Екостан водосховищ і ставків Вінниччини
Останнє редагування: 2015-02-19
Автор: Денисик Оксана Олександрівна
Екостан водосховищ і ставків Вінниччини.
Роботу виконала учениця 9 - А кл. Шкарапута А.
Керівник проекту Швець О.О.,учитель географії закладу «ФМГ №17 ВМР»
Вступ
На сьогодні екопроблеми водних ресурсів стали надзвичайно актуальними. Це пов’язано із все більшим впливом людського чинника.
Ми з вами поговоримо про водосховища і ставки Вінниччини та про їх екостан.
Вплив господарської діяльності людей проявляється в дії двох груп чинників:
- Тих, що безпосередньо впливають на водні маси та русла річок – водосховища і ставки, водозабори, водогосподарські споруди, спрямлення русел;
- Тих, що впливають на гідрологічні процеси на поверхні водозаборів – агротехнічні і меліоративні заходи, урбанізація, осушення заболочених і перезволожених земель тощо.
Богатовікова дія цих чинників привела до пониження рівня ґрунтових вод, зменшення стоку річок в період межені і збільшення в період повені і паводків. Акумуляція наносів в багато чисельних ставках, інколи їх повне замулення перебудували повздовжній і поперечний профілі річок.
Постановка проблеми
Став – це штучна водойма для постачання води з метою водо постання населених пунктів, зрошення, розведення риби та водоплавної птиці. На території області знаходиться близько 2550 ставків, площа яких майже 19 600 га, а об’єм води в них близько 275 млн. м3. Насиченість ставками в області – одна з найвищих в Україні, чому сприяє горбистий рельєф. Особливо виділяється ставками басейн Південного Бугу, де їх кількість в 4-5 разів більша, ніж, наприклад, на поліських річках. Найбільші за площею ставки знаходяться у Барському районі, зокрема Гармаки (площа 1,16 км2) на річці Ровець та Шершні (1, 08 км2) на річці Рів.
Багато ставків (майже 1500) використовують для рибництва та технічного водопостачання.
Більшість ставків на Вінниччині побудовані на малих річках та струмках, внаслідок чого їх водний стік зарегульований на 30-60 %.
Слід відзначити, що цілий ряд водойм, які були створені на річках області без детального вивчення території завдали шкоди навколишньому середовищу.
Як наслідок більшість ставків області страждають від поширення синьо-зелених водоростей і, відповідно, від цвітіння води та евтрофікації. Регулювання водного режиму та фільтрації води в ставках майже не відбувається, за малим виключенням тих, які спеціально створенні для розведення риби (Гармаки).
Водосховища – це штучні водойми, створені з метою регулювання стоку, для роботи ГЕС, забезпечення певного регіону прісною водою.
На Вінниччині створено 63 водосховища, загальна площа яких понад 37 000 га. Найбільшими з них є Ладижинське на Південному Бузі, Пиківське в Калинівському районі, Дмитренківське в Гайсинському районі, Сутиське в Тиврівському районі і ін..
Ладижинське водосховище – Розташоване у Вінницькій області, на межі Немирівського, Гайсинського, Тульчинського районів і території Ладижинської міськради.
Гребля водосховища розташована неподалік від північної околиці міста Ладижина. Створене 1964 року як водойма-охолоджувач Ладижинської ТЕС.
Саме з розміщенням на водосховищі ТЕС і виникають найбільші екопроблеми. Під впливом теплих вод у водоймі змінюється не тільки температурний режим, але і вміст кисню, хімічний склад води, кормова база риб. Внаслідок зниження вмісту у воді вуглекислоти, азоту
і, особливо, іонів кальцію, більшість видів риб не здатні існувати в подібних умовах, що призводить до зниження кількості особин.
Значні викиди золи з Ладижинської ТЕС призвели до замулення верхів’я вже іншого, Глибочанського водосховища.
Сутиське, Сабарівське, Сандракське, Погребищенське водосховища та багато інших водосховищ сьогодні набули озерно-болотних ознак. Тут активно розвиваються процеси евтрофікації. Мілководний тип аквальних комплексів Ладижинського водосховища займає близько 35 % його площі. Майже 70 % акваторії Сабарівського водосховища займає мілководний тип аквальних комплексів. Від таких просів, зокрема, страждають мілководні водосховища гідроенергетичного призначення – Сутиське, Брацлавське, Чернятське.
|
Назва водосховища |
Площа,км2 |
Площа заростів,км2 |
% від загальної площі в-ща |
|
Сутиське |
3,77 |
2,26 |
60 |
|
Брацлавське |
1,1 |
0,28 |
25 |
|
Чернятське |
1,4 |
0,56 |
40 |
Це в свою чергу погіршує такий морфо метричний показник, як прозорість води. Окрім вище названих, Сутиське водосховище вирізняється низкою ще деяких екопроблем. А саме:
- максимальний вміст нітратів (22,0 ГДКрг) в басейні річки Південний Буг спостерігався у воді Сутиського водосховища, що кваліфікується як ВРЗ (високий рівень забруднення);
- серед важких металів у звітному періоді в поверхневих водах басейну р. Південний Буг необхідно відмітити підвищений вміст міді, який становив близько 77,0 ГДКрг, причому максимальна концентрація цього важкого металу була зафіксована у воді Сутиського водосховища (Вінницька область) і становила 569,0 ГДКрг, що кваліфікується як ЕВРЗ;
- у воді Сутиського водосховища виявлено максимальні концентрації амонійного нітрогену, які перевищують значення ГДКРГ - 0,98 мг/дм3.
Важливою для безпеки життєдіяльності населення залишається проблема підтоплення. Зона можливого катастрофічного затоплення від Ладижинського водосховища та від водосховищ Дністровського гідровузла включає територію, на якій проживає 13,24 тис.осіб. В зони можливого затоплення потрапляють 7 адміністративних районів області, 53 населених пункти та 141 господарських об’єктів. З метою попередження населених пунктів про можливе аварійне затоплення організовано систему оповіщення.
|
Водосховище |
Прозорість води, м |
Середня за сезон прозорість води, м |
|
Сутиське |
0,6 |
0,6 |
|
Брацлавське |
1,5 |
1,1 |
|
Чернятське |
1,2 |
1,0 |
Висновки
Отже, підводячи підсумки, ми можемо перечислити основні екопроблеми штучних водойм:
- Застоювання води;
- Розвиток синьо-зелених водоростей, і як наслідок насичення води хімічними сполуками;
- Зменшення багатьох видів риб та водоплавної птиці;
- Зміна режиму річок та їх замулення;
- Підняття рівня ґрунтових вод у широких смугах узбережжя;
- Підтоплення населених пунктів;
- Затоплення родючих земель;
- Активізація зсувів та обвалів берегів;
- Заболочення ґрунтів;
- Забруднення підземних і ґрунтових вод.
Можливі шляхи їх вирішення:
- встановлення очисних споруд (фільтраційні системи на греблях та для стічних вод);
- очищення води хімічними способами;
- очищення води від побутового сміття;
- розвивати бережливе ставлення через екологічну освіту.
