 10 років він подвоюється. Тому очевидно, що які б міцні і обширні не були знання учня, він опиниться безпорадним у житті перед лавиною завдань і проблем, якщо не навчиться вчитися, змінювати себе.

Державний стандарт початкової загальної освіти ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів, що реалізовані в освітніх галузях і відображені в результативних складових змісту освіти.

Діяльнісний підхід спрямований на розвиток умінь і навичок учня, застосування здобутих знань у практичних ситуаціях, пошук шляхів інтеграції до соціокультурного та природного середовища.

Діяльнісна лінія сприяє формуванню діяльнісної компетентності шляхом формування навчальних умінь і навичок, опанування стратегіями, що визначають мовленнєву діяльність, соціально-комунікативну поведінку учнів, спрямовані на виконання навчальних завдань і розв’язання життєвих проблем.

          Що ж таке діяльнісний метод навчання?

Не тільки в Україні, а й у світовому співтоваристві актуальним є соціальне замовлення передусім на людей,  здатних самостійно  здобувати знання й досвід, діяти в різних проблемних ситуаціях, реалізувати свої  здібності  та потреби.

У практиці  сучасної української  початкової школи  утвердилися  два принципово різні підходи до організації  навчання:

-        перший – традиційний педагогічний; метою і змістом такого навчання  є передання учневі певного обсягу знань. Цей підхід ще називають знаннєвим.  Його ототожнюють з дієсловами «знати» і «пам’ятати». Згідно з цим підходом, знання в педагогіці є самоцінними;

-         другий підхід – психологічний -  передбачає, що людина в процесі навчання  повинна не просто вивчити щось, а навчитися щось робити, тобто навчитися провадити діяльність. У процесі  навчання  людина повинна набути особистого досвіду, який є відображенням досвіду старших поколінь у певній сфері людської практики. Це діяльнісний підхід.

Діяльнісний підхід – це спеціально організований навчально – виховний процес, на першому  плані якого стоять практичні справи, а знання відіграють службову роль, слугують засобом виконання цих справ і засобом навчання.  Саме це стає очікуваним результатом  освіти і предметом стандартизації на сучасному етапі модернізації освітнього процесу  у  початковій школі. Вимірюється такий результат  нетрадиційно – термінами «надпредметних» здібностей,  якостей, умінь. Діяльність – це специфічна форма суспільного буття людей, що полягає в цілеспрямованого перетворенні природної і соціальної дійсності.

Діяльнісний підхід - це метод навчання, при якому дитина не отримує знання у готовому вигляді, а здобуває їх сама у процесі власної навчально-пізнавальної діяльності (Фото 8).

 

 

Фото 8. Діяльнісний підхід у процесі власної навчально-пізнавальної діяльності.

2.2.1.   Урок мислення в природі

 

Одним із найвдаліших прикладів інтеграції різних видів діяльності молодших школярів стали уроки мислення в природі, які були розроблені і упроваджені В.О.Сухомлинським. Цей досвід і нині широко використовується в багатьох школах України та за її межами. Уроки мислення включають в себе об’єднані знання з рідної мови, розвитку мовлення, читання, природознавства. В.О.Сухомлинський рекомендував цілісне ознайомлення із оточуючим світом через сприйняття, уяву, мислення і мовлення, вважаючи, що розвиток мислення серед природи сприяє кращому засвоєнню рідного слова в усіх його барвах, а це сприяє успішному розумовому розвиткові, збагачує генетичну пам'ять дитини.

Урок 1, для учнів 1 класу.

Тема:  Читання казки- оповідання  «Весняний вітер», В. Сухомлинський. Ознаки весни.

Очікувальні результати:

-  намагається виразно вголос читати нескладний текст після попередньої підготовки;

-  зв’язно переказує події прочитаної казки чи оповідання, використовуючи слова спочатку, потім, в кінці;

-  надає допомогу тим, хто її потребує, і висловлює вдячність за підтримку;

-  розпізнає зміни в неживій та живій природі.

Обладнання: Ребуси, малюнки картин, мотузка, планшетки, коврики, фотокамера, фліп-чарт.

Хід заняття

І. Хвилинка організації до уроку в зеленому класі (Фото 9).

Мабуть, немає людини, яка б не любила весну! Тому, ми з вами привітаємося так: Я, Сергійко, мені подобається весна, тому, що… (і так далі по колу).

- Сьогодні ми з вами відправимося в міні експедицію, щоб дослідити, як наш шкільний сад змінився з приходом весни і прочитаємо казку Василя Сухомлинського «Весняний вітер». Визначимо, як автор передав ознаки весни у казці.

 

Фото 9. Урок в зеленому класі

ІІ. Мотиваційний момент.

1. Розгадування ребусів

- Діти, щоб наша експедиція пройшла успішно і щоб ми змогли зробити багато роботи, нам потрібно поділитися на групи. У нас буде 3 дослідницьких групи.

- Перше наше завдання розгадати ребуси. У кожної групи свій. (Мал. 4, мал. 5, мал.6)

( Діти сидять у групах і розгадують ребус)

 

Мал. 4

(Березень)

 

Мал. 5

(Квітень)

 

Мал. 6

(Травень)

- Якої пори року є місяці, які ми відгадали?

- Так, це весняні місяці.

- Кожен місяць має свої ознаки:

Березень

·       снігові замети тануть

·       не такі сильні морози

·       сонце сильніше пригріває

·       тане сніг і лід

·       природа поступово пробуджується

Квітень

·       земля готується до цвітіння

·       на річках лід ламається

·       багато води

·       дні стають довшими

·       дзюркочуть струмочки

·       на проталинах з'являються перші квіти

·       сонце піднімається високо

Травень

·       багато опадів

·       прогрівається повітря

·       тепла погода

·       цвітіння природи

·       перший грім

·       у птахів та звірів з’являється потомство.

ІІІ. Повторення матеріалу та актуалізація знань.

1. Робота над звуковим аналізом слова.

- На планшетках запишіть слова – назви весняних місяців. Зробіть звуковий аналіз цих слів, назвіть букви та звуки у кожному з них, визначіть кількість складів та складіть з ними речення.

2. Хвилинка мистецтва.

Діти розглядають репродукції картин українських художників і відгадують весняний місяць, який на них зафіксований.  ( Мал. 7, мал. 8, мал. 9, мал. 10)

\                        

                        Мал. 7                                                                     Мал. 8

                           

                     Мал.  9                                                                      Мал. 10

 

ІV. Читання казки- оповідання  «Весняний вітер», В. Сухомлинський.

1. Читання казки вчителем.

- Діти, прослухайте казку і подумайте, в якому місяці могли б відбуватися ці події?

Василь Сухомлинський

ВЕСНЯНИЙ ВІТЕР

Казка-оповідання

Клен цілу зиму спав. Крізь сон він чув завивання хуртовини і тривожний крик чорного ворона. Холодний вітер гойдав віти, нагинав їх. Та ось одного сонячного ранку відчув Клен, ніби до нього доторкнулось щось тепле і лагідне. Прокинувся Клен. А то до нього прилинув теплий весняний Вітер.
—  Годі   спати,— зашепотів   весняний   Вітер.— Прокидайся, весна наближається.
—  Де ж вона — весна?— запитав Клен.
—  Ластівки   на   крилах   несуть,— каже  теплий Вітер.— Я прилетів з далекого краю, від теплого моря. Весна йде полями — заквітчалась квітами красуня. А ластівки на крилах несуть барвисті стрічки.
Ось про що розповів теплий весняний Вітер Кленові. Клен зітхнув, розправив плечі. Зазеленіли бруньки. Бо йде весна-красуня.

2. Повторне читання казки

- То ми можемо припустити, що події відбуваються у березні.

- Прочитайте казку ще раз і скажіть, які ознаки весни описує автор?

 ( Діти повторно читають казку і визначають, які ознаки весни описані в казці .

·       Сонце почало гріти сильніше;

·       Починають прокидатися дерева;

·       Починають цвісти первоцвіти;

·       Повертаються з теплих країв птахи.)

V. Закріплення матеріалу.

1. Спостереження за шкільним парком.

- Діти, прочитавши казку ми побачили, як автор передав ознаки весни.

- А давайте зараз продовжимо експедицію і подивимось , які ознаки березня  є у нашому шкільному парку.

- Зараз кожна група вибере місце. У кожної групи є мотузка, вона потрібна для позначення місця вашого дослідження. Ми кожного тижня приходитимемо на це саме місце і дивитись, як воно змінюється. Також ми будемо робити  фото, щоб потім ми могли порівняти і побачити, які зміни відбулися з об’єктами спостереження (деревами, кущами, трав’янистими рослинами тощо).

- На що нам потрібно звернути увагу під час дослідження наших об’єктів:

·       Які змінилися хвойні дерева?

·       Як змінилися листяні дерева та кущі?

·       Які дерева відцвіли, цвітуть або готуються зацвісти?

·       Опишіть бруньки, листочки на деревах.

·       Які трав’янисті рослини з’явилися? Які з них цвітуть?

·       Уважно розгляньте квітучу рослинку. Обережно виміряйте довжину її стебла, листочків. Запам’ятайте, як вони виглядають. У класі намалюйте рослину, що вам сподобалася.

·       Яких птахів ви побачили?

·       Які комахи з’явилися?

·       Як змінилося небо?

·       Як змінилася температура повітря?

·       Чи є іній, паморозь, бурульки? Чому?

VІ. Підсумок уроку

1. Звіт експедиції

Кожна група складає звіт,  як підсумок своїх досліджень.

Звіт

Наша експедиція проходила на _________. Небо було_________. Хмари _______. Сонце __________. Повітря _____________.

На деревах_________. Відцвіли ___________. Цвітуть ___________. Збираються зацвісти __________. На клумбі з’явилися ___________. Ми виміряли довжину стебла _________. Вона дорівнює ___. Довжина листка – _________.

Під час екскурсії ми побачили таких птахів: _____, _______. Вони _________.

За допомогою лупи спостерігали за __________. Вони _________________.

Ми були одягнені в _______, _______. Помітили, що люди були також одягнені в__________, _________, ____________.

Під час екскурсії ми чули звуки _________; відчули аромати _________. Ми

доторкалися до _________. Вони ___________. Допомогли нам побачити, почути та відчути такі органи чуття: ________. __________, __________, ___________.

2. Повернення у клас.

- Перегляд відео «В гостях у тітоньки Сови. Пори року. Березень».

Режим доступу:  https://www.youtube.com/watch?v=8BEkWHUpdmM

 

2.2.2.   Урок з використанням LEGO – конструктора

 

Основним видом діяльності молодших школярів є гра. Робота з конструктором LEGO дозволяє учням у формі пізнавальної діяльності дізнатися багато важливих ідей і розвинути необхідні в подальшому житті навички. На кожному уроці учитель пропонує певну тему, а діти конструюють на задану тему. На уроках української мови набір «Шість цеглинок» - помічник та наочне пояснення при вивченні звуків та букв (Фото 10). Діти з LEGO складають звукові схеми, використовуючи кольорові цеглинки. Червоні - голосні звуки, сині - тверді приголосні, зелені - м’які приголосні. Також вчитель може попросити дітей показати цеглинку того кольору, звук який він вимовляє. На уроках можна застосовувати набори «Шість цеглинок» під час ігор-театралізації, в яких вміст, ролі, ігрові дії обумовлені сюжетом і змістом тої чи іншої казки.

 

Фото 10. Використання набору «Шість цеглинок»

Урок 1, для учнів 4 класу.

Тема: Виразне читання/слухання уривку з тексту. Вибіркове читання: пошук в тексті слів, сполучень слів та речень, за допомогою яких структурується текст. Запис слів під диктування: виявлення слів, де звуки [е] та [и] трапилися в слабкій позиції. Орфограма слабкої позиції. Перевірка орфограми слабкої позиції.

 

Очікувані результати:

-        виділяє ключові слова та пояснює, як вони допомагають зрозуміти зміст тексту;

-          виявляє зв’язки в текстах: між окремими частинами тексту, між частинами тексту і темою або головною думкою;

-        досліджує елементи тексту (слова автора, діалог персонажів, опис, виражальні засоби мови);

-        перевіряє орфограми доречним способом (за орфографічним словником; зміною форми слова або добором споріднених слів, за правилом) у процесі письма та пояснює свій вибір;

 

Матеріал для уроку: : уривок з книжкиДжоан Ролінґ «Гаррі Поттер і філософський камінь» [21, с. 5]. 

Хід уроку

Розглянь лист. Про що свідчить його оформлення? Прочитай лист і спробуй виконати завдання, запропоноване в листі.

 

Як ти можеш пояснити зміст розшифрованого висловлювання? Прочитай, яке лексичне значення має слово магія. Поміркуй, у прямому чи переносному значенні використала це слово авторка листа.

МАГІЯ

1. Сукупність прийомів та обрядів, які, за уявленням людей, мають чудодійну силу; чаклунство, чарівництво.

2. перен . Щось загадкове, незрозуміле.

 

Правильно підпиши конверт, щоб наступного разу отримати лист від школи Гоґвортс на свою домашню адресу.

 ( Перевірка на камеру документ )

 

 

 

 

Познач нижче свою відповідь на питання, чи доводилось тобі читати книжку або дивитися фільм про Гаррі Поттера. Разом з однокласниками й однокласницями створи діаграму «Гаррі Поттер у нашому класі».

 

 

 

ДИФЕРНЦІЙОВАНЕ ЗАВДАННЯ

( В ГРУПАХ НА ВИБІР )

Якщо ти читав або читала книжку «Гаррі Поттер і філософський камінь», то напиши для однокласників та однокласниць, які ще не читали її, анотацію. Скористайся порадами щодо написання анотації до художньої книжки.  Орфограми перевіряй зручним для себе способом.

 

Як написати анотацію

 

1. Анотація має бути короткою. 2. Напиши, кому може бути цікавою книга. 3. Назви головного персонажа та вкажи його риси характеру. 4. Згадай про найцікавіші події в книзі, але приховай розв’язку.

 

 

 

Якщо ти не читав або не читала книжку «Гаррі Поттер і філософський камінь», то розглянь обкладинку цієї книжки і напиши для однокласників та однокласниць, які вже прочитали її, п’ять запитань щодо змісту цієї книжки. Орфограми перевіряй зручним для себе способом.

 

Прочитай уривок з книжкиДжоан Ролінґ «Гаррі Поттер і філософський камінь», щоб дізнатися, які подарунки на Різдво отримують учні в школі  Гоґвортс.

Напередодні Різдва Гаррі лягав у ліжко, уявляючи різні завтрашні страви й забави і зовсім не сподіваючись дарунків. Але, прокинувшись уранці, відразу побачив коло ліжка чималеньку гору пакунків. — Вітаю з Різдвом! — сонно пробурмотів Рон, коли Гаррі вискочив з ліжка й накинув на себе халат. — Тебе також! — відповів Гаррі. — Ти бачиш? Я маю дарунки! — А ти чого сподівався, капусти? — здивувався Рон, повертаючись до своїх пакунків, яких було значно більше, ніж у Гаррі. Гаррі взяв верхній дарунок. Він був загорнутий у цупкий бурий папір, на якому виднів абияк нашкрябаний напис: "Гаррі від Геґріда". Всередині була грубо обтесана дерев'яна дудка. Геґрід, напевне, сам її вирізав. Гаррі дмухнув — пролунало щось подібне до ухкання сови. У другому, малесенькому, пакуночку була записка. "Ми отримали твого листа й посилаємо різдвяний подарунок. Дядько Вернон і тітка Петунія". До записки була приліплена скотчем монетка в п'ятдесят пенсів. — Оце любов! — мовив Гаррі. Рон зацікавився монеткою. — Дивно! — вигукнув він. — Яка чудернацька форма! Це що, гроші? — Можеш узяти їх собі, — розсміявся Гаррі, побачивши Ронів подив. — Так, від Геґріда, від тітки з дядьком, а це хто прислав? — Мені здається, я знаю хто, — сказав, почервонівши Рон, і показав на досить великий пакунок. — Моя мама. Я їй розповів, що ти ні від кого не сподіваєшся дарунків і… Ой, ні-і!.. — простогнав він. — Вона сплела тобі светр фірми Візлі. Гаррі розірвав папір і побачив там пухнастий яскраво-зелений светр і велику коробку домашнього печива. — Щороку вона плете нам светри, — бідкався Рон, розпаковуючи свого, — і мій завжди темно-бордовий! — Яка вона дбайлива! — сказав Гаррі, куштуючи печиво, яке виявилося дуже смачним. У наступному дарунку також були ласощі — шоколадні жабки від Герміони. Залишався ще один пакунок. Гаррі підняв його і зважив на руці. Він був легесенький. Гаррі розгорнув. Щось текуче й сріблисто-сіре ковзнуло на підлогу, поблискуючими складками. Ронові аж дух забило. — Я чув про це, — сказав він стишеним голосом, випустивши з рук коробку з горошком на всі смаки від Герміони. — Якщо це те, що я думаю, то це справді рідкісна штука, і то неймовірно цінна. — Що це? Гаррі підняв з підлоги сяйливу сріблисту матерію. Вона була дуже дивна на дотик, немов тканина, зіткана з води. — Це плащ-невидимка! — захоплено вигукнув Рон. — Точно! Спробуй його одягнути! Гаррі накинув на плечі плаща, і Рон аж завищав: — Це він!.. Глянь униз! Гаррі подивився на свої ноги — але вони мовби зникли. Метнувся до дзеркала, і побачив відображення своєї голови, що висіла в повітрі без тіла. Натягнув плаща собі на голову — не стало й голови. — Там є записка! — раптом вигукнув Рон. — З нього випав папірець! Гаррі скинув плаща і схопив записку. Дрібним закрученим почерком, якого доти він ніколи не бачив, там були написані такі слова: «Твій тато лишив його мені перед смертю. Настав час повернути його тобі. Користуйся ним з розумом. Бажаю тобі чудового-пречудового Різдва». Не було жодного підпису. Гаррі витріщився на лист. Рон був зачарований плащем. — Я б за таке віддав усе, що завгодно! — казав він. — Усе, що завгодно!.. Що з тобою?.. — Нічого, — відповів Гаррі. Він почував себе дуже дивно. Хто прислав цього плаща? Невже він справді належав колись його батькові?

 

Укажи послідовність, у якій Гаррі розглядав свої подарунки. Встав пропущені літери в назвах подарунків.

Робота з лего. (ЦЕГЛИНКАМИ НА ЕКРАН ВІДПОВІДЬ)

в_лика коробка домашнього печ_ва

монетка в п’я__есят центів

д_рев’яна дудка

шоколадні жабки

плащ-н_в_димка

яскраво-з_лений светр

-        Який  різдвяний подарунок Гаррі ви теж хотіли б отримати?

-        Які можливості відкриваються для володаря плаща-невидимки.

-        Як треба розуміти слова, які  стосуються плаща-невидимки:  «Користуйся ним з розумом»?

 

 

 

 

Рон	Гаррі
Кадр з фільму	Кадр з фільму

Діти, як ви гадаєте, чому я зазначила, що це кадри з фільму? ( у кожного своє уявлення персонажів, акодемічна доброчесність )

  https://learningapps.org/16836670

Прочитай діалог персонажів з наведеного вище уривку твору Джоан Ролінґі поміркуй, що змінилося в сприйнятті уривка за відсутності слів автора.

Робота з лего

Обгрунтуйте прикладами з тексту для чого потрібні слова автора

Обери з наведених варіантів ті, які відповідають ролі  слів автора в наведеному уривку.

надано яскраві порівняння наведено пояснення причин вчинків персонажів названі емоції персонажів зображено особливості поведінки персонажів під час спілкування описана зовнішність персонажів описані умови, у яких відбуваються події

 

Обґрунтуй свою думку прикладами з тексту.

У книзі про хлопчика – чарівника багато головних та другорядних героїв. Але більшість пригод Гаррі переживав не дуетом а ? (тріо, трійцею)

Кого не вистачає?

Вправа «Я блогер», завдання від Герміони.

Знайди в тексті фразеологізм аж дух забило та поясни його значення. Пригадай події з власного життя, коли можна було сказати «Мені аж дух забило».

Вправа з інтерактивною дошкою

   https://learningapps.org/16835631

Запиши іменники у дві групи: у першу – у формі однини, у другу – у формі множині. Визнач закінчення та вкажи скорочено над словом рід (ж.р., ч.р, с.р.).

Ліжко, страви, забави, дарунки, пакунки, халат, напис, дудка. сова, записка, монетка, гроші, светр, печиво, ласощі, жабки, рука, підлога, складки, смак, тканина, дух, ноги, дзеркало, голова, тіло, плащ, повітря, слова, розум.    

Робота з медіафайлом

Переглянь трейлер до фільму «Гаррі Поттер і філософський камінь» за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=m6tnXQOsRgE. Запиши  чарівні предмети, фантастичні події та назви фантастичних істот, про які згадано в цьому трейлері. ( у зошит цеглинками будують башточку).

 Домашнє завдання

Поміркуй, чи може книжка або фільм про Гаррі Поттера бути цікавими дорослим. Напиши текст-міркування на тему «Чи потрібні дорослим казки?».

 

2.2.3.   Урок з елементами театралізації

 

Призначення театру – бути для людей школою життя. Школа життя найдревніша, найдивніша, емоційна, найсвятковіша, найнатхненніше, ні на що не схожа велика школа – ось що таке театр. «Життя - театр, а всі ми в нім актори» – писав Шекспір. А великий педагог К. Д. Ушинський сказав «Педагогіка не тільки наука, а й мистецтво, - найбільше, найскладніше, найвище й найнеобхідніше з усіх мистецтв».

Тому використання елементів театралізації на уроках є необхідним засобом для особистісно - орієнтованого навчання. Тільки невимушена обстановка в класі, коли між учителем і учнем встановлюється особистісний психологічний контакт, коли працюється легко й охоче, то це і буде запорукою у навчанні і вихованні. Адже кожен учень має природне право бути неповторним, оригінальним, неординарним, бути самим собою (Фото 11).

 

Фото 11. Театралізуємо

Театралізація на уроці:

-   сприяє «зануренню» в літературний твір та формуванню вдумливого читача;

-   вчить уважно слухати та говорити правильно, виразно, доносячи ідеї та емоції до слухачів;

-   формує навички комунікації, взаємодії, співпраці в команді, вчить моделювати різні комунікативні ситуації, обирати стратегії спілкування, імпровізувати (Фото 12);

-   розвиває емоційний інтелект: учні вчаться розуміти та відчувати літературних персонажів, зображувати їх, співпереживати їм та висловлювати ці почуття назагал;

-   дає можливість мислити критично та креативно.

 

Фото 12. Використання пальчикового театру на уроках в початковій школі

Тема: Інсценізація казки «Про добрих друзів.

Автор. У великому, у лісі,

              У хатинці на узліссі.

              Жило ведмежатко

              Разом з мамою і татком.

Ведмежа. Я, маленьке ведмежатко,

              Я - веселе малятко.

              Разом з друзями я граю

              І до лісу поспішаю.

Лисеня. Ми з тобою в ліс ідемо,

              Там грибів ми наберемо.

(Входять до лісу, знаходять грибочки, кладуть у кошик. Раптом  разом побачили великий гриб, кидаються до нього, тягнуть кожен до себе)

 

Фото 13. Учасник  театру

Ведмежа. Гей, Лисеня, ти що не бачиш?

               Першим я цей гриб побачив (Фото 13).

Лисеня. Ні, був першим я таки,

               Тож віддай його сюди!

(Тягнуть один до одного, сваряться. Виходить сумний зайчик з пустим кошиком. Зайчик зітхає, звірята звертаються до нього.) (Фото 14).

 

Фото 14. Діалог героїв казки

Ведмежа. Що таке, зайчисько, друже?

Лисеня. Щось зітхаєш сумно дуже?

Зайченя. Та ось я у ліс прийшов,

               І грибочків не знайшов. Жодного! (Зітхає…)

               Сумно так додому йти,

               Що робити, невтямки!

(Ведмедик і лисеня дивляться один на одного, шепочуться.)

Лисеня. Слухай, Зайчик Куций хвіст!

                Маєм ми тобі сюрприз,

                Ми знайшли чудовий гриб,

                Буде вам він на пиріг!

          Автор. Зайченя зраділо дуже.

Зайченя. Дякую усім вам, друзі!

Ведмежа. Так приємно і радісно,

                Коли друзям хороше.

Лисеня. Добре діло ми зробили,

                І грибочки поділили.

Зайченя. Біжимо ми на поріг!

                Мама нам спече пиріг!

                Будемо ми смакувати,

                Добротою всіх вітати!

Врятує світ краса –

Завжди так говорили.

Тепер врятує світ лиш доброта,

Бо однієї вже краси занадто мало.

 

2.2.4.   Урок – дослідження

 

Застосування дослідницької діяльності під час уроків української мови один із пріоритетів сучасної освіти. Пошукова активність – одна з умов, що дозволяє виховувати у школярів жагу до знань і прагнення до відкриття.

Дослідницьким методом можна називати організацію навчання, за якою учні виступають у ролі дослідників, тобто самостійно виокремлюють та визначають проблему, формулюють гіпотезу, знаходять методи її розв’язання, спираючись на відомі дані; аналізують, порівнюють та оцінюють отримані результати, роблять висновки й узагальнення, усвідомлюють провідні ідеї та поняття, а не одержують їх у готовому вигляді.

Метою дослідницького методу навчання є створення умов, за яких учні самостійно й охоче отримують знання з різних джерел, вчаться користуватися ними для розв'язання нових пізнавальних і практичних завдань; удосконалюють комунікативні вміння, працюючи в різних групах; розвивають дослідницькі вміння та аналітичне мислення.

Саме інтеграція словесної творчості з різними видами діяльності дає можливість організувати оволодіння граматичними уміннями й правописними навичками, ефективне розв'язання мовленнєвих завдань, досягти значних зрушень у загальному розвитку учнів.  Так, плануючи інтеграційний урок, мета якого – формування нових знань дослідницьким методом, варто  використовувати конструктивно-творчі завдання, орієнтовані на розвиток словесної творчості, типу «доповни», «пошир», «відредагуй», «склади за графічною моделлю», «напиши стислий, докладний чи вибірковий переказ», а також «вільний диктант». А якщо словесна творчість пов'язана з музичною, пісенною, драматизацією, варто добирати завдання, що передбачають високий рівень мовленнєвої творчості: склади казку, оповідання, вірш, загадку, ілюстрацію-малюнок, створи пісню, драматизацію. Інтегровані ж уроки дають змогу кожній дитині виразити себе в міміці, жестах, співі, русі, малюнку допомагають усвідомити, що один і той самий образ можна передати різними художніми засобами.

Урок-дослідження 1, для учнів 3 класу.

Тема: Усмішка – посмішка

Очікувані результати:

-         виділяє ключові слова та пояснює, як вони допомагають зрозуміти зміст тексту;

-          виявляє зв’язки в текстах: між окремими частинами тексту, між частинами тексту і темою або головною думкою;

-        досліджує елементи тексту (слова автора, діалог персонажів, опис, виражальні засоби мови);

-        перевіряє орфограми доречним способом (за орфографічним словником; зміною форми слова або добором споріднених слів, за правилом) у процесі письма та пояснює свій вибір.

План проведення уроку

І. Мотивація навчальної діяльності.

Відгадайте загадку. Я буду загадувати її поступово, додаючи кожного разу нову підказку. Думаю, що ви швидко відгадаєте.

·       Це є в кожного…

·       Це те, без чого вихована людина обійтись не може…

·       Це нічого не коштує,але дає нам так багато…

·       Вона збагачує тих, кому ми їх даруємо…

·       Вона відбирає у нас лише мить, але залишається у пам´яті назавжди…

·       Вона приносить щастя в дім, породжує людську дружбу, її не можна купити чи вкрасти?

-  Про що йдеться ? (Усмішка)

ІІ. Робота над текстом.

1.    Читання оповідання В. О. Сухомлинського «Усмішка».

                   Був травневий сонячний ранок. На зелених луках, що починалися зараз же за селом, розквітнули жовті кульбабки, дзвеніли бджоли й джмелі, в блакитному небі грав на срібних струнах жайворонок. Цієї тихої ранкової хвилини з хати вийшла маленька дівчинка. У неї були блакитні очі, біле, мов спіла пшениця, волосся. Вона почимчикувала зеленими луками.  Побачила барвистого метелика й усміхнулась, їй стало так радісно, що захотілося, аби цілий світ бачив її усмішку.
          Усміхалася дівчинка й тупала за метеликом. Він летів повагом, не поспішаючи.
          Коли це дівчинка побачила діда. Він ішов їй назустріч. Погляд його був похмурий, брови насуплені, в очах — злість. Дівчинка несла назустріч дідові усмішку. 
         Вона сподівалася: ось зараз і він усміхнеться. Невже в такий радісний день можна бути похмурим і непривітним? 

         Уже в глибині її душі піднялася маленька хвиля страху, але вона усміхалась, вона несла назустріч дідові свою усмішку й закликала його: “Усміхніться й ви, дідусю!” Та дід не усміхнувся. Погляд його залишався похмурий, брови — насуплені, очі — злі. Страх оволодів серцем дівчинки. Усмішка погасла на її лиці. І тої ж хвилини їй здалося, що затьмарився, спохмурнів цілий світ. Зелений луг посірів.  Жовті сонечка кульбабок перетворилися на фіолетові плями, блакитнеє небо стало бліде, а срібна пісня жайворонка тремтіла, мов той струмок, що ось-ось помре. Дівчинка заплакала. За хвилину дід уже був далеко. Вона бачила тепер його спину, але й спина здавалася їй злою і непривітною.

           Дівчинка йшла собі луками далі, її серце затремтіло, коли вона побачила — знову назустріч хтось іде. Придивляється — аж то бабуся, з ціпком старенька дибає, дівчинка насторожилась і запитливо глянула в її очі. Бабуся усміхнулась. 
І така була добра та щира її усмішка, що цілий світ навколо дівчинки знову ожив, заграв, заспівав, переливаючись усякими барвами.  Мов маленькі сонця, знову заясніли кульбабки, задзвеніли бджоли й джмелі, заграв на срібних струнах жайворонок. Дівчинка усміхнулася, перед її очима знову затремтіли барвисті крильця метелика.  Вона пішла за метеликом, а бабуся спинилась на хвилинку і, дивлячись їй услід, щось тихо прошепотіла.

2.    Перевірка сприйняття тексту.

-        В яку пору року відбулася ця подія?

-        Як виглядала дівчинка?

-        Що відчула дівчинка, коли побачила метелика?

-        Як виглядав дід?

-        Як в очах дівчинки змінився світ після зустрічі з дідом?

-        Що змінило настрій дівчинки?

-        Знайдіть вислів, що передає головну думку  цього твору:

 А. «Усмішка – відпочинок для втомленого, світло сонця для того, хто сумує, промінь надії для того, хто зневірився».

Б.  «Усмішка – запорука гарного спілкування»

В.«Усміхнуся всім навколо – небу, сонцю, квітам, людям.І тоді обов’язково день для всіх веселим буде!»

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1.    Розберіть за членами речення.

Цієї тихої ранкової хвилини з хати вийшла маленька дівчинка.

2.     Розберіть речення за частинами мови.

Мов маленькі сонця, знову заясніли кульбабки, задзвеніли бджоли й джмелі, заграв на срібних струнах жайворонок.

3.    Доберіть спільнокореневі слова - дієслова до слова усмішка

(усміхатися, посміхатися, сміятися, насміхатися) Слова записуються на дошці.

За допомогою яких частин слова утворювалися нові слова. Чи змінювалося від цього значення слова?

ІІІ. Постановка проблемного питання

- Подивіться на малюнки.

- Що ви на них бачите?

- Чи однакові за характером посмішка вулкана і неба?

   - З двох слів – посміхатися та усміхатися оберіть найбільш влучне для кожного малюнку.

                         

Небо (що робить?)                                          Вулкан (що робить?)

Діти, якщо і оберуть слово правильно, обґрунтувати свій вибір, напевне не зможуть. Виникає потреба скористатися довідкою (тлумачний словник, Інтернет, енциклопедія)

-        Отже, достеменно сказати, яке слово потрібно вибрати, ми не можемо. А що робити в такому випадку? (Треба дізнатися!)

-        Для чого нам це потрібно знати? (Щоб правильним  було наше мовлення)

-        Звідки ми можемо довідатися відповіді на питання, що нас цікавлять? (Тлумачний словник, Інтернет, засоби масової інформації)

VІ. Пошукова робота в групах.

-        Отже, будемо шукати чим відрізняється значення слів усмішка та посмішка.

-        Одна група шукає відповідь у тлумачному словнику.

-        Друга група працює з інформацією в Інтернеті.

-        Третя група переглядає фрагмент програми Експрес урок на каналі 1+1 з Олександром Авраменком.

Результати виносяться на клас у вигляді обґрунтування вибору слова для попереднього завдання.

-То яке слово ви обрали для підпису наших малюнків? Поясніть.

Висновок:Вулкан посміхається. Небо усміхається.

VІІ. Закріплення.

Доберіть потрібне слово до поданих, користуючись знаннями, які ви отримали сьогодні на уроці.

Іронічно …  ,      привітно …., м'яко…, глузливо …, ласкаво …, злорадно…, доброзичливо…, погрозливо …, люб’язно… .

V. Підсумок

 Усміхатися (всміхатися), усміхнутися (всміхнутися). Усмішкою виявляти певні почуття (переважно радість, задоволення тощо), а також переносно.

 Посміхатися, посміхнутися. 1. Посмішкою виявляти своє почуття або ставлення до когось, чогось (переважно з відтінком іронії, глузування тощо).

- Давайте побажаємо один одному і всім: Частіше… і отримувати у відповідь ….!

Цікаві факти про усмішку

1.  Вперше людина починає усміхатися ще в утробі матері.

2. Усмішка — штука заразна. Якщо ви почнете усміхатися співрозмовнику, то, в більшості випадків, він почне усміхатися у відповідь.

3. Американський психолог Пол Екман визначив 18 типів усмішок.

4. Людина, яка усміхається щиро, часто одночасно примружує очі.

5. Щира усмішка викликає у людини  довіру до співрозмовника.

 6. Якщо вам погано — змусьте себе усміхнутися. Мозок запустить зворотний процес, і вам стане легше.

 7. Усміхатися в два рази простіше, ніж хмуритися. Усмішка задіє всього 53 лицьові м’язи.

8. У більшості країн світу усмішка вважається ознакою доброзичливості.

9. У Японії та інших східних країнах усмішка може означати перемогу над труднощами і міцність духу. В Японії, наприклад, можуть усміхатися навіть на похоронах. Тим самим людина підкреслить, що він з мужністю переносить втрату.

10. Люди, які часто усміхаються і сміються, відрізняються великим довголіттям. 

Ах, усмішка — не так уже й багато…
Подумаєш, всміхнувся, та й усе.
А в когось на душі від цього свято,
Когось вона до сонечка несе.

То ж не скупіться, усміхніться щиро.
Нехай вона, як маківка цвіте.
І буде більше радості і миру —
Усім проблемам рішення просте.

 

Урок-дослідження 2, для учнів 3 класу.

Тема: Оповідання «Літачок»

Очікуванні результати:

-        читає подумки та виразно вголос;

-        знаходить у тексті відповіді на поставлені запитання;

-        виявляє в тексті неочевидну інформацію;

-        розрізняє в тексті факти і судження, знаходить між ними зв’язок;

-        виявляє деталі тексту, важливі для розуміння ідей;

-        аналізує емоційний стан персонажів, пояснює причини відповідних переживань персонажів;

-        зіставляє почуте з власним досвідом;

-        виокремлює інформацію для створення власного висловлення з конкретною метою;

-        досліджує значення слова;

-        наводить аргументи на захист власної думки.

Зміст  уроку

І. Введення в тему

У скриньці заховано паперового літачка, пропонуємо дітям пограти в гру « Що я заховала?». Гра «так чи ні».

Робота зі словом літак.

-        Що ви знаєте про цей предмет?

-        Яка це частина мови?

-        Істота чи неістата?

-        Однина чи множина.

-        Власна назва чи загальна?

ІІ. Повідомлення теми та завдань уроку.

1.Технологія «Авторське крісло»

Повідомлення про Оксану Коротюк.

2.    Стратегія «Передбачення»

Оголошення назви тексту. Запитуємо в учнів, чи вони з ним вже знайомі.

-Як ви думаєте про що  в ньому йтиметься?

-Де відбуватимуться родії?Коли?

3.Читання першої частини вчителем.

-Про що ми дізналися? Чи справдились ваші передбачення?

-Чи знаєте ви , що таке записка? Чи писали ви записки?

-Чим Максим замінив записку?

-Як ви гадаєте , що буде далі?

4. Досліджуємо слова (словникова робота).

Пояснюємо значення слів.

-Прочитайте слова з дошки.

-Як розумієте значення слова пірует.

І група досліджує слово у мережі інтернет (робота з нетбуками).

ІІ група працює з словниками.

ІІІ група працюють з бібліотекарем школи.

 5. Технологія «Крісло думок»

     Кожна група пояснює значення слова пірует.

      6. Вправа «Мозковий штурм»

-Що  можемо сказати про слово пірует.

( у слові 6 букв, 3 склади, іменник, однина, загальна назва, неістота).

Складання реченнь зі словом пірует.

Підбір синонімів.

7. Досліджуємо медіа (Піруети у небі)

-Чи сподалися вам піруети літака? Чим?

-Чи хотіли б опинитися на місті пілота?

-Чи вмієте ви робити паперового літачка?

-На ваших парта є папір виготовіть літачка та спробуйте зробити пірует.

ІІІ. Читання тексту.

1. Аналіз оповідання.

- Чого навчає нас оповідання?

2. Взаємодіємо усно. (Учні по черзі ставлять «тонкі» та «товсті» запитання).

-Чому Максим приніс до школи літачок?

-Чому не варто читати чужі записки?

-Чому Улянка усміхнулася Максиму?

IV. Рефлексія

-На уроці мені сподобалася…

-Я дізналася про…

-На уроці мені не сподобалося…

У кожного на парті аркуш паперу. Дітям пропонується зробити літачка та виконати пірует.

 

2.2.5. Урок - проект

 

Інтегровані уроки допомагають учням глибше засвоювати та впорядковувати знання,користуватися відповідними вміннями та набутими навичками, що сприяє всебічному тагармонійномурозвитковідитини.

Проектнадіяльність–ниніодназнайперспективнішихскладовихосвітньогопроцесу, вона формує всі необхідні життєві компетенції, бере на себе функцію інтеграціїпредметів.Самостійнездобуваннязнаньучнями,систематизаціяїх,можливістьорієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток пізнавальних інтересів, вміння виділятиголовне, вміння радитися та приймати остаточне рішення. Проектні технології заохочуютьучнівдо самостійного пошуку та здобуттяінформації, до отримання нових знань. Ні длякого не секрет, щонавчальні досягнення молодшого школяра перебувають у тісному зв’язкузособливостямийогопізнавальнихінтересів.

Метод проектів все більше поширюється в початковій школі. Діти із задоволеннямвключаються в роботу над проектом,вчаться самостійно шукати необхідну інформацію,аналізуватиїї,робитивисновки,виділятиголовне,орієнтуватисяврізнихжиттєвихситуаціях;відстоюватисвоюдумку,працювативгрупах,долатиконфліктніситуації,розуміютьважливістьдосягнення результату, відчуваютьзадоволеннявідзробленоїсправи (Фото 15).

 

Фото 15. Презентація проекту

 

Проектна роботаформуєтакі   компетентності: уміння вчитися; уміння плануватисвоїдії;здатністьучняорієнтуватисявінформаційномупросторі;володітиіоперуватиінформацією;продуктивноспівпрацюватизрізнимипартнерамивгрупітакоманді;використовувати різні ролі й функції в колективі;проявляти ініціативу; підтримувати такерувати власними взаєминами з іншими; конструктивне розв’язання конфліктів; досягненняконсенсусу; вміння брати на себе відповідальність за наслідки дій; аналізувати результатидіяльності; уміннярозділятивідповідальність;відчуватисебечленомкоманди.

Особливу увагу учителі звертають на те, що батьки лише помічники своїм дітям у роботі надпроектами, а не виконавці,що саме самостійність дітей – шлях до успіху у роботі надпроектом.Педагоги створюють такі умови, щобі діти,і батькисприймалироботу надпроектом,якцікавутазахоплюючусправу,якадужевідрізняєтьсявідбуденнихзавдань.

Але при цьому обов’язково потрібно враховувати вікові та психологічні особливостіучнів,щобнеперестаратисяіневідбитивдитиниінтересдопроектів.

Проект для учнів 4 класу.

Тема. Дослідження історичних особливостей  назв вулиць та зупинки громадського транспорту нашого мікрорайону.

Мета: об’єднати зусилля учнів 4 класів під час дослідницької діяльності з вивчення історії назв вулиць та зупинки громадського транспорту, формувати національну свідомість та патріотизм, ознайомлення з видатними особистостями міста Вінниці, розвивати зв’язне мовлення, естетичні смаки та вміння працювати у складі дослідницьких творчих  груп,  готувати презентації проведених досліджень, розширювати світогляд учнів, виховувати гордість за свій рідний край.

Завдання: 

Øвизначити об’єкт дослідження, 

Øоб’єднатися в групи та визначити конкретні завдання для дослідження,

Øдомовитися з представниками трамвайного депо, музею авіації про екскурсії та скласти графік екскурсій,

Øдомовитися з батьками М. Шимка про зустріч та зарезервувати час в бібліотеці для зустрічі,

Øвипустити бюлетень, розмістити його на стенді «Життя школи» та розіслати батькам,

Øвиготовити публікації про проведену роботу,

Øоформити виставку малюнків та творів, створених під час роботи над проектом.

Виконавці проекту та цільова аудиторія

Учнівські колективи  та вчителі 4-х класів, батьки учнів, адміністрація та вчительський колектив школи.

Тривалість проекту - 6 тижнів.

Очікувані результати:

Учні навчилися:

vпрацювати в групі, згуртувалися;

vдомовлятися;

vвідповідати за доручене завдання;

vспівпрацювати один з одним.

Учні дізналися:

vчому саме вулиці і зупинка носять такі назви;

vпро життя герої сучасності Зої Ткаченко, Максима Шимка  та авіаконструктора О.К. Антонова.

Створення проекту відкриває учням, батькам, учителям великі можливості для інтеграції. Звіт за проєктом відбувся у формі інсценізації.

 

Вулицями нашого мікрорайону.

 (На сцені діти стоять групами по-одному і кожен займається своїми справами: один розмовляє по телефону, інший дивиться журнал, хтось поправляє зачіску…)

(Ведучі  за сценою в мікрофон)

-        Це звичайні вулиці міста. Вулиці нашого мікрорайону. Вулиці, по яких протягом дня крокують та проїжджають кілька тисяч людей.

-         Кожен поспішає по своїх справах, заклопотаний власними думками та проблемами.

-        Чи задумувались ви, чиї постаті виринають за назвою, чиї особистості згадуються з динаміків тролейбуса?

-         Сьогодні ми намалюємо портрет цих героїв на сторінках нашої подорожі. Отже, увага!

-        Екскурсійний автобус запрошує школярів зайняти свої місця.

(Діти проходять ближче до макету автобуса, вперед виходить екскурсовод).

-        Вінниця - дивовижне місто. Місто спогадів і радості, відпочинку і затишку, місто усмішок і щастя. Багато у містіархітектурних пам’яток та довгих зелених  вулиць.  Але   найдорожчою для кожного є та, на якій ти живеш.

-        Саме тому сьогодні наша екскурсія буде пролягати по вулицях, якими ви щодня крокуєте до школи, та про які, здається, усе знаєте. Проходьте на свої місця. Перша зупинка – Зої Ткаченко. 

 (Ведучі  за сценою в мікрофон )

-        Ти ідеш, заклопотаний справами, на ранковий маршрут поспішаєш,

твій будинок на вулиці Зої Ткаченко. Чи ти знаєш, що це означає?

-        Ми розкажем тобі про недовге життя і про подвиг у славу народу.

Як же жаль, що немає назад вороття….Не відміниш погану погоду.

(Виходять діти, на задньому фоні – на екрані відео про життя Зої Ткаченко)

Майже 40 літ назад, у зимову днину,

Виїхав тролейбус той.. Знать у злу годину!

 

Мама - квітка і душа, за рулем сиділа,

Двійко діточок своїх вдома залишила.

 

Десь назустріч їй неслась  смерть  у бензовозі.

І зустрілися вони на слизькій дорозі.

 

Зоя, марно що сама, зовсім ще дівчина,

Та не розгубилася у тяжку хвилину.

 

Гуркіт, тріск, кругом вогонь, вже лице палає…

Та з останніх сил вона кнопку натискає.

 

Люди вийшли, а водій? А водій загинув.

Залишивши сиротами доньку… Ну, і сина.

 

Диктор: Наступна зупинка – вулиця Максима Шимка.

(На фоні музики звучать слова. Ведучі  за сценою в мікрофон )

-        Ці вулиці вели тебе до школи,

на них ти зустрічався й проводжав.

А в честь якого названо героя

ти до сьогодні, мабуть, і не знав.

(Презентація «Присвячується Матерям Небесної Сотні»)

У матері син
Один.
Був.
У матері сина нема.
Одна.
До ніг Батьківщини поліг.
Труна об поріг.
І сніг…
Стоїть сирота-сиротина:
Був… і немає сина.
Сива… безсила….
Смерть красива?!
Кажуть, герой….
Голосить: “Ой! йой!..
Ростила, плекала барвінка,
Любила, кохала дитя,
А він до вдовиці-вкраїнки
Цвітом поніс життя!..”
Люта лютнева година,
Палає вогненна скорбота.
Матір ховає дитину.
На віки. Першу і соту.

Ведуча:

-        Коли лягають діти спати

І замовкає шум машин.

То у вікна сідає мати

 і згадує, яким був син.

 

Як він малим ходив до школи,

І як поїхав на Майдан.

Не міг він залишитись вдома,

За нас своє життя віддав.

 

Диктор:  Наступна зупинка – провулок Олега Антонова.

      (В цей час розіграти сценку – перших два стовпчика вірша грає маленький хлопчик, який зображає дитинство (літає, розставивши руки, запускає паперовий літак та забігає за ширму) з іншого боку ширми виходить уже доросліший юнак з папкою в руках та обіграє юність, моделює, як конструктор літак за своїм столом).

Учні:

          Він мріяв про небо з дитинства,

-        Я буду літати, - казав,

-        Життя пов’яжу з літаками.

Ще , мабуть, маленьким щось знав.

 

Хоч рано лишивсь сиротою,

Дитинство здолала війна.

Та мрію оцю із собою

Не здатна забрати вона.

 

Він довго й старанно навчався

І друзів за духом знайшов,

Конструктором став на заводі

І швидко угору пішов.

 

Його діти в небі літають

Їх є не один і не п’ять…

Країни усі сполучає

Літак з назвою Ан - 25.

 

Коли ти про щось дуже мрієш,

І здатен творити дива,

Теж зможеш ти, так, як Антонов,

Здійснити пророчі слова.

 

Фінал ( всі учасники виходять на сцену)

Багато вулиць є у місті,

За ними славні імена.

Ми вам частину показали

та й вже прощатися пора.

 

Ви пам’ятайте цих героїв,

Своїм знайомим розкажіть.

Є ким пишатись нам з тобою,

цю мить у серці збережіть.

Колись весна знов прийде звично,

Зійдуть сніги, розтане лід.

Ти ж, рідна вулице привітна,

І в сніг найкраща на землі.

Я тут у підліткові роки

Ганяв дахами голубів,

А потім от на цьому розі,

Тебе, любов свою, зустрів.

Є в світі вулиці не гірші,

Та не зміню адресу я.

Для мене ти найголовніша

У долі, вулице моя.

             

                                          

Інтегруваннянавчально-виховного процесу стимулює і вчителя, і учня, і батьків. Даєможливістьучнямпоповнитисвоїзнанняодночаснозбагатьохпредметів,надихаєнаспівпрацю, на успіх, відбувається критичний аналіз своїх досягнень, розвиває інтелектуальнутапізнавальнуактивність,відкриваєвсеновіможливостідлятворчостітарозвиткуособистості,формує відповідальністьза виконану роботу,дає можливістьдитині відчутисебеважливоючастинкоюколективу (Фото16).

 

Фото 16. Інтегруванняосвітнього процесу.

ВИСНОВКИ

Інтеграція є однією з найперспективніших інновацій, яка здатна вирішити чисельні проблеми системи сучасної початкової освіти. Вже сьогодні є очевидним, що інтегроване навчання, як ніяке інше, закладає нові умови діяльності вчителів та учнів, є діючою моделлю активізації інтелектуальної діяльності та розвиваючих прийомів навчання. Інтеграція зобов'язує до використання різноманітних форм викладання, що має вплив на ефективність сприйняття учнями навчального матеріалу. Вона стає для всіх її учасників – і вчителів, і учнів, і батьків – школою співпраці та взаємодії, що допомагає разом просуватися до спільної мети.

Застосування інтегрованого підходу на уроках української мови позитивно позначається на результативності формування в школярів мовленнєвих навичок. Вони характеризуватимуться вищою системністю, набуватимуть узагальненості, життєвого спрямування, комплексності, усвідомленості.

Здобуті на інтегрованих уроках української мови і мовлення узагальнені способи діяльності стають для учнів засобом і умовою розвитку сприймання, мислення, уяви, емоційно-вольової сфери, здібностей, оволодіння рефлексивною діяльністю, опанування компетентностей – ключової (комунікативної) і предметної (мовної).

Досвід показує, що інтегроване навчання, за якого матеріал доповнюється та повторюється іншими напрямами, дає набагато кращий результат у порівнянні з традиційним вивченням української мови. Інтегрований підхід сприяє виробленню системи знань, розвиває здібності до їх переносу в інші галузі. Інтегрований підхід у навчанні сприяє розширенню соціально-пізнавального досвіду учнів у руслі поставлених учителем конкретних навчально-виховних завдань, інтенсивному розвитку молодших школярів в аспекті вибраної тематики; формуванню інтересу до подій і явищ дійсності, вихованню особистості, розвиває загальнонавчальні навички дітей.   Таким чином, інтегрування є якісно відмінним способом структурування, презентації та засвоєння програмового змісту, що уможливлює системний виклад знань у нових органічних взаємозв’язках.

Отже, реформування сучасної освіти лежить на шляху подолання ізольованого викладання навчальних предметів, навчальних тем і проблем і створення принципово нових навчальних програм, де освітній процес доцільно орієнтувати на розвивально-продуктивний підхід в напрямку розробки інтегрованих підручників, впровадження інтегрованих курсів, проведення інтегрованих уроків.

Ефективність навчання молодших школярів значно підвищиться, якщо використовувати такі способи інтеграції змісту початкового навчання:

·       - інтегровані курси:

·        - інтегровані підручники;

·        - інтегровані завдання;

·        - інтегровані уроки.

Аналізуючи  роботу з вивчення обраної теми, доходимо висновку, що методична система впровадження інтегрованого навчання на уроках української мови у початковії школі  сьогодні є особливо ефективною, бо дає змогу вчителям успішно навчати школярів працювати з  матеріалом, сприяє :

-        активізації мислення;

-        мотивації навчання;

-        розвитку пошукової діяльності;

-        виробленню навичок життєтворчості;

-        формуванню активної життєвої позиції;

-        залученню учнів до активного обговорення;

-        заохоченню до самовираження і самовдосконалення.

Отже, допомагає створювати і проводити справді сучасні заняття і таким чином вирішувати основні завдання сучасного освітнього процесу. Сподіваюся, що даний посібник стане у пригоді вчителям початкових класів    при підготовці та проведенні занять з української мови у сучасному форматі. А запропоновані рекомендації щодо підготовки та проведення таких уроків сприятимуть  активізації інтересу учителів до важливого аспекту складової навчального процесу.

Використані джерела

 

 1. Балагурова М. І. «Інтегровані уроки як спосіб формування цілісного сприйняття світу». - Фестиваль педагогічних ідей «Відкритий урок» 2004 - 2005 навчальний рік.

2. Бех І. Інтеграція як освітня перспектива. Початкова школа – 2009, №5

3. Біляєв О. Інтегровані уроки рідної мови// Диво слово – 2010-№5

4. Большакова І. Міжпредметна інтеграція змісту навчання // Початкова освіта. – 2013. - № 40.

5. Власенко О. Без уроків математики та історії //Директор школи – 2015. - №9-10.

6. Волканова В.В., Муржа Л.І., Мунтьян Т.О. Порадник методиста. Типологічний словник уроків (вид, форма, методи та прийоми) // Управління школою – 2008. - №8- 9.

7. Горгош Л.І. Інтеграція традиційних та інноваційних технологій в навчально-виховному процесі початкової школи // Розкажи онуку – 2009 - №1-2.

8. Інноваційні технології навчання в початковій школі / Упорядники: В. П. Телячук, О. В. Лесіна. – Х.: Вид. група «Основа», 2007.

9. Королюк Т. Цікаво математики навчаться. Сприяє цьому дуже інтеграція //Учитель початкової школи – 2016. - №6.

10. Лисенко Г. З досвіду проведення інтегрованих уроків//Початкова школа. – 1998 № 8 .

11. Митник О., Шпак В. Народження нестандартного уроку// Початкова школа. – 1997. - № 12

12. Михайлова О. С «Інтеграція, як методичне явище» .- Фестиваль педагогічний ідей «Відкритий урок» 2004 - 2005 навчальний рік.

13. Нестандартні уроки в початковій школі/ Упоряд. О. Кондратюк . – К.: Ред. загальнопед. газ., 2005.

15. Савка О., Борис І. Інтегрований урок як спосіб реалізації особистісно орієнтованого навчання //Початкова освіта – 2007. - №20.

16. Савченко О. Я. Дидактика початкової освіти : підручн. – К. : Грамота, 2012.

17. Савченко О. Я. Сучасний урок у початкових класах. – К. : Магістр – S, 1997.

18. Савченко О. Урок у початкових класах/Навчально-методичний посібник. – К.: Освіта. – 2003.

19. Осколова М. Інтеграція в процесі навчання грамоти. // Початкова школа 2011. - №16

20. Чекіна О. Ю. Інтегровані уроки у початковій школі. – Х.: Основа, 2011

21. Старагіна І., Ткаченко А. Українська мова. Зошит - посібник //К.: Генеза, 2021

Інтернет-ресурси:

- http://oipopp.ed-sp.net/taxonomy/term/2177

- http://oipopp.ed-sp.net/taxonomy/term/2180

- http://osvita.ua/school/lessons_summary/integr_urok/