Департамент освіти

Вінницької міської ради

Міський методичний кабінет

Заклад «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №31 Вінницької міської ради»

 

 

 

 

 

 

 

О.К. Сокольвак

 

 

Проектно-цільовий підхід в організації

науково-методичної роботи в школі

 

Методичний посібник

 

 

 

                     

 

Вінниця

2014

 

 

 

Укладач Сокольвак О.К., заступник директора з навчально-виховної роботи закладу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №31 Вінницької міської ради»

 

   Сокольвак О.К. Проектно-цільовий підхід в організації науково-методичної роботи в школі. Методичний посібник / О.К.Сокольвак.- Вінниця: ММК, 2014. 74с.

 

 

 

 

 

 

Рецензенти:

Москальчук Н.І., завідуюча міським методичним кабінетом, голова науково-методичної ради міського методичного кабінету.

Іванець О.М., директор закладу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №31 ВМР», керівник методичної ради закладу, учитель-методист, учитель математики вищої кваліфікаційної категорії.

 

 

 

 

 

Рекомендовано методичною радою

закладу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №31 ВМР»

(Протокол №3 від 08.01.2014р.)

 

 

 

      У запропонованому посібнику розкривається зміст, структура та основні етапи проектної діяльності в методичній роботі, розглядається організація проектно-цільової моделі методичної роботи закладу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №31 ВМР». Пропонуються зразки методичних проектів, розроблених і  реалізованих адміністрацією та педагогічним колективом закладу.

    Для заступників директорів, методистів, учителів.

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………………..5

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ ПРОЕКТНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ В МЕЖАХ ВНУТРІШНЬОШКІЛЬНОЇ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ

1.1. Основні вимоги до використання проектної технології в межах внутрішньошкільної методичної роботи………………………………………………...9

1.2.  Алгоритм роботи творчої групи вчителів над методичним проектом………….10

РОЗДІЛ ІІ. ВИКОРИСТАННЯ ПРОЕКТНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ В МЕЖАХ ВНУТРІШНЬОШКІЛЬНОЇ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ

2.1. Обгрунтування моделі науково-методичної роботи закладу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №31 ВМР»………………………………………………………...12

2.2.   Стан і результативність використання проектно-цільового підходу в організації науково-методичної роботи з педагогічними кадрами закладу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №31 ВМР»……………………………...…………………………16

2.3. Робота педагогічного колективу закладу  над  довготривалим методичним проектом «Від минулого – у сьогодення й майбутнє»………………………………..25

     2.3.1. Загальні положення проекту……………………………………………….…25

2.3.2. Перспективний план роботи над методичним проектом «Від минулого – у         

             сьогодення й майбутнє»………………………………………………………..30

2.4. Робота вчителів української мови  над методичним проектом «Формування мовної грамотності учнів»………………………………………………………........…36

     2.4.1.   Загальні положення проекту………………………………….........36

2.4.2. Сценарій відкритого уроку української мови «Прикметник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль», проведеного в 6-В класі в  рамках роботи над проетом «Формування мовної грамотності учнів» молодим  учителем Совік Т.П…………………………………………………………….…….46

2.4.3. Сценарій відкритого бінарного уроку  української мови та економіки «Сучасне покоління вибирає менеджмент», проведеного в 11-Б класі в рамках роботи над проетом «Формування мовної грамотності учнів»  учителем Сокольвак О.К………………………………………………………………………..53

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………………...59

ДОДАТКИ

Додаток А.  Каталог   інноваційних    технологій    (створений   учителями      

   закладу   «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №31 ВМР» в рамках роботи над    

   методичним  проектом «Від минулого – у сьогодення й майбутнє»)…………….…60

Додаток Б. Анкети діагностування педпрацівників з метою удосконалення структури методичної роботи в закладі………………………………………………..63

Додаток  В.    Рейтингова картка вчителя закладу…………………………………….64

Додаток Г. Фагменти посібника «Цікавинки на уроках української мови», укладеного вчителями української мови в рамках роботи над методичним проектом «Формування мовної грамотності учнів»……………………..............………………..65

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА………………………………………………………..7

 

 

 

ВСТУП

 

 

Нині суспільство нарешті усвідомило нагальну потребу переорієнтування системи формування людини, її виховання та навчання. І саме в наш час прийшло розуміння того, що і дитина, і дорослий як повноправні суб’єкти освітнього процесу є унікальними, неповторними особистостями. Тому єдино правильним і єдино можливим у шкільній практиці слід уважати особистісний підхід до людини, який передбачає врахування можливостей і природних задатків учня й учителя, створення ситуацій, що сприяють максимальному розкриттю їхнього потенціалу й надійно стимулюють внутрішні сили особистості до творчого саморозвитку та самовдосконалення. Виконувати ці завдання можна різними шляхами, але, передусім, через організацію науково-методичної діяльності вчителя.  Педагог, як і кожен фахівець, потребує постійного підвищення кваліфікації. Хрестоматійним став вислів К.Д.Ушинського про те, що вчитель як фахівець живе доти, поки вчиться. Сприяти педагогу в цьому – провідна функція методичної роботи. За останні десятиліття науковці і практики теоретично обґрунтували й експериментально апробували різні моделі організації методичної роботи з педагогічними кадрами. Спільними для   всіх науковців є висновки про те, що в основу планування організаційної структури методичної роботи вони покладають особістісно орієнтований підхід до підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, залучення вчителів до науково-дослідницької діяльності, формування усвідомленого розуміння необхідності свого професійного зростання. Проектно-цільова модель організації  науково-методичної роботи в школі найбільш ефективно спрямована на реалізацію цих завдань.      

     Особливістю проектного методу є те, що в основу створюваних моделей  покладається не безальтернативний план досягнення поставлених цілей, а проект з передбаченими пунктами варіативного розвитку подій, що репрезентують етапи діяльності, у яких можуть дістати поштовх до реалізації кілька сценаріїв керованої системи. З огляду на те, що головними завданнями оптимізації методичної роботи на сучасному етапі є уникнення формалізму, подолання категоричності й регламентації, поверхового ознайомлення з теоретичними розробками, нав'язування  новомодних  її форм, а натомість — спрямування цієї ланки педагогічної системи на активізацію й розвиток творчих здібностей, самореалізацію в професійній діяльності як окремого вчителя, так і всього педагогічного колективу, проектна діяльність є однією з найефективніших форм її  організації.

      Підтвердженням важливості цих висновків є відомий вислів про те, що творчу особистість може навчити й виховати тільки творча особистість. Творчість учителя має багато виявів. Скажімо, І.Лернер виділяє такі: дослідницька робота у своїй навчальній    дисципліні    чи     в     загальній      педагогіці; конструкторська діяльність у сфері технологій навчання та виховання; творчий пошук під час організації навчально-виховного процесу. Особливу увагу вчений звертає на потребу створення в навчальному закладі умов для постійного ведення вчителем дослідницької пошукової роботи, наголошуючи, що лише така діяльність сприяє пщвищенню рівня його підготовки, а також педагогічної майстерності. Саме проектно-цільова модель організації методичної роботи допомагає створити дослідницьке, творче середовище у школі.

     Перехід школи до нового якісного стану діяльності – режиму творчого розвитку можливе лише за умови реалізації наступних пріоритетних підходів:

-         діяльнісний – організація роботи по залученню всіх педагогів  до активної участі у різних формах методичної роботи;

-         кооперативний – створення умов для педагогічної взаємодії не тільки як учителя з учителам, учителя з учнем,  а як особистості з особистістю;

-         мотиваційно-стимулюючий – спрямований на постійне самовдосконалення та ствердження авторитету вчителя в процесі взаємодії «вчитель - адміністратор» .

Основна мета методичної роботи з педагогічними кадрами, організованої за проектно-цільовим принципом, -  розвиток та самовдосконалення професійних компетентностей вчителя, що характеризується відповідним рівнем сформованості у педагогічного працівника професійно необхідних знань та вмінь і спрямоване на постійне підвищення рівня його професійної майстерності, зумовленої високим рівнем його психолого-педагогічної підготовки та здатністю вирішувати педагогічні завдання (навчання, виховання та розвитку школярів).

    У зв’язку з цим, головним завданням  здійснення методичної роботи з педагогічними кадрами школи на основі проектно-цільового принципу є забезпечення необхідних  умов для  готовності вчителя до інноваційної діяльності та здатності його до подальшого власного самопроектування і  самовдосконалення. Основними вимогами до такої організації методичної роботи  наступні:

- практична спрямованість;

    - науковість;

    - конкретність;

    - систематичність та системність;

    - оперативність; 

   -  оптимальне поєднання різних сучасних форм та методів роботи.

         Цей підхід повною мірою закладено у новому для освіти виді планування — соціально-педагогічних проектах, що, на думку вчених, є перспективним напрямком розвитку управління закладами середньої освіти. Будь-які дії в межах програми орієнтуються на досягнення певної, заздалегідь поставленої мети, реалізацію окресленої моделі й перевіряються на відповідність їм, а для конкретного педагога вони здебільшого мають виконавський характер. Ситуацію може ускладнити недостатнє залучення вчителів (наприклад, через брак часу) до обговорення перспектив і постановки цілей, планування майбутньої діяльності. Критерієм результативності виконавської дії є максимальне наближення до вимог, тобто мети. Усе інше, що прямо не стосується стратегії досягнення мети, не є показником ефективності, вважається несуттєвим і, як правило, залишається поза увагою.

    Актуальність досліджуваної теми полягає саме в тому, що у межах проектного підходу дія завжди є ініціативною і сприймається як потенційний ресурс, важлива цілісність системи, від якої очікується позитивний вплив.  Уміння діяти означає, що вчитель здатен орієнтуватись у ситуації; шукати нові потрібні знання; правильно визначати мету дій відповідно до умов, добираючи конкретні способи і засоби, відпрацьовувати й удосконалювати їх і досягати мети. Саме процес організації добре продуманої, творчої, дієвої і результативноі  проектно-цільової моделі методичної роботи допоможе скоротити відстань від суто теоретичного питання «що робити?» до практичного «як робити?».

      У запропонованому посібнику розкривається зміст, структура та основні етапи проектної діяльності в методичній роботі, розглядається організація проектно-цільової моделі методичної роботи закладу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №31 ВМР».

       У 1 розділі основної частини «Теоретичні основи використання проектної технології в межах внутрішньошкільної методичної роботи» викладено основні вимоги до  організації проектної технології в межах внутрішньошкільної методичної роботи, до членів творчої групи, що працюють над методичним проектом. Також у цьому розділі описаний алгоритм роботи творчої групи вчителів над методичним проектом.

      2 розділ репрезентує досвід науково-методичної роботи закладу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №31 ВМР», а саме: обґрунтування вибору проектно-цільової моделі методичної роботи, висновки про результативність методичної роботи закладу, опис роботи педагогічного колективу над довготривалим методичним проектом «Від минулого – у сьогодення й майбутнє», творчої групи вчителів української словесності над методичним проектом «Формування мовної грамотності учнів».

      У додатках уміщено каталог інноваційних технологій, створений учителями закладу в рамках роботи над  методичним проектом «Від минулого – у сьогодення й майбутнє», зразки діагностичних анкет та рейтингової картки вчителя закладу, фрагменти посібника «Цікавинки на уроках української мови»,  укладеного вчителями української мови під час роботи над методичним проектом «Формування мовної грамотності учнів».

   Цей посібник рекомендовано для використання  заступникам директорів, методистам, учителям.

 

Розділ І. Теоретичні основи використання проектної технології в межах внутрішньошкільної методичної роботи

1.1. Основні вимоги до використання проектної технології в межах внутрішньошкільної методичної роботи

 

      Основними вимогами до використання проектної технології в межах внутрішньошкільної методичної роботи вважаються наступні:

• наявність суттєво важливої (методичної, виховної і т.д.) проблеми, яка вимагає від учителя інтегрованого знання, дослідницького пошуку для її розв'язання (для зясування цієї проблеми в закладі потрібно провести діагностування педагогів);

• практична, теоретична, пізнавальна особистісна цінність передбачуваних результатів діяльності;

• самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність виконавців;

• структурування змістової частини проекту (із визначенням термінів і бажаних результатів кожного етапу);

• подальше використання результатів дослідницької роботи групи виконавців проекту в практичній діяльності всього колективу.

       Для виконання проекту доцільно створити творчу групу вчителів (4—6 осіб). До її складу бажано залучити на добровільних засадах учителів різного віку та рівня фахової майстерності –  для підвищення інтенсивності взаємонавчання.

   Основними вимогами до членів творчої групи є: достатній рівень готовності до проведення дослідницько-пошукової діяльності, усвідомлення потреби й можливості внесення певних змін у традиції школи, бажання проводити цілеспрямовану роботу з удосконалення навчально-виховного процесу, володіння технологіями проектної діяльності.

    Після затвердження складу обирається керівник групи та призначається куратор проекту з-поміж заступників директора навчального закладу. Результативнішою робота творчої групи може бути, якщо науково-методичне керівництво нею здійснюватимуть працівники міського методичного кабінету та науковці інституту післядипломної педагогічної освіти.

 

1.2. Алгоритм роботи творчої групи вчителів над методичним проектом

 

Підготовчо-організаційний етап

Цілі й завдання діяльності:

• затвердити склад та призначити керівника творчої групи, куратора й наукового консультанта (якщо можливо) цього проекту;

• виробити остаточний варіант теми науково-методичного дослідження;

• обгрунтувати актуальність і перспективність для навчального закладу розробки цієї науково-методичної проблеми;

• виробити концептуальні засади досліджуваної науково-методичної проблеми;

• проаналізувати й узагальнити передовий досвід із цієї проблеми, зокрема досвід роботи своїх учителів;

• здійснити широкий пошук ініціатив і пропозицій, колективне обговорення висунутих гіпотез, мети, напрямків і змісту дослідження;

• розподілити ролі, обов'язки та питання до опрацювання між членами групи.

 

Планово-прогностичний етап

Цілі й завдання діяльності:

• розробити проект науково-дослідницької діяльності творчої групи (визначити конкретні цілі й завдання, зміст і терміни діяльності на кожному етапі дослідження, форми звітності й узагальнення);

• провести зовнішню експертизу якості розробки та управлінського забезпечення проекту;

• здійснити захист проекту членами творчої групи на засіданні педагогічної (або методичної) ради навчального закладу.

 

Організаційно-виконавчий етап

Цілі й завдання діяльності: поетапно вирішити завдання проекту:

• здійснити цілеспрямовану ґрунтовну теоретичну підготовку членів творчої групи;

• детально ознайомитися з передовим педагогічним досвідом із цієї проблеми;

• отримати власний інноваційний досвід;

• розробити дидактичне та методичне (моделі, алгоритми, рекомендації, схеми аналізу, розробки уроків та виховних заходів тощо) забезпечення задля застосування в практичній діяльності отриманих результатів дослідження творчої групи іншими членами колективу;

• розробити й упровадити комплексний моніторинг ефективності діяльності педагогічного колективу (управлінський, дидактичний, методичний аспекти) із впровадження інноваційного досвіду.

 

Корекційно-оцінний етап

Цілі й завдання діяльності:

• провести моніторинг результатів роботи творчої групи та якості управління діяльністю виконавців проекту на кожному етапі дослідження, виконати порівняльний аналіз за виробленими критеріями ефективності;

• здійснити належну корекцію роботи групи на основі даних моніторингу;

• підготуватися до проведення звіту про результати роботи творчої групи над проектом: аналіз та узагальнення результатів, оформлення методичних матеріалів і даних моніторингових досліджень.

      

Підсумковий етап

Цілі й завдання діяльності:

• відзвітувати про результати роботи над проектом;

• виробити пропозиції до річного плану роботи школи із забезпечення умов поширення інноваційного досвіду творчої групи серед учителів своєї школи та на широкий педагогічний загал (через публікації в педагогічній пресі, проведення навчальних семінарів, участь у конференціях та ін.);

• здійснити прогнозування перспективи подальшої роботи творчої групи.

 

Розділ ІІ. Використання проектної технології в межах внутрішньошкільної методичної роботи

 

2.1. Обгрунтування моделі науково-методичної роботи закладу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №31 ВМР»

Реформування освітньої галузі ототожнюється сьогодні з інноваційними процесами, а відтак суспільству потрібні педагоги, що мають високий рівень професійної компетентності та здатність до запровадження інновацій. Актуальним в наш час залишається також  визначення в школі стратегії й тактики управлінської діяльності, активізація вчительської творчості, стимулювання самоосвітньої діяльності педагогів, упровадження інноваційних педагогічних та методичних технологій, до яких серед інших належить і педагогічне проектування. Саме тому в основу моделі науково-методичної роботи закладу було покладено проектно-цільовий підхід, спрямований на розробку плану дослідження перспектив, створення діяльнісно-цільового образу взаємодії з учнями та вчителями в умовах особистісно орієнтованого освітнього процесу, кінцевим результатом якого має стати перетворення цього образу на об'єктивну реальність.

Успішний учитель сьогодні - це справжній професіонал і творча особистість, який вміє проектувати як маршрут власного професійного розвитку, так і успіх своїх учнів. Адже загально відомо, що ключовими постатями всіх реформаційних змін і відповідальними за тих, хто проводить ці зміни, були саме вчителі, освіта завжди вважалась платформою та основною рушійною силою будь-якого реформаційного процесу у суспільстві. Тому для досягнення справжнього педагогічного успіху, який заключається у перетворенні  знань нашої молоді  на спільне майбутнє з міцним соціально-економічним добробутом, політичною стабільністю та почуттям національного задоволення вчителю сьогодні необхідно практично оволодіти інноваційними видами педагогічної культури, проектною та гностичною компетенціями, навичками саморозвитку, самооцінювання та самовдосконалення. Задля досягнення такої мети необхідним стало проведення змін в умовах функціонування закладу та перехід до демократичної системи управління освітнім процесом, орієнтованої на як особистісний розвиток кожного вчителя, так і на підвищення рівня самоорганізації та самовираження професійного потенціалу педагогічного колективу загалом.

Проектно-цільова модель науково-методичної роботи в школі направлена на реалізацію науково-методичної проблемної теми закладу «Забезпечення високого рівня якості освіти. Створення оптимальних умов для самоактуалізації та самореалізації учителя й учня в умовах безперервного навчально-виховного процесу».

Концептуальна   мета    реалізації      моделі         науково-методичної     роботи:  

систематична колективна діяльність педагогічного колективу, спрямована на розробку моделі професійно компетентного педагога освітнього закладу нового типу та формування особистісного вектору розвитку професійної майстерності вчителя, творчості, креативності всіх учасників навчально-виховного процесу.

Пріоритетні концептуальні цілі та завдання

• Створити інформаційне і програмно-методичне забезпечення процесу підвищення професійної майстерності вчителя та покращення якості надання освітніх послуг;
• забезпечити умови для реалізації науково-методичної проблемної теми школи, міста;
• організувати впровадження та забезпечити необхідний супровід реалізації управлінсько-методичних, навчально-методичних проектів;
• досягти оволодіння вчителями та широкого впровадження в навчально-виховний процес ефективних сучасних технологій особистісно-орієнтованого навчання, компетентнісного підходу та інформаційно-комунікаційних технологій, що забезпечить створення нового комунікативного простору, який буде зразком якісно нових стосунків "учитель-учень";
• створити умови для формування, виявлення та поширення кращого педагогічного досвіду вчителів школи, розвитку іміджологічної культури, зростання мотивації до постійного самовдосконалення та самореалізації.

Об’єкт дослідження:  професійна діяльність педагогів.

Предмет перетворення: зміст, умови та напрями формування професійних компетенцій педагогічних працівників.

 

Пріоритетні напрямки науково-методичної роботи

• Навчально-методичне забезпечення освітнього процесу
• Формування методичної культури педагогічних працівників
• Дослідно-експертна діяльність
• Аналітико-моніторингова діяльність

 

Умови переходу школи в режим розвитку

• Впровадження інноваційних технологій управління з метою зміни управлінських відносин.
• Створення освітніх програм розвитку, нових критеріїв ефективності навчання та виховання.
• Формування інформаційної культури педагогів.
• Підготовка кадрів, здатних до проектування розвитку власної педагогічної діяльності та успішної реалізації індивідуальної освітньої траєкторії учня.

Ресурсний потенціал та можливості

• Наявність власної нормативної бази (Статут школи, Концепція розвитку закладу, перспективний та річний плани роботи тощо).
• Наявність необхідного науково-методичного, інформаційного, навчального та матеріально-технічного забезпечення.
• Досвід реалізації шкільних інноваційних  проектів.
• Наявність досвідчених професійно компетентних навчальних і управлінських кадрів.
• Досвід використання інформаційно-комунікаційних та проектних технологій у сфері навчання, виховання та управління

 

Обмеження реалізації моделі науково-методичної роботи

• Недостатність фінансування;
• обмеженість вільного позаурочного часу;
• недосконалість управлінського контролю за процесом проектування та реалізації власної моделі розвитку педагогічної майстерності вчителя;
• недостатність професійної компетентності окремих педагогів, суб’єктивізм;
• недостатність або відсутність мотивації окремих вчителів до вдосконалення.

Прогнозовані результати

• Підвищення професійного рівня педагогів та збільшення кількості творчих учителів, учителів-новаторів.
• Напрацювання рекомендацій та поширення досвіду з проблеми формування власного вектору професійного розвитку вчителя.
• Програми і практичні розробки формування портфоліо вчителя за рівнями (вчитель-початківець, вчитель-практик, вчитель-новатор) та предметними напрямами (портфоліо вчителя початкових класів, портфоліо вчителя математики, вчителя іноземних мов тощо).
• Функціонування  електронних портфоліо членів  адміністрації, вчителів, методичних об’єднань на сайті школи.
• Перехід взаємодії учасників освітнього процесу з режиму функціонування в режим розвитку.
• Створення здорового мікроклімату в школі, сприятливих умов для навчання і виховання, співпраці вчителя і учнів.
• Підвищення якості та ефективності навчально-виховного процесу в закладі.
• Підвищення результативності участі учнів школи у Всеукраїнських олімпіадах з базових дисциплін, науково-дослідницьких та творчих конкурсах міського, обласного, національного та міжнародного рівнів.
• Підготовка конкурентноспроможних та соціально-адаптивних випускників, здатних до постійного самовдосконалення та саморозвитку.
• Підвищення рейтингу школи серед закладів міста.

      

2.2. Стан і результативність використання проектно-цільового підходу в організації науково-методичної роботи з педагогічними кадрами закладу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №31 ВМР»

Науково-методична робота в школі організована згідно ЗУ «Про загальну середню освіту», рекомендацій МОНУ «Про організацію методичної роботи із педагогічними кадрами», Положень про методичний кабінет, методичну раду, методичні об’єднання  закладу,  на виконання наказу департаменту освіти Вінницької міської ради та наказу по закладу. У школі розроблена відповідна структура методичної роботи з урахуванням умов організації навчально-виховного процесу та потреб педагогічних працівників щодо підвищення їх наукового, професійного та загальнокультурного рівнів. Структура методичної роботи закладу включає заходи по створенню та покращенню навчально-методичного забезпечення освітнього процесу, формуванню методичної культури педагогічних працівників, дослідно-експертну та аналітико-моніторингову діяльність педагогічного колективу.

У школі організовано 10 методичних об’єднань, з них 2 м/о класних керівників, 8 предметних методичних об’єднань та методичних асоціацій вчителів, постійно діючі творчі групи по роботі з обдарованими дітьми, групи вчителів по удосконаленню педагогічної майстерності, Школу молодого вчителя, ініціативну групу «Клуб творчих учителів» та динамічні групи по підготовці до різноманітних методичних заходів, по роботі над короткотривалими та довготривалими  методичними проектами, дискусійні фокусні групи вчителів щодо визначення шляхів реалізації конкретних методичних проблем. Під час засідань м/о розглядаються не лише питання організації навчально-виховного процесу, актуальні проблеми викладання навчальних дисциплін, впровадження сучасних освітніх, інформаційно-комунікаційних технологій, але й питання роботи творчих груп над реалізацією методичних та науково-дослідницьких проектів, проводиться діагностика рівня методичної кваліфікації  та самоосвітньої діяльності вчителів.

Згідно перспективного та річного плану роботи школи педагогічний колектив працює над єдиною науково-методичною проблемою «Забезпечення високого рівня якості освіти. Створення оптимальних умов для самоактуалізації та самореалізації учителя й учня в умовах безперервного навчально-виховного процесу».

    Робота над проблемною темою спланована на п’ять років та включає поетапну її реалізацію, що висвітлює напрямки діяльності педколективу по діагностиці, теоретичному обґрунтуванню та практичному дослідженню проблеми, систематизації, узагальненню та пропагуванню перспективного педагогічного досвіду. Плануванням передбачено поєднання індивідуальних, групових та колективних форм роботи, їх модернізація на інноваційній основі. Робота над загальношкільним довготривалим методичним проектом «Від минулого – у сьогодення й майбутнє» (2011-2014рр.) також є одним із дієвих заходів по  реалізації проблеми школи.

 У 2013-14 н.р. педагогічний колектив працює на ІV практично-аналітичному етапі реалізації методичної теми. Цей етап реалізації теми передбачає вузький аспект: «Створення оптимальних психолого-педагогічних умов самореалізації учасників навчально-виховного процесу. Сприяння творчій науково-дослідницькій діяльності учнів, педагогів, адміністрації». З метою підвищення якості та результативності навчально-виховного процесу, сприяння творчій науково-дослідницькій діяльності учнів, педагогів, адміністрації в школі впроваджені педагогічні технології портфоліо та   методичних проектів  як одні із ключових складових вирішення науково-методичної проблемної теми закладу.

Впровадження  технології портфоліо на різних рівнях функціонування закладу – Портфоліо учня, Портфоліо вчителя, Портфоліо методичних об’єднань та Портфоліо школи дозволяє спроектувати стратегічний і тактичний план дослідження перспектив розвитку окремих учасників освітнього процесу та закладу загалом, активізувати творчу взаємодію всіх його структур з метою досягнення спільного прогнозованого успіху у справі навчання та виховання творчо розвиненої особистості, готової до самовдосконалення та саморозвитку, тісно пов’язана з   роботою над методичними, науково-пошуковими проектами.                    

З метою здійснення системного підходу до організації методичної роботи, пропагування кращого педагогічного досвіду та підвищення рівня фахової майстерності в школі стало традиційним проведення предметних тематичних тижнів, тижнів педагогічної майстерності, тижнів захисту методичних проектів, під час яких відкриті уроки,  позакласні та методичні  заходи відвідують  колеги по предметній кафедрі, закладу, молоді та малодосвідчені вчителі.

У 2012-2013 н.р. у школі впроваджено такі інноваційні методичні проекти:

№ з/п	Автори та учасники проекту	Назва проекту
1.	Учителі початкових класів Майська Л.І., Баришщева Л.В., Менченко Н.М., бібліотекар Григоренко Н.В., вихователь ГПД Куйбіда О.Д.	«Формування читацьких і мовленнєвих компетенцій молодших школярів шляхом використання інноваційних технологій»
2.	Учителі української словесності Калашник Т.В., Кравець М.П., Музика Н.Г., Совік Т.П., Сокольвак О.К.	«Формування мовної грамотності учнів»
3.	Учителі математики Вишнюк Л.І., Скок Л.М., Колієва Т.К., фізики Грушко М.І., інформатики Прибилюк А.А.	«Розвиток логічного мислення та просторової уяви на уроках»
4.	Учителі іноземних мов Кравчук Г.Д., Мілінчук Н.М., Ігнашкіна О.М., Мила О.П., Шевчук Т.С.	«Через інтерактивне навчання – до творчо розвиненого учня»
5.	Учителі суспільних дисциплін Дорош Н.Л., Дем’янишина А.О., природничих дисциплін Сокольвак Ю.О., педагог-організатор Димчіна І.Ю.	«Навчальна дискусія як спосіб формування ключових компетентностей учнів»
6.	Учителі фізичної культури	«Популяризація олімпійських видів спорту серед школярів»
7.	Учителі природничих дисциплін	«Використання проектної технології при викладанні предметів природничого циклу»
8.	Учителі світової літератури	«Аналіз художнього твору на уроках світової літератури шляхом використання інноваційних технологій»

Групові проекти мають продовження в реалізації індивідуальних проектів, над якими працюють педагогічні працівники:

• Створення педагогами авторських посібників (у 2012-2013н.р. учителями школи створені наступні посібники: «Тиждень Європи в школі» (автор Дорош Н.Л.), «Використання рухливих ігор на уроках фізкультури в середній школі» (автор Слюсаренко В.В.), «Дидактичні ігри як засіб розвитку пізнавальної активності учнів на уроках англійської мови» (автор Мила О.П.), «Проектні технології на сучасному уроці англійської мови» (автор Мілінчук Н.М.), «Використання  технології особистісно орієнтованого начання на уроках біології» ( автор Біленька О.В.));
• Підготовка до участі в  педагогічних конкурсах, виставках ( участь у шкільних конкурсах «Вчитель року 2012», «Надія 2013», шкільні виставки «Портфоліо вчителя», «Портфоліо методичного об’єднання», виставка-конкурс конспектів уроків «Мій найкращий урок» і т.д.);
• Творчі звіти ( звіти вчителів, що атестуються;  творчі звіт членів ініціативної групи «Клуб творчих учителів»; огляд творчих лабораторій)
• Спільні пошуково-дослідницькі проекти учителів-кураторів та учнів (упродовж року створено і захищено 15 спільних проектів);
• Робота над індивідуальною методичною темою.

         На час підготовки і проведення педагогічних рад, конференцій, педагогічних читань, семінарів утворюються творчі ініціативні групи, які здійснюють реалізацію міні-проектів.

         Покращення рівня організації та  результативності шкільної методичної роботи стало поштовхом до більш активної  участі  вчителів закладу в методичній роботі міста.  Так у 2012-2013р.р.  учитель англійської мови  Мілінчук Н.М. подала роботу на участь у ІV Національній виставці-презентації «Інноватика в сучасній освіті», Біленька О.В. – в ІV Міжнародній виставці «Сучасні заклади освіти – 2013». У міському конкурсі «Кращий навчально-методичний посібник року» взяли участь Мила О.П., Слюсаренко В.В., Дорош Н.Л., Немченко-Василініч Т.В.; ІІІ місце в номінації «Позакласна робота» посіла Дорош Н.Л.  Учитель фізичної культури  Слюсаренко В.В. здобула у міському етапі Всеукраїнського конкурсу на кращий інноваційний урок фізичної культури ІІІ місце. Бомко Т.С.  посіла ІІ місце в міському етапі Всеукраїнського конкурсу «Прак педагогічної майстерності» в номінації «Майстерня професійного самовдосконалення». Учитель інформатики  Прибилюк А.А. вийшла у ІІ етап міського конкурсу молодих педагогів «Надія – 2013», а Левкович І.А. взяла участь у міському етапі конкурсу «Вчитель року».

      Планування науково - методичної роботи здійснено також  на основі моніторингу результативності роботи вчителів, аналізу інформації про стан професійної компетентності педагогів, їхніх потреб та пропозицій, з урахуванням освітніх запитів суспільства.

      Розглянемо аналіз результативності роботи, організованої за проектною технологією, на прикладі методичного об’єднання вчителів української мови та літератури. Нагальним  у 2011-2012н.р. стало питання підвищення мовної грамотності учнів школи ІІ-ІІІ ступенів.

 

     Результативність навчальної діяльності учнів з української мови  за підсумками контрольних зрізів знань  за І семестр була наступною:

 

№ з/п	Класи	Якісний показник	РНУ (рівень навченості)
1.	5-А,Б,В	23%	78%
2.	6-А,Б	64%	92%
3.	7-А,Б	54%	87%
4.	8-А,Б,В	41%	81%
5.	9-А,Б,В	53%	87%
6.	10-А,Б	68%	97%
7.	11-А,Б	70%	100%
	всього	53%	89%

 

         Кращі результати мали учні 7-А, 6-А, 8-А, 10-Б, 11-А, 11-Б класів. Однак вкрай незадовільним був рівень якісних показників учнів 5-А, 5-Б та 5-В та 8-В класів. Переважна більшість учнів цих класів справились з роботою на середньому та початковому рівнях. Частково низькі показники учнів 5 класів можна було пояснити зміною умов навчального середовища, переходом до школи ІІ ступеня, але такі результати не могли задовільнити ні вчителів, ні батьків, ні учнів. Учителі кафедри розглянули питання підвищення мовної грамотності  учнів на засіданні м/о, спланували систему заходів по усуненню вказаних недоліків. Також на засіданні м/о було порушене питання низької культури мовлення учнів закладу.

         З метою якісного вирішення виявлених проблем 2012-2013н.р. вчителі української словесності  розпочали роботу над методичним проектом «Формування мовної грамотності учнів», у рамках роботи над яким активізували не лише роботу з підвищення результативності  навчальної діяльності учнів, а й позакласну, гурткову роботу, роботу з обдарованими учнями. 

       Порівняльний аналіз результативності  роботи методичного об’єднання учителів української  мови  до роботи над методичним проектом та в ході реалізації  проекту висвітлений у таблицях 1-2 та діаграмах 1-3.

Таблиця 1. Результативність  навчальної діяльності учнів за підсумками контрольних зрізів знань у 2011-2013рр. 

 

 

 

класи	І семестр 2011-2012н.р.		ІІ семестр 2011-2012н.р.		ІІ семестр 2012-2013н.р.
	ЯП	РНУ	ЯП	РНУ	ЯП	РНУ
5	23%	78%	48%	85%	58%	92%
6	64%	92%	61%	86%	67%	92%
7	54%	87%	53%	90%	65%	96%
8	41%	81%	51%	87%	55%	90%
9	53%	87%	59%	84%	74%	93%
10	68%	97%	60%	92%	69%	97%
11	70%	100%	75%	92%	-	-
Усього	53%	89%	58%	88%	65%	93%

 

 

 

Діаграма 1. Порівняльний аналіз якісних показників  навчальної діяльності учнів за підсумками контрольних зрізів знань у 2011-2013рр.

 

 

 

 

Діаграма 2. Порівняльний аналіз рівня навченості учнів за підсумками контрольних зрізів знань у 2011-2013рр.

 

 

Таблиця 2. Результативність  участі  учнів школи в ІІ етапі Всеукраїнських предметних олімпіад, міських альтернативних олімпіадах, міських предметних конкурсах з української мови в 2011-2013рр.

 

Кількість здобутих призових місць у 2011-2012н.р.			Кількість здобутих призових місць у 2012-2013н.р.
ІІ етап Всеукраїнських предметних олімпіад	Міська альтернативна олімпіада	Міські предметні конкурси	ІІ етап Всеукраїнських предметних олімпіад	Міська альтернативна олімпіада	Міські предметні конкурси
3	1	2	4	3	5

 

 

Діаграма 3. Порівняльний аналіз результативності  участі  учнів школи в ІІ етапі Всеукраїнських предметних олімпіад, міських альтернативних олімпіадах, міських предметних конкурсах з української мови в 2011-2013рр.

 

1 - ІІ етап Всеукраїнських предметних олімпіад

2 - Міська альтернативна олімпіада

3 - Міські предметні конкурси

         Отже,  результати здійснення проектно-цільового підходу в організації науково-методичної роботи закладу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №31 ВМР» станом на 01.01.14р. такі: міцне та глибоке засвоєння знань учнями, покращення якості методичної роботи,  підвищення професійного рівня педагогів та збільшення кількості творчих учителів, перехід взаємодії учасників освітнього процесу з режиму функціонування в режим розвитку, підвищення результативності участі учнів школи у ІІ етапі  Всеукраїнських предметних олімпіад,  у міських альтернативних олімпіадах, предметних, науково-дослідницьких та творчих конкурсах, підвищення рейтингу школи серед закладів міста.

 

2.3. Робота педагогічного колективу закладу  над  довготривалим методичним проектом «Від минулого – у сьогодення й майбутнє»

2.3.1. Загальні положення проекту

  У процесі освіти ми вчились у минулого, намагаючись відтворити і відновити його;  настав час учитись у майбутнього, випереджаючи його… Зміни в освіті мають бути сфокусовані на якісній трансформації змісту і форми

                              Раджа Рой Синг,          

                              провідний спеціаліст  

                              ЮНЕСКО

Спільна праця запалює в людях таку жагу звершень, якої вони рідко можуть досягти поодинці.

                              І.Емерсон

Бути гарним педагогом – це бути справжнім реформатором майбутнього життя України, бути апостолом Правди і Науки.

                              С. Русова

Керівник проекту: Олена Сокольвак, заступник директора з НВР закладу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №31 ВМР»

Учасники проекту: педагогічний колектив закладу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №31 ВМР»

Члени творчої групи по реалізації проекту:

Гончарук Т.І. – учитель світової літератури  вищої кваліфікаційної категорії;

Левкович І.А. – учитель вищої кваліфікаційної категорії, старший вчитель, керівник м/о вчителів початкових класів;

Слюсаренко В.В. – учитель вищої кваліфікаційної категорії, керівник м/о вчителів фізкультури;

Вишнюк Л.І. –  учитель вищої кваліфікаційної категорії, старший вчитель, керівник м/о вчителів математики;

Дорош Н.Л. – учитель І категорії, керівник м/о вчителів суспільних дисциплін;

Мила О.П. – учитель англійської мови вищої кваліфікаційної категорії;

Шевчук Л.В. – учитель трудового навчання  ІІ кваліфікаційної категорії.

Григореноко Н.В. – бібліотекар, спеціаліст І категорії.

                

База реалізації проекту: заклад «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №31 ВМР»

Обгрунтування вибору теми проекту

        Після діагностування та анкетування  педагогів закладу було встановлено, що  потребує детальнішого опрацювання питання  розвитку ключових компетенцій усіх учасників навчально-виховного процесу, виховання в них проектної культури, нових способів мислення і діяльності.  Роботу над загальношкільним методичним проектом було розпочато з метою узагальнення інноваційного досвіду вчителів закладу,  кращої реалізації методичної проблеми освітян міста і школи. Освіта XXІ століття  має бути випереджальною за характером, тобто бути спрямованою в майбутнє, на розв’язання проблем нового століття, зміни в освіті мають бути сфокусовані на якісній трансформації змісту і форми.

Мета проекту: спроба окреслити стратегічні напрямки розвитку закладу через його переорієнтацію на компетентнісний підхід, створення закладу нового типу, освітнього середовища, в якому взаємодія учасників освітнього процесу  перейшла з режиму функціонування в режим розвитку.

Завдання проекту:

-         розвивати кожного учасника навчально-виховного процесу як творчу особистість;

-         формувати ключові, предметні компетентності учнів та професійну компетентність учителя у сфері продуктивного навчання, науково-дослідницької діяльності, розвитку критичного мислення, проектної діяльності;

-         навчати педагогів раціонально поєднувати теоретичні знання з їх практичним застосуванням у навчально-виховному процесі;

-         зорієнтувати всю роботу педколективу на вирішення завдань особистісно орієнтованої системи навчання.

Відповідно до мети й завдань, у його змісті йдеться про:

-         діяльність педагогів на діагностичній основі;

-         психологізацію педагогічного процесу;

-         диференціацію та індивідуалізацію навчання й виховання;

-         розвивально-творчий характер навчання учнів;

-         атмосферу співробітництва та психологічного комфорту;

-         моніторинг навчального процесу;

-         підвищену увагу до потреб та запитів учнів;

-         формування ключових компетентностей учнів та професійної компетентності педагогів на основі використання інноваційних технологій.

-         сприяння розвитку здібностей учнів та педагогів у груповій співпраці.

Структура проекту:

Підготовчий етап (2011-2012н.р.)

     Етап усвідомлення колективом необхідності змін та впровадження нововведень, пошуку та актуалізації нових ідей. Мета етапу: висвітлення певної невідповідності сучасного стану справ у освіті загалом та нашому закладі зокрема новим тенденціям розвитку суспільства, науково-технічному прогресу, вимогам до професіоналізму педагогів; сприяння залученню кожного члена педагогічного колективу до усунення цих невідповідностей через різні форми інноваційної, педагогічної та методичної діяльності; виявлення та обговорення у колективі кола проблем, актуальних нових ідей щодо реформування навчально-виховного процесу із загальноосвітньої підготовки у закладі через створення методичного проекту.

    Результатом цього етапу має стати каталог інноваційних технологій «Від минулого – у сьогодення й майбутнє», який дає інформацію стосовно кожного працівника про те, які інноваційні методи, технології та прийоми:

-         опановані ним добре;

-         опанування яких було припинено;

-         що він планує опанувати та відновити у найближчій та подальшій перспективі.

Реалізаційний етап (2012-2013н.р.)

    Має на меті визначити пріоритетні стратегічні напрями управління інноваційною діяльністю по формуванню ключових компетенцій учасників навчально-виховного процесу у закладі та ступінь готовності суб’єктів навчального процесу до роботи в нових умовах.

Основні завдання ІІ етапу:

-         подолання опору та психологічного дискомфорту в процесі створення позитивної комунікації, постійної зацікавленості справами кожного, особистої мотивації кожного учасника;

-         апробація нових педагогічних технологій, що формують ці компетенції;

-         навчання не лише учнів, а й педагогів;

-         широка поінформованість;

-         оцінювання і контроль проміжних результатів.

Аналітично-презентаційний етап (2013-2014н.р.)

     Оприлюднення результатів інноваційної педагогічної діяльності, інноваційного продукту.

Основні завдання ІІІ етапу:

-         експериментальна перевірка продуктивності й можливості тієї чи іншої технології;

-         опис інновацій    з обґрунтуванням ідей, підходів, чітке й вичерпне розкриття їхнього змісту

-         визначення термінів та етапів апробацій;

-         здійснення контролю за перебігом апробацій.          

Тип проекту:

-         за остаточним результатом  - теоретично-практичний;

-         за кількістю учасників – колективний;

-         за тривалістю – довготривалий.

Термін реалізації проекту:

2011-2014 р.р.

Очікувані результати проекту:

-         підвищення якості загальноосвітньої підготовки на засадах компетентнісного підходу;

-         впровадження в навчальний процес інновацій, що сприяють активному та інтерактивному навчанню;

-         збагачений суб’єктивний досвід учителів через опанування інноваційних технологій;

-         застосування теоретичних знань на практиці під час проведення різноманітних методичних заходів;

-         оприлюднення результатів роботи над проектом та досвіду роботи вчителів;

-         змістовне наповнення розділів «Здійснення загальної середньої освіти», «Організаційно-педагогічна діяльність», «Робота з педагогічними кадрами», «Методична робота» щорічних планів роботи закладу;

-         підготовка до роботи над загальношкільним соціально-педагогічним проектом «Школа майбутнього».

Ресурси:

-         людські (адміністрація, керівники м/о, вчителі);

-         інформаційні (ТЗН, мультимедійна система, комп’ютери);

-         матеріально-технологічні ( методична, наукова та навчальна література);

-         фінансові (кошти, витрачені на інформаційне та матеріально-технологічне, технічне забезпечення, друк та оформлення матеріалів

 

 

 

2.3.2.Перспективний план роботи над методичним проектом «Від минулого – у сьогодення й майбутнє»

І етап. Підготовчий (2011-2012н.р.)

№	Зміст роботи	Метод роботи	Термін	Відповідальний
1	Розгляд та затвердження перспективного  плану роботи над методичним проектом	Засідання методичної ради	Травень, 2011р.	Сокольвак О.К.
2.	Організація роботи над загальношкільним методичним проектом «Від минулого – у сьогодення й майбутнє»	Засідання методичної ради	Вересень, 2011р.	Сокольвак О.К.
3.	Коригування плану роботи над проектом на підготовчому етапі у 2011-2012н.р.	Засідання творчої групи	Жовтень, 2011	Сокольвак О.К., члени творчої групи
4.	Вивчення різноманітних джерел літератури, їх науковий аналіз	Робота з літературою	Жовтень-грудень	Заступники директора, керівники м/о, бібліотекар
5.	Складання переліку літератури для самоосвітньої роботи вчителів	Систематизація літератури	Грудень	Григоренко Н.В.
6.	Самоосвіта учителів.	Робота з літературою	Упродовж року	Учителі
7.	Засідання педагогічної ради «Діяльність педагогічного колективу щодо забезпечення умов для самореалізації особистості відповідно до її здібностей та інте ресів»	Засідання педагогічної ради	Жовтень	Заступник з НВР
8.	Коригування шкільної електронної бази відкритих уроків та виховних заходів	Систематизація матеріалів	Упродовж року	Сокольвак О.К., керівники м/о
9.	Збір та оформлення інформації з теми в методичному кабінеті школи.	Обмін досвідом	Квітень-травень	Заступники директора, керівники м/о
10.	Навчання вчителів за програмами Intel «Навчання для майбутнього», «Цифровий стиль життя»	Робота на ПК	Упродовж року	Учитель інформатики
11.	Тренінгові заняття «Ази гуманної педагогіки»	Тренінгові заняття	Упродовж року	Дзінюк О.С.
12.	Поповнення банку інноваційних технологій	Узагальнення досвіду роботи вчителів, систематизація	Упродовж року	Заступники директора
13.	Поповнення виставки новинок методичної літератури «Інновації – в життя школи»	Систематизація літератури	Упродовж року	Сокольвак О.К., Григоренко Н.В.
14.	Звіт про роботу над проектом у 2011-2012н.р.	Засідання методичної ради	Травень	Сокольвак О.К.

ІІ етап. Практичний, реалізаційний (2012-2013н.р.)

№	Зміст роботи	Метод роботи	Термін	Відповідальний
1.	Засідання м/о. Створення каталогу інноваційних технологій «Від минулого – у сьогодення й майбутнє»	Анкетування	Серпень, 2012р.	Керівники м/о
2.	Коригування та затвердження плану роботи над загальношкільним методичним проектом «Від минулого – у сьогодення й майбутнє» на 2012-2013 н.р.	Засідання методичної ради	Вересень	Сокольвак О.К.
3.	Засідання педагогічної ради «Розвиток професійної компетентності педагога як умова забезпечення якості освіти»	Засідання педагогічної ради	Жовтень	Заступник з НВР
4.	Засідання м/о вчителів початкових класів «Розвиток читацької компетентності учнів початкової школи»	Засідання м/о вчителів початкових класів, виступи, обмін досвідом	Жовтень	Левкович І.А.
5.	Розробка та проведення відкритих уроків, орієнтованих на формування ключових компетентностей учнів	Проведення предметно-методичних тижнів кафедр	Листопад-березень	Керівники м/о
6.	Засідання педагогічної ради «Формування ключових компетентностей молодших школярів засобами інтерактивних технологій»	Засідання педагогічної ради	Грудень	Сокольвак О.К.
7.	Засідання Школи молодого вчителя «Розвиток раціональної, продуктивної, творчої компетенції вчителя та учня»	Доповіді, обмін досвідом	Грудень	Сокольвак О.К., Калашник Т.В.
8.	Самоосвіта учителів.	Робота з літературою	Упродовж року	Учителі
9.	Коригування шкільної електронної бази відкритих уроків та виховних заходів	Систематизація матеріалів	Упродовж року	Сокольвак О.К., керівники м/о
10.	Тренінгові заняття «Крок за кроком до життєвої компетентності особистості»	Тренінгові заняття	Упродовж року	Дзінюк О.С.
11.	Продовження навчання вчителів за програмами Intel «Навчання для майбутнього», «Цифровий стиль життя»	Робота на ПК	Упродовж року	Учитель інформатики
12.	Педагогічні читання «Христина Алчевська – сподвижниця освітньої справи в Україні»	Педагогічні читання	Січень	Кравчук Г.Д., Волошина С.Г.
13.	Методичний семінар-практикум «Сучасний вчитель – людина чи надлюдина?»	Методичний семінар-практикум	Березень	Сокольвак О.К., Дорош Н.Л.
14.	Захист міні-проектів щодо висвітлення теоретичної та практичної бази формування ключових компетентностей учнів	Спільне засідання методичної ради, ініціативної групи «Клуб творчих учителів», творчих груп по реалізації проектів.	Березень	Іванець О.М., Сокольвак О.К., Гончарук Т.І.
15.	Тиждень відкритих дверей, творчий звіт ініціативної групи «Клуб творчих учителів»	Тиждень відкритих дверей, творчий звіт	Березень	Гончарук Т.І.
16.	Психолого-педагогічний семінар «Соціально-психологічний аспект особистісного зростання як метод розвитку життєвої компетентності»	Психолого-педагогічний семінар	Квітень	Дзінюк О.С.
17.	Звіт про роботу над проектом у 2012-2013н.р.	Засідання методичної ради	Травень	Сокольвак О.К.. члени групи

 

ІІІ етап. Аналітично-презентаційний (2013-2014н.р.)

 

№	Зміст роботи	Метод роботи	Термін	Відповідальний
1.	Коригування та затвердження плану роботи над загальношкільним методичним проектом «Від минулого – у сьогодення й майбутнє» на 2013-2014 н.р.	Засідання методичної ради	Вересень	Сокольвак О.К.
2.	Засідання педагогічної ради «Науково-методичне забезпечення  творчої науково-дослідницької діяльності учнів, педагогів, адміністрації»	Засідання педагогічної ради	Жовтень	Заступник з НВР
3.	Створення шкільного наукового товариства МАН «Інтелектуал»	Наукове товариство	Вересень – жовтень	Іванець О.М.
4.	Розробка та проведення відкритих уроків, орієнтованих на формування ключових компетентностей учнів	Проведення предметно-методичних тижнів кафедр	Листопад-березень	Керівники м/о
5.	Коригування шкільної електронної бази відкритих уроків та виховних заходів	Систематизація матеріалів	Упродовж року	Сокольвак О.К., керівники м/о
6.	Продовження навчання вчителів за програмами Intel «Навчання для майбутнього», «Цифровий стиль життя»	Робота на ПК	Упродовж року	Учитель інформатики
7.	Педагогічні читання «Педагогічні пошуки В.О.Сухомлинського»	Педагогічні читання	Січень	Кравець М.П., Григоренко Н.В., Шуляк В.В.
8.	Моніторинг кінцевих результатів ключових компетентностей учнів та професійної компетентності вчителів	Засідання м/о, анкетування	Березень	Сокольвак О.К., Дзінюк О.С., керівники м/о
9.	Тиждень відкритих дверей, творчий звіт ініціативної групи «Клуб творчих учителів»	Тиждень відкритих дверей, творчий звіт	Березень	Гончарук Т.І.
10.	Презентація  портфоліо кращих педагогів, предметних кафедр.	Обмін досвідом	Березень	Керівники м/о, вчителі школи
11.	Вивчення та узагальнення ППД кращих учителів	Вивчення досвіду, розробка навчально-методичних посібників	Упродовж року	Заступники директора, творча група
12.	Захист проекту	Засідання педагогічної ради	Березень	Творча група
13.	Круглий стіл «Узагальнення методичних знахідок під час роботи над проектом»	Круглий стіл, систематизація досвіду	Квітень	Творча група
14.	Оформлення результатів досліджень (випуск методичного бюлетеня, буклетів, друк у часописах)	Випуск методичного бюлетеня, буклетів, друк у часописах	Упродовж року	Керівники м/о, творча група
15.	Вивчення рівня пізнавальних процесів учнів (моніторинг навченості): 3-4 класів; 5-9 класів; 10-11класів.	Моніторинг навченості учнів	Грудень, травень	Заступники директора
16.	Звіт про роботу над проектом у 2011-2014н.р.	Засідання методичної ради	Травень	Іванець О.М., Сокольвак О.К., члени групи
17.	Створення плану роботи над загальношкільним соціально-педагогічним проектом «Школа майбутнього» на 2014-2016рр.	Загальношкільний соціально-педагогічнимй проект	Травень	Адміністрація, керівники м/о, творча група

 

2.4. Робота вчителів української мови  над методичним проектом

«Формування мовної грамотності учнів»

 

Світлина 3.Засідання творчої групи по реалізації методичного проекту «Формування мовної грамотності учнів»

 

 

 

2.4.1. Загальні положення  проекту

Автори проекту: вчителі української мови Калашник Т.В., Кравець М.П., Музика Н.Г., Совік Т.П., Сокольвак О.К.

Керівник проекту: Калашник Т.В.

Куратор проекту: заступник директора закладу  з навчально-виховної роботи Сокольвак О.К.

Учасники проекту:  вчителі української мови

База реалізації проекту: заклад «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №31 Вінницької міської ради»

Характеристика проекту:

За кінцевим результатом: практико-орієнтований;

За кількістю учасників: колективний;

За тривалістю: короткотривалий;

За ступенем самостійності: експериментально-дослідницький;

За характером контактів: внутрішній;

Термін реалізації проекту: 2012-2013 навчальний  рік.

                               

Етапи проекту

 

Актуальність проекту

Оволодіння орфографією - важливий елемент загальноосвітньої підготовки учнів. Підвищення рівня їх­нього мовленнєвого розвитку (на що звертається особлива увага в сучасній школі) повинно супроводжуватися удосконаленням орфогра­фічної грамотності, оскільки сформованість в учнів орфографічних  навичок справляє  позитивний вплив на їхній загальний мовленнє­вий розвиток.

Навчання орфографії завжди було в центрі уваги вчених як ми­нулого століття, так і сучасності. В їхніх працях простежуються два напрями: граматичний /Ф.І.Буслаєв, К.Д.Ушинський, Д.М.Богоявленський, О.М.Гвоздєв, Г.Н.Приступа, М.М.Разумовська та ін./ і антиграматичний /П.О.Афанасьєв, В.А.Флеров, В.П.Шереметєвський та ін./, - представники яких по-різному розглядають механізми формування орфографічної грамотності. Перші вважають, що становлення грамотно­го письма відбувається завдяки мисленню, отже, методика повинна будуватися на вивченні й усвідомленні граматичних правил і спосо­бів виконання дій з ними. На думку других, психологічними механіз­мами грамотності є різні аналізатори, робота яких забезпечує за­пис і збереження в пам’яті орфографічно правильного образу слова. Значить, природа даної навички не залежить від знання правил і, таким чином, від мислення. Здобутки цих двох лінгвістичних шкіл використовують у своїй роботі сучасні вчителі.

Як відомо,  необхідною умовою формування соціально активної і духовно багатої особистості є і  оволодіння мовою як засобом спілкування.

   Мова – це основа духовного життя людини, і ми покликані прищеплювати дітям любов до неї, формувати вміння  відчувати й осягати її глибокий зміст і красу. Як писав В.О.Сухомлинський, без поваги, без любові до рідного слова не може бути ні всебічно людської вихованості, ні духовної культури.

Таким чином, вибір теми дослідження зумовлений, з одногу боку, соціальною значущістю оволодіння мовою як засобом спілкування і пізнання, а з другого боку – невисоким рівнем орфографічної грамотності учнів, недостатністю дослідження проблеми в теоретичному і практичному напрямках.

    Розвивальний аспект цього проекту  полягає у формуванні творчої діяльності учнів, розвитку загальнонавчальних (організаційних, загальномовленнєвих, загальнопізнавальних, контрольно-оцінних) умінь; оволодінню узагальненими способами дій; моделюванні мовленнєвих і творчих завдань на уроках; розвитку активного пізнавального ставлення до предмета. Плідними виявляються у роботі такі прийоми, як ігрова постановка завдань. Ці види роботи відповідають закономірностям розумового розвитку  школярів, вносять у процес пізнання емоційно-образний струмінь, забезпечуючи успішне долання шляху від явищ до сутності.

У навчально-виховному процесі зі  школярами  середньої ланки повинна обов’язково бути представлена гра. Це – ефективний засіб, що стимулює дітей стати кращими. Вона формує первинне усвідомлення того, що гарно, а що погано, володіє прекрасною діагностичною функцією – показує дитині, що та вміє, що знає, що їй подобається.

Мета проекту: викликати інтерес до навчання,  удосконалювати  мовну  грамотність учнів в умовах особистісно зорієнтованої модульної системи навчання,  створити  належні умови  для поліпшення вивчення української мови, виховання шанобливого ставлення до неї.

 

           

Очікувані результати

• Розвиток навчальної, мовної, творчої, комунікативної, полікультурної компетентностей;
• Перетворення учнів з суб’єктів навчального впливу на об’єктів творчої діяльності;
• Набуття учнями навичок самооцінки знань з теми;
• Набуття учнями навичок брати участь в інтелектуальних, інтерактивних іграх;
• вдосконалення вмінь володіння правилами спілкування; , дотримання  вимог культури усного і писемного мовлення;
• оптимізація умов для творчої співпраці всіх учасників навчально – виховного процесу
• набуття навичок правильного формулювання та висловлювання власних думок;
• вдосконалення навичок комунікативно-виправданого користування засобами мови;
• підвищення професійного рівня педагогів.

Методологічні засади та наукове обґрунтування реалізації  проекту

 

Підвищення ролі мовлення в соціумі у ХХ-ХХІ столітті викликали поглиблення всієї філологічної підготовки учнів. У цьому зв'язку особлива роль належить українській мові  як провідній навчальній дисципліні в циклі гуманітарних предметів. Українська мова  як особливий світоглядний предмет повинен сформувати систему поглядів на природу й суспільство, виховувати громадянина і патріота. "Мова є одним із найважливіших засобів профілізації старшокласників, оскільки вона  вербалізує  картину світу і цим самим є основою світогляду кожної особистості", - справедливо зазначають Л. Мацько і О.Семеног. Сучасні дослідники приділяють значну увагу теоретичним і практичним пошукам, пов'язаним з підготовкою комунікативно компетентного випускника (О. Біляєв, С. Караман, Л. Мацько, Л. Паламар, М. Пентилюк,   М. Плющ, О. Семеног, В. Тихоша, В. Цимбалюк); визначенню принципів, форм, методів і прийомів навчально-виховного процесу в школі, спрямованих на формування комунікативної компетентності випускника загальноосвітньої школи (О. Біляєв, Т. Донченко, М. Пентилюк, К. Плиско, Т. Симоненко, В. Шляхова та ін.); упровадженню комунікативно-діяльнісного підходу до навчання української мови (А. Богуш, М. Вашуленко, Т. Донченко, Л. Мацько, Г. Онкович, М. Пентилюк, Г. Шелехова); удосконаленню риторичної підготовки випускника (Н. Голуб, Т. Ладиженська, Л. Мацько, Л. Скуратівський та ін.) Потребує подальшого розв'язання проблема трансформації мовної та мовленнєвознавчої теорії в уміння й навички, що забезпечують становлення вербального складника мовної особистості. Зазначене свідчить про необхідність наукового обгрунтування формування мовної особистості в профільній ланці.

Мета курсу української мови в школах  полягає в підвищенні загальнолінгвістичного рівня учнів, розширенні диференційованого навчання відповідно до запитів і здібностейучнів, у формуванні вмінь самостійно здобувати лінгвістичні знання, працювати з науковою й довідковою філологічною літературою, стимулюванні інтересу до слова, розвиткові гуманітарного мислення й мовного чуття, що спирається на філологічну компетентність.

Провідними завданнями навчання української мови   є формування мотивації до вивчення мови; пізнання історії, культури народу, естетичних та моральних цінностей; формування духовного світу учнів, світоглядних уявлень, загальнолюдських ціннісних орієнтирів; вироблення вмінь орієнтуватися в потоці різноманітної інформації, знаходити, сприймати, аналізувати, оцінювати, застосовувати на практиці відомості, одержані в словесній чи іншій формі; розвиток умінь вільно спілкуватися в різних ситуаціях, формулювати й висловлювати власну думку, розуміти інших людей, знаходити спільну мову з ними; подальший розвиток базових лексичних, граматичних, стилістичних, орфоепічних, правописних умінь і навичок на основі узагальнення й поглиблення знань учнів про мову як суспільне явище; удосконалення навичок самостійної навчальної діяльності, розвиток інтелектуальних, творчих здібностей учнів. Визначені завдання реалізуються через мовленнєву, мовну, соціокультурну, діяльнісну (стратегічну) змістову лінії.

Важливе значення має відбір мовних відомостей, що забезпечували б ефективність навчання української мови. Мовна змістова лінія повинна бути не просто сукупністю роздрібнених теоретичних відомостей, а систематизованим викладом структурно-семантичної теорії з урахуванням внутрішньорівневих, міжрівневих і міжпредметних зв'язків. Таким чином, провідними постають семантичний і функціональний аспекти, що передбачають посилення уваги до значення й функції мовних одиниць у мовленні.

Основною формою навчання  був і залишається урок, отже, йому належить провідна роль у підвищенні результативності навчання, розвитку й виховання учнів. Урок - це інструмент виховання й розвитку особистості. Якої б модифікації не зазнавала його структура, урок є стрижнем, навколо якого розташовуються інші форми навчальних занять.

Звичайно, урок української мови  має ряд особливостей, що визначаються метою й завданнями вивчення курсу мови, особливостями контингенту учнів, змістом навчання, системою методів і прийомів, кількістю годин, відведених на опанування учнями українською мовою, використанням засобів навчання. Особливості уроків української мови  зумовлено змістом і технологією навчання Характер опрацьованого матеріалу, наявність у школярів опорних знань, набутих у попередніх класах, визначають специфіку таких занять, які будуть ефективними й підтримуватимуть інтерес до предмета за умов використання оптимального варіанта структури уроку, науково обґрунтованої організації його змісту, правильного добору методів і прийомів роботи, засобів організації пізнавальної діяльності, системи завдань і вправ, що сприяють поглибленню знань учнів, удосконаленню їхніх умінь і навичок.

 Інноваційні процеси, що відбуваються сьогодні в освіті, спричиняють виникнення нових підходів до організації й проведення уроку української мови.

Важливими умовами формування мовної грамотності є опора на інтелектуальний потенціал учнів, урахування мотиваційних настанов вивчення української ;    використання   в   якості    основного   засобу   навчання профільно - орієнтованого тексту як середовища функціонування мовних одиниць, що дозволяє залучити школярів до мовленнєвої діяльності, мотивує засвоєння лінгвістичної теорії, підвищує пізнавальний і виховний потенціал уроку; розробка навчальних комплектів, диференційованих відповідно до профілю навчання, зокрема програм, підручників, посібників, електронних засобів навчання; упровадження комп'ютерних технологій, зокрема Інтернет, дистанційних курсів, електронних посібників; підготовка й перепідготовка вчителів.

Вивчення української мови у сучасній школі необхідно вибудовувати з урахуванням методологічних і загально дидактичних особливостей предмета – засвоєння мовного матеріалу та мовленнєвої діяльності учнів із перевагою мовленнєвої практики.

Запорукою інноваційного типу навчання є сформованість в учнів бажання та здатності самостійно вчитися, шукати в різних джерелах інформацію та застосовувати нові знання, виробляти вміння діяти, прагнути до творчості та саморозвитку. При розробці технологій формування мовної грамотності використані ідеї Т.О. Харахоріної, І.П. Ющука, Т.О. Мартинюк.

Система заходів по  формуванню мовної грамотності учнів, спланованих в рамках роботи над проектом

У ході роботи над методичним проектом були проведені наступні заходи, сплановані як адміністрацією, так і вчителями школи:

Таблиця 3. Заходи щодо вивчення стану навчально-виховної роботи з формування мовної грамотності учнів

Зміст роботи	Термін виконання	Відповідальні
Вхідне діагностування, аналіз результатів, моніторинг якості навчання з української мови  в 5-11 класах.	Грудень 2011- травень 2013	Адміністрація
Планування корекційної роботи.	травень 2012	Учителі м/о
Огляд компۥютерних програм з предметів та вивчення можливості використання.	серпень 2012	Учителі м/о
Контроль стану ведення зошитів з української мови та літератури.	листопад 2012	Адміністрація
Огляд та атестація навчальних кабінетів.	Серпень, вересень 2012	Адміністрація
Огляд новинок методичної літератури.	Серпень 2012	Учителі м/о
Творчий обмін досвідом з покращення мовної грамотності учнів: -       Шляхи підвищення мовної грамотності; -       Урізноманітнення індивідуальної роботи з учнями; -       Про виконання єдиного орфографічного режиму; -       Робота над помилками; -       Самоосвітня діяльність школярів.	Серпень- Вересень 2012	Учителі м/о
Перевірка стану викладання української мови та літератури	Грудень  -січень 2013	Адміністрація

 

Таблиця 4. Заходи щодо формування мовної грамотності учнів

 

 

2.4.2. Сценарій відкритого уроку української мови «Прикметник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль», проведеного в 6-В класі в рамках роботи над проетом «Формування мовної грамотності учнів»  молодим учителем Совік Т.П.

 

Мета: навчальна: поглибити й систематизувати знання учнів про прикметник як частину мови, формувати вміння відрізняти прикметники від інших частин мови, визначати рід, число, відмінок та синтаксичну роль прикметників, формувати мовну грамотність учнів, уміння доречно вживати прикметники-синоніми в усному та писемному мовленні; розвивальна: розвивати культуру усного й писемного мовлення, удосконалювати вміння й навички колективної та самостійної роботи; виховна: орієнтувати школярів на загальнолюдські та національні ідеали, сприяти вихованню активної життєвої позиції.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Повідомлення теми й мети уроку, мотивація навчання

Учитель: Тема нашого сьогоднішнього уроку: «Прикметник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль». Це дуже важлива й цікава тема. Ви, напевно, знаєте, що прикметники за кількістю вживання займають третє місце після іменників і дієслів. Прикметники – це багатство й окраса нашої мови. Досконале знання й володіння мовою не можливе без знання її прикметникової скарбниці. Ми з вами маємо навчитися розуміти значення і правильно використовувати прикметники, збагачуючи тим самим своє мовлення. 

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Розумовий штурм

Учні пригадують основні відомості про прикметник, можливо, кілька прикметників. Наприклад: позначає ознаки предмета, відповідає на питання який? чий?, змінюється за родами та відмінками,зелений, розумний тощо.

Усі ці відомості також можна записати на дошці.

IV. Вивчення нового матеріалу

Із розрізнених відомостей про прикметник учитель разом із учнями створюють узагальнювальну таблицю про прикметник як частину мови. Інформація поступово з’являється на інтерактивній дошці.

  Таблиця 5. Прикметник як частина мови

 

 

 

V. Виконання вправ на закріплення вивченого.

Учитель: Тепер давайте попрацюємо усно. Зверніть увагу на дошку.

  Таблиця 6. Творення словосполучень з іменником

 

 

 

 

 

Спишіть, утворивши словосполучення з іменником. Поясніть, від чого залежить рід, число, відмінок прикметників.

Виконання: Лісове озеро, лісова ягода, лісовий звір, лісові рослини; новий одяг, нове взуття, нова шапка, нові черевики.

Учитель: Чудово. Хто зможе тепер пояснити, від чого залежить рід, число, відмінок прикметників?

Учень: Рід, число і відмінок прикметника залежить від роду, числа й відмінка іменника.

Учитель: Дійсно. Прикметники семантично й граматично пов'язані з іменниками, залежать від них. Прикметники узгоджуються з іменниками, від яких залежать, тобто мають такі ж форми роду, відмінка й числа.

А тепер давайте пограємо. Я назву іменник. Хтось із вас визначить його ознаку, а інший поставить цей іменник і узгоджений з ним прикметник у формі непрямих відмінків.

Учитель: Зараз давайте розглянемо кілька речень, знайдемо у них прикметники, визначимо їх рід відмінок, число і синтаксичну роль.

  Таблиця 7. Синтаксична роль прикметників

 

 

 

 

 

Робота біля дошки.

Моє серце – гніздечко лелече (с.р., Н.в., одн.), що радіє далекій (ж.р., Д.в., одн.) весні (Г. Чубач). Як були колоски молодими (Ор.в, множ.), то дивились у небо, у простір (І. Савич). Хвилею зеленою (ж.р, Ор.в., одн.) здіймається навесні Батиєва (ж.р., Н.в., одн.) гора (М. Рильський). Батькова (ж.р, Н.в., одн.) хата всім багата (ж.р., Н.в., одн.) (Нар. творч.). Вишневий (ч.р., Н.в., одн.) сад розквітне коло хати, світання човном випливе зелене (с.р., Н.в., одн.) (М. Стельмах).

Учитель: Прикметники, як і будь-яка інша частина мови, можуть утворювати синонімічні ряди, тим самим збагачуючи, уточнюючи наше мовлення. Давайте спробуємо дібрати синоніми до прикметників: балакучий, подібний, старанний.

Учні: Балакучий – балакливий, говіркий, говорючий, щебетливий, язикатий...

Учні: Подібний – схожий, аналогічний, викапаний ...

Учні: Старанний – дбайливий, акуратний, пильний, ретельний, ревний, сумлінний...

Учитель: А тепер давайте поділимося на 2 групи. Кожній групі буде запропонована низка прикметників. Ви маєте згрупувати їх в синонімічні ряди. Через 5 хвилин один представник кожної групи прочитає ці ряди і пояснить за яким принципом, ознакою вони утворені. Виграє та команда, яка першою правильно виконає завдання.

               

Слова для груп:

1. Безмежний, стародавній, червоний, ніжний, старий, видатний, незапам'ятний, безкраїй, багровий, делікатний, старезний, визначний, безконечний, м'який, похилий, знатний, давнішній, неосяжний, рум'яний, неозорий, тонкий, ветхий, видний, безмірний, рожевий, давній, знаменний, безбережний.
2. Товстий, запашний, довгий, сталий, гарний, соромливий, гладкий, ароматний, тривалий, постійний, чудовий, повнотілий, пахучий, незмінний, прекрасний, повсякчасний, несмілий, духмяний, довгочасний, хороший, сором'язливий, повний, довголітній, вродливий, затяжний, привабливий, повний, довговічний, усталений.

1 група:

• безмежний, безкраїй, неозорий, безконечний, неосяжний, безмірний, безбережний
• стародавній, старий, незапам'ятний, старезний, похилий, давнішній, ветхий, давній
• червоний, багровий, рум'яний, рожевий
• ніжний, делікатний, м'який, тонкий
• визначний, знатний, видний, знаменний

2 група:

• товстий, гладкий, повнотілий, повний
• запашний, ароматний, пахучий, духмяний
• довгий, тривалий, повсякчасний, довгочасний, довголітній, довговічний
• сталий, постійний, незмінний, усталений
• гарний, чудовий, прекрасний, хороший, вродливий
• соромливий, несмілий, сором'язливий, сором'язний

На творчому етапі уроку можна запропонувати учням або написати вірш за метафорою, або ґронування.

Методичний коментар

Вірш за метафорою має складатися з 6 характеристик, розташованих у певній послідовності (колір, смак, запах, зовнішність, звук, якість почуттів). Учитель пропонує учням іменник. Їхнім завданням є скласти вірш за метафорою, використовуючи прикметники для різнобічної характеристики того чи іншого явища.

 Таблиця 8. Складання вірша за метафорою

 

 

 

 

 

 

Ґронування. Учитель пропонує учням слово (іменник). Далі учні по черзі записують на дошці асоціації, що виникають у них у зв’язку з цим словом.

   Таблиця 9. Ґронування

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Встановлюючи зв’язок між словами, записаними на дошці, учні самостійно складають та записують у зошитах словосполучення. Наприклад: королева квітів, тонкі пахощі, романтичні вірші, палке кохання, радість від свята, улюблена казка, вишукана привабливість.

Після цього учні складають із цими словосполученнями речення. Наприклад: Троянда – це символ палкого, щирого та вічного кохання. Невеликі колючки троянди тільки підкреслюють її тендітність та незахищеність. Троянда нагадує витончену, привабливу, іноді трохи зверхню казкову фею, яка несе людям радість, робить їх щасливими.

Додому можна дати учням завдання написати твір-метаморфозу на основі складених словосполучень та речень.

Зразок:

Я – троянда, королева квітів... Але мені зовсім не подобається цей титул. Чому мене так називають? За тендітність та вишуканість? Придивіться! Ці риси притаманні кожній красивій квітці. А можливо, люди вважають мене зверхньою, вередливою та колючою. Бо саме ці риси зазвичай приписують титулованим особам. Я зовсім не така! Подивіться, яка я ніжно-рожева та приваблива! Хіба таке досконале створіння може завдати комусь болю? Троянди – квіти щастя та радості. Без нас не обходиться жодне свято. Ми – вічний символ кохання. Адже я така сама палка та жагуча, як перша закоханість, але, на жаль, така ж недовговічна. Саме про мене складають вірші, моїми пахощами впиваються молоді дівчата, мріючи про загадкового принца, що зможе перетворити їхнє життя на казку. Я хочу дарувати людям щастя. Я – не королева, я – добра фея!

 

VІ. Подача домашнього завдання.

Написати твір-метаморфозу, якщо на уроці учні працювали над ґронуванням.

Зробити опис ранку у художньому стилі, використовуючи прикметники-синоніми.

 

VIІ. Підведення підсумків уроку (рефлексія).

ü Що нового дізналися на уроці?

ü Що для вас було найцікавішим?

ü Що для вас виявилося найскладнішим?

ü Над чим, на вашу думку, варто ще попрацювати?

 

Резервні вправи.

1. Розподільний диктант. Словосполучення прикметник + іменник записати у три колонки за родами. Усно поставити кожне словосполучення у формі множини. Визначити рід, число, відмінок прикметників. Два-три словосполучення ввести до самостійно складених речень.

Український народ; героїчна історія; славетне місто; запорозьке військо; мудрий політичний діяч; рідна земля; волелюбний дух; щасливе майбутнє.

1. Творча робота. Подані фразеологізми ввести до самостійно складених речень. Указати вжиті у фразеологізмах прикметники.

На яснії зорі, на тихії води; молочні ріки, кисільнії береги.

1. Пояснювальний диктант. Прикметники підкреслити, визначити рід, відмінок та число кожного. Підкреслити усі члени речення.

Коло нас на сторожі лишилось Тарасове слово. Народу пісенну долю нехай обмина біда      (Г. Білоус). Козацькому роду нема переводу (Нар. творч.). сурмачі засурмлять, і ревнуть гармати, кинеться сірома у кривавий вир, на ясні зорі і тихі води верне із неволі християнський мир         (М. Олійник).

 

2.4.3. Сценарій відкритого бінарного уроку з української мови та економіки «Сучасне покоління вибирає менеджмент», проведеного в 11-Б класі в рамках роботи над проетом «Формування мовної грамотності учнів»  учителем Сокольвак О.К.

 

Тема. Сучасне покоління вибирає менеджмент

Мета: закріпити раніше отримані знання з лексикології та синтаксису простого  речення, виробляти уміння пояснювати значення економічних термінів.  Продовжити розвивати навички грамотного письма та ведення ділових паперів. Виховувати в учнів управлінські якості роботи та навички організації  колективної праці.

Обладнання: відеозаписи «Найбагатші люди України», «Варто жити», картки для  індивідуальної роботи.

ХІД УРОКУ

1. 1.     Вступне слово учителя

        Сучасне життя… Що це? Які його складові частини? Життя – це рух, розвиток, стрімкий потік інформації. Життя – це ідеї та їх реалізація. Це розвиток суспільства, культури, мови. Розвиток особистості. А сучасне життя неможливе без прогресу, інновації, а значить, неможливе без менеджменту. Що таке менеджмент? Менеджмент – це сучасна система управління, яка найбільш повно відповідає функціонуванню соціально-економічних систем в умовах ринкових відносин. Отже, менеджмент – це управління, а менеджер – це керівник. І я рада вітати вас, молоде покоління майбутніх українських бізнесменів, на підсумковому бізнес-уроці. Сьогодні ми будемо не лише виробляти уміння і навички пояснювати значення економічних термінів, розвивати своє мовлення, але й спробуємо вчитися бути бізнесменами. Працювати будемо в групах (поділ на групи), кожна група має обрати собі менеджера.

2. Знайомство з «Пам’яткою бізнесмена – початківця»

1. Насамперед досконало і різнобічно вивчіть справу
2. Виховуйте с собі найкращі людські якості.
3. Особливу увагу зверніть на виховання вольових якостей характеру.
4. Розширюйте власний світогляд.
5. Учіться грамотно спілкуватися.
6.  Прагніть працювати енергійно, творчо.
7. Завжди дотримуйтесь активної життєвої позиції.
8. Коли станете багатими, не забувайте своїх батьків, інших людей, що потребують допомоги.

      Чи лише професійних якостей керівника стосується ця пам’ятка? Чи згодні ви з цими порадами? Прокоментуйте останній пункт плану. А чи обов’язково бізнесмен має бути багатим? Це типове явище? Представники ще яких професій вважаються найбагатшими людьми?

1. 2.     Перегляд відеофрагмента «Найбагатші люди України»

       Представники ще яких професій належать до найбагатших людей? Чи соромно бути бідним чи багатим? Ні. Соромно заробляти гроші нечесним шляхом, перетворювати матеріальну  вигоду в самоціль, зневажати вічні цінності, духовні орієнтири. Сьогодні ви будете заробляти гроші за свої знання і вміння. Та група, яка заробить найбільше грошей, не лише буде вважатися переможницею, але й отримає високі оцінки. А яким пунктом плану ви хотіли б доповнити пам’ятку? (Досконало знати рідну мову). Без знання рідної мови неможливо підтримувати контакти, вести ділову документацію.

                       

4. «Мозковий штурм»

         Епіграфом до нашого уроку стали такі слова Ван – Дайка: «Чимало скарбниць у світі відкривається, як Сезам казкового Алі-Баби, словесним ключем». А Наполеон свого часу сказав: «Хто не вміє говорити, кар’єри не зробить». Чи дійсно слово володіє такою великою силою? Знайти аргументи до позитивної чи негативної відповіді.

       Прикро чути, що на високих зібраннях наші підприємці послуговуються мовою сусідньої держави, тоді як представники інших країн користуються рідним словом. У французькому парламенті, наприклад, запроваджено штраф за надмірне вживання у виступах запозичених слів – так званих американізмів.

1. 5.                 Актуалізація опорних знань.  Теоретичний бліцтурнір

Укр. мова

1. Що таке лексикологія?

(Розділ мовознавства, що вивчає лексичне значення та вживання слів.)

1. На які групи слів за сферою використання поділяється лексика?

(Загальновживана, професійна, діалектна, розмовна лексика.)

1. Що називається реченням?

(Інтонаційно і граматично оформлена одиниця мовного спілкування, що виражає закінчену думку.)

1. На які групи за структурою граматичної основи поділяються прості речення?

(Односкладні та двоскладні.)

1. Перерахувати різновиди односкладних речень.

(Називні, означено-особові, неозначено-особові, безособові, узагальнено-особові.)

1. Чим може ускладнюватись просте речення?

(Однорідними членами речення, звертанням, вставними словами, вигуками та відокремленими членами речення.)

Економіка

1. Що таке економіка?

(Наука про основи господарювання.)

1. На які 2 частини поділяють економіку?

(Макроекономіка і мікроекономіка.)

1. Що таке «Парадокс Гіффена»?

(Підвищення цін на продукцію призводить до зростання попиту.)

1. Що таке конкуренція?

(Економічне суперництво між виробниками товарів та послуг.)

1. Які гроші вважаються повноцінними?

(Монети, злитки.)

1. Які гроші вважаються неповноцінними?

(Паперові, кредитні, депозитні, електронні.)

1. 7.                Редагування словосполучень.

І група

Попередити хворобу (запобігти хворобі)

Заключати договір (укладати угоду)

Приймати участь (брати участь)

Поштовий ящик (поштова скринька)

Відноситися з повагою (ставитися з повагою)

ІІ група

Розкривати книгу (розгортати книгу)

Замісник директора (заступник директора)

Повістка денна (порядок денний)

Тактичний юнак (тактовний юнак)

Підняти питання (порушити питання)

ІІІ група

Відкривати двері (відчиняти двері)

Висловитись по-другому (висловитись по-іншому)

Скільки зараз годин? (Котра година)

Поїхати у Київ (поїхати до Києва)

Товщиною 2 метри (завтовшки 2 метри)

1. 8.                Аукціон економічних термінів

    Фірма «Лексика» пропонує провести аукціон економічних термінів.

Кредит, банк, підприємець, прибуток, зарплата, менеджер, дивіденд, брокер,  

біржа, банк, маркер, бакалавр, бізнес, технопарк…

1. 9.                Перегляд реклам, виправлення помилок

    Що потрібно зробити бізнесменові, щоб його продукція користувалась попитом? (Рекламувати товар). Рекламне оголошення слід складати чітко, влучно, грамотно, використовуючи слова вивчених груп. Перегляньте реклами, вивіски, афіші, знайдіть у них помилки.

1. 10.            Робота з рекламою простого речення

                                                       Реклама

     Ти енергійний? Ти любиш спілкуватись? Прагнеш бути швидким та вільним у своїх думках? Тобі набридли речення, в яких потрібно визначати сполучники, сполучні слова та види підрядних частин? Тоді твій вибір – просте речення.

    Прості речення лаконічніші, емоційніші, конкретніші, ніж складні. Вони частіше вживаються в розмовному стилі та діалогічному мовленні.

     Але не чекай на постійні знижки в супермаркеті «Прості речення для складного життя». Просте ускладнене речення конкурує зі складним не лише за обсягом, але й за синтаксичними зв’язками.

Вставити розділові знаки.

      10. Створення власної реклами

11. Підведення підсумків роботи. Виставлення оцінок. Домашнє завдання.

12. Перегляд відеофрагмента  гурту «Вхід у змінному взутті» «Варто жити»

  Перегляньте відеофрагмент і дайте відповідь на питання: «Заради чого варто жити і працювати?»

14. Підсумок уроку

                                                 Дізнався

                                                 Навчився

Я                                              Допоміг

                                                  Навчив

                                                  Дякую

 

Висновки

       Результати роботи творчих груп учителів школи над виконанням загальношкільного, окремих  методичних проектів довели ефективність такої форми методичної роботи, як проектно-цільова. Так, значно зросли показники готовності вчителя до дослідницької діяльності, його бажання вдосконалювати свою майстерність на основі інноваційної роботи, уміння (і певною мірою потреба) теоретично обґрунтувати свої практичні дослідження та розробити до них методичне забезпечення. Важливим наслідком вважаємо також те, що досвід пошукової роботи різних команд учителів став для колективу взірцем, мотиваційним чинником, що спонукає до такої діяльності інших педагогів.

     Проте навіть така творча робота може лише послужити поштовхом, але не дасть значних зрушень і тривалого ефекту без системного підходу до розвитку ініціативи й потреби самореалізації у творчій діяльності більшості членів колективу. Стрижнем, навколо якого утворюються різноманітні ініціативні творчі групи вчителів, може стати загальношкільний соціально-педагогічний проект з розвитку школи на основі великої і соціально важливої мети. Шлях до цієї мети — це велика кількість різних за складністю й термінами проектів, що переплітаються між собою, доповнюють один одного, узагальнюють і використовують результати попередніх досліджень, таким чином створюючи єдине, досить структуроване цілеорієнтоване креативне поле. Такий підхід до організації роботи з розвитку навчального закладу зовсім не заперечує розробки й реалізації програми з цього питання на основі програмно-цільового підходу, а лише доповнює його, збагачує можливістю альтернативи. Узагалі ж, на нашу думку, діяльність груп учителів-однодумців над проектом, що супроводжується народженням і плеканням творчої ініціативи, зростанням відповідальності, публічної рефлексії, кожного власного руху і здобутку, є вагомим чинником формування нової філософії, нової організаційної культури навчального закладу, а загалом - нової школи.

 

 

 

Додатки

Додаток А

Каталог інноваційних технологій

(створений учителями закладу

«Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №31 ВМР» в рамках роботи над методичним проектом «Від минулого – у сьогодення й майбутнє»)

 

Методичне об’єднання	Інноваційні методи, технології, прийоми
	Вже опановані	Заплановано опанувати у 2012-2013н.р.	Заплановано опанувати у 2013-2014н.р.
Вчителі російської мови та світової літератури	Робота в парах, групах, «Мікрофон», «Мозковий штурм», асоціативні схеми, сенкан, навчальні та рольові ігри, «Прес», «Ажурна пилка», проекти, «Незакінчені речення», «Вернісаж думок», «Вислови свої емоції», ланцюгові відповіді.	Використання комп’ютерних та мультимедійних технологій, проекти , сенкан, «Шпаргалка», «Фантастична феєрія».	Використання комп’ютерних та мультимедійних технологій, проекти , сенкан, «Шпаргалка».
Вчителі української мови та  літератури	Робота в парах, групах, «Мікрофон», «Мозковий штурм», «Асоціативні схеми», сенкан, навчальні та рольові, ділові ігри, «Прес», «Кольорові капелюшки», «Сердечний напад», «Ажурна пилка», проекти, «Незакінчені речення», «Асоціативний кущ», дебати, «Снігова куля», «Вірю – не вірю», лінгвістичний волейбол, «Що? Де? Коли?», «Швидко читай схеми», «Діалог Сократа», «Займи позицію».	Використання комп’ютерних та мультимедійних технологій, «Пінг-понг», конкурс літописців, сенкан.	Упровадження методів «Школи ейдетики», сегментарне навчання, комп’ютерні (інформаційні) технології, предметне лото, «Хокей», технологія ситуативного моделювання.
Вчителі англійської мови	Використання комп’ютерних та мультимедійних технологій, проекти , «Мікрофон», «Мозковий штурм», «Акваріум», навчальні та рольові, імітаційні  ігри, «Броунівський рух», «Аналіз ситуацій», «Мозаїка», «Карусель», проекти, «Джигсо», «Асоціативний кущ», дебати,  технології співпраці.	Використання комп’ютерних та мультимедійних технологій, мовне портфоліо, «Дерево рішень», «Зміни позицію».	Використання комп’ютерних та мультимедійних технологій, мовне портфоліо, «Коло ідей»
Вчителі математики, фізики, інформатики	Робота в парах, групах, технологія ситуативного моделювання, диспути, дебати, цифрові диктанти, презентації, семінари.	Технологія оптимізації інтегрованих уроків, проекти, «Займи позицію», «Зміни позицію», «Упіймай помилку», технологія ситуативного моделювання.	Використання комп’ютерних та мультимедійних технологій, технологія ситуативного моделювання, проектування, технологія оптимізації інтегрованих уроків.
Вчителі суспільних дисциплін	«Діалог Сократа», навчальні та рольові, ділові ігри.	Використання комп’ютерних та мультимедійних технологій, використання блок-таблиць, «М-схеми».	Використання комп’ютерних та мультимедійних технологій, семінари, «Атака на вчителя», «Краще проблемне питання уроку»
Вчителі природничих дисциплін	«Мікрофон», «Мозковий штурм», «Акваріум», навчальні та рольові  ігри, «Партнери», , «Асоціативний кущ», дебати,  «Упіймай помилку».	Використання комп’ютерних та мультимедійних технологій, проекти, «Кольорові капелюшки», ланцюгове опитування, «Прес», «Показова відповідь»	Використання комп’ютерних та мультимедійних технологій, проекти, «Кольорові капелюшки», презентації.
Вчителі початкових класів	Робота в парах, групах, «Мікрофон», «Мозковий штурм», «Асоціативні схеми», сенкан, навчальні та рольові ігри, «Прес», «Ротаційні трійки», «Ажурна пилка», проекти, «Незакінчені речення», «Асоціативний кущ», дебати, «Кубування», «Навпаки»,«Вірю – не вірю», «Що потім», «2+2=4», «Біном фантазії», «Криголам», «Скринька скарг», «Зміни позицію», «Акваріум», «Коло ідей», «Крісло автора», «Бесіда за круглим столом», «Займи позицію», «Судове рішення», «Фантастичні гіпотези», «Кола по воді», технологія оптимізації інтегрованих уроків, технологія кооперативного навчання, технологія розвитку критичного мислення.	Використання комп’ютерних та мультимедійних технологій, ЧПКМ, технологія розвивального навчання, технологія створення успіху, «Читання з передбаченням», «Крісло автора», «Діаграма Вена», «Упіймай помилку», «Ключовий момент», «Реклама на телеканалі», «Творча помилка», «Банани», «Незакінчені речення», «Асоціативний кущ», дебати, «Кубування», «Навпаки»,«Вірю – не вірю», «Що потім»,  «Біном фантазії», «Криголам», «Скринька скарг», «Зміни позицію», «Акваріум», «Коло ідей», «Бесіда за круглим столом», «Займи позицію», «Судове рішення».	Використання комп’ютерних та мультимедійних технологій, технологія співробітництва, дискусії, проекти, технологія випереджального навчання, технологія саморозвитку, технологія співробітництва.
Вчителі фізичної культури	Робота в парах, групах, незакінчений комплекс вправ, «Пантоміма», «Крок за кроком», проекти, «Мандруємо колом», «Паперові літачки», «Кольорові прапорці», «Ланцюжок», «Хід конем», «Кривенька качечка», «Хід конем».	Технологія саморозвитку, технологія співробітництва, технологія розвиваючого навчання, робота в парах, групах, індивідуальна.	Використання комп’ютерних та мультимедійних технологій.
Вчителі трудового навчання та предметів естетичного циклу	Робота в парах, групах, словесне малювання, диспути, дебати, презентації.	Евристична бесіда, технологія оптимізації інтегрованих уроків, презентації, метод фокальних об’єктів, «Ажурна пилка», «Мікрофон», «Фантастичні гіпотези».	Використання комп’ютерних та мультимедійних технологій, проектування, подорожі-презентації, «Асоціативний кущ», діалогічне навчання, кооперативні технології, «Мозковий штурм», метод синектики.

 

 

 

 

Додаток Б

Анкети діагностування педпрацівників з метою удосконалення структури методичної роботи в закладі

Анкета 1

З метою удосконалення структури методичної роботи в новому навчальному році просимо відповісти на такі питання:

1. Чи задовольняє Вас існуюча у школі структура методичної роботи?
2. Які форми методичної роботи потрібні і важливі для Вас? Чому?
• педрада
• психолого-педагогічний семінар
• школа педагогічної майстерності
• методичне об'єднання
• творчі педагогічні майстерні
• школа перспективного педагогічного досвіду
• стажування
• робота над індивідуальною науково-методичною темою
• творчі групи
• динамічні групи
• майстер-клас
• семінари-практикуми
• наставництво
• самоосвіта
• технологія портфоліо
• технологія проектної діяльності
• фокусні групи
3. Що в існуючій структурі Ви вважаєте найефективнішим?
4. У яких формах методичної роботи Ви б хотіли взяти участь?
5. Над якою індивідуальною науково-методичною темою працюватимете?

Анкета 2

1. Прізвище, ім’я педагогічного працівника
2. Чи ефективна діюча структура методичної роботи в школі?
3. Що вважаєте необхідним для удосконалення структури методичної роботи?
4. Ваші пропозиції щодо проектування структури методичної роботи в наступному році?
5. Над якою індивідуальною науково-методичною темою Ви б хотіли працювати в наступному році?
6. У яких методичних формуваннях Ви б хотіли брати участь?
7. Які уроки Ви б хотіли відвідати?
8. Які позакласні заходи Ви б хотіли побачити?
9. З якими доповідями, повідомленнями Ви б могли виступити?
10. Яким досвідом можете поділитися з проблем навчання і виховання?
11. Які актуальні проблеми Ви вважаєте необхідним обговорити на засіданнях методичних формувань?
12. З яких питань потребуєте методичної допомоги?
13. Що Вам сподобалось у роботі методичного формування, в якому брали участь? Що пропонуєте для удосконалення його роботи?

Додаток В

 

Рейтингова картка вчителя

закладу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. №31 ВМР»

 

_________________________________________________________________________

 

                    2012-2013н.р.  __________предмет __________ категорія

 

 

Критерії оцінювання	Само оцінка	Оцінка керів ника м/о	Оцінка адміністратора	Загальна оцінка
Професійна компетентність (1 – 10 балів)
Уміння вибудовувати стосунки з колегами (1 – 10 балів)
Взаємини з учнями (1 – 10 балів)
Підготовка призерів: шкільних конкурсів, олімпіад(5 балів), міських конкурсів, олімпіад(10 балів), обласних конкурсів, олімпіад(15 балів),  Всеукраїнських конкурсів, олімпіад(20 балів).
Результативність навчальної діяльності учнів (якісний показник до 40% - 0 балів, до 50% - 5 балів, до 70% - 10 балів, до 100% - 15 балів)
Публікації у пресі ( 20 балів)
Систематизація та узагальнення матеріалів особистого педдосвіду (10 балів)
Участь у методичних конкурсах (шкільних – 10 балів, міських – 15 балів)
Участь у семінарах, круглих столах, виступи на м/о, педрадах (шкільних – 10 балів, міських – 15 балів)
Вивчення досвіду роботи (шкільний м/к – 10 балів, міський м/к – 15 балів)
Зміцнення дидактично-матеріальної бази кабінету (1 – 10 балів)
Громадська робота (10 балів)
Робота над навчальним чи методичним проектом (10 балів)
Використання ІКТ (1 – 10 балів)
Володіння ПК (1 – 10 балів)
Загальна сума балів

 

 

 

     Додаток Г

 

Фагменти посібника «Цікавинки на уроках української мови», укладеного вчителями української мови в рамках роботи над методичним проектом «Формування мовної грамотності учнів»

Розділ І. Цікаві розмови про частини мови

 

Загадки

 

 

Всі на світі добре знають,

Що предмет я означаю.

– Хто чи що, - ви запитайте

І про мене все дізнайтесь.

Я істота й не істота:                                         

Парта, зайчик, дошка, котик.

Маю рід, число, відмінок

І чотири аж відміни.

Хто я? Знайте достеменно:

Називаюсь я…(іменник).

 

Я веселий і звабливий,

Гарний, милий і красивий,

Несказанний, незрівняний;

Маю ступінь порівняння.

Я відносний чи присвійний,

А чи якісний незмінно

Відповім я залюбки на питаннячко – який?

Маю ознаку предмета,

Називаюсь я…(прикметник).

 

Дуже я люблю всі дії

І що хочеш я умію.

Є у мене вид і час,

Спосіб маю повсякчас.

Лиш учіть мене сумлінно,

Озвусь я неодмінно.

Вмію діяти чудово,

Отже звусь я…(дієслово).

 

 

 

Я, відомо, дуже знатний,

Кількість можу означати,

І порядок при лічбі

Підкажу мерщій тобі.

Чи який, чи котрий, скільки –                             

Запитай мене лиш тільки.

Щоб не будь багатослівним,

Називаюсь я…(числівник).

Я розрядів вдосталь маю

І предмет я означаю,

Його ознаку чи кількість,

Ви вчіть про мене тільки.

Особовий я й зворотний,

І питальний, і відносний,

Заперечний і вказівний,

Означальним можу бути,

Варто все це не забути.

Частіш згадуйте про мене,

Називаюсь я…(займенник).

 

Чим від інших я відмінний,

Тим, що є я сам незмінний.

Розібратись як детально.

Моє значення загальне –

Це найперш ознака дії:

Швидко їде, тихо мріє,

Чи ознака ще ознаки:

Дуже добре, надто м’яко.

А чи ознака предмета:

Це – по-київськи котлета.

Я скажу вам тут дослівно –

Називаюсь я…(прислівник).

 

Я така частина мови,

Що належить до службових.

Я буваю лиш одним:

Похідним – непохідним.

Задля, посеред, із-за,

До, над, крім, в, під, по, за.

І для мене це знаменно,

Що всі звуть мене…(прийменник).

Я важливий, що й казати,

Можу вміло пов’язати

Однорічні члени чинно

Й складних речень теж частини.

А, але, і – я сурядний,                                                                     

Що, немов, як, щоб – підрядний.                                

Скрізь впишусь я дуже влучно,

Називаюсь я…(сполучник).

 

Я буваю, безперечно,

Формотворна, заперечна,

Чи модельна – тільки лише

Без уваги не залишусь.

Хай, нехай, не, ні, ані –

До вподоби що мені.

Точно, власне, мов чи неначе –

Дуже гарна я одначе.

Вчіть усі мене, будь ласка.

А зовусь я просто…(частка).

 

Я емоцій стільки маю,

Почуття я виражаю:

Ой, ай, о, ого, іч? ух,

Аж захоплює вмить дух!

А чи окрик, чи звертання,

Чи ще, власне, спонукання:

Гей, агов, геть, марш, ціп-ціп –

Волевиявлення ці.

Ще наслідувати можу

Голоси тварин я гоже:

Няв, ж-ж, пугу, ку-ку,

Гав, ко-ко, кукуріку-у.

Скрізь кручусь, я наче дзиґа,

Маю йменнячко я…(вигук).

 

Лічилка

День встає на виднокрузі.

Гей, збирайтесь, любі друзі.

І для знань, й для відпочинку

Нумо вивчим цю лічилку.

Раз іменник:котик, мишка,

Ручка, пензлик, зошит, книжка,

Два прикметник: білий, хмарний,

Синій, вправний, жовтий, гарний.

Дієслово три: сміятись,

Вчити, знати, бігти, гратись.

Далі йдем, скажу вам щиро,

Тож числівник – це чотири:

Вісім, дев’ять, п’ятий,

Шість, дванадцять, сім, дев’ятий.

П’ять займенник: весь, усякий,

Я, ти, він, ніхто, ніякий.

Шість прислівник: добре, близько,

Угорі, далеко, близько.

Сім прийменник: у, навколо,

З-під,із-за поміж, довкола.

Всім – тут сполучник скаче:

А, але, хоч, щоб, як наче.

Дев’ять частка: хай, чи, теж,

Ось, оце, лишень, еге ж.

Десять вигук: день, ку-ку,

Гей, агов, кукуріку.

Хто лічилку буде знати,

Той розумний і завзятий.

 

Веселі розминки від

Хвилинки-веселинки

Булка стрибає у лісі                                 і

Щука здобич у горісі.

Біля хати на виду

Лак цвіте у нас в саду.                             м

Скільки в лісі дерев є?

Кадр горішки нам дає.                                     е

Дід Мороз примчав із жартом,

Він собак запряг у парти                                  н

Краб зламався, от біда,                                    н

І тече з нього вода.

Дуже спритний наш Альоша,

Граб поклав він у свій кошик.                          и

Тачка плава у ставку,                              к

Ловить рибу он яку.

 

 

 

 

              ***

Пироги пече нам ніч                                         п                     

Та смачнючі, ясна річ.

Сік новий до нас іде,                                         р

Зиму-зимоньку веде.

Крук здійнявся у кімнаті –                      и

То Сергія лає тато.

На столі гречана чаша                                      к

Їсть її охоче Саша.

Щоб здоров’я добре мати,

Треба шилом умиватись.                                  м

Ох солодке любить Алла,

Моду трішечки скуштувала.                            е

Квітнуть квіти понад сином,                   т

Поливає їх Дарина.

Темна піч вже наступає,                                    н

В небі зорі висипає.

Бур рогатий лютий дуже,                                 и

Стережися його, друже,

Наш Андрій лозу пасе,                                     к

Катя воду їй несе.

 

***

Грає вудка, гарно грає,                                    д

Нас до танцю закликає.

За кордон щоб від’їжджати,

Треба вазу й паспорт мати.                     і

Звать Угорка мого друга,                                 є

В нього гарно є подруга.

Росте злива в нас маленька,                    с

Нам плоди дає смачненькі.

Розстелилися пани,                                           л

Пшениці ростуть на них.

Наша Настечка мала,

Віник з квіточок сплела.                                   о

У садочку край вікна

Квітне клітка запашна.                                      в

В підземеллі хмурім, темнім

Критик риє хід підземний.                                о

 

 

***

Наш кабан пасе отару                             ч

Й заганя щодня в кошару.

Кіт фонтанчики пускає                                      и

Й тихо морем пропливає.

Щоб смачненький суп зварити,

Страву міллю слід солити.                               с

Котик дуже вже гарненький,

Має сапки він м’якенькі.                                   л

Голки листя розпускають,                                і

Бо весна вже наступає.

Якщо зіб’єш ліктя раптом,

Приклади до рани хату.                                   в

Влітку ми відпочивали

І в заметі ночували.                                           н

З димаря виходить дім                                     и

Й тихо стелиться над ним.

В стиглі голоси зернятка,                                 к

Їх збира комбайном татко.

 

***

Ой болить в Юрася дуб,                                   з

Він не хоче їсти суп.

Полюбля наш кіт сильце,                                  а

Знають всі в сім’ї про це.

Рибу чисть уважно й гоже,

Бо коржем вколотись можеш.                          й

В тісті нашім йде парад,                                   м

Прапори скрізь майорять.

Раду дасть не на словах

Мур – міський наш голова.                     е

Дуже гарний наш Тимоха,

Ліс кирпатий в нього трохи.                   н

Нафту в кадрах добувають,                    н

І про всі добре знають.

Як годиться мама сіном                                    и

За знання його відмінні.

Хто то стука так завзято,

То росу клепа наш тато.                                   к

***

В класі карти в три ряди,                                 п

Ми за ними всі сидим.

В корабельній шубці Слава,                            р

Він моряк у нас на славу.

На рибалку ходить Вова

Та лани щоденно ловить.                                 и

Лом живе у нас в ставку,                                  с

Має вдачу він прудку.

Коли важко вам на серці,

Ріки ви купіть в аптеці.                                     л

Вірші Неля не вивчала,

Бо на неї лань напала.                             і

Діти хиляться в тополі.                                     в

Пада листячко до долу.

Ой у лузі на пригірку

Ховрашок стрибнув у зірку.                            н

В хащах ліс рудий мандрує                    и

І на зайця він полює.

Тінь пасеться в чистім полі                     к

І травичку їсть поволі.

 

 

***

В торт заходить корабель,                               п

Капітан його веде.

Знову ганок наступає,                             р

Ми до школи поспішаєм.

Он суниця – гарний птах                                  и

Хутко в небі полита.

У турне ми не Махорку                                    й

Їдем я і брат Єгорка.

Вася гайку одягнув                                           м

І в футбол ганять чкурнув.

У зелених буйних шатах

Клин росте в нас біля хати.                     е

Мишко в боти заглядає                                    н

І на скрипці гарно грає.

Знов лакує кігті Ната,                              н

Вона модниця завзята.

В нірці мушка заховалась,                               н

Бо кота вона злякалась.

Дмитрик ґаву заварив.                                      к

Всіх до столу запросив.

 

***

В баскетбол ми граєм влітку,

Закидаєш м’яч у тітку.                                      с

Наказала мама Васьці:

– Зошитки тримай у шапці.                     п

Груші тато заробляє,                                        о

А матуся витрачає.

У садку росте машина,                                     л

Догляда її Галина.

Цуценятка Тазик звати,                                    у

Стереже він нашу хату.

В небі майка пролітає,                             ч

В морі щось вона шукає.

Як збираєшся в дорогу,

Кеди взуй собі на роги.                                    н

Гострі зуби палка має,                                      и

І дрова вона пиляє.

Наш Міс приємна, мила,

Тож ворону їй вручили.                                   к

 

***

Гнат з Юрком удвох чаюють,

В них у часках гай парує.                                 ч

Скло Сашко у риму вставив,                            а

На столі її поставив.

Джинси синить знов Гринька

І кладе у воду диньку.                             с

Замісила Маша місто,                              т

Вся у борошні геть чисто.

Ми на святі танцювали

Гульки всі в руках тримали.                            к

У судочку нашім пишнім                                  а

Зацвіли гарненькі вишні.

 

 

 

***

Дід в руках тримає ніжки,                                в

Поганя коня він трішки.

Є бачок у нас маленький,                                 и

Молочко він п’є тепленьке.

Каша в борщику кипить                                   г

І що сили булькотить.

В мене гарні олівці,

Я тримаю їх в ріці.                                            у

Цей Тарасик плакав хутко,                     к

Я впіймав його на вудку.

 

 

Шаради

 

Хлібний дар я, безперечно, Він - відсутність суперечки, Як додать обидва слова, Назва міста вам готова.

(Житомир)

Щоб сказати досить влучно, Я - сосновий ліс дрімучий. Як займенник сам додати, Буду містом називатись.

(Самбір)

Ну скажіть-но молодці, Скільки пальців на руці? А прийменник при додайте, Назву річки тоді майте.

(Прип 'ять)

Невеличким лісом звуся, Чорним птахом в нім озвуся. Як нас разом поєднати, То містечко будем мати.

(Гайворон)

Наказовий спосіб маю Дієслова я - гуляю. Поєднаюсь як із ланом, Містом я Махна враз стану.

(Гуляйполе)

Всі ми дружна є сім'я, Станем в коло ти і я, А як ти на ми змінити, Можна в місті опинитись.

 

(Коломия)

Слово день у множині і прийменник про при нім. Якщо разом їх з'єднати, Будем в річці ми купатись.

(Дніпро)

В цім куточку дуже любо,

Добрі тут живуть в нім люди. Як поставить огорожку, Місто ми узнати можем.

(Люботин)

Я числівник, як годиться, Два нулі і одиниця. Безліч лиць додать до них, Буду містом головним.

(Столиця)

 

Мовний сад

 

Я скажу вам, любі діти,

 Годі байдики вам бити,

 Ви уроки добре вчіть,

 Нумо, задніх не пасіть!                             

Як недбало працювати,

Через п'яте на десяте,

 Можна облизня впіймати.

Щоби раків не пекти,

Йдіть уперто до мети.

Тільки носом ви не клюйте

І увагу всю спрямуйте.

Щоб в знаннях навести лад,

 Завітаймо в мовний сад.

Всі дерева обійдемо

І про них все розповімо,

Влучні знайдемо слова,

 Наше серце хай співа.

 Лиш тоді, як вивчим все ми,

Зором пильним осягнемо

В нашім славному житті,

Будем всі на висоті.

 

Знайти фразеологізми, визначити, до якої частини мови належить кожне слово в них.

 

 

Література

1. Гонголь Н.В. Практичне керівництво з упровадження компетентнісно орієнтованого підходу до організації методичної роботи в сучасному навчальному закладі. — Харків: Основа, 2000.

2. Десятов Т. М., Коберник О. М., Тевлін Б. Л., Чепурна Н. М. Наука управління загальноосвітнім навчальним закладом. — Харків: Основа, 2004.

3. ЄльниковаГ. В. Управлінська компетентність. - К.: Бібліотека Шкільного світу, 2005.

4. Єрмаков І. Г. На шляху до школи життєвої компетентності: проектний підхід / Метод проектів: традиції, перспективи, життєві результати. — К., 2003.

5. Крышский С. Б. Философия как путь человечности и надежды. — К., 2000.

6. Николов Л. Структуры человеческой деятельности. — М.: Прогресс, 1984.

7. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання. — К.: А.С.К., 2005.

8. Подмазин С. Й. Личностно ориентированное образование: Социально-философское исследование. — Запорожье: Просвіта, 2000.

9. Павлютенков Є.М., Житник Б.О., Крижко В.В. Методична робота в школі. –  Харків: Основа, 2008.

10. Ромадіна Л. Довідник завуча: планування. – К. : Бібліотека Шкільного світу, 2009.